Деякі питання діяльності Міністерства економіки та довкілля і Міністерства аграрної політики та продовольства

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Положення про Міністерство економіки та довкілля України;

Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

1. Міністерство економіки та довкілля України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує:

формування та реалізує державну політику економічного та соціального розвитку, зовнішньої торгівлі, державну промислову політику (крім стратегічних галузей промисловості), державну цінову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією, інтелектуальної власності, публічних закупівель, державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;

формування та реалізує державну інвестиційну політику, зокрема у сфері управління публічними інвестиціями, державну інноваційну політику в реальному секторі економіки, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері розвитку підприємництва, публічно-приватного партнерства;

формування та реалізацію державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;

формування і реалізує державну політику у сфері запобігання утворенню та управління відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

формування та реалізацію державної політики у сфері державних резервів;

формування та реалізацію державної політики у сфері державного експортного контролю;

формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки, збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, охорони та відтворення морських вод, геологічного вивчення та раціонального використання надр;

формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення;

формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку фінансових інструментів, забезпечення доступу економічних суб’єктів до фінансування і фінансових послуг;

реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності.

Мінекономіки є Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів ЄС.

2. Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Мінекономіки є:

1) забезпечення формування та реалізація:

державної політики економічного та соціального розвитку;

державної цінової політики;

державної політики у сфері розвитку підприємництва;

державної політики у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності;

державної політики у сфері публічних закупівель;

державної політики у сфері державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;

державної політики у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави;

державної політики у сфері публічно-приватного партнерства;

державної інвестиційної політики, зокрема з управління публічними інвестиціями;

державної політики щодо створення і функціонування індустріальних (промислових) парків (далі — індустріальні парки);

державної політики у сфері державного ринкового нагляду;

державної політики з питань співробітництва України з ЄС у сфері економіки;

єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції національної економіки у світову економіку, захисту національного виробника на внутрішньому та зовнішньому ринку;

державної політики у сфері інтелектуальної власності;

державної інноваційної політики в реальному секторі економіки;

державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;

державної політики у сфері розвитку фінансових інструментів, забезпечення доступу економічних суб’єктів до фінансування і фінансових послуг;

державної політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією;

державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури у секторі критичної інфраструктури, за який відповідальне Мінекономіки як секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури;

державної промислової політики (крім стратегічних галузей промисловості);

державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки;

державної політики у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів;

державної політики у сфері управління відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

державної політики у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами;

державної політики у сфері раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

державної політики у сфері збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, формування, збереження та використання екологічної мережі;

державної політики у сфері організації охорони та використання природно-заповідного фонду;

державної політики у сфері охорони атмосферного повітря, моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів з установок, розташованих на території України, а також регулювання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, охорони озонового шару та запобігання підвищенню рівня глобального потепління, зміни клімату і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу до неї та Паризької угоди;

державної політики у сфері охорони та відтворення морських вод;

державної політики у сфері оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки;

2) забезпечення формування та реалізації:

державної політики у сфері державного експортного контролю;

державної політики у сфері державних резервів;

державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення;

державної політики у сфері праці, зайнятості населення та трудової міграції, соціального діалогу;

державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

державної політики у сфері розвитку водного господарства, управління і контролю за використанням і охороною вод, раціонального використання та відтворення водних ресурсів (поверхневих, підземних);

3) забезпечення формування:

державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

державної політики у сфері захисту прав споживачів;

державної політики з контролю за цінами;

державної політики у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів, використання та охорону земель, екологічну безпеку, оцінку впливу на довкілля, охорону і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, збереження, відтворення та невиснажливе використання біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, охорону атмосферного повітря, моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів з установок, розташованих на території України, регулювання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, а також з питань управління відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією, пестицидами та агрохімікатами, дотримання вимог біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об’єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

державної політики у сфері здійснення державного геологічного контролю;

4) реалізація державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності;

5) здійснення управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Мінекономіки.

4. Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

2) розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

3) здійснює нормативно-правове регулювання з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

4) погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, готує в межах повноважень, передбачених законом, висновки, зауваження і пропозиції до проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи;

5) готує в межах повноважень, передбачених законом, зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президента України;

6) визначає пріоритетні напрями розвитку у сферах, що належать до компетенції Мінекономіки;

7) забезпечує інформування громадськості про формування та реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, здійснює співпрацю з інститутами громадянського суспільства, забезпечує участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, сприяє розвитку економічної та екологічної освіти, екологічному вихованню населення;

8) планує ресурси та заходи, необхідні для реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

9) проводить моніторинг та оцінювання результатів реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, та розробляє на основі такого оцінювання пропозиції щодо її продовження, коригування чи припинення;

10) здійснює видачу дозвільних документів, сертифікатів, ліцензій, передбачених законодавством;

11) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, здійснення державного нагляду (контролю) у визначених законом сферах;

12) координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

13) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, дотримання і організацію виконання зобов’язань, взятих Україною за міжнародними договорами України, укладає міжвідомчі міжнародні договори України, забезпечує здійснення міжнародного співробітництва, вивчення, узагальнення і поширення міжнародного досвіду;

14) бере у межах повноважень, передбачених законом, участь у діяльності міжнародних організацій;

15) здійснює заходи щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

16) організовує роботу із залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги, грантів у визначених сферах;

17) проводить аналіз стану та тенденцій економічного і соціального розвитку України, секторів та галузей економіки, розробляє пропозиції щодо основних напрямів розвитку та реформування економіки, досягнення Цілей сталого розвитку, забезпечує підготовку відповідних планів і програм, здійснює державне прогнозування економічного і соціального розвитку України, складає прогнозні зведені національні рахунки для економіки в цілому, зокрема таблицю "витрати — випуск" (міжгалузевий баланс), забезпечує координацію роботи органів виконавчої влади із зазначених питань, розробляє структуру прогнозних документів економічного і соціального розвитку, методичні рекомендації щодо їх підготовки, відповідає за впровадження в практику сучасних технологій прогнозування соціально-економічних процесів;

18) готує разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також Національним банком прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди;

19) розробляє прогнози заробітної плати та ринку праці;

20) здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи з підготовки прогнозів та програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст на середньо- та короткостроковий періоди;

21) проводить аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня;

22) розробляє в межах повноважень, передбачених законом, пропозиції щодо вдосконалення бюджетного та податкового законодавства;

23) бере участь у формуванні та реалізації в межах повноважень, передбачених законом, державної фінансової, бюджетної та податкової політики, складенні Бюджетної декларації;

24) проводить економічну оцінку проекту Державного бюджету України на відповідний рік та аналіз економічних факторів, що впливають на його виконання;

25) проводить аналіз розвитку фінансових інструментів, доступності фінансування і фінансових послуг та здійснює оцінку їх впливу на економічний розвиток;

26) реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, здійснює державний контроль і координацію діяльності державних органів у зазначеній сфері;

27) здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи, пов’язаної з розробленням і виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади державних цільових програм, веде їх облік, готує висновки стосовно доцільності їх затвердження та дострокового припинення їх виконання, проводить моніторинг виконання зазначених програм, бере участь у проведенні оцінки ефективності використання бюджетних коштів;

28) формує державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, здійснює координацію робіт державних замовників щодо його розміщення та виконання;

29) бере участь у:

координації та розвитку транскордонного співробітництва з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

розробленні механізму забезпечення економічної безпеки держави, детінізації економіки та впровадженні відповідних заходів;

розробленні та здійсненні заходів з формування та реалізації державної політики стосовно доходів населення;

розробленні пропозицій щодо розмірів соціальних гарантій, стандартів і нормативів;

визначенні економічних засад державної політики та проведенні аналізу економічної ситуації в соціально-гуманітарній сфері та оцінки впливу заходів державної політики у зазначеній сфері на економічний розвиток;

проведенні аналізу економічної складової державної міграційної політики;

формуванні та реалізації державної політики у сфері економічної конкуренції і обмеження монополізму, забезпеченні розвитку конкурентних відносин;

