Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) № 29/2012 від 13 січня 2012 року про стандарти реалізації оливкової олії

1. Без обмеження Директиви 2000/13/ЄС та Регламенту (ЄС) № 510/2006 цей Регламент встановлює конкретні стандарти реалізації для етапу роздрібної торгівлі оливковими оліями та оливковими оліями з вичавок, зазначеними у пунктах 1(a) та (b), 3 та 6 додатка XVI до Регламенту (ЄС) № 1234/2007.

2. Для цілей цього Регламенту етап роздрібної торгівлі означає продаж кінцевому споживачу олії, зазначеної в параграфі 1, представленої в натуральному стані або в складі харчового продукту.

Олії, зазначені в статті 1(1), представляють кінцевому споживачу в пакованні максимальним об’ємом 5 літрів. Таке паковання повинно бути оснащене системою відкривання, яку вже не можна герметично закрити після того, як її було відкрито вперше, і марковане відповідно до статей 3-6.

Проте, якщо олії призначені для споживання в ресторанах, лікарнях, їдальнях або подібних громадських закладах, держави-члени можуть установити максимальний об'єм паковання більше 5 літрів, залежно від типу відповідного закладу.

Описи відповідно до статті 118 Регламенту (ЄС) № 1234/2007 уважаються назвою, під якою продають продукт, як зазначено в статті 3(1)(1) Директиви 2000/13/ЄС.

Марковання олій, зазначених у статті 1(1), повинне містити, у вигляді чіткого й незмивного напису, додатково до опису, зазначеного в першому параграфі цієї статті, але не обов’язково поруч з ним, таку інформацію щодо категорії олії:

(a) оливкова олія холодного пресування першого віджиму екстра класу:

"оливкова олія найвищої категорії, отримана безпосередньо з оливок та суто механічними засобами";

(b) оливкова олія холодного пресування першого віджиму:

"оливкова олія, отримана безпосередньо з оливок та суто механічними засобами";

(c) оливкова олія, що складається з рафінованих оливкових олій та оливкової олії холодного пресування першого віджиму:

"олія, що містить лише оливкові олії, які було піддано рафінуванню, та олії, отримані безпосередньо з оливок";

(d) оливкова олія з вичавок:

"олія, що містить лише олії, отримані шляхом оброблення продукту, отриманого після екстрагування оливкової олії, та олії, отримані безпосередньо з оливок",

або

"олія, що містить лише олії, отримані шляхом перероблення оливкових вичавок, та олії, отримані безпосередньо з оливок".

1. Оливкова олія холодного пресування першого віджиму екстра класу та оливкова олія холодного пресування першого віджиму, визначені в пунктах 1(a) та (b) додатка XVI до Регламенту (ЄС) № 1234/2007, повинна мати назву місця походження в маркованні.

Продукти, визначені у пунктах 3 та 6 додатка XVI до Регламенту (ЄС) № 1234/2007, не повинні мати назви місця походження в маркованні.

Для цілей цього Регламенту "назва місця походження" означає покликання на географічний район, розміщене на пакованні або на етикетці, прикріпленій до паковання.

2. Назва місця походження, вказана у параграфі 1, складається лише з:

(a) у випадку оливкових олій, що, згідно з положеннями параграфів 4 та 5, походять з однієї держави-члена або третьої країни - покликання на державу-член, Союз або третю країну відповідно; або

(b) у випадку сумішей оливкових олій, що, згідно з положеннями параграфів 4 та 5, походять із більше ніж однієї держави-члена або третьої країни - одного із указаних нижче позначень відповідно:

(i) "суміш оливкових олій, що походять з Європейського Союзу" або покликання на Союз;

(ii) "суміш оливкових олій, що походять не з Європейського Союзу" або покликання на країну походження за межами Союзу;

(iii) "суміш оливкових олій, що походять з Європейського Союзу та не з Європейського Союзу" або покликання на країни походження в межах та за межами Союзу; або

(c) охоронюваної назва місця походження або охоронюваного географічного зазначення, вказаних у Регламенті (ЄС) № 510/2006, згідно з положеннями відповідної специфікації продукту.

3. Назви брендів або фірм, заявку на реєстрацію яких було подано не пізніше 31 грудня 1998 року відповідно до Директиви 89/104/ЄЕС або не пізніше 31 травня 2002 року відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 40/94 (- 1), не вважають назвою місця походження, що підпадає під дію цього Регламенту.

