Резолюція 1078 (1996)
Парламентської Асамблеї Ради Європи по економічній ситуації у Бєларусі, Росії і Україні
1. На протязі чотирьох років після розпаду Радянського Союзу Бєларусь, Росія і Україна, (члени Ради Європи), а також, інші республіки колишнього Радянського Союзу, борються за створення ринкової економіки. Для них самих, їх сусідів і усієї Європи їх успіх є дуже важливим.
2. Після періоду ускладнень і затримок - що були різними завдяки існуванню різних ситуацій і приведенню різної політики у країнах - зростає розуміння того, що досягнення постійної відбудови є можливим тільки в умовах макроекономічної стабілізації, особливо стосовно зменшення дефіциту бюджету і рівня інфляції, а також подальшої приватизації державних підприємств і лібералізації цін і торгівлі. Життєво важливо дотримуватися цього курсу, і не останньою з причин для цього є привернення закордонних інвестицій і зменшення переводу капіталів за кордон.
3. Демократія, права людини, верховенство права і політична стабільність є основними умовами для тривалого економічного розвитку і формування "громадського суспільства". Зокрема дуже важливо створити авторитетну юридичну систему з усіма необхідними матеріальними засобами, ввести і застосовувати чітке і ясне законодавство у галузях економіки і бізнесу стосовно таких питань, як право власності, включаючи власність на землю, оподаткування, банківське діло, стандарти бухгалтерії, контракти і банкрутства. Модернізація урядових установ, подолання корупції і боротьба з економічними і іншими злочинами теж є пріоритетними напрямками.
4. Важливо, щоб на час економічного реформування значні ресурси направлялися на підтримку незахищених верств суспільства, особливо літніх людей, і на захист оточуючого середовища.
5. Асамблея ще раз підтверджує зобов'язання Ради Європи підтримувати ці зусилля, особливо концептуально, у межах її співпраці з такими організаціями, як Європейський Союз, Організація економічного співробітництва і розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд і Світовий банк.
6. Асамблея стурбована тими фактами, що реформи у сільському господарстві трьох країн просуваються повільно або не здійснюються взагалі, і що військові витрати подовжують виснажувати державний бюджет і, таким чином, наражати на ризик економічний розвиток. Розуміючи, що існують труднощі, пов'язані з реформуванням у цій сфері, Асамблея висловлює свою упевненість у тому, що необхідно негайно розпочати рішучі рефрорми.
7. Асамблея висловлює упевненість у тому, що особливо важливим є реформування у галузі освіти і перепідготовки працівників, для того, щоб психологічно підготувати їх до ринкової економіки. Без фундаментальних змін ставлення суспільства до ефективності організації неможливим є перехід матеріальних ресурсів до стадії економічного розвитку.
8. Асамблея рекомендує цим трьом країнам розвивати між собою і з іншими країнами регіону якомога тісніші, відкриті і збалансовані економічні стосунки, особливо зважаючи на географічне розташування. Асамблея вважає напрямком першочергової важливості розвиток адекватної інфраструктури для міст і сільських місцевостей, особливо у галузях транспорту і зв'язку.
9. Наприкінці, Асамблея закликає країни - члени Ради Європи:
i. уникати у їх стосунках з цими трьома країнами або іншими країнами у регіоні будь-якого протекціонізму, включаючи галузь сільського господарства, і таким чином сприяти створенню "пан-Європейського спільного ринку", як сказано у Резолюції 1036 (1994) Асамблеї стосовно прогресу економічних реформ у країнах Центральної та Східної Європи: уроки та перспективи;
ii. узгоджувати допомогу цим трьом країнам, а також іншим країнам у цьому регіоні, з новими реаліями через поліпшення співпраці урядів, міжнародних і неурядових організацій.
Дебати Асамблеї від 16 січня 1996 р. (8 засідання). Див. Док. 7453, Доповідь Комітету з економічних питань і розвитку (доповідачі: пан Блаув і пан Новак).
Текст затверджено Асамблеєю 16 січня 1996 р. (8 засідання).
