Резолюція Ради 2003/С 281/01 "Про використання державами-членами заборон щодо входу в місця проведення футбольних матчів міжнародного масштабу" від 17 листопада 2003 року

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Нагадуючи про Рішення Ради 2002/348/JHA від 25 квітня 2002 року щодо безпеки на футбольних матчах міжнародного масштабу(1).

З урахуванням Резолюцій Ради від 9 червня 1997 року(2) та від 9 грудня 2001 року(3) про запобігання та стримування футбольного хуліганства

Оскільки:

- згідно із статтею 29 Договору про заснування Європейського Союзу метою Союзу є забезпечення громадян високим рівнем безпеки в межах простору свободи, безпеки та юстиції, зокрема шляхом розробки спільних заходів серед держав-членів в сфері поліцейського співробітництва;

- спостерігається постійне зростання кількості осіб, які регулярно подорожують по Європі в межах організованих груп або індивідуально, відвідуючи футбольні матчі або змагання в інших країнах;

- мали місце випадки, коли спортивні пристрасті переросли в порушення правопорядку та буйну поведінку, тим самим перешкоджаючи людям вільно насолоджуватися спортивними заходами в спокої, що особливо гостро демонструє необхідність знову довести, що Європейський Союз є простором свободи, безпеки та юстиції;

- в останні роки, держави-члени напрацювали скоординовані заходи з охорони правопорядку, які мають вживатися під час спортивних подій міжнародного масштабу. Ці заходи довели свою ефективність, а отже можна із задоволенням констатувати, що співробітництво між поліцейськими силами держав-членів Європейського Союзу щодо дотримання законів та підтримки правопорядку на міжнародних футбольних матчах або матчах міжнародного масштабу дуже добре розвинене;

- зараз між європейськими країнами здійснюється негайний та систематичний обмін інформацією про вболівальників, про їх пересунення на територію та через територію інших країн, про їх миролюбивий чи насильницький характер. У деяких випадках, таке співробітництво здійснюється навіть більш ефективно шляхом розміщення співробітників поліції в країнах, в яких організовуються міжнародні матчі, з метою спостереження за подорожуючими уболівальниками з їх власних країн таким чином, щоб надати місцевим органам влади необхідні відомості та оперативне забезпечення згідно з існуючими угодами та практиками;

- міжнародні засідання експертів забезпечили корисний обмін оперативним досвідом, сприяючи розробці схожих стратегій щодо зупинення заворушень, з врахуванням конкретної ситуації в окремо взятій країні, а також досягненню мінімального стандарту превентивних заходів, що застосовуються в усіх країнах;

- внаслідок такого досвіду, накопиченого на європейському рівні, заходи безпеки для головних спортивних подій, таких як Олімпійські ігри, Європейський чемпіонат з футболу та Чемпіонат світу з футболу, ґрунтуються на системах заходів, що вже були випробувані з нагоди попередніх подій з огляду на наступний досвід;

- у 1999 році відповідні положення було об'єднано, прописано та актуалізовано в посібнику з основною метою поєднати в одному документі дані про співробітництво, яке фактично вже має місце в цій сфері;

- посібник було доповнено та суттєво розширено згідно з Резолюцією від 6 грудня 2001 року та на даний час до нього включено положення про види поліцейського співробітництва, про заходи з безпеки, які повинні бути забезпечені, про зв'язок між поліцією та засобами масової інформації, про взаємодію із службами супроводу вболівальників (працівники технічного нагляду) та організаторами подій, про політику допуску на стадіони та про видачу квитків;

- у Рішенні Ради 2002/348/JHA розроблено положення про створення національних агентств в усіх державах-членах для обміну інформацією щодо пов'язаного з футболом насильства, а саме спеціально створені національні підрозділи, мета та обов'язки яких зазначені в Рішенні;

- ефективне управління національними та міжнародними футбольними матчами вимагає комплексного підходу з участю всіх сторін, які мають відношення до них; тому є бажаним безперервне співробітництво між поліцейськими силами, організаторами та органами, що займаються спортивними питаннями;