4. У випадку імпорту з третьої країни назву місця походження визначають згідно зі статтями 22 - 26 Регламенту (ЄЕС) № 2913/92.

5. Назва місця походження, у якій згадується держава-член або Союз, повинна відповідати географічному регіону, в якому були зібрані відповідні оливки або знаходяться виробничі потужності, на яких було добуто олію з оливок.

Якщо оливки були зібрані в державі-члені або третій країні, іншій ніж та. де знаходяться виробничі потужності, на яких було добуто олію з оливок, назва місця походження повинна містити такі слова: "оливкова олія холодного пресування першого віджиму (екстра класу), вироблена в (Союзі або назва відповідної держави-члена) з оливок, зібраних у (Союзі або назва відповідної держави-члена чи третьої країни)".

Інформацію щодо спеціальних умов зберігання олій, до яких застосовується стаття 1(1), а саме, що їх необхідно зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці, розміщують на ємностях або прикріплених до них етикетках.

Обов’язкові відомості, описані в першому параграфі статті 3, та, у відповідних випадках, описані в першому підпараграфі статті 4(1), згруповують разом в основному полі видимості, як визначено в статті 2(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1169/2011 (- 2), або на тій самій етикетці, або на кількох етикетках, прикріплених до тієї самої ємності, або безпосередньо на тій самій ємності. Ці обов’язкові відомості необхідно наводити повністю та у вигляді однорідного блоку тексту.

Серед необов’язкових зазначень, що можна наводити в маркованні олії, вказаної в статті 1(1), зазначення, передбачені цією статтею, повинні відповідати наведеним нижче вимогам:

(a) зазначення "першого холодного пресування" можна наводити лише на оливкових оліях холодного пресування першого віджиму екстра класу або оливкових оліях холодного пресування першого віджиму, отриманих за температури нижче 27 °С від першого механічного пресування оливкової пасти за допомогою традиційної системи добування з використанням гідравлічних пресів;

(b) зазначення "холодного екстрагування" можна наводити лише на оливкових оліях холодного пресування першого віджиму екстра класу або оливкових оліях холодного пресування першого віджиму, отриманих за температури нижче 27 °С шляхом перколювання або центрифугування оливкової пасти;

(c) зазначення органолептичних властивостей, пов'язаних зі смаком та/або запахом, можна розміщувати лише на оливкових оліях холодного пресування першого віджиму екстра класу та оливкових оліях холодного пресування першого віджиму; терміни, зазначені в пункті 3.3 додатка XII до Регламенту (ЄЕС) № 2568/91 можна наводити в маркованні. лише якщо вони базуються на результатах оцінювання, проведеного згідно з методом, передбаченим у вказаному додатку;

(d) зазначення максимальної кислотності, яка очікується до кінця мінімального терміну зберігання, вказаного у статті 9(l)(f) Регламенту (ЄС) № 1169/2011, можна наводити, лише якщо воно супроводжується нанесеним тим же шрифтом і в тому ж полі видимості зазначенням пероксидного числа, вмісту воску та поглинання ультрафіолету, визначених відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 2568/91;

(e) щодо олій, які підпадають під пункт 1(a) та (b) додатка XVI до Регламенту (ЄС) № 1234/2007, рік збору врожаю можна вказувати лише якщо 100% вмісту ємності походить з цього врожаю. Для цілей цього пункту рік збору врожаю вказують на етикетці або у вигляді відповідного маркетингового року відповідно до Статті 6(c)(iii) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, або у вигляді місяця та року врожаю, в такому порядку. Місяць повинен відповідати місяцю добування олії з оливок.

Продукти, що їх продають під торговельними марками, заявку на реєстрацію яких було подано не пізніше 1 березня 2008 року, та які містять принаймні один із термінів, зазначених у пункті 3.3 додатка XII до Регламенту (ЄЕС) № 2568/91, можуть не відповідати вимогам пункту (c) першого параграфа статті 5 цього Регламенту до 1 листопада 2011 року.

Держави-члени можуть вирішити, що рік збирання врожаю, зазначений у пункті (e) першого параграфа Статті 5, повинен бути зазначений на етикетці оливкових олій, зазначених у цьому пункті, їхнього внутрішнього виробництва, отриманих з оливок, зібраних на їхній території та призначених лише для їхніх національних ринків.

