Про затвердження Системи ведення лісового насінництва

На виконання Закону України "Про насіння", введеного в дію постановою Верховної Ради України від 23.12.1993 року N 3772-12,

1. Затвердити Систему ведення лісового насінництва, що додається.

2. Управлінню лісорозведення (Кондратенко В.О.), виробничому об'єднанню "Укрдержліспроект" (Заремському А.Д.) забезпечити розмноження і доведення Системи до всіх постійних лісокористувачів.

3. Економічному управлінню (Бевському П.Я.) виділити необхідні кошти для тиражування Системи.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Брежнєва В.М.

1. Система ведення лісового насінництва розроблена на підставі Закону України "Про насіння" N 3690-12 від 15 грудня 1993 р. При її опрацюванні використані також Міжнародні правила аналізу насіння, прийняті на XVII конгресі Міжнародної асоціації по насіннєвому контролю ("ІСТА") в 1974 р., Настанови з лісового насінництва Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім.Г.М.Висоцького (УкрНДІЛГА) Мінлісгоспу України (Харків, 1993 р.), діючі державні галузеві стандарти, рекомендації лісівничої науки, багаторічний досвід лісонасіннєвих станцій та інших лісогосподарських підприємств.

2. Система ведення лісового насінництва є обов'язковою для всіх лісогосподарських підприємств, організацій і установ, що займаються заготівлею та реалізацією лісового насіння, незалежно від їх відомчого підпорядкування.

3. Лісове насінництво - комплекс заходів щодо створення лісонасінної бази на селекційно-генетичній основі, стимулювання на ній плодоношення, його обліку, заготівлі, переробки, зберігання, контролю, транспортування та використання лісового насіння з метою повного забезпечення потреб держави у високоякісному насінні.

4. Насіння - генеративні і вегетативні органи рослин, що використовуються для розмноження:

а) кондиційне насіння - насіння, посівні якості задовольняють вимоги державних стандартів або технічних умов;

б) некондиційне насіння - що не відповідає за якісними показниками вимогам державних стандартів або технічних умов.

5. Категорія насіння:

а) сортове - одержане на клонових насінних плантаціях 1-го і 2-го покоління, популяціях, родинних плантаціях, плюсових насадженнях, постійних лісонасінних ділянках та плюсових деревах, які пройшли випробування за потомством;

б) покращене - зібране на клонових насінних плантаціях 1-го і 2-го покоління, родинних плантаціях, плюсових насадженнях, постійних лісонасінних ділянках та плюсових деревах, які не пройшли випробування за потомством;

в) нормальне - зібране в нормальних насадженнях, генетичних резерватах, на постійних і тимчасових лісонасінних ділянках.

6. Партія лісового насіння - певна кількість однорідного насіння посівного призначення, яка засвідчена документом. Розмір партії повинен відповідати діючому стандарту "Відбір зразків".

а) мала партія насіння - це 1/25 частина максимального її розміру;

б) виїмка - кількість насіння, що взяте з партії щупом чи рукою за один раз;

в) вихідний зразок - сукупність всіх виїмок, відібраних від партії насіння чи її залишку;

г) середній зразок - частина насіння, яка виділена з нього для лабораторного аналізу.

7. Посівні якості насіння - сукупність показників насіння, що характеризують придатність його до посіву (вологість, чистота, маса 1000 шт., енергія проростання, схожість, життєздатність, доброякісність, зараженість хворобами і пошкодженність шкідниками).

8. Сортові якості насіння - сукупність показників насіння, що характеризують його належність до відповідного сорту.

9. Види перевірок лісового насіння:

а) попередня - перевірка насіння при обстеженні об'єктів для його заготівлі з метою визначення ступеню стиглості насіння, якості і виходу із заготовленої сировини, зокрема для тих деревних порід, для яких характерна велика кількість порожнього насіння і пошкодження його шкідниками та хворобами, (попередню перевірку можуть виконувати як лісонасіннєві станції, так і виробники насіння);

б) перша - обов'язкове визначення повного комплексу посівних якостей насіння нового врожаю;

в) повторна - визначення посівних якостей насіння після закінчення строку дії посвідчення, виданого лісонасіннєвою станцією та за рекомендацією станції після проведення відповідним підприєством заходів щодо покращення якості насіння;