- зроблені успіхи та досягнуті результати повинні бути стимул для переслідування нових цілей для перетворення поліцейського співробітництва в цій сфері на ще більш ефективне;

- заборони входу на стадіони, на яких проводяться футбольні матчі, передбачені національним законодавством деяких держав-членів, для осіб, які раніше були винними у насильницькій поведінці, довели свою особливу ефективність;

- під час останніх подій була ґрунтовно досліджена можливість впровадження подібної системи на європейському рівні, включаючи засідання національних експертів;

- вжиті організаторами заходи щодо розподілу квитків також можуть ефективно сприяти забезпеченню безпеки під час футбольних матчів, зокрема метою таких заходів є відокрем уболівальників суперників, запобігання створенню натовпу та контроль потоку відвідувачів, а також дотримання виконання заборон на стадіонах, накладених компетентними органами влади або органами, що займаються спортивними питаннями,

ЦИМ УХВАЛЮЄ ТАКУ РЕЗОЛЮЦІЮ:

1. Державам-членам пропонується вивчити можливість введення положень, які встановлюють спосіб накладення заборони входу на стадіони, на яких повинні проводитися матчі, особам, які попередньо були винними у насильницькій поведінці на футбольних матчах;

2. З метою забезпечення дотримання наказів, якими накладаються заборони входу на стадіони, держави-члени повинні доповнити їх положеннями про штрафи у разі їх недотримання;

3. Кожній державі-члену, де діють заборони входу на стадіони, що зазначено у пункті 1, пропонується розглянути можливість вжиття відповідних заходів для того, щоб забезпечити розширення дії національних наказів, що їх накладають, на певні футбольні матчі, що проводяться в інших державах-членах, та прийняття до уваги наказів, виданих іншими державами-членами.

4. Якщо в державі-члені існують заборони щодо входу на стадіони, накладені організаціями, що займаються спортивними питаннями, компетентним органам влади цієї держави-члена пропонується, за необхідності, зв'язатися з цими організаціями з метою вивчення питання, чи можуть такі заборони щодо входу на стадіони, накладені на національному рівні, застосовуватися по відношенню до футбольних матчів, які мають проводитися в інших країнах. Держави-члени, за необхідності, пропонують організаціям, що займаються спортивними питаннями, здійснювати обмін інформацією між собою.

5. З огляду на положення пунктів з 1 по 4, докладна інформація про накази, якими накладаються заборони на вхід на стадіони, що впроваджуються на національному рівні, повинна бути передана країнам, де організовуються футбольні матчі міжнародного масштабу, через національні футбольні інформаційні центри, створені згідно з Рішенням 2002/348/JAH, в спосіб, зазначений в статтях 3, 4 та 5 цього Рішення.

6. Ніщо в цій Резолюції не слід тлумачити як відхилення від принципу, за яким обмін персональними даними повинен здійснюватися з дотриманням відповідного національного та міжнародного законодавства, враховуючи принципи, зазначені в Конвенції Ради Європи N 108 від 28 січня 1981 року з захисту осіб щодо автоматизованої обробки персональних даних а також, за необхідності, в Рекомендації N R(87)15 від 17 вересня 1987 року Комітету Міністрів Ради Європи щодо використання персональних даних в сфері діяльності поліції.

7. Будь-яка держава-член, яка проводить футбольний матч міжнародного масштабу повинна використовувати відомості про тих, на кого розповсюджуються накази на заборону, видані в інших країнах згідно з пунктом 5, виключно з метою заборони останнім входу на стадіони, на яких проводяться матчі, якщо така відмова можлива згідно з національним законодавством, або з метою вжиття інших відповідних заходів щодо дотримання законодавства та наказів. Використання та зберігання персональних даних повинно обмежуватися футбольними матчами, з приводу яких така інформація була передана.

8. Державам-членам, які проводять футбольний матч міжнародного масштабу, пропонується забезпечити, щоб їх поліцейські сили встановили необхідні зв'язки з організаторами події та компетентними органами влади або органами, що займаються спортивними питаннями, які мають відношення до цієї події, з метою здійснення скоординованого співробітництва згідно з цією Резолюцією в межах їх компетенції.