Регламент Комісії № (ЄЕС) № 2568/91 від 11 липня 1991 року про характеристики оливкової олії та олії з оливкових залишків і про відповідні методи аналізу

1. Олії, характеристики яких відповідають тим, що визначені в пунктах 1 та 2 додатка І цього Регламенту, вважають оливковими оліями холодного пресування першого віджиму у розумінні підпункту (a) та (b) частини 1 додатка до Регламенту № 136/66/ЄЕС.

2. Олію, характеристики якої відповідають тим, що визначені в пункті 3 додатка І до цього Регламенту, вважають ламповою оливковою олією у розумінні пункту 1(c) додатка Регламенту № 136/66/ЄЕС.

3. Олію, характеристики якої відповідають тим, що визначені в пункті 4 додатка І до цього Регламенту, вважають рафінованою оливковою олією в розумінні пункту 2 додатка до Регламенту № 136/66/ЄЕС.

4. Олію, характеристики якої відповідають тим, що визначені в пункті 5 додатка І до цього Регламенту; вважають оливковою олією, що складається з рафінованих оливкових олій та оливкових олій холодного пресування першого віджиму в розумінні пункту 3 додатка до Регламенту № 136/66/ЄЕС.

5. Олію, характеристики якої відповідають тим, що визначені в пункті 6 додатка І до цього Регламенту, вважають сирою оливковою олією з вичавок у розумінні пункту 4 додатка до Регламенту № 136/66/ЄЕС.

6. Олію, характеристики якої відповідають тим, що визначені в пункті 7 додатка І до цього Регламенту, вважають рафінованою оливковою олією з вичавок в розумінні пункту 5 додатка до Регламенту № 136/66/ЄЕС.

7. Олію, характеристики якої відповідають тим, що визначені в пункті 8 додатка І до цього Регламенту, вважають оливковою олією з вичавок у розумінні пункту 6 додатка до Регламенту № 136/66/ЄЕС.

1. Характеристики олій, встановлені у додатку І, визначають відповідно до таких методів аналізу:

(a) для визначення вільних жирних кислот, виражених як відсоток олеїнової кислоти - метод, наведений у додатку II;

(b) для визначення пероксидного числа - метод, наведений у додатку III;

(c) для визначення вмісту воску - метод, наведений у додатку IV;

(d) для визначення складу та вмісту стеролів та тритерпенових діолів за допомогою газової хроматографії на капілярній колонці - метод, наведений в додатку III;

(e) для визначення відсотка 2-гліцерил монопальмітату - метод, наведений у додатку VII;

(f) для спектрофотометричного аналізу - метод, наведений удодатку IX;

(g) для визначення складу жирної кислоти - метод, наведений у додатку X;

(h) для визначення летких галогенованих розчинників - метод, наведений у додатку XI;

(i) для оцінювання органолептичних характеристик оливкової олії холодного пресування першого віджиму - метод, наведений у додатку XII;

(j) для визначення стигмастадієнів - метод, наведений у додатку XVII;

(k) для визначення вмісту тригліцеридів із ECN42 - метод, наведений у додатку XVIII;

(l) для визначення складу та вмісту стеролів та для визначення спиртових сполук за допомогою газової хроматографії на капілярній колонці, - метод, наведений у додатку XIX;

(m) для визначення вмісту восків, метилових ефірів жирних кислот та етилових ефірів жирних кислот - метод, наведений у додатку XX;

2. Перевірку національними органами або їхніми представниками органолептичних характеристик олій першого пресування холодного віджиму здійснюють експертні групи дегустаторів, затверджені державами-членами.

Органолептичні характеристики олії, зазначені в першому підпараграфі, вважають такими, що відповідають заявленій категорії, якщо затверджена державою-членом експертна група підтверджує таку класифікацію.

Якщо експертна група не підтверджує категорію, заявлену щодо органолептичних характеристик, на вимогу зацікавленої сторони, національні органи або їх представники повинні негайно виконати дві зустрічні оцінки іншими затвердженими експертними групами. Принаймні одна з експертній груп повинна бути такою, що затверджена відповідною державою-членом виробника. Зазначені характеристики вважаються відповідними заявленим характеристикам, якщо дві зустрічні оцінки підтверджують заявлену класифікацію. Якщо це не так, незалежно від типу дефектів, визначених під час зустрічних оцінок, класифікація оголошується невідповідною характеристикам, а зацікавлена сторона несе відповідальність за вартість зустрічних оцінок.