г) перевірочна - визначення посівних якостей насіння Українською державною лісонасіннєвою станцією при незгоді виробника насіння з показниками його якості, встановленими обслуговуючою зональною лісонасіннєвою станцією;

д) контрольна - визначення посівних якостей насіння обслуговуючою лісонасіннєвою станцією при незгоді одержувача насіння з даними документа відправника цього насіння;

е) держконтрольна - перевірка насіння за середніми зразками, відбір яких проводиться представниками лісонасіннєвих станцій в порядку державного контролю;

є) арбітражна - визначення якості насіння Українською державною лісонасіннєвою станцією за вимогою заявника, коли лабораторна якість насіння за результатами контрольного аналізу не відповідає якості насіння за документами виробника насіння на величину більшу допустимого держстандартом відхилення (за винятком вологого насіння, засміченого карантинними шкідниками і бур'янами, а також зараженого хворобами).

10. Лісонасінна база - природні та штучно створені насадження з цінними спадковими ознаками, що призначені для заготівлі лісового насіння. До лісонасінної бази входять:

а) плантації, утворення із клонів або сімей плюсових дерев однією або кількох популяцій одного лісонасінного району;

б) плюсові дерева - дерева, за інтенсивністю росту перевищують середні показники свого насадження за висотою не менше ніж на 10%, за діаметром стовбура не менше ніж на 30%, характеризуються високою якістю стовбурів і добрим очищенням їх від сучків, стійкістю до шкідників і хвороб та добре розвиненою кроною;

в) плюсові насадження - високопродуктивні, стійкі до хвороб і шкідників, стиглі, достигаючі або середньовікові насадження повнотою не нижче 0.6, в яких участь плюсових та кращих нормально розвинених дерев становить не меньше 15-27% залежно від повноти;

г) лісові генетичні резервати - типові для данного лісонасінного району ділянки стиглого, достигаючого, рідше средньовікового деревостану природного походження площею не менше 0,5 га з високими фітоценотичними і лісівничими показниками, повнотою не нижче 0,6. (Встановлено максимальні площі генетичних резерватів: для сосни звичайної і ялини звичайної - 1000 га, для всіх видів дуба, бука, ялиці, модрини та інших порід - 200 га, рідкісні та зникаючі види з ареалом площею 1500 га, включають повністю);

д) випробні лісові культури - дослідні лісові культури, які створено для первинного оцінювання спадкових властивостей елітних і плюсових дерев на підставі вивчення насінних потомств від спрямованих схрещувань;

е) постійні лісонасінні ділянки (ПЛНД) - високопродуктивні, високоякісні насадження природного та штучного походження з повнотою 0,6-0,8 спеціально створені для регулярного отримання цінного за спадковими та посівними якостями насіння протягом 30-50 років;

є) тимчасові лісонасінні ділянки (ТЛНД) - нормальні та кращі нормальні, достигаючі або стиглі насадження, які відбираються в поточному лісосічному фонді, як правило, на 2 ревізійні періоди, де з метою підвищення плодоношення проводять зрідження до повноти 0,5-0,6 протягом 5-8 років;

ж) клон - сукупність генетично ідентичних вегетативних потомств однієї рослини;

з) популяція - сукупність організмів одного виду, що займають певну територію,вільно схрещуються між собою та певною мірою ізольовані від інших сукупностей.

11. Лісонасінне районування - поділ території держави на лісонасінні райони, підрайони, тобто частини (в межах ареалу виду) з відносно однорідними природно-історичними умовами і генотипним складом популяцій, або частини (за межами ареалу), де можна успішно культивувати сукупність популяцій данного виду.

12. Державний реєстр виробників насіннєвого матеріалу - перелік господарств незалежно від форм власності, яким надано право виробляти, використовувати і реалізувати насіння.

13. Система ведення лісового насінництва - комплекс взаємопов'язаних, організаційних, наукових і агротехнічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва, використання та реалізацію насіння у повній відповідності з принципами лісонасінного районування.

В систему лісового насінництва входять також об'єкти постійної лісонасінної бази, розсадники та державні насіннєві ресурси.

