Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами

Розподіли відкритих асигнувань готуються з урахуванням наявних бюджетних фінансових зобов’язань.

За правильність складання розподілу відкритих асигнувань та своєчасність подання до Казначейства відповідають головні розпорядники.

Розподіли подаються за підписом керівника та головного бухгалтера установи або осіб, яким відповідно до законодавства та установчих документів надано право підписання меморіальних, у тому числі розпорядчих та розрахункових, документів.

У разі невідповідності вказаних у розподілі сум залишкам на відповідних рахунках, передбачених для обліку відкритих асигнувань, наданій мережі, напряму цільового спрямування відкритих асигнувань, розподілу показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду розподіл повертається головному розпоряднику на доопрацювання.

На розподілах, в яких не виявлено помилок, ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

5.3. За умови прийняття головним розпорядником рішення про перерозподіл раніше відкритих (невикористаних) асигнувань або у разі помилково здійснених операцій головним розпорядником до Казначейства подається коригувальний розподіл на паперових та електронних носіях, у якому зазначаються реквізити підвідомчих установ та суми, на які проводиться коригування.

У разі відсутності на рахунках розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), стосовно якого прийняте рішення про зменшення відкритих асигнувань, залишків невикористаних відкритих асигнувань, необхідних для проведення коригування відповідно до коригувального розподілу головного розпорядника, або наявності в обліку зареєстрованих бюджетних фінансових зобов’язань (крім інших випадків, передбачених законодавством) Казначейство повертає головному розпоряднику коригувальний розподіл без виконання.

У разі внесення змін до мережі та/або розпису державного бюджету при реорганізації (злитті, приєднанні, поділі, перетворенні, виділенні) розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) (крім зміни найменування установи без зміни коду за ЄДРПОУ та зміни коду органу Казначейства у зв'язку з переходом на обслуговування до іншого органу Казначейства) відповідні головні розпорядники приймають рішення про коригування відкритих з початку року асигнувань. Для коригування відкритих асигнувань, за якими проведені касові видатки, та залишків невикористаних відкритих асигнувань головний розпорядник подає до Казначейства окремі коригувальні розподіли відкритих асигнувань.

У разі зміни найменування установи без зміни коду за ЄДРПОУ та зміни коду органу Казначейства у зв’язку з переходом на обслуговування до іншого органу Казначейства перенесення показників відкритих з початку року асигнувань відповідного розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) здійснюється на підставі реєстру змін до мережі, наданого головним розпорядником.

5.4. Органи Казначейства надають розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів виписку з рахунка (додаток 23) за результатами попереднього операційного дня.

Розподіл відкритих асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складений на підставі виписки з рахунка та наданий розпорядниками нижчого рівня до органу Казначейства на паперових і електронних носіях, проводиться з урахуванням норм, зазначених у абзацах шостому - десятому пункту 5.2 та пункті 5.3 цього розділу.

5.5. Суми відкритих асигнувань Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям зараховуються на рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства за місцем обслуговування.

Відповідні Головні управління Казначейства надають зведену виписку з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками загального фонду Державного бюджету України цим головним розпорядникам наступного робочого дня після зарахування асигнувань за формою згідно з додатком 21 до цього Порядку.

Інші дії щодо організації роботи з розподілу відкритих асигнувань Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій здійснюються відповідно до норм, визначених у абзацах п’ятому - десятому пункту 5.2 тапунктах 5.3, 5.4 цього розділу.

6.1. Кошти спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом для здійснення головними розпорядниками цільових видатків державного бюджету, в регламентованому режимі акумулюються на відповідних рахунках з урахуванням вимог, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відкриття асигнувань за коштами спеціального фонду державного бюджету, які надійшли в іноземній валюті на рахунки Казначейства, відкриті в установах банків, здійснюється за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, відповідно до законодавства.

Відкриття асигнувань за рахунок інших надходжень спеціального фонду державного бюджету здійснюється на підставі виписки з вищезазначених рахунків, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) у розрізі головних розпорядників та видів надходжень.

