Резолюція (97)10
Комітету міністрів Ради Європи "Правила здійснення нагляду відповідно до статей 24 - 26 Рамкової конвенції про захист національних меншин, ухвалені Комітетом міністрів"
УХВАЛЕНО
Комітетом міністрів
на 601-му засіданні
замісників міністрів
від 17 вересня 1997 р.
I. КОНСУЛЬТАТИВНИЙ КОМІТЕТ, СТВОРЕННЯ ЯКОГО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ СТАТТЕЮ 26 РАМКОВОЇ КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗАХИСТ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН ( 995_055 ): СКЛАД, ВИБОРИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ
A. Членство в Консультативному комітеті
1. Члени
1. Члени Консультативного комітету призначаються відповідно до цих правил. Вони засідають або як звичайні, або як додаткові члени.
2. Кількість звичайних членів Консультативного комітету складає якнайменш 12 та якнайбільш 18 осіб. Це положення не забороняє Консультативному комітету розпочати свою роботу відповідно до правила 28.
3. Заміщати членів Консультативного комітету не дозволяється.
4. У складі Консультативного Комітету не може бути більше одного члена від будь-якої Сторони.
2. Кваліфікація та особисті якості членів
5. Члени Консультативного комітету повинні мати визнаний авторитет у галузі захисту національних меншин.
6. Члени Консультативного комітету діють у своїй особистій якості, є незалежними та неупередженими, а також повинні бути готовими здійснювати свої обов'язки в Комітеті ефективно.
B. Вибори та призначення
1. Загальні положення
7. Комітет міністрів обирає експертів для включення до Списку експертів, що можуть бути обрані до Консультативного комітету (далі "Список"), та призначає звичайних і додаткових членів відповідно до нижченаведених правил.
2. Вибори експертів для включення до Списку
8. Кожна Сторона може подати Генеральному секретарю однією з офіційних мов Ради Європи прізвища та біографічні відомості якнайменш двох експертів, які мають кваліфікацію та особисті якості необхідні для здійснення обов'язків члена Консультативного комітету. Генеральний секретар передає ці документи Комітету міністрів.
9. Комітет міністрів обирає одного з цих експертів для включення до Списку від цієї Сторони.
10. Вибори проводяться у хронологічній послідовності, у якій були отримані прізвища та біографічні відомості, подані Сторонами.
11. Така сама процедура застосовується, коли строк перебування прізвищ у Списку спливає або припиняється. Для забезпечення наступності вибори можуть проводитися упродовж шести місяців, що передують спливу чи припиненню строку перебування у Списку прізвища, включеного до нього від тієї чи іншої Сторони.
12. Прізвище експерта залишається у Списку до виникнення одного з таких випадків:
- відповідний експерт звертається до Генерального секретаря із проханням виключити його прізвище зі Списку;
- Комітет міністрів вважає, що відповідний експерт більше не задовольняє встановленим вимогам;
- відповідний експерт вмирає;
- строк звичайного членства відповідного експерта в Консультативному комітеті спливає чи припиняється відповідно до правила 16.
13. Депозитарієм Списку є Генеральний секретар.
3. Звичайні члени
a) Призначення звичайних членів
14. Поки кількість прізвищ, включених до Списку, не перевищує 18, кожний експерт, прізвище якого було включено до Списку, призначається Комітетом міністрів звичайним членом Консультативного комітету. Призначення здійснюються у тій хронологічній послідовності, у якій відбувалися вибори.
15. Якщо кількість прізвищ, включених до Списку, перевищує 18, Комітет міністрів при заповненні вакантних місць в Консультативному комітеті надає пріоритет спочатку призначенню, у нижченаведеній послідовності, експертів, включених до Списку, від Сторін, стосовно яких не було призначено звичайного члена:
a) на двох або більше послідовних турах призначень, які безпосередньо передують поточному туру призначень;
b) на турі призначень, який безпосередньо передує поточному туру призначень; а потім - призначенню експертів, включених до Списку, від інших Сторін, які на поточний момент не представлені в Консультативному комітеті звичайним членом.
До кожної з цих категорій застосовується правило, згідно з яким звичайні члени визначаються Комітетом міністрів за жеребом, якщо кількість експертів, що мають право бути призначеними, перевищує кількість вакантних місць.
b) Строк повноважень звичайних членів
16. Строк повноважень звичайного члена Консультативного комітету становить чотири роки. Точну дату, від якої обчислюється строк повноважень, визначає Комітет міністрів. Ніхто не може призначатися звичайним членом більше ніж двічі. Звичайне членство припиняється достроково у таких випадках:
- якщо звичайний член звертається до Генерального секретаря із таким проханням;
- якщо Комітет міністрів вважає, що звичайний член більше не задовольняє встановленим вимогам:
- якщо звичайний член вмирає.
Проте первинний строк повноважень половини кількості звичайних членів, оскільки він становить два роки від початку роботи Консультативного комітету, подовжується на два роки. В цей день такі члени визначаються Комітетом міністрів за жеребом. Вони можуть бути також перепризначені один раз відповідно до попереднього пункту.