14. Державне управління лісовим насінництвом здійснює Міністерство лісового господарства України та його органи на місцях. Міністерство лісового господарства України через свої науково-дослідні та інші установи й організації:

а) планує і здійснює розробку та вдосконалення державних стандартів на лісове насіння;

б) планує і здійснює контроль за виробниками лісового насіння;

в) веде контроль за районуванням сортів насіння;

г) здійснює прискорене розмноження і впровадження у виробництво нових перспективних сортів і клонів;

д) вивчає попит світового насінницького ринку;

е) розробляє перспективні технології вирощування, заготівлі і переробки лісонасіннєвої сировини, зберігання насіння та підготовки його до висіву, методики виробництва насіння з високими господарсько-цінними ознаками сортів і гібридів та інші нормативні документи;

є) забезпечує перевірку якості насіння;

ж) здійснює заходи щодо вдосконалення економічного механізму взаємовідносин між виробниками і споживачами насіння;

з) визначає взаємовідносини з іншими державами в галузі лісового насінництва;

и) забезпечує радіологічний контроль лісового насіння.

15. Об'єкт насінництва - постійна лісонасінна база (плюсові дерева, плюсові насадження, лісонасінні плантації, постійні та тимчасові лісонасінні ділянки, генетичні резервати та інші об'єкти).

Заготівля насіння в мінусових насадженнях, а також використання насіння невідомого походження, неперевіреного на посівні якості, некондиційного та нерайонованого насіння суворо забороняється.

16. Суб'єкти насінництва. До них належать фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння відповідно до Закону України "Про насіння". Юридичні та фізичні особи можуть займатися заготівлею, реалізацією та використанням насіння лише за умови відповідності своїх виробничих можливостей атестаційним вимогам.

Юридичні та фізичні особи, які за наслідками атестації одержали дозвіл на виробництво і використання насіння відповідних категорій, заносяться до Державного реєстру виробників насіннєвого і садівного матеріалу, а ті, що не мають дозволу на виробництво і використання насіння, можуть заготовляти його тільки для власного використання без права продажу.

Суб'єкти насінництва, посадові особи підприємств і організацій насінництва зобов'язані надавати допомогу працівникам лісонасіннєвих станцій у виконанні їх функцій в період проведення ними контрольних заходів.

17. Обов'язки виробників насіння:

а) виконувати єдину систему обліку об'єктів постійної лісонасінної бази та обліку очікуваного врожаю у відповідності з діючими нормативними документами;

б) здійснювати попереднє обстеження об'єктів для заготівлі насіння, одночасно відбирати насіння для попередньої внутрішньо-господарської перевірки, оформляти цю роботу відповідними документами;

в) вирощувати насіння обсягом згідно з державним замовленням і створювати страхові (резервні) фонди насіння основних лісоутворюючих порід; насіння, заготовлене для сівби, підлягає обов'язковій паспортизації та перевірці на посівні якості, згідно з держстандартами;

г) додержуватись технологічних та методичних вимог щодо забезпечення однорідності насіння і його посівних якостей відповідно до державних стандартів;

д) проводити облік надходження і витрат лісового насіння окремо за його селекційною цінністю в Книзі обліку лісового насіння єдиниго зразка, встановленого в державі;

е) направляти своєчасно зразки насіння на перевірку посівних якостей згідно з держстандартом "Відбір зразків" та додатком N 1 до цієї системи;

є) зберігати дублікати зразків насіння протягом терміну, визначеного вимогами державного стандарту;

ж) виконувати рекомендації лісонасіннєвих станцій щодо поліпшення якості насіння;

з) гарантувати відповідність виду і посівних якостей насіння, які зазначені в документах, і у випадку порушення нести відповідальність згідно з Законом України "Про насіння".

18. Права виробників насіння:

а) направляти, при необхідності, Ураїнській державній лісонасіннєвій станції насіння для проведення перевірочного та арбітражного аналізів;

б) перевіряти посівні якості жолудів дуба та гіркокаштану звичайного, які заготовлені для своїх потреб, комісією заготівельної організації на чолі з головним лісничим. Результати перевірки оформляти актом, згідно з додатком N 2, один примірник якого направляти обслуговуючій лісонасіннєвій станції не пізніше 3-х днів;

в) купувати на договірних умовах в інших виробників відповідні категорії насіння та батьківські форми гібридів для наступного їх розмноження;

г) звертатися до органів державного управління і контролю в насінництві та до судових органів у разі порушення наданим їм прав.