Це рішення не забороняє продавати оливкові олії, які були промарковані до дати, коли це рішення набуває чинності, до вичерпання запасів.

Держави-члени повідомляють про це рішення відповідно до Статті 45 Регламенту (ЄС) № 1169/2011.

1. Якщо на наявності олій, вказаних у статті 1(1), у суміші оливкової олії та інших рослинних олій наголошують у маркованні в місці, іншому ніж склад, використовуючи слова, зображення або графічні елементи, на відповідну суміш необхідно нанести такий торговельний опис: "Суміш рослинних олій (або конкретні назви відповідних рослинних олій) та оливкової олії", зразу після чого вказують відсотковий вміст оливкової олії в суміші.

Наявність оливкової олії можна наголошувати за допомогою зображень або графічних елементів на маркованні суміші, зазначеної в першому підпараграфі, лише якщо її частка складає більше 50% у відповідній суміші.

Держави-члени можуть заборонити виробництво на своїй території сумішей оливкової олії та інших рослинних олій, зазначених у першому підпараграфі, для внутрішнього споживання. Проте, вони не можуть заборонити реалізацію на їхній території таких сумішей, що надходять з інших країн, і вони не можуть заборонити виробництво на власній території таких сумішей, призначених для реалізації в іншій державі-члені або для експорту:

2. За винятком твердих харчових продуктів, які зберігають тільки в оливковій олії, зокрема продуктів, зазначених у Регламентах Ради (ЄЕС) № 1536/92 (- 3) та (ЄЕС) № 2136/89 (- 4), якщо наявність олій, зазначених у статті 1(1) цього Регламенту, у харчовому продукті, іншому ніж ті, що вказані в параграфі 1 цієї статті, указано в маркованні будь-де, крім складу, з використанням слів, зображень або графічних елементів, після торгового опису харчового продукту зразу вказують відсоток оливкової олії, зазначеної в статті 1(1) цього Регламенту, відносно загальної маси нетто харчового продукту.

Відсоток доданої оливкової олії відносно загальної маси нетто харчового продукту можна замінити відсотком доданої оливкової олії відносно загальної маси жирів, додаючи слова "відсоток жирів".

3. Описи, зазначені в першому параграфі статті 3, можна замінити словами "оливкова олія" в маркованні продуктів, зазначених у параграфах 1 та 2 цієї статті.

Проте, за наявності оливкової олії з вичавок, слова "оливкова олія" замінюють словами "оливкова олія з вичавок".

4. Наведення інформації, зазначеної в другому параграфі статті 3, не вимагається в маркованні продуктів, зазначених у параграфах 1 та 2 цієї статті.

За запитом держави-члена, у якій знаходиться адреса виробника, фасувальника або продавця, що її зазначено в маркованні, відповідна сторона надає документацію для обґрунтування зазначень, вказаних у статтях 4, 5 та 6, на підставі одного або кількох наведених нижче елементів:

(a) фактичних елементів або науково встановлених фактів;

(b) результатів аналізів або автоматичних записів, зроблених на репрезентативних зразках;

(c) адміністративної або бухгалтерської інформації, яку зберігають відповідно до національних правил та/або правил Союзу.

1. Кожна держава-член надсилає назву та адресу органу чи органів, що відповідають за моніторинг застосування цього Регламенту, Комісії, яка інформує інші держави-члени та будь-які інші зацікавлені сторони на їхній запит.

2. Держава-член, у якій знаходиться адреса виробника, фасувальника або продавця, що її зазначають у маркованні, на підставі запиту про верифікацію відбирає зразки до кінця місяця, наступного за тим, у якому надійшов запит, і верифікує достовірність зазначень у відповідному маркованні. Запит можуть надсилати:

(a) компетентні відділи Комісії;

(b) організація операторів у такій державі-члені, зазначена в статті 125 Регламенту (ЄС) № 1234/2007;

(c) контролюючий орган іншої держави-члена.

3. Запити, зазначені в параграфі 2, супроводжують усією інформацією, необхідною для верифікації, щодо якої направляється запит, зокрема:

(a) датою відбору зразка або покупки відповідної олії;

(b) найменуванням і комерційною назвою та адресою підприємства, де було відібрано зразок або де було придбано відповідну олію;

(c) кількістю відповідних партій;

(d) копією усіх етикеток, розміщених на пакованні відповідної олії;

(e) результатами аналізу або інших порівняльних висновків експертів із зазначенням використаних методів та найменування/прізвища й адреси відповідної лабораторії або експерта;

(f) у належних випадках, найменуванням постачальника відповідної олії, заявленим реалізатором.

