Про затвердження Положення про громадських інспекторів праці

Відповідно до підпункту "е" пункту 8 Положення про державну інспекцію праці Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. N 906, та постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. N 254 "Про внесення змін до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. N 906",

1. Затвердити Положення про громадських інспекторів праці, що додається.

2. Заступнику Головного державного інспектора праці - начальнику відділу нормативно-правового та організаційного забезпечення державного контролю Ляху Д.О. у п'ятнадцятиденний термін після державної реєстрації Положення про громадських інспекторів праці забезпечити його тиражування та надсилання територіальним державним інспекціям праці.

3. Контроль за виконанням цього наказу покладається на Головного державного інспектора праці - заступника Міністра праці та соціальної політики України Франдюка І.В.

1. Відповідно до підпункту "е" пункту 8 Положення про державну інспекцію праці Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. N 906, та постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. N 254 "Про внесення змін до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. N 906", для здійснення своїх функцій державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України може залучати представників громадськості, профспілок шляхом оформлення останніх, за їх згодою, громадськими інспекторами праці.

2. Організація діяльності та керівництво громадськими інспекторами праці з контролю за додержанням трудового законодавства здійснюється територіальними державними інспекціями праці (далі - інспекції), які зобов'язані систематично інструктувати громадських інспекторів праці, проводити з ними семінари з обміну досвідом роботи, надавати практичну і методичну допомогу.

3. Призначення громадських інспекторів праці здійснюється за рішенням Головного державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці.

4. Громадські інспектори праці проводять перевірки додержання трудового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності (далі - підприємства) у порядку громадського доручення без звільнення від основної роботи і додаткової оплати.

5. Громадськими інспекторами праці можуть бути дієздатні громадяни України з вищою або неповною вищою освітою, які пройшли курс навчання або інструктаж в інспекціях.

Призначення здійснюється на підставі власної письмової заяви громадянина та подання підприємства, що його рекомендує.

6. Громадські інспектори праці отримують посвідчення встановленого зразка, що підтверджує їх повноваження (додаток 1).

Посвідчення видається інспекцією терміном на один рік із щорічним подовженням цього терміну за позитивними наслідками роботи громадського інспектора.

7. Громадський інспектор праці діє в територіальних межах повноважень органу, що видав та зареєстрував його посвідчення.

8. Громадські інспектори праці мають право:

а) контролювати додержання законодавства про працю на підприємствах та вимагати усунення виявлених правопорушень;

б) вносити на розгляд власника (керівника) підприємства або уповноваженого ним органу пропозиції, спрямовані на усунення і попередження порушень законодавства про працю;

в) сприяти проведенню роз'яснювальної роботи щодо законодавства про працю на підприємствах;

г) безперешкодно відвідувати підприємства з метою контролю за дотриманням законодавства про працю;

д) знайомитись із документами та одержувати від підприємств копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з питань додержання законодавства про працю;

е) у разі виявлення порушень законодавства про працю давати власнику (керівнику) підприємства або уповноваженому ним органу приписи про їх усунення.

Приписи громадських інспекторів праці підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням інспекції у місячний термін про вжиті заходи.

9. Громадські інспектори праці працюють у взаємодії з державними інспекторами праці та під їх керівництвом.

10. Усі акти перевірок та приписи, що склали громадські інспектори праці, передаються до інспекції для відповідного реагування та звітності.

11. Громадські інспектори праці, які відзначились сумлінною працею з контролю за додержанням законодавства про працю, можуть преміюватись за поданням Головного державного інспектора праці інспекції або його заступників.

12. Громадські інспектори праці діють у межах прав, наданих цим Положенням, та зобов'язані:

а) надавати безпосередньо допомогу територіальним державним інспекторам праці з контролю за додержанням законодавства про працю;

б) при виявленні правопорушень трудового законодавства - вживати заходів для їх припинення та складати відповідні приписи керівникам (власникам) підприємств;

в) передавати всі складені акти, матеріали перевірок та приписи до відповідних інспекцій;

г) проводити роботу з роз'яснення та пропаганди законодавства про працю.

13. Дії громадських інспекторів праці можуть бути оскаржені до посадової особи або органу інспекції та до суду у порядку, встановленому чинним законодавством.

14. У разі, якщо громадський інспектор праці не виконує належним чином роботу з контролю за додержанням трудового законодавства, зловживає своїм становищем або ним під час виконання цієї роботи скоєні протиправні дії, інспекція негайно за рішенням Головного державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці позбавляє такого інспектора права виконувати роботу громадського інспектора праці та вилучає у нього посвідчення громадського інспектора праці.