Регламент Ради (ЄС) № 2020/261 від 19 грудня 2019 року про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 389/2012 про адміністративну співпрацю у сфері акцизних податків у частині вмісту електронних реєстрів

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 113,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (- 1),

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 2),

Діючи згідно зі спеціальною законодавчою процедурою,

Оскільки:

(1) Статтею 19 Регламенту Ради (ЄС) № 389/2012 (- 3) передбачено зобов’язання для держав-членів щодо ведення електронних реєстрів дозволів, що видаються суб’єктам господарювання та складам, які задіяні у переміщенні підакцизних товарів під режимом відстрочення сплати акцизного податку.

(2) Директива Ради (ЄС) 2020/262 (- 4) розширює використання комп’ютеризованої системи, передбаченої Рішенням Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2020/263 (- 5), яка зараз використовується для нагляду за переміщеннями підакцизних товарів під режимом відстрочення сплати акцизного податку, для забезпечення нагляду за товарами, які випускають для споживання на території однієї держави-члена, а потім переміщують на територію іншої держави-члена для комерційних цілей.

(3) Для належного функціонування комп’ютеризованої системи шляхом забезпечення повноти, актуальності та точності зберігання даних необхідно внести зміни до сфери застосування статті 19 Регламенту (ЄС) № 389/2012, щоб включити до неї дві нові категорії суб’єктів господарювання: сертифікованих відправників, які зареєстровані як відправники підакцизних товарів, що вже були випущені для споживання, та сертифікованих одержувачів, які зареєстровані як одержувачі підакцизних товарів, що вже були випущені для споживання.

(4) Відповідно до статті 22 Директиви (ЄС) 2020/262, у випадку переміщення енергетичних продуктів під режимом відстрочення сплати акцизного податку морськими або внутрішніми водними шляхами, компетентні органи держави-члена відправлення можуть дозволити відправнику опускати на момент відправлення деталі одержувача у попередньому електронному адміністративному документі, зазначеному в статті 20(2) згаданої Директиви. Відповідно до Регламенту (ЄС) № 389/2012, вносити таку інформацію в електронний реєстр повинні тільки авторизовані розпорядники складів. Важливо, щоб у зареєстрованого відправника також була змога вносити в електронний реєстр інформацію стосовно його права опускати на момент відправлення деталі одержувача.

(5) Оскільки ціль цього Регламенту, а саме розширення сфери застосування електронного реєстру для включення суб’єктів господарювання, що переміщують товари, випущені для споживання, не може достатньою мірою бути досягнута державами-членами, але її можна, з огляду на забезпечення гармонізованого функціонування комп’ютеризованої системи та сприяння боротьбі з шахрайством, краще досягти на рівні Союзу, Союз може ухвалити інструменти згідно з принципом субсидіарності, як встановлено у статті 5 Договору про Європейський Союз. Згідно з принципом пропорційності, як визначено у згаданій статті, цей Регламент не виходить за межі необхідного для досягнення такої мети.

(6) Цей Регламент поважає фундаментальні права та дотримується принципів, визнаних, зокрема, Хартією фундаментальних прав Європейського Союзу, зокрема, у частині права захисту персональних даних. У світлі обмежень, передбачених цим Регламентом, опрацювання таких даних, що здійснюється для потреб цього Регламенту, не виходить за межі необхідного та пропорційного для цілей захисту законних фіскальних інтересів держав-членів.

(7) Згідно зі статтею 28(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 (- 6) було проведено консультації з Європейським інспектором із захисту даних.

(8) Для узгодження дати початку застосування цього Регламенту з датою початку застосування положень Директиви (ЄС) 2020/262 стосовно автоматизації переміщень підакцизних товарів, які були випущені для споживання на території однієї держави-члена, та переміщені на територію іншої держави-члена для забезпечення комерційних цілей на території такої іншої держави-члена, та для надання державам-членам адекватного часу для підготовки до змін, спричинених цим Регламентом, він повинен підлягати застосуванню з 13 лютого 2023 року.

(9) У зв’язку з цим у Регламент (ЄС) № 389/2012 необхідно внести відповідні зміни,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

До тексту статті 19 Регламенту (ЄС) № 389/2012 внести такі зміни:

(1) пункт (a) параграфа 1 доповнити пунктами такого змісту:

"(iv) сертифіковані відправники у розумінні пункту (12) статті 3 Директиви Ради (ЄС) 2020/262 (*1);

(v) сертифіковані одержувачі у розумінні пункту (13) статті 3 Директиви (ЄС) 2020/262;

(*1) Директива Ради (ЄС) 2020/262 від 19 грудня 2019 року про встановлення загальних механізмів для акцизного податку (OB L 58, 27.02.2020, с. 4 ).";"

(2) до параграфа 2 внести такі зміни:

(a) пункти (f) та (g) викласти в такій редакції:

"(f) для авторизованих розпорядників складів, податковий склад або перелік податкових складів, на які поширюється авторизація, та, якщо застосовується згідно з національним правом, зазначення про те, що він має право опускати на момент відправлення деталі одержувача відповідно до статті 22 Директиви (ЄС) 2020/262, що він має право розділяти переміщення відповідно до статті 23 зазначеної Директиви, або що він має право переміщувати підакцизні товари безпосередньо у місце доставки відповідно до статті 16(4) зазначеної Директиви, та зазначення про те, що він діє як сертифікований відправник або сертифікований одержувач відповідно до статті 35(6) та (7) зазначеної Директиви;

(g) для зареєстрованих одержувачів, якщо застосовується згідно з національним правом, зазначення про те, що він має право переміщувати підакцизні товари безпосередньо у місце доставки відповідно до статті 16(4) Директиви (ЄС) 2020/262, та зазначення про те, що він діє як сертифікований одержувач відповідно до статті 35(7) зазначеної Директиви;";

(b) додати пункт такого змісту:

"(k) для зареєстрованих відправників, зазначення про те, що він має право опускати на момент відправлення деталі одержувача відповідно до статті 22 Директиви (ЄС) 2020/262, та зазначення про те, що він діє як сертифікований відправник відповідно до статті 35(6) зазначеної Директиви.".

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 13 лютого 2023 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Вчинено у Брюсселі 19 грудня 2019 року.