Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Болгарія щодо співробітництва у митних справах

Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Болгарія (далі - Договірні Сторони),

вважаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди економічним, фінансовим, соціальним та культурним інтересам обох країн, а також їхнім законним інтересам у сфері торгівлі,

враховуючи важливість забезпечення правильного застосування мита, податків, зборів чи нарахувань на імпорт та експорт товарів, а також належного виконання вимог законодавства щодо заборон, обмежень і контролю,

враховуючи необхідність міжнародного співробітництва щодо імплементації Митних нормативних документів,

будучи глибоко схвильованими тенденцією зростання випадків переміщення незаконних партій наркотичних та психотропних речовин, та беручи до уваги той факт, що такі дії є небезпечними для здоров'я громадян та суспільства,

будучи переконаними в тому, що зусилля у запобіганні порушенням митного законодавства і забезпеченні правильного стягнення імпортного та експортного мита, податків, зборів чи нарахувань можуть виявитися більш ефективними завдяки співробітництву митних органів,

посилаючися на Рекомендації Всесвітньої митної організації про адміністративну допомогу,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

1. "Митний орган": в Україні - Державна митна служба України; в Республіці Болгарія - Міністерство фінансів Республіки Болгарія - Генеральний митний директорат;

2. "Митне законодавство" - це положення, встановлені законодавчими актами та правилами щодо імпорту, експорту і транзиту товарів або будь-якої іншої митної процедури, які регламентують стягнення митними органами мита, інших податків, зборів чи нарахувань або засоби застосування заборон, обмежень і контролю.

3. "Запитуюча Сторона" - митний орган однієї з Договірних Сторін, що звертається із запитом про допомогу з митних питань;

4. "Запитувана Сторона" - митний орган однієї з Договірних Сторін, який одержує запит про допомогу з митних питань.

5. "Порушення" - будь-яке порушення, а також будь-яка спроба порушення митного законодавства.

6. "Наркотичні речовини" - будь-які речовини, натуральні чи синтетичні, занесені у Переліки I та II Єдиної Конвенції про наркотичні речовини 1961 року (з усіма важливими доповненнями).

7. "Психотропні речовини" - будь-які речовини, натуральні чи синтетичні, або будь-які натуральні матеріали, занесені до Переліків I, II, III та IV Конвенції про психотропні речовини 1971 року (з усіма важливими доповненнями);

8. "Прекурсори" - контрольовані хімічні речовини, що використовуються для виготовлення наркотичних та психотропних речовин і занесені до Переліків I та II Конвенції ООН проти незаконного переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 року;

9. "Контрольована поставка" - метод, за яким допускається вивезення, транзит чи ввезення на території Договірних Сторін незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів з відома та під наглядом компетентних органів Договірних Сторін з метою виявлення осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

(1) Договірні Сторони згідно з положеннями цієї Угоди подають одна одній взаємну допомогу:

1. з метою забезпечення належного додержання митного законодавства;

2. з метою запобігання порушенням митного законодавства, розслідування та припинення зазначених порушень;

3. у випадках передачі документів (або направлення повідомлення) щодо застосування митного законодавства;

4. з метою припинення та розслідування переміщення незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

(2) Допомога за цією Угодою подається відповідно до законодавства, що застосовується Запитуваною Стороною, і в межах компетенції та можливостей Запитуваної Сторони.

(1) Митні органи надають один одному за власною ініціативою або по одержанні запиту усю інформацію, що може сприяти у забезпеченні правильності:

1. стягнення мита, податків, зборів чи нарахувань, що провадиться митними органами, зокрема інформацію, яка допомагає визначити митну вартість товарів та їх походження, та встановити їхню тарифну класифікацію;

2. застосування імпортних, експортних та транзитних заборон і обмежень;

3. впровадження національних правил походження товарів;

4. імплементації транзитних процедур, а також методів страхування під егідою різних митних режимів, якщо у цьому є необхідність;

(2) Якщо Запитувана Сторона не має запитуваної інформації, вона шукає таку інформацію згідно із законодавством, що діє на території запитуваної Договірної Сторони.

(3) Запитувана Сторона шукає запитувану інформацію так, як він робив би це для забезпечення своїх власних потреб та інтересів.

Митні органи надають один одному по одержанні запиту або за власною ініціативою будь-яку інформацію, яка вказує на те, що:

1. товари, ввезені на територію однієї Договірної Сторони, були законно вивезені з території іншої Договірної Сторони;

2. товари, вивезені з території однієї Договірної Сторони, були законно ввезені на територію іншої Договірної Сторони;

3. товари, яким надано режим сприяння щодо вивезення з території однієї Договірної Сторони, були належним чином ввезені на територію іншої Договірної Сторони; при цьому розуміється, що інформація також передбачає повідомлення про будь-які засоби митного контролю, що застосовувалися до товарів.

Митний орган однієї Договірної Сторони з власної ініціативи чи на запит надає митному органу іншої Договірної Сторони всю інформацію, що може бути використана ним для виявлення порушень митного законодавства, зокрема, стосовно:

1. осіб, про яких відомо, що вони вчинили, або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства, що діє на території іншої Договірної Сторони;

2. нових засобів і методів, що використовуються під час порушень митного законодавства;

3. товарів, про які відомо, що вони є об'єктами незаконного обігу;

4. транспортних засобів, про які відомо або які підозрюються в тому, що вони використовуються у ході вчинення порушень митного законодавства, що діє на території іншої Договірної Сторони.

Митний орган однієї Договірної Сторони з власної ініціативи чи на запит надає митному органу іншої Договірної Сторони, протоколи, свідчення чи завірені копії документів, що містять усю наявну інформацію про дії, виявлені або заплановані, які є або вважаються такими, що становлять порушення митного законодавства, що діє на території цієї Договірної Сторони.

Інформація, передбачена цією Угодою, може передаватися засобами електронного зв'язку в будь-якій формі.

Митний орган однієї Договірної Сторони у межах своєї компетенції та можливостей, на запит митного органу іншої Договірної Сторони здійснює нагляд за:

1. в'їздом і виїздом осіб, про яких відомо, що вони порушують або підозрюються в порушенні митного законодавства, що діє на території іншої Договірної Сторони;

2. переміщенням товарів чи платіжних засобів на територію чи з території держави однієї Договірної Сторони, про яке митним органом іншої Договірної Сторони повідомлено, що воно здійснюється з порушенням законодавства чи викликає підозру щодо цього;

3. будь-якими транспортними засобами, про які відомо, що вони використовуються або підозрюються у використанні для вчинення порушення митного законодавства, що діє на території іншої Договірної Сторони.

(1) Митні органи обох сторін будуть надавати один одному допомогу у припиненні та розслідуванні незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, надаючи інформацію щодо:

1. методів припинення переміщення незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

2. принципів митного контролю наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, нових методів та способів їх виявлення;

3. досвіду щодо використання технічних засобів та тренованих собак при виявленні наркотиків;

4. публікацій, наукових та професійних видань щодо боротьби з незаконним переміщенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

5. нових типів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, місць виробництва, шляхів використання, доріг використовуваних контрабандистами та методів перевезення; змін у цінах на наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори у різних країнах та регіонах;

6. ідентифікації та лабораторних аналізів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

(2) Митні органи обох сторін, за своєю власною ініціативою або на запит будуть надавати один одному інформацію щодо:

1. фізичних та юридичних осіб, про яких відомо або які підозрюються в участі в переміщенні незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

2. нових каналів та засобів, що використовуються для переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

3. товарів чи поштових відправлень, про які відомо або відносно яких є підозра, що вони використовуються для переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

4. транспортні засоби, про які відомо або які підозрюються як такі, що використовуються для переміщення незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

(1) Митні органи обох сторін можуть застосовувати метод контрольованої поставки.

(2) Рішення про застосування контрольованої поставки приймається Договірними Сторонами у кожному конкретному випадку і за умови його відповідності вимогам національного законодавства Договірних Сторін.

(1) На запит митного органу однієї Договірної Сторони митний орган іншої Договірної Сторони може почати офіційне розслідування щодо дій, які суперечать чи вважаються такими, що суперечать митному законодавству запитуючої Договірної Сторони.

(2) Таке розслідування проводиться згідно з чинним законодавством запитуваної Договірної Сторони. Запитувана Сторона у процесі розслідування діє так, як він діяв би для забезпечення своїх власних потреб та інтересів.

(3) Запитувана Сторона може дозволити посадовим особам Запитуючої Сторони бути присутніми при такому розслідуванні. Такі посадові особи повинні мати письмові повноваження, надані їх митним органом.

(1) На запит судів чи компетентних установ юстиції однієї Договірної Сторони в разі порушення митного законодавства митний орган іншої Договірної Сторони може уповноважити своїх посадових осіб виступити експертами чи свідками у цих судах чи установах.

(2) Такі посадові особи дають свідчення щодо фактів порушень, виявлених ними під час виконання своїх службових обов'язків.

(3) Запит щодо надання повноважень експертам і свідкам повинен чітко визначати суть справи і компетенцію посадових осіб, які виступають експертами чи свідками.