30) розробляє в межах повноважень, передбачених законом, проекти нормативно-правових актів у сфері інвестиційної діяльності, зокрема з питань управління публічними інвестиціями;

31) виконує функції Національного контактного пункту з питань відповідального ведення бізнесу у рамках Декларації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства та забезпечує впровадження міжнародних стандартів із відповідального ведення бізнесу;

32) забезпечує підготовку середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій, проведення моніторингу його реалізації та підготовку зведеного моніторингового звіту за результатами його реалізації;

33) забезпечує координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань формування середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій, секторальних та єдиних проектних портфелів публічних інвестицій;

34) затверджує форми відомостей (інформації) щодо публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, що вносяться до Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проектами;

35) забезпечує формування та внесення змін до Єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави;

36) визначає (розраховує) реальну ставку дисконтування для проведення аналізу самоокупності публічних інвестиційних проектів;

37) забезпечує у межах компетенції проведення на державному рівні експертної оцінки публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій відповідно до вимог законодавства;

38) проводить моніторинг та аналіз ефективності використання державної підтримки інвестиційної діяльності;

39) забезпечує відповідно до компетенції проведення оцінки результатів реалізації масштабних публічних інвестиційних проектів;

40) розробляє та затверджує методичні рекомендації, методики та інші методологічні документи з питань управління публічними інвестиціями, забезпечує їх актуалізацію та методологічний супровід впровадження реформи управління публічними інвестиціями;

41) здійснює співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями та партнерами з розвитку з питань управління публічними інвестиціями;

42) забезпечує надання методологічної підтримки центральним органам виконавчої влади з питань застосування єдиних підходів до розроблення, проведення моніторингу та оцінки результатів реалізації галузевих (секторальних) стратегій, які є основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій;

43) проводить оцінку інвестиційного проекту із значними інвестиціями, підготовку висновків про доцільність реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та укладення спеціального інвестиційного договору або про недоцільність реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та відмову в укладенні спеціального інвестиційного договору, а також підготовку проекту рішення про укладення спеціального інвестиційного договору;

44) веде реєстр інвестиційних проектів із значними інвестиціями;

45) здійснює контроль та моніторинг виконання спеціальних інвестиційних договорів;

46) веде Реєстр індустріальних парків;

47) затверджує форму типового договору про створення та функціонування індустріального парку;

48) затверджує форму звіту про функціонування індустріального парку та порядок подання звіту про функціонування індустріального парку та його оприлюднення;

49) проводить моніторинг функціонування індустріальних парків, розробляє Стратегію розвитку індустріальних парків;

50) забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку ініціаторів створення індустріальних парків і керуючих компаній індустріальних парків та в інший спосіб сприяє залученню учасників індустріальних парків;

51) забезпечує доступ до публічної інформації, пов’язаної з діяльністю індустріальних парків, та забезпечує інформаційну підтримку потенційних учасників індустріальних парків з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

52) забезпечує до 1 квітня поточного року оприлюднення на офіційному веб-сайті Мінекономіки узагальненої та в розрізі окремих індустріальних парків інформації про стан їх функціонування;

53) здійснює заходи, зокрема міжнародні, спрямовані на формування позитивного інвестиційного іміджу України;

54) погоджує титули будов (об’єктів), фінансування проектів будівництва яких здійснюється із залученням коштів державного бюджету або коштів державних підприємств;

55) проводить моніторинг, узагальнення та оприлюднення у встановленому порядку результатів здійснення публічно-приватного партнерства (концесії);

56) проводить моніторинг дотримання вимог законодавства у сфері публічно-приватного партнерства, зокрема під час проведення конкурсів;

57) бере участь в організації навчання і підвищення професійних компетентностей фахівців у сфері публічно-приватного партнерства;

58) веде облік договорів публічно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів;

59) проводить моніторинг виконання договорів, укладених у рамках публічно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів;

60) веде реєстр довгострокових зобов’язань в рамках державно-приватного партнерства;

61) розробляє та організовує виконання державних цільових програм у промисловому секторі економіки;

62) проводить аналіз стану конкурентоспроможності та ресурсоефективності галузей промисловості, розробляє і координує здійснення заходів щодо підвищення їх рівня;