3. Коли національні органи або їх представники перевіряють характеристики олії, як це передбачено в параграфі 1, зразки необхідно відбирати відповідно до міжнародних стандартів EN ISO 661 щодо готування випробних зразків і EN ISO 5555 щодо відбирання проб. Проте, незважаючи на положення пункту 6.8 стандарту EN ISO 5555, у випадку партій такої олії в первинній упаковці зразок відбирають відповідно до додатку Іа до цього Регламенту. У випадку наливної олії, для якої відбирання проб не може виконуватися відповідно до стандарту EN ISO 5555, відбирання проб здійснюється відповідно до інструкцій, наданих компетентним органом держави-члена.

Без обмеження стандарту EN ISO 5555 та глави 6 стандарту EN ISO 661, відібрані зразки якомога швидше розміщують у темному місці, подалі від джерел тепла, і надсилають до лабораторії для аналізів не пізніше ніж на п'ятий робочий день після відбору; в іншому випадку зразки зберігають таким чином, щоб вони не зазнали зниження якості чи пошкоджень під час транспортування або зберігання перед відправленням до лабораторії.

4. Для цілей повірки, передбаченої в параграфі 3, аналізи, зазначені в додатках II, III, IX, XII та XX та, де це доречно, будь-які зустрічні аналізи, які необхідні за національним законодавством, повинні бути проведені до завершення мінімального терміну придатності у випадку пакованих продуктів. У випадку відбирання проб олій наливом, згадані аналізи проводять не пізніше ніж на шостий місяць після місяця, у якому було відібрано зразок.

До інших аналізів, передбачених цим регламентом, не застосовують жодних часових обмежень.

Якщо зразок не був відібраний менше ніж за два місяці до завершення мінімального терміну придатності, та якщо результати аналізів не відповідають зазначеним характеристикам категорії оливкової олії або оливкової олії з вичавок, відповідну сторону сповіщають не пізніше ніж за місяць до завершення строку, встановленого у першому підпараграфі.

5. З метою визначення характеристик оливкових олій методами, передбаченими в першому підпараграфі параграфа 1, результати аналізів порівнюють безпосередньо з граничними значеннями, встановленими в цьому Регламенті.

1. Для цілей цієї статті, "реалізовувана оливкова олія" означає загальну кількість оливкової олії та оливкової олії з вичавок відповідної держави-члена, що її споживають у такій державі-члені або експортують з такої держави-члена.

2. Держави-члени гарантують, що перевірки на відповідність проводять селективно, на основі аналізу ризику та з відповідною періодичністю, щоб забезпечити відповідність реалізовуваної оливкової олії заявленій категорії.

3. Критерії оцінювання ризику можуть включати:

(a) категорію олії, період виробництва, ціну олій відносно інших рослинних олій, операції зі змішування та пакування, приміщення та умови зберігання, країну походження, країну призначення, засоби транспортування або об'єм партії;

(b) позицію операторів у ланцюгу реалізації, об'єм та/або вартість продукції, яку вони збувають, спектр категорій реалізовуваної олії, тип діяльності, як то змелювання, зберігання, рафінування, змішування, пакування чи роздрібний продаж;

(c) результати, отримані під час попередніх перевірок, включно з кількістю та типом виявлених дефектів, звичайну якість реалізовуваних олій, потужність використовуваного технічного обладнання;

(d) надійність систем забезпечення якості оператора або систем самоконтролю, пов'язаних з відповідністю стандартам реалізації;

(e) місце, де проводять перевірку, зокрема якщо воно є пунктом першого надходження до Союзу, останній пункт виходу з Союзу або місце, де олії виготовляють, пакують, завантажують або продають кінцевому споживачу;

(f) будь-яку іншу інформацію, що може вказувати на ризик невідповідності нормам.

4. Держави-члени заздалегідь встановлюють:

(a) критерії оцінювання ризику невідповідності партій;

(b) на основі аналізу ризику для кожної категорії ризику, мінімальну кількість операторів або партій та/або кількості, що підлягатимуть перевірці відповідності.