(4) Запит щодо надання повноважень експертам та свідкам повинен здійснюватися згідно з чинним законодавством Договірних Сторін та відповідно до положень міжнародних договорів і конвенцій, Договірними Сторонами яких є обидві Держави.

(1) Інформація, документи та інші відомості, одержані відповідно до положень цієї Угоди, не повинні використовуватися для інших цілей, ніж це зазначено в цій Угоді, без письмової згоди митного органу, що їх надав.

(2) Інформація щодо переміщення незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, отримана однією із Договірних Сторін, може передаватися у юридичні або інші адміністративні органи, що мають безпосереднє відношення до припинення порушень митного законодавства.

(3) Уся інформація, передана у будь-якій формі відповідно до положень цієї Угоди, має конфіденційний характер. На неї поширюються вимоги законодавства щодо службової таємниці і вона одержує такий же захист, який передбачено для інформації та документів такого виду законодавством, що діє на території Договірної Сторони, яка цю інформацію отримала.

(4) Митні органи Договірних Сторін можуть відповідно до цілей цієї Угоди і в її межах та згідно з положеннями міжнародних договорів і конвенцій, Договірними Сторонами яких є обидві Держави, використовувати як докази інформацію та документи, отримані згідно з цією Угодою, у протоколах, повідомленнях, свідченнях та у розслідуваннях і наданих судам звинуваченнях.

(5) Доказова сила такої інформації та документів, а також їх використання в судах визначається національним законодавством.

На прохання Запитуючої Сторони Запитувана Сторона передає/сповіщає згідно із законодавством, що діє на території запитуваної Договірної Сторони, заінтересованим фізичним або юридичним особам, які постійно проживають або засновані на її території, всі документи і рішення, що надходять від Запитуючої Сторони у межах цієї Угоди.

(1) Запит про допомогу відповідно до цілей цієї Угоди виконується у письмовій формі. До запиту додаються документи, необхідні для реалізації таких запитів. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматись усні запити, але вони негайно підтверджуються у письмовій формі.

(2) Запит, зроблений згідно з вимогами пункту 1 цієї статті, повинен містити таку інформацію:

1. назва митного органу, який робить запит;

2. запитувані заходи;

3. об'єкт і причина запиту;

4. закони, правила, постановляючі і розпорядчі документи та інші правові акти стосовно справи;

5. найбільш точні і вичерпні дані щодо фізичних і юридичних осіб або товарів, які є предметом розслідування;

6. короткий виклад фактів, які стосуються справи, за винятком випадків, передбачених у Статті 13.

(3) Запит подається державною мовою держави Запитуваної Сторони, англійською чи іншою мовою, прийнятною для Запитуваної Сторони.

(4) Якщо запит не відповідає встановленій формі, можна зажадати внесення до нього змін і доповнень.

(1) Якщо реалізація запиту про допомогу може заподіяти шкоду суверенітетові, громадському порядку, безпеці чи іншим суттєвим інтересам запитуваної Договірної Сторони або потягти за собою розголошення державної або іншої захищеної законом таємниці, у такій допомозі може бути відмовлено в цілому або частково, або може бути виконана за додержання деяких умов.

(2) Якщо запит про допомогу не може бути реалізований, Запитуюча Сторона невідкладно про це повідомляється з посиланням на причини відмови.

Митні органи Договірних Сторін не будуть приймати претензії щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням цієї Угоди, за винятком тих витрат, що зумовлені утриманням свідків, експертів і перекладачів.

(1) Виконання цієї Угоди здійснюється безпосередньо митними органами Договірних Сторін.

(2) Митні органи Договірних Сторін можуть організувати безпосередній зв'язок між своїми підрозділами, що забезпечують розслідування порушень.

Застосування цієї Угоди поширюється на території Договірних Сторін.

(1) Ця Угода набуває чинності через 30 днів після обміну Договірними Сторонами письмовими повідомленнями по дипломатичних каналах про те, що всі процедури, необхідні для набуття Угодою чинності згідно із законодавством Договірних Сторін, виконані.

(2) Ця Угода діє протягом п'яти років. Дія цієї Угоди буде автоматично продовжуватися на наступні п'ять років, якщо жодна із Договірних Сторін не заявить у письмовій формі про своє бажання припинити її дію не менш як за місяць до закінчення терміну дії Угоди, і ця Угода зберігатиме чинність протягом шести місяців з дня отримання такого письмового повідомлення.

Вчинено в м. Софія 24 березня 1998 року в двох оригінальних примірниках, українською, болгарською та англійською мовами, причому усі тексти є автентичними. У разі розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди, перевага надається тексту англійською мовою.