4. До кінця третього місяця, що настає після місяця, у якому було подано запит, зазначений у параграфі 2, відповідна держава-член інформує сторону, яка надіслала запит, про присвоєний йому реєстраційний номер та вжиті заходи.

Кожна держава-член верифікує точність марковання, зокрема відповідність торговельного найменування продукту вмісту ємності, на основі аналізу ризику, зазначеного в статті 2а Регламенту (ЄЕС) № 2568/91. Якщо виявлено будь-яке порушення, а виробник, фасувальник чи продавець, указані на етикетці, розташовані в іншій державі-члені, контролюючий орган відповідної держави-члена подає запит на верифікацію відповідно до статті 8(2).

1. Без обмеження санкцій, установлених у Регламенті (ЄС) № 1234/2007 та в статті 3 Регламенту (ЄС) № 2568/91, держави-члени впроваджують дієві пропорційні і стримувальні санкції на національному рівні у випадку порушення цього Регламенту.

Держави-члени повідомляють Комісію про вжиті з цією метою заходи не пізніше 31 грудня 2002 року, а про зміни до цих заходів - до кінця місяця, наступного після того місяця, у якому їх було ухвалено.

Чеська Республіка, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Угорщина, Мальта, Польща, Словенія та Словаччина повідомляють Комісію про заходи, зазначені в параграфі 1, не пізніше 31 грудня 2004 року, а про зміни до цих заходів - до кінця місяця, наступного після того місяця, у якому їх було ухвалено.

Болгарія та Румунія повідомляють Комісію про заходи, зазначені в першому параграфі, не пізніше 31 грудня 2010 року, а про зміни і доповнення до цих заходів - до кінця місяця, наступного після того місяця, у якому їх було ухвалено.

Хорватія повідомляє Комісію про заходи, зазначені в першому параграфі, не пізніше 31 грудня 2013 року, а про зміни до цих заходів - до кінця місяця, наступного після того місяця, у якому їх було ухвалено.

2. Для цілей верифікації зазначень, вказаних у статтях 4, 5 та 6, відповідні держави-члени можуть запроваджувати заходи з затвердження установ, фасувальні потужності яких розташовані на їхній території.

Будь-якій установі, яка надає відповідний запит та задовольняє зазначені нижче вимоги, надається затвердження та присвоюється буквено-числовий ідентифікатор:

(a) має фасувальні потужності;

(b) зобов'язується збирати та зберігати підтверджуючу інформацію, яку вимагає держава-член згідно зі Статтею 7;

(c) має систему зберігання, що уможливлює перевірку походження олій, які мають назву місця походження, що задовольняє відповідну державу-члена.

У відповідних випадках на етикетці вказують буквено-цифровий ідентифікатор затвердженої фасувальної станції.

Відповідні держави-члени надсилають Комісії, не пізніше 31 травня кожного року, звіт, що містить таку інформацію за попередній рік:

(a) запити на верифікацію, отримані відповідно до статті 8(2);

(b) розпочаті верифікації та верифікації, розпочаті в минулих маркетингових роках, що ще тривають;

(c) верифікації, розпочаті відповідно до статті 8а, з використанням моделі, установленої в додатку XXI до Регламенту (ЄЕС) № 2568/91;

(d) подальші заходи, яких було вжито після проведення верифікацій, і застосовані санкції.

У звіті цю інформацію подають відповідно до календарного року, у якому верифікації було розпочато, та за категоріями порушень. Де це доцільно, у звіті вказують конкретні складнощі, з якими довелося мати справу, та пропонують покращення механізмів контролю.

Повідомлення, зазначені в цьому Регламенті, здійснюють згідно з Регламентом Комісії (ЄС) № 792/2009 (- 5).

Регламент (ЄС) № 1019/2002 скасовано.

Покликання на скасований Регламент необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент та читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної в додатку II.

1. Цей Регламент набуває чинності на 20-й день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Продукти, які було виготовлено та марковано в межах Союзу або імпортовано до Союзу і введено у вільний обіг відповідно до Регламенту (ЄС) № 1019/2002 до 1 січня 2013 року, можна реалізовувати до закінчення їх запасів.

Цей Регламент обов'язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.