63) проводить аналіз ефективності зовнішньої торгівлі промисловою продукцією з урахуванням кон’юнктурних змін на світовому ринку, розробляє рекомендації для відповідних галузей промисловості щодо розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;

64) виконує в межах повноважень, визначених законом, функції із стандартизації у сфері метрології та метрологічної діяльності, у промисловому секторі економіки, зокрема:

перевіряє, переглядає та скасовує стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, галузеві стандарти (ОСТ) та прирівняні до них інші нормативні документи колишнього СРСР, галузеві стандарти України (ГСТУ) (далі — галузеві нормативні документи);

установлює процедури перевірки, перегляду та скасування галузевих нормативних документів;

бере участь у роботі спеціалізованих міжнародних та регіональних організацій, що здійснюють стандартизацію у відповідних сферах діяльності, членом яких є чи з якими співпрацює на підставі правил таких організацій або відповідних договорів;

видає і розповсюджує галузеві нормативні документи, каталоги галузевих нормативних документів, документи спеціалізованих міжнародних та регіональних організацій, що здійснюють стандартизацію у відповідних сферах діяльності, членом яких є чи з якими співпрацює на підставі правил таких організацій або відповідних договорів, а також делегує зазначені повноваження іншим особам;

замовляє послуги на виконання робіт з проведення перевірки галузевих нормативних документів і розроблення пропозицій щодо внесення до них змін та їх скасування;

оприлюднює інформацію про скасовані галузеві нормативні документи та зміни до них відповідно до встановлених процедур;

розміщує на офіційному веб-сайті Мінекономіки тексти галузевих нормативних документів, обов’язковість застосування яких установлена нормативно-правовими актами, з безоплатним доступом до них;

65) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, управління науковою та науково-технічною діяльністю у сферах, що належать до компетенції Мінекономіки, зокрема:

бере участь у визначенні напрямів розвитку наукового і науково-технологічного потенціалу, спрямовує і контролює діяльність наукових установ, які належать до сфери його управління;

бере участь у розробленні наукових і науково-технічних програм, здійсненні заходів щодо їх виконання та організовує їх виконання;

виступає замовником проведення у межах повноважень наукової та науково-технічної експертизи;

бере участь у визначенні пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні, розробленні та виконанні державних цільових наукових та науково-технічних програм;

виступає в установленому порядку замовником фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, фінансує та координує їх проведення;

сприяє розробленню, освоєнню та виробництву сучасної конкурентоспроможної продукції на основі використання нових високоефективних технологій, устатковання, матеріалів, інформаційного забезпечення у визначеній сфері діяльності;

здійснює щороку підготовку звіту про стан використання коштів для провадження наукової та науково-технічної діяльності та отримані результати;

погоджує рішення державних підприємств, установ та організацій, які належать до сфери його управління, про участь у заснуванні наукового парку у разі, коли вони є засновниками (учасниками, акціонерами) наукового парку;

66) здійснює із залученням інших центральних органів виконавчої влади заходи щодо проведення єдиної науково-технічної та інноваційної політики в реальному секторі економіки;

67) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері інтелектуальної власності;

68) визначає пріоритетні напрями розвитку сфери інтелектуальної власності;

69) взаємодіє з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою посилення захисту прав інтелектуальної власності;

70) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

71) здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності та представляє інтереси України в зазначеній сфері в міжнародних організаціях відповідно до законодавства;

72) укладає відповідно до законодавства міжнародні договори України про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

73) забезпечує виконання міжнародних програм та реалізацію проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів України;

74) забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

75) здійснює координацію діяльності Національного органу інтелектуальної власності у сфері інтелектуальної власності;

76) здійснює контроль за дотриманням Національним органом інтелектуальної власності законодавства у сфері інтелектуальної власності, використанням надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності;

77) забезпечує реєстрацію та акредитацію організацій колективного управління, ведення переліку організацій колективного управління, здійснює нагляд за їх діяльністю;

78) розробляє рекомендації щодо розміру винагороди за використання об’єктів авторського права та/або суміжних прав, вносить пропозиції щодо розміру відрахувань у передбачених законом випадках;