6.2. Пропозиції щодо відкриття асигнувань із спеціального фонду державного бюджету не складаються.

6.3. На підставі розпорядчого документа Казначейства суми відкритих асигнувань зараховуються на рахунки, відкриті головним розпорядникам для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету.

Якщо при відкритті асигнувань визначається конкретний напрям їх використання, то цей напрям зазначається у примітці.

Зведена виписка з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду Державного бюджету України (з обов'язковим урахуванням примітки щодо напряму використання відкритих асигнувань) надається головному розпоряднику (крім Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій) за формою згідно з додатком 21 до цього Порядку, наступного робочого дня після зарахування асигнувань.

6.4. Головні розпорядники після отримання зведеної виписки з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду Державного бюджету України подають Казначейству розподіли відкритих асигнувань за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків і класифікації кредитування бюджету та за територіями у розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів на паперових та електронних носіях за формою згідно з додатком 22 до цього Порядку.

Усі інші дії з розподілу відкритих асигнувань проводяться відповідно до норм, визначених у абзацах сьомому - десятому пункту 5.2 та пунктах 5.3-5.5 розділу V цього Порядку.

6.5. Інформація про залишки коштів спеціального фонду державного бюджету на кінець бюджетного періоду з метою врахування її при формуванні планових показників на відповідний бюджетний період доводиться до головного розпорядника протягом п’яти робочих днів після завершення бюджетного періоду.

7.1. Видатки в іноземній валюті на забезпечення функціонування бюджетних установ, розташованих за межами України, здійснюються через рахунки, відкриті в установах банків.

7.2. Головні розпорядники (розпорядники нижчого рівня), у підпорядкуванні яких є бюджетні установи, розташовані за межами України, надають Казначейству розподіли показників зведених кошторисів, відповідно до яких Казначейство здійснює контроль за відповідністю вказаних сум у зазначених документах сумам, зазначеним у розписі державного бюджету.

7.3. Казначейство з урахуванням вимог пункту 5.1, абзаців першого - четвертого пункту 5.2 розділу V цього Порядку відкриває асигнування на проведення видатків та інформує відповідних розпорядників про відкриті асигнування у встановленому законодавством порядку. На підставі отриманої інформації розпорядники формують та надають Казначейству розподіл відкритих асигнувань на паперових та електронних носіях за формою згідно з додатком 22 до цього Порядку. Подальші дії регламентовані абзацами сьомим - десятим пункту 5.2 розділу V цього Порядку. Коригування сум відкритих асигнувань здійснюється з урахуванням вимог пункту 5.3 розділу V цього Порядку.

7.4. Відповідно до розпорядчого документа Казначейства, сформованого на підставі розподілів відкритих асигнувань, бюджетні кошти з рахунків, відкритих у Казначействі для обліку коштів державного бюджету, перераховуються на відповідні рахунки головних розпорядників (розпорядників нижчого рівня), відкриті в установах банків.

Головні розпорядники (розпорядники нижчого рівня) зазначені кошти протягом двох робочих днів спрямовують на купівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з віднесенням витрат з купівлі іноземної валюти на видатки за відповідними бюджетними програмами.

Головні розпорядники (розпорядники нижчого рівня) розподіляють валютні кошти між підвідомчими установами у межах планових показників затверджених кошторисів та перераховують розподілені кошти за кордон на відповідні рахунки підвідомчих установ, відкриті в установах банків.

Якщо протягом двох робочих днів іноземна валюта не була придбана, кошти повертаються головним розпорядником (розпорядником нижчого рівня) на рахунок, з якого вони перераховувались, відкритий в Казначействі.

7.5. За наявності на валютному рахунку Казначейства необхідної розпоряднику суми коштів в іноземній валюті ця сума може бути перерахована з валютного рахунка Казначейства на валютний рахунок розпорядника бюджетних коштів.

У окремих випадках Казначейство за зверненням головного розпорядника (розпорядника нижчого рівня) здійснює операції з купівлі відповідної суми іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземної валюти на дату проведення операції, в порядку, встановленому законодавством.

