Щодо застосування терміна бенефіціарного власника

ДПАУ розглянула лист Американської торговельної палати в Україні від 28.02.2011 р. № 11-102 щодо застосування терміна бенефіціарного власника та повідомляє.

До прийняття Податкового кодексу України термін "бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник)" вже використовувався для визначення особи, яка має право на вигоди та пільги, передбачені міжнародною угодою про уникнення подвійного оподаткування, на відміну від особи, яка є лише назначеною (уповноваженою) особою як агент, посередник, номінальний (а не фактичний) власник. Цей термін вживається в переважній більшості таких угод, укладених Україною.

Документом для визнання особи фактичним власником доходу може бути будь-який документ, який підтверджує фактичне право особи на такий дохід. Наприклад, у разі виплати роялті фактичний власник такого доходу повинен підтвердити фактичне право (авторське право) на одержання такого доходу, засвідчене відповідним чином і, відповідно, документально підтверджене ліцензією, патентом, офіційно оформленим торговим знаком тощо (питання 3).

Нерезидент не має права на звільнення від оподаткування в Україні або зменшену ставку податку згідно з міжнародним договором, якщо такий міжнародний договір не передбачає наявність у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу з України як необхідної умови для звільнення від оподаткування в Україні чи застосування зменшеної ставки податку (питання 4).

Податкова концепція бенефіціарного власника, як правило, застосовується до сплати дивідендів, процентів та роялті (питання 5).

Для тлумачення поняття бенефіціарного власника органи ДПСУ можуть застосовувати Коментарі як ОЕСР, так і ООН до типової податкової конвенції (питання 6).