Щодо можливості перерахування за власний рахунок податкового агента-страхувальника податку на доходи фізичних осіб з сум нарахованої платникам податку допомоги по тимчасовій непрацездатності

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс), розглянула ваш лист від 10.03.2011 р. N 01-06-451 і повідомляє.

Щодо можливості перерахування за власний рахунок податкового агента-страхувальника податку на доходи фізичних осіб з сум нарахованої платникам податку допомоги по тимчасовій непрацездатності з подальшою компенсацією вказаного податку страхувальнику з окремого рахунку при зарахуванні на нього страхових коштів, повідомляємо, що відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 20.04.2005 р. N 676/2005 "Питання Міністерства фінансів України" Міністерство фінансів України формує державну політику у податковій сфері та здійснює контроль за її реалізацією.

Щодо питання оподаткування доходів платників податків у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності в межах компетенції повідомляємо.

Частиною першою статті 21 Закону України від 18.01.2001 р. N 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон) встановлено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення (в т.ч. допомоги по тимчасовій непрацездатності) найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

При цьому, відповідно до частини другої статті 21 Закону страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України.

Страхові кошти, зараховані на окремий неточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Згідно з частиною другою статті 52 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону (особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обраним на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах; членам колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів), - у найближчий після дня призначення допомоги строк" установлений для виплати заробітної плати.

Згідно з підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас, абзацом третім підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу встановлено, що якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної платила період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

При цьому, відповідно до абзацу другого підпункту 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Кодексу податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата.

Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності за рахунок коштів Фонду з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати і оподатковуються під час їх нарахування з врахуванням норм пункту 164.6 статті 164 Кодексу.

Згідно з пунктом 171.1 статті 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доході на користь платника податку.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (підпункт 168.1.2 пункт 168.1 статті 168 Кодексу) .

Стосовно статті 57 Кодексу, якою встановлюються строки сплати податкового зобов'язання, то абзацом другим пункту 57.1 вказаної статті Кодексу визначено, що податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Враховуючи наведене, податковий агент, який нараховує дохід у вигляді суми допомоги по тимчасовій працездатності на користь платника податку, зобов'язаний утримати (нарахувати) податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставки податку, встановлені пунктом 167.1 статті 167 Кодексу і сплатити (перерахувати) до бюджету податок під час виплати вказаного доходу.