Для цього головні розпорядники (розпорядники нижчого рівня) подають до Казначейства заявку-доручення на забезпечення іноземною валютою Казначейством за формою згідно з додатком 24 до цього Порядку.

7.6. Залишки валютних коштів, виділені з державного бюджету на утримання підвідомчих установ головного розпорядника, розташованих за межами України, на кінець бюджетного періоду не підлягають перерахуванню до державного бюджету. Головний розпорядник повідомляє Казначейство про суми залишків коштів на рахунках підвідомчих йому установ, відкритих в установах банків за межами України. Зазначені в повідомленні залишки коштів повинні відповідати залишкам коштів, відображеним головним розпорядником у формах річної фінансової та бюджетної звітності.

7.7. На суму залишку коштів, який склався на кінець бюджетного періоду на рахунках розпорядників бюджетних коштів, розташованих за межами України, Казначейство відкриває головному розпоряднику асигнування в межах показників розпису.

На суму відкритих асигнувань головний розпорядник формує та подає до Казначейства розподіли відкритих асигнувань на паперових та електронних носіях з приміткою "коригування відкритих асигнувань". Казначейство не формує розпорядчих документів на перерахування бюджетних коштів з рахунків, відкритих для обліку коштів державного бюджету, на відповідні рахунки головного розпорядника, відкриті в установах банків.

7.8. Підвідомчі установи головного розпорядника (розпорядника нижчого рівня), розташовані за межами України, залишки коштів, які склались на початок року, використовують у поточному бюджетному році за призначенням у межах сум, передбачених на ці цілі в розписі загального фонду державного бюджету, та відповідно до затверджених кошторисів.

7.9. Відображення в бухгалтерському обліку операцій та складання звітності про виконання кошторисів головних розпорядників (розпорядників нижчого рівня) та їх підвідомчих установ, рахунки яких відкриті в установах банків, здійснюються у порядку, встановленому законодавством.

7.10. Відповідні розпорядники, рахунки яких відкриті в установах банків, забезпечують дотримання бюджетного законодавства, цільове спрямування та використання бюджетних коштів.

8.1. Процедури перерахування дотацій та субвенцій здійснюються у встановленому законодавством порядку. Під час їх здійснення мають місце такі регламентовані особливості (відмінності).

8.1.1. Головні розпорядники, яким законом про Державний бюджет України встановлено бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів, за п’ятнадцять днів до початку бюджетного періоду подають до Казначейства на паперових та електронних носіях мережу в частині міжбюджетних трансфертів, до якої включається лише головний розпорядник, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Казначейство отриману інформацію вносить до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету.

8.1.2. Казначейство отримує від Мінфіну на паперових та електронних носіях помісячний розподіл міжбюджетних трансфертів, які надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, за кодами бюджетів за відповідними місцевими бюджетами.

Казначейство відображає в обліку розпис міжбюджетних трансфертів за їх видами та територіями у розрізі місцевих бюджетів (додатки 25-27).

Головні управління Казначейства, управління (відділення) Казначейства доводять витяги з розпису до відома відповідних місцевих фінансових органів.

У разі внесення змін до розпису державного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, помісячного розподілу міжбюджетних трансфертів, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, Казначейство відображає в обліку такі зміни.

Головні управління Казначейства, управління (відділення) Казначейства доводять повідомлення про зміни до розпису (додатки 28-30) до відповідних місцевих фінансових органів.

8.1.3. Казначейство протягом п’яти робочих днів після отримання від Мінфіну розпису (зміни до розпису) державного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, помісячного розподілу міжбюджетних трансфертів, які надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, за кодами бюджетів за відповідними місцевими бюджетами (зміни до помісячного розподілу) доводить розпис, помісячний розподіл (зміни до них) на паперових носіях до головних розпорядників, яким законом про Державний бюджет України встановлено бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів.

8.1.4. Розпорядники бюджетних коштів місцевих бюджетів через фінансові органи Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій надають інформацію щодо взятих бюджетних зобов’язань у розрізі міських (міст обласного значення) та районних бюджетів (якщо зазначене передбачено нормативно-правовими актами) до Головних управлінь Казначейства, які в свою чергу надають узагальнену інформацію до Казначейства.

Казначейство інформує головних розпорядників та Мінфін про бюджетні зобов’язання в частині міжбюджетних трансфертів.

8.1.5. Відкриття асигнувань із загального фонду державного бюджету за міжбюджетними трансфертами здійснюється Казначейством із дотриманням вимог, визначених нормативно-правовими актами, що регламентують порядок перерахування міжбюджетних трансфертів, на підставі помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячного розподілу міжбюджетних трансфертів за територіями у розрізі місцевих бюджетів, доручень Кабінету Міністрів України, Мінфіну з урахуванням бюджетних зобов’язань (якщо надання міжбюджетних трансфертів з урахуванням бюджетних зобов’язань передбачено нормативно-правовими актами). Відкриття асигнувань за захищеними видатками здійснюється в перший робочий день місяця або інший термін, передбачений нормативно-правовими актами.

Відкриття асигнувань із спеціального фонду державного бюджету за міжбюджетними трансфертами здійснюється на підставі виписки з рахунків, відкритих за відомчою ознакою, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету, помісячного розподілу міжбюджетних трансфертів за територіями у розрізі місцевих бюджетів.

8.1.6. На підставі розпорядчого документа Казначейства суми відкритих асигнувань зараховуються на рахунки, передбачені для обліку відкритих асигнувань відповідним головним розпорядникам.

8.1.7. Головним розпорядникам надається зведена виписка з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками загального/спеціального фонду Державного бюджету України у розрізі місцевих бюджетів (додаток 21) та інформація щодо бюджетних зобов’язань (якщо надання міжбюджетних трансфертів з урахуванням бюджетних зобов’язань передбачено нормативно-правовими актами).

На підставі зведеної виписки з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками загального/спеціального фонду Державного бюджету України головні розпорядники протягом трьох робочих днів після її отримання надають на паперових та електронних носіях Казначейству реєстри на перерахування міжбюджетних трансфертів (далі - реєстри) окремо за кожною областю та м. Києвом у розрізі місцевих бюджетів за кожною бюджетною програмою за формою згідно з додатком 31 до цього Порядку.

На підставі письмового звернення головного розпорядника реєстри може складати Казначейство. У цьому разі замість підписів керівника та головного бухгалтера ставиться позначка "Сформовано ДКСУ: виконавець _____________________".

Отримані реєстри, підписані відповідальними особами головного розпорядника, перевіряються Казначейством в автоматизованому режимі щодо відповідності помісячному розпису асигнувань загального/спеціального фонду державного бюджету, помісячному розподілу міжбюджетних трансфертів за територіями у розрізі місцевих бюджетів та інформації щодо бюджетних зобов’язань (якщо надання трансфертів з урахуванням бюджетних зобов’язань передбачено нормативно-правовими актами).

Відповідальні особи, уповноважені підписувати документи, визначаються головним розпорядником.

За правильність складання та своєчасність надання до Казначейства реєстрів відповідають головні розпорядники.

У разі невідповідності цим даним реєстри повертаються головному розпоряднику на доопрацювання з відповідною відміткою разом із протоколом розбіжностей за підписом посадової особи, яка перевіряла реєстри.

8.1.8. Казначейство перераховує суми міжбюджетних трансфертів на відповідні рахунки для обліку надходжень місцевих бюджетів, відкриті в Казначействі на ім’я органів Казначейства у розрізі місцевих бюджетів та кодів бюджетної класифікації, на підставі реєстрів, наданих головними розпорядниками.

Казначейство надає головним розпорядникам виписку з рахунку (додаток 23) за результатами попереднього операційного дня.

8.1.9. За умови прийняття головним розпорядником рішення щодо перерозподілу або відкликання раніше відкритих асигнувань відповідно до нормативно-правових актів із перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів, змін до розпису асигнувань державного бюджету або помилково здійснених операцій головний розпорядник подає до Казначейства лист на коригування (у разі наявності письмового звернення головного розпорядника щодо складання реєстрів Казначейством) або коригувальний реєстр за формою згідно з додатком 32 до цього Порядку.