Проводять щонайменше одну перевірку відповідності на рік на тисячу тон реалізовуваної в державі-члені оливкової олії.

5. Держави-члени перевіряють відповідність шляхом:

(a) проведення, у будь-якій послідовності, аналізів, визначених у додатку І; або

(b) дотримуючись порядку, викладеного в Додатку Ib у блок-схемі, до тих пір, поки не буде досягнуто одного з рішень, відображених у блок-схемі.

Якщо виявляють, що олія не відповідає опису її категорії, відповідна держава-член, без обмеження будь-яких інших санкцій, застосовує дієві, пропорційні і стримувальні санкції, які визначають з огляду на серйозність виявленого порушення.

Якщо при перевірці виявлено значні порушення, держави-члени збільшують частоту перевірок стосовно стадії реалізації, категорії олії, її походження або інших критеріїв.

1. Держави-члени можуть затверджувати експертні групи з оцінювання, для того, щоб національні органи чи їхні представники могли оцінювати і перевіряти органолептичні характеристики.

Умови затвердження визначають держави-члени і гарантують, що:

- вимоги додатка XII.4 виконані,

- голова експертної групи пройшов навчання, визнане для цієї мети державою-членом,

- безперервність дії затвердження залежить від результатів щорічних перевірок, організованих державою-членом.

Держави-члени надають Комісії перелік затверджених експертних груп та вжитих заходів відповідно до цього параграфа.

2. Якщо держави-члени члени стикаються з труднощами при організації експертних груп дегустаторів на своїй території, вони можуть звернутися до експертної групи дегустаторів, затвердженої в іншій державі-члені.

3. Кожна держава-член складає перелік експертних груп дегустаторів, призначених професійними або міжгалузевими організаціями, відповідно до умов, встановлених у параграфі 1, та забезпечує дотримання згаданих умов.

1. Вміст олії в макусі та інших залишках одержаних в результаті добування оливкової олії (коди CN 2306 90 11 та 2306 90 19) визначають з використанням методу, визначеного в додатку XV.

2. Вміст олії, зазначений в параграфі 1, виражають як процентне відношення маси олії до маси сухої речовини.

Необхідно застосовувати положення співтовариства щодо наявності забруднюючих речовин.

Щодо галогенованих розчинників, граничні значення для усіх категорій оливкових олій є такими:

- максимальний вміст кожного виявленого галогенованого розчинника: 0,1 мг/кг,

- максимальний загальний вміст виявлених галогенованих розчинників: 0,2 мг/кг,

Фізичні або юридичні особи та групи осіб, що утримують оливкову олію та оливкову олію з вичавок, з моменту її добування на виробничих потужностях до етапу розливу для професійних чи комерційних цілей, повинні вести реєстри отримання та випуску для кожної категорії таких олій.

Держави-члени забезпечують належне дотримання зобов’язань, встановлених у першому параграфі.

1. Держави-члени повідомляють Комісію про інструменти, що імплементують цей Регламент. Вони інформують Комісію про будь-які подальші зміни та доповнення.

2. Не пізніше 31 травня кожного року держави-члени передають Комісії звіт про імплементацію цього Регламенту протягом попереднього календарного року. Звіт повинен містити принаймні результати перевірок відповідності, проведених щодо оливкових олій відповідно до зразків, визначених у додатку XXI.

3. Повідомлення, зазначені в цьому Регламенті, здійснюють згідно з Регламентом Комісії (ЄС) № 792/2009 (-1).

_______________

(-1) ОВ L 228, 1.9.2009, с. 3.

Регламент (ЄЕС) № 1058/77 скасувати.

1. Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейських Співтовариств.

Однак, метод, визначений у додатку XII, застосовують з 1 листопада 1992 року, крім операцій, що стосуються системи інтервенції.

Цей метод не застосовують до оливкової олії холодного пресування першого віджиму, підготовленої для реалізації до 1 листопада 1992 року.

2. Цей Регламент не застосовують до оливкової олії та олії з оливкових залишків, упакованої до набуття чинності цим Регламентом, яку реалізовують до 31 жовтня 1992 року.

Цей Регламент обов'язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах