Щодо розуміння понять "споживач теплової енергії", "споживач комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води" та особливостей встановлення відповідних договірних відносин в ОСББ

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), в межах своїх повноважень розглянула звернення Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Молодіжний - 15" від 02.03.2015 № 19 (далі - Звернення), та повідомляє.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Тобто, зазначеною нормою визначено, що теплова енергія, як товар, не використовується для її безпосереднього споживання споживачами комунальних послуг (зокрема власниками приміщень ОСББ), а визначає перелік саме господарських і технологічних потреб де її застосування можливе, а саме: для опалення (послуг з централізованого опалення), підігріву питної води (послуг централізованого постачання гарячої води), інших господарських і технологічних потреб (використання, наприклад, у промисловому виробництві).

Також, статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що місцева (розподільча) теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Тобто, зазначеною нормою визначена ще одна обов’язкова ознака споживача теплової енергії, а саме: споживачем теплової енергії може буди особа (зокрема ОСББ), теплоспоживче обладнання якого (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування, тощо) через тепловий ввод приєднане, або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Враховуючи зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі), до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі будинків (споруд), в тому числі ОСББ, будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Слід зазначити, що відповідно статті 1 Закону України "Про теплопостачання" , зокрема, саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії (ОСББ).

Враховуючи відсутність затвердженого типового договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії, такий договір укладається його сторонами з урахуванням норм, зокрема, Закону України "Про теплопостачання" , Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10. 2007 № 1198 з урахуванням дотриманням процедури укладення договорів, визначеної главою 53 Цивільного кодексу України.

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються, зокрема, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері.

У Законі застосовуються такі визначені терміни, зокрема:

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

У Правилах застосовуються такі визначені терміни, зокрема:

централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання;

централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Тобто, зазначеними нормами визначена обов’язкова ознака Споживача послуг, а саме: Споживачем послуг може буди фізична/юридична особа, відповідне обладнання приміщення якої приєднане, або має технічні можливості для приєднання до відповідних внутрішньобудинкових систем.

Враховуючи зазначене вище до Споживачів послуг відносяться фізичні/юридичні особи - власники жилих/нежилих приміщень, відповідне обладнання яких приєднане до внутрішньобудинкових систем.

Отже, якщо відповідне устаткування житлових/нежитлових приміщень, що належать власникам таких приміщень (членам ОСББ) приєднані до внутрішньобудинкових систем, то власники таких приміщень є Споживачами послуг та суб’єктами у сфері житлово-комунальних послуг.

Слід зазначити, що внутрішньобудинкові системи не відносяться до місцевої (розподільчої) теплової мережі (обґрунтовано вище), що ще раз підтверджує те, що постачальник теплової енергії не здійснює постачання теплової енергії власникам жилих/нежилих приміщень, обладнання яких приєднані до відповідних внутрішньобудинкових систем.

З урахуванням норм Закону відносини у сфері житлово-комунальних послуг встановлюються шляхом укладення договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг між власником/балансоутримувачем/управителем будинку (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), та кінцевими споживачами (споживачами послуг) - власниками житлових/нежитлових приміщень (членами ОСББ). Такий договір укладається його сторонами з урахуванням, зокрема, норм Закону та Правил.

Законом України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, зокрема:

об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна (стаття 1);

управитель - юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію (стаття 1);

відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (стаття 13);

укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою (стаття 13).

Крім того, відповідно до частини шостої статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Отже, в залежності від обрання ОСББ форми управління об’єднанням та залежно від цивільно-правових угод, ОСББ може мати відповідні правові підстави, зокрема:

на укладення з теплопостачальним підприємством договору на постачання теплової енергії - як споживач такої енергії;

на укладення з кожним окремим власником приміщення ОСББ договорів, які передбачені Законами України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про житлово-комунальні послуги" та іншим законодавством України;

на забезпечення укладення кожним окремим власником приміщення (членом ОСББ) договорів з теплопостачальним підприємством, - як з виконавцем відповідних комунальних послуг.