Казначейство для здійснення коригувальних операцій надсилає в електронному вигляді запит до Головного управління Казначейства щодо залишків невикористаних відкритих асигнувань, відсутності в обліку зареєстрованих бюджетних фінансових зобов’язань, згоди місцевого фінансового органу на проведення перерозподілу або відкликання раніше відкритих асигнувань.

Проведення коригувальних операцій із відкликання коштів з відповідних рахунків для обліку надходжень місцевих бюджетів здійснюється Головним управлінням Казначейства (управлінням (відділенням) Казначейства) на підставі платіжного доручення, наданого місцевим фінансовим органом.

Проведення решти коригувальних операцій із відкликання коштів та відкритих асигнувань здійснюється Казначейством на підставі коригувальних реєстрів.

У разі відсутності на рахунках місцевих бюджетів залишків невикористаних відкритих асигнувань, наявності в обліку зареєстрованих бюджетних фінансових зобов’язань або ненадання згоди місцевим фінансовим органом щодо проведення коригування Казначейство надсилає головному розпоряднику лист з обґрунтуванням причин невиконання коригування та повертає коригувальний реєстр.

8.2. Перерахування міжбюджетних трансфертів за бюджетними програмами, бюджетні призначення за якими встановлено законом про Державний бюджет України за кодом відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету 351, здійснюється таким чином:

8.2.1. Надання розпису, відкриття асигнувань, зарахування асигнувань на узагальнені рахунки відкритих асигнувань здійснюються відповідно до підпунктів 8.1.2, 8.1.5-8.1.8 пункту 8.1 цього розділу з урахуванням такого:

Казначейство за дорученням Мінфіну складає реєстри;

Казначейство надає Мінфіну інформацію про здійснені видатки за міжбюджетними трансфертами в розрізі відповідних бюджетних програм та кодів економічної класифікації видатків бюджету.

8.2.2. Казначейство надає Мінфіну узагальнену інформацію щодо стану перерахування міжбюджетних трансфертів у розрізі місцевих бюджетів в електронному вигляді.

8.3. У процесі виконання державного та місцевих бюджетів між бюджетами у визначеному законодавством порядку можуть виникати взаємні розрахунки в частині міжбюджетних відносин. Такі питання врегульовуються шляхом видання наказів Казначейства, підготовлених на підставі актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну, розрахунків за міжбюджетними трансфертами тощо.

Взаємні розрахунки - розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі планування та виконання бюджетів.

Взаємні розрахунки виникають у разі зміни адміністративно-територіального розподілу, законодавства, підпорядкованості бюджетних установ та організацій або в інших випадках, передбачених законодавством.

Взаємні розрахунки між державним та місцевими бюджетами мають бути завершені до кінця бюджетного періоду, якщо інше не передбачено законодавством.

9.1. Казначейство щомісяця (із щотижневим уточненням) отримує від Мінфіну графіки витрат за державним боргом, з виконання державою гарантійних зобов’язань та видатків на виплати за державними деривативами (далі - графіки витрат), на підставі яких складаються графіки проведення платежів за державним боргом, з виконання державою гарантійних зобов’язань та виплатами за державними деривативами.

На підставі графіків витрат, отриманих від Мінфіну, складаються реєстри на відкриття асигнувань (виділення коштів) із загального фонду державного бюджету за державним боргом / виплатами за державними деривативами / з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити (позики) під державні гарантії, на відповідний період (далі - реєстр на відкриття асигнувань) за формою згідно з додатком 33 до цього Порядку, які затверджуються Казначейством.

Відкриття асигнувань із загального фонду державного бюджету з обслуговування державного внутрішнього боргу та державного зовнішнього боргу, виплат за державними деривативами здійснюється на підставі реєстрів на відкриття асигнувань та розпоряджень Мінфіну в національній та іноземних валютах у день проведення платежу.