17. З метою забезпечення, коли це можливо, поновлення кожні два роки половини звичайного складу Консультативного комітету. Комітет міністрів може до початку будь-якого наступного призначення вирішити, що тривалість строку або строків повноважень одного чи більше членів, які мають бути призначені, становитиме період, інший ніж чотири роки, але не більше шести років і не менше двох років.
18. Звичайний член, призначений для заповнення вакансії, що виникла, обіймає посаду протягом решти частини строку повноважень свого попередника. Вакансії, що виникають, заповнюються експертами, включеними до Списку від тієї самої Сторони, якщо Комітет міністрів не ухвалить іншого рішення.
4. Додаткові члени
19. Під час розгляду державної доповіді Сторони, яка не представлена в Консультативному комітеті звичайним членом, в якості додаткового члена в Консультативному комітеті пропонується засідати експерту, включеному до Списку від цієї Сторони. Додатковий член здійснює свої обов'язки відповідно до правил 33 і 34.
II. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ НАГЛЯДОВИХ ФУНКЦІЙ
1. Подання та оприлюднення державних доповідей
20. Державні доповіді подаються Стороною Генеральному секретарю, який передає їх Комітету міністрів. Державні доповіді оприлюднюються Радою Європи з моменту їхнього отримання Генеральним секретарем без шкоди для права держави оприлюднювати таку доповідь раніше.
21. Періодичність подання державних доповідей, згадана у пункті 2 статті 25 Рамкової конвенції, складає п'ять років, які обчислюються від дати, встановленої для подання попередньої доповіді.
2. Розгляд державних доповідей Консультативним комітетом
22. Комітет міністрів передає державні доповіді Консультативному комітету.
23. Консультативний комітет розглядає державні доповіді та подає свої висновки Комітету міністрів.
3. Розгляд державних доповідей Комітетом міністрів
24. Після отримання висновку Консультативного комітету Комітет міністрів розглядає та приймає свої висновки стосовно адекватності заходів, вжитих відповідною Договірною Стороною для здійснення принципів Рамкової конвенції. Він може також ухвалювати рекомендації стосовно відповідної Сторони та встановлювати термін подання інформації про їхнє виконання.
4. Оприлюднення
25. Висновки та рекомендації Комітету міністрів оприлюднюються з моменту їхнього ухвалення.
26. Висновок Консультативного комітету стосовно доповіді Сторони оприлюднюється одночасно із висновками та рекомендаціями Комітету міністрів, якщо у конкретному випадку Комітет міністрів не ухвалить іншого рішення.
27. Коментарі Сторін стосовно висновку Консультативного комітету оприлюднюються разом із висновками та рекомендаціями Комітету міністрів і висновком Консультативного комітету.
5. Методи роботи Консультативного комітету
28. Консультативний комітет розпочинає свою роботу одразу після призначення 12 звичайних членів або раніше, якщо Комітет міністрів ухвалить таке рішення, та у будь-якому випадку не пізніше одного року від дати набрання Рамковою конвенцією чинності.
29. Консультативний комітет може запитувати додаткову інформацію у Сторони, доповідь якої розглядається.
30. Крім державних доповідей Консультативний комітет може отримувати інформацію з інших джерел.
31. Якщо Комітет міністрів не ухвалить іншого рішення. Консультативний комітет може запитувати інформацію в інших джерелах після повідомлення Комітету міністрів про свій намір зробити це.
32. Консультативний комітет може проводити засідання за участю представників уряду, доповідь якого розглядається, а також проводить таке засідання, якщо відповідний уряд звертається із таким проханням.
Якщо Консультативний комітет має намір провести засідання з метою отримання інформації з інших джерел, він повинен отримати спеціальний дозвіл від Комітету міністрів.
Такі засідання проводяться за закритими дверима.
33. Додаткові члени Консультативного комітету беруть участь лише у тій роботі Консультативного комітету, яка стосується доповіді Сторони, від якої вони бути обрані для включення до Списку.
34. Додаткові члени засідають із правом дорадчого голосу; вони не мають права брати участь у можливому голосуванні. Це також стосується звичайних членів у випадках доповіді Сторони, від якої вони були обрані для включення до Списку.
6. Спеціальні доповіді
35. Консультативний комітет може запропонувати Комітету міністрів запитати у тієї чи іншої Сторони спеціальну доповідь.
7. Нагляд за виконанням
36. Консультативний комітет залучається до нагляду за виконанням висновків і рекомендацій на спеціальній основі, згідно з дорученнями Комітету міністрів.
8. Правила процедури та періодичні доповіді
37. Консультативний комітет складає свої правила процедури, які подаються Комітету міністрів для затвердження. Така сама процедура застосовується у випадку будь-яких подальших змін та доповнень до правил процедури.
38. Консультативний комітет періодично інформує Комітет міністрів про свою роботу.
III. УЧАСТЬ СТОРІН, ЯКІ НЕ Є ЧЛЕНАМИ РАДИ ЄВРОПИ, В РОБОТІ КОМІТЕТУ МІНІСТРІВ
39. Комітет міністрів запрошує представника кожної Сторони, що не є членом Ради Європи, взяти участь в роботі тих засідань Комітету міністрів, на яких він здійснює свої функції відповідно до Рамкової конвенції, без права участі в ухваленні рішень.