19. Лісогосподарські підприємства повинні мати резервний фонд насіння головних деревних порід, які тривалий час можуть зберігати схожість. В резервний фонд закладається насіння тільки першого і другого класу якості і щорічно поновлюється.

Зберігання резервного фонду і контроль за його якістю проводять підприємства і організації за дорученням обласних органів управління.

20. Державні ресурси лісового насіння, їх обсяги, заготівлю, формування за видами і сортами та зберігання забезпечують підприємства і організації за дорученням Міністерства лісового господарства України. Державні насіннєві ресурси створюються з метою забезпечення насінням районів, що не виробляють власного насіння або мають обмежені можливості його виробництва, надання допомоги у випадку загибелі або пошкодження лісових розсадників і культур внаслідок стихійного лиха, забезпечення сортовідновлення та реалізації насіння за міжнародними договорами.

Підприємствам та організаціям, які здійснюють заготівлю, переробку, зберігання та реалізацію насіння державних ресурсів, надаються пільгові кредити за рахунок коштів державного бюджету.

21. Державне сортовипробування - завершальний етап селекції лісових деревних порід.

Загальне керівництво державним сортовипробуванням лісових порід здійснюється Державною комісією по випробуванню та охороні сортів рослин Міністерства сільського господарства і продовольства України.

Державне сортовипробування сортів лісових порід проводиться на держсортодільницях, держсортопунктах та лісових дослідних станціях Міністерства лісового господарства України, на основі Методики сортовипробування лісових порід України, затвердженої Держкомісією.

До застосування допускаються сорти, що занесені до Реєстру сортів рослин України.

22. Організація та здійснення державного контролю у насінництві покладається на головного державного інспектора України з насінництва - начальника Української державної насіннєвої інспекції.

Державний контроль в лісовому насінництві організовує і здійснює Українська державна лісонасіннєва станція ("Укрдержліснасіння") в особі генерального директора - головного державного інспектора, який призначається і звільнюється з посади Міністерством лісового господарства України, а також директорів зональних лісонасіннєвих станцій, головних і провідних спеціалістів та інженерів всіх категорій державної та зональних лісонасіннєвих станцій, які одночасно є державними інспекторами з лісового насінництва.

23. Обов'язки Української державної лісонасіннєвої станції:

а) перевіряти насіння на посівні якості, фіто- і ентомозараженість та видавати документи на посівні якості. Право видачі документів на посівні якості лісового насіння в державі надається тільки станціям "Укрдержліснасіння";

б) виконувати арбітражне та перевірочне визначення якості насіння дерев та чагарників за зверненням підприємств та організацій. Арбітражне та перевірочне визначення якості насіння, виконане Українською державною лісонасіннєвою станцією є остаточним.

в) вести державні реєстри на плюсові дерева і генетичні резервати, зведені відомості плюсових насаджень, лісонасінних плантацій та постійних лісонасінних ділянок, брати участь в атестації цих об'єктів;

г) діяти посадовим особам, які здійснюють контроль за станом лісово насінництва, у взаємодії з органами місцевої державної влади, Державним Комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації і його територіальними органами.

24. Права Української державної лісонасіннєвої станції:

а) здійснювати контроль за станом лісового насінництва і лісових розсадників та роботою щодо визначення врожаю лісового насіння і веденням відповідної документації;

б) перевіряти в лісогосподарських підприємствах та інших організаціях, які ведуть лісове господарство, виконання правил створення лісонасінної бази, переробки та зберігання насіння, доцільність його використання, способи і своєчасність підготовки насіння до висіву, норми висіву, правильність списання посівів, які загинули; відбирати зразки насіння в порядку державного контролю;

в) у випадку порушень підприємствами правил, тимчасово припиняти використання шишкосушарок, машин і механізмів, складів для зберігання насіння і шишок та ставити питання про притягнення винних осіб до відповідальності.

25. Відповідальність за порушення системи ведення лісового насінництва несуть юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства з питань лісового насінництва. Вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством України.

Накладання стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законодавством України.