79) забезпечує присвоєння спеціальних ідентифікаційних кодів, що підлягають нанесенню на диски для лазерних систем зчитування, матриці;

80) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням суб’єктами господарювання незалежно від форми власності вимог Законів України "Про авторське право і суміжні права" і "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування";

81) здійснює заходи щодо реалізації державної інноваційної політики в реальному секторі економіки;

82) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, управління у сфері інноваційної діяльності у реальному секторі економіки, зокрема:

готує та подає в установленому порядку пропозиції щодо середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня у сферах, що належать до компетенції Мінекономіки;

сприяє розвитку інноваційного потенціалу України та національної інноваційної системи;

сприяє розвитку інноваційної інфраструктури;

здійснює інформаційне забезпечення суб’єктів інноваційної діяльності;

83) організовує та координує інноваційну діяльність у реальному секторі економіки;

84) забезпечує співробітництво України з ЄС у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки;

85) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, повноваження суб’єкта нормування в будівництві;

86) бере участь відповідно до законодавства в державному регулюванні цін (тарифів) на продукцію, товари і послуги, здійснює координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади із зазначених питань;

87) здійснює разом з іншими центральними органами виконавчої влади прогнозування індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції;

88) встановлює (затверджує) та погоджує ціни (тарифи) у випадках, передбачених законодавством;

89) здійснює методологічне забезпечення роботи органів державного контролю за цінами (тарифами);

90) вносить пропозиції щодо переліку товарів, ціни на які підлягають державному спостереженню у сфері ціноутворення;

91) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері публічних закупівель;

92) аналізує функціонування системи публічних закупівель;

93) здійснює щороку підготовку та подання до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати звіту, що містить результати аналізу функціонування системи публічних закупівель (щодо кількісних і вартісних показників публічних закупівель у розрізі процедур і предметів публічних закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері публічних закупівель;

94) узагальнює практику здійснення публічних закупівель, зокрема міжнародну, та вивчає, узагальнює, поширює світовий досвід з питань публічних закупівель;

95) забезпечує функціонування веб-порталу з питань публічних закупівель та інформаційного ресурсу, а також здійснює наповнення такого ресурсу;

96) взаємодіє з громадськістю з питань удосконалення системи публічних закупівель та організовує наради і семінари з питань публічних закупівель;

97) здійснює міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель;

98) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель;

99) надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань публічних закупівель на інформаційному ресурсі;

100) здійснює співробітництво з державними органами та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері публічних закупівель;

101) інформує громадськість про політику та правила здійснення публічних закупівель;

102) здійснює авторизацію електронних майданчиків та приймає рішення про відключення авторизованих електронних майданчиків від електронної системи закупівель;

103) розглядає звернення щодо визначення та/або утворення централізованих закупівельних організацій;

104) розробляє разом з іншими державними органами методології щодо особливостей здійснення публічних закупівель у різних сферах та оприлюднює їх на інформаційному ресурсі;

105) готує висновки щодо економічної доцільності та можливого обсягу виділення коштів з резервного фонду державного бюджету та проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України;

106) розробляє та подає Кабінетові Міністрів України проекти рішень з питань передачі об’єктів права державної та комунальної власності, здійснює методичне керівництво діяльністю органів виконавчої влади із зазначених питань;

107) бере участь у формуванні та реалізації державної дивідендної політики;

108) здійснює підготовку пропозицій щодо прийняття Кабінетом Міністрів України рішень з питань:

передачі повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;

доцільності придбання державою пакетів акцій (часток) господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), в інших власників та акцій додаткової емісії в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

109) здійснює контроль за виконанням суб’єктами управління функцій з управління об’єктами державної власності шляхом проведення єдиного моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності;

110) формує та веде реєстр контрактів, укладених з керівниками державних унітарних підприємств, головами виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

111) здійснює методологічне та в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-правове забезпечення з питань управління об’єктами державної власності, зокрема щодо:

управління корпоративними правами держави, зокрема забезпечення її представництва в органах управління господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;

оцінки ефективності управління об’єктами державної власності;