Відкриття асигнувань із загального фонду державного бюджету для платежів з обслуговування державного боргу, які проводяться в національній валюті через реєстраційні рахунки, відкриті на ім’я Мінфіну в Казначействі, здійснюється на підставі реєстрів на відкриття асигнувань та розпоряджень Мінфіну за один робочий день до дати платежу, зазначеної у розпорядженні Мінфіну.

Відкриття асигнувань із загального фонду державного бюджету з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, здійснюється у разі настання гарантійних випадків на підставі реєстрів на відкриття асигнувань та розпоряджень Мінфіну в національній та іноземних валютах у день проведення платежу.

9.2. Підставою для проведення витрат з погашення та обслуговування державного боргу є розпорядження Мінфіну, яке надається Казначейству на паперових та електронних носіях. Строк дії розпорядження - тридцять календарних днів з дати його затвердження.

Відшкодування банкам, в яких відкриті рахунки в іноземній валюті на ім’я Казначейства, комісійних витрат в іноземній валюті за виконання платежів за державним боргом у розмірі стягнутих банками - кореспондентами з кореспондентських рахунків зазначених банків здійснюється Казначейством з дозволу Мінфіну на підставі рахунків (листів) банків.

9.3. До розпоряджень додаються завірені в установленому порядку копії кредитних договорів, укладених між Кабінетом Міністрів України (в особі Мінфіну) та іноземними кредиторами, банками-агентами; платіжних інструкцій іноземних кредиторів; рахунків-фактур; договорів про придбання товарів, виконання робіт, надання послуг; актів виконаних робіт та інших документів, які є підставою для здійснення платежів згідно з законодавством.

9.4. До платежів за державним боргом належать платежі з:

погашення державного боргу;

обслуговування державного боргу:

плати за користування кредитом (позикою) (виплати відсотків (доходу) за державними борговими зобов’язаннями);

сплати комісій, штрафів за державними борговими зобов’язаннями;

оплати послуг, що надаються у сфері управління державним боргом (агентські, консультаційні, рейтингові, юридичні, інформаційні, дорадчі, перекладацькі, управлінські, з розміщення цінних паперів на ринку, з відкриття і обслуговування рахунків у цінних паперах, з впровадження, супроводження та розвитку інформаційно-аналітичних систем управління державним (місцевим) боргом та інші).

9.5. Платежі з погашення та обслуговування державного боргу здійснюються Казначейством в національній та іноземній валютах у такому порядку:

погашення державного боргу, плата за користування кредитом (позикою) (виплата відсотків (доходу) за борговими зобов'язаннями) та сплата комісій, штрафів здійснюються безпосередньо на рахунки кредиторів, Національного банку України або банків-агентів відповідно до договорів, укладених Мінфіном з кредиторами та банками-агентами як в національній, так і в іноземній валютах. Операції в іноземній валюті здійснюються з валютних рахунків Казначейства;

інші платежі з обслуговування державного боргу здійснюються в національній валюті через реєстраційні рахунки, відкриті на ім’я Мінфіну в Казначействі; в іноземній валюті - з валютних рахунків Казначейства на рахунки виконавців послуг згідно з підтвердними документами, визначеними пунктом 9.3 цього розділу.

У разі недостатності необхідної суми коштів на валютних рахунках для здійснення витрат з погашення та обслуговування боргових зобов’язань держави Казначейство за погодженням з Мінфіном здійснює закупівлю валюти та/або конвертацію валютних коштів з віднесенням сум комісійної винагороди банку за операціями купівлі та/або конвертації іноземної валюти на видатки з обслуговування державного боргу.

9.6.

Підставою для проведення платежів з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити (позики) під державні гарантії, є розпорядження Мінфіну, яке надається Казначейству на паперових та електронних носіях. Строк дії розпорядження - тридцять календарних днів з дати його затвердження.

До розпоряджень додаються завірені в установленому порядку копії державних гарантій; кредитних договорів; вимог кредиторів, платіжних інструкцій кредиторів; рахунків-фактур; інших документів, які є