єдиного моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави;

112) визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави;

113) формує за пропозицією суб’єктів управління перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

114) формує за пропозицією уповноважених органів управління переліки державних підприємств, що підлягають корпоратизації, та затверджує графіки її проведення;

115) затверджує стратегічні плани розвитку, річні фінансові плани, річні інвестиційні плани, інвестиційні плани на середньострокову перспективу (три — п’ять років) державних унітарних підприємств, що належать до сфери його управління, та господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі і функції з управління корпоративними правами держави щодо яких здійснює Мінекономіки, та здійснює контроль за їх виконанням в установленому порядку у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

116) затверджує листи очікувань власника державних унітарних підприємств, що належать до сфери його управління, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 100 відсотків акцій (часток) належать державі і функції з управління корпоративними правами держави щодо яких здійснює Мінекономіки;

117) узагальнює та аналізує інформацію суб’єктів управління про:

затвердження (погодження) фінансових планів та стратегічних планів розвитку суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

виконання показників фінансових планів суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

118) затверджує форму та методичні рекомендації щодо розроблення фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки;

119) розробляє методичні рекомендації щодо підготовки листа очікувань власника суб’єкта господарювання державного сектору економіки;

120) затверджує форму подання інформації про виконання стратегічних планів розвитку суб’єкта господарювання державного сектору економіки;

121) готує пропозиції щодо визначення пріоритетів і видів підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва;

122) розробляє проекти державних програм розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечує їх виконання з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та проведення моніторингу виконання;

123) вносить пропозиції щодо визначення основних фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва;

124) формує єдину інформаційну систему для забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

125) сприяє діяльності громадських об’єднань, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва;

126) забезпечує пропагування і популяризацію підприємницької діяльності;

127) забезпечує представництво в міжнародних організаціях, налагоджує співпрацю з органами влади іноземних держав щодо розвитку малого і середнього підприємництва;

128) публікує/розміщує щороку на офіційному веб-сайті Мінекономіки та/або в медіа звіти про стан розвитку малого і середнього підприємництва в Україні та його державну підтримку, проводить оцінку фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва та рівня ефективності державної підтримки;

129) здійснює методологічне забезпечення діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та сприяє розробленню і здійсненню ними заходів щодо розвитку малого і середнього підприємництва, зокрема виконання регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;

130) сприяє формуванню інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;

131) аналізує позиції України в міжнародних рейтингах у частині умов ведення бізнесу, забезпечує міжгалузеву координацію з питань покращення умов ведення бізнесу;

132) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері стандартизації;

133) погоджує програму робіт з національної стандартизації;

134) узагальнює практику застосування законодавства у сфері стандартизації, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку проекти законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;

135) погоджує розроблені національним органом стандартизації національні стандарти (зміни до них) щодо:

процедур розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них;

критеріїв, форми і процедур розгляду пропозицій щодо проведення робіт з національної стандартизації;

процедур утворення, діяльності та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації;

136) затверджує правила формування переліків національних стандартів для цілей застосування технічних регламентів;

137) готує річний план робіт із стандартизації (тематичний план наукових розробок у сфері стандартизації) згідно з паспортом відповідної бюджетної програми;

138) у межах повноважень, передбачених законом, перевіряє, переглядає та скасовує галузеві нормативні документи у сфері стандартизації;

139) представляє інтереси України в міжнародних та регіональних організаціях стандартизації та метрології, укладає міжнародні договори України про співробітництво та проведення робіт у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності з такими організаціями та відповідними урядовими і міжурядовими органами іноземних держав згідно із Законом України "Про міжнародні договори України";

140) здійснює контроль за дотриманням національним органом стандартизації процедур у сфері стандартизації відповідно до принципів, норм і вимог, установлених законодавством;

141) вживає обґрунтованих заходів до прийняття і дотримання суб’єктами стандартизації Кодексу доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартів відповідно до Угоди про технічні бар’єри в торгівлі, що є додатком до Угоди про заснування Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 р.;

142) затверджує статут національного органу стандартизації та зміни до нього;

143) інформує та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики у сфері стандартизації;

144) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, співробітництво у сфері стандартизації з відповідними органами іноземних держав;

145) визначає пріоритетні напрями розвитку у сфері стандартизації;

146) затверджує положення про керівну раду національного органу стандартизації та її склад;

147) затверджує положення про комісію з апеляцій, її склад та порядок розгляду апеляцій, здійснює організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії з апеляцій, зазначеної у статті 14 Закону України "Про стандартизацію";

148) затверджує методику визначення трудомісткості та вартості робіт з національної стандартизації;

149) розглядає щорічний звіт про діяльність національного органу стандартизації;

150) утворює національний орган України з акредитації та національний орган стандартизації;

151) призначає на посаду і звільняє з посади керівника національного органу України з акредитації;

152) призначає на посаду і звільняє з посади керівника національного органу стандартизації;

153) проводить моніторинг національного органу України з акредитації з метою забезпечення виконання ним на постійній основі вимог та обов’язків, установлених Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", з урахуванням результатів взаємного оцінювання;

154) вживає відповідних коригувальних заходів або забезпечує вжиття таких заходів національним органом України з акредитації в разі, коли зазначений орган не відповідає вимогам або не виконує обов’язків, встановлених Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності";

155) затверджує положення про національний орган України з акредитації;

156) затверджує положення про Раду з акредитації та її склад;

157) встановлює опис та правила застосування національного знака акредитації;

158) затверджує методику визначення вартості робіт з акредитації органів з оцінки відповідності та проведення моніторингу відповідності акредитованих національним органом України з акредитації органів з оцінки відповідності вимогам акредитації;

159) визначає пріоритетні напрями розвитку технічного регулювання в Україні;

160) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері технічного регулювання;

161) координує діяльність з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;

162) формує та затверджує в установленому Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" порядку план розроблення технічних регламентів на один або кілька календарних років та зміни до нього і розміщує їх на офіційному веб-сайті Мінекономіки;

163) погоджує проекти технічних регламентів і процедур оцінки відповідності та зміни до них, розроблені центральними органами виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції з технічного регулювання у визначених сферах діяльності;

164) здійснює методичне забезпечення діяльності з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;

165) визначає порядок формування та ведення бази даних про технічні регламенти, бази даних, одержаних від призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, та реєстру призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;

166) формує та веде базу даних про технічні регламенти, відомості з якої розміщує в установленому Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" порядку на офіційному веб-сайті Мінекономіки, базу даних, одержаних від призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, та реєстр призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;

167) готує в установленому Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" порядку висновок щодо наявності чи відсутності невідкладних обставин, які вимагають термінового прийняття технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності або внесення змін до них згідно із статтею 18 зазначеного Закону;

168) формує, затверджує, оновлює та розміщує на офіційному веб-сайті Мінекономіки в установленому Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" порядку перелік національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності органів з оцінки відповідності спеціальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;

169) виконує в межах повноважень, визначених законом, функції органу, що призначає органи з оцінки відповідності, розширює чи скорочує сферу їх призначення, призупиняє, припиняє або поновлює їх призначення, організовує проведення центральними органами виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, оцінювання органів з оцінки відповідності, які претендують на призначення, стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій та проводить із залученням центральних органів виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, моніторинг призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій і виконання ними своїх обов’язків, установлених Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та відповідними технічними регламентами;

170) встановлює порядок передачі та зберігання комплектів документації, пов’язаної з виконанням призначеними органами з оцінки відповідності і визнаними незалежними організаціями завдань з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, у разі скорочення сфери призначення, призупинення або припинення дії свідоцтва про призначення органу з оцінки відповідності для виконання як третьою стороною певних завдань з оцінки відповідності, визначених у відповідному технічному регламенті, свідоцтва про призначення органу з оцінки відповідності для виконання як третьою стороною завдань у процесі оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції та свідоцтва про призначення визнаної незалежної організації для затвердження технологічних процесів виконання нерознімних з’єднань та/або персоналу, який виконує нерознімні з’єднання, та/або персоналу, який проводить неруйнівний контроль, згідно з технічним регламентом щодо обладнання, що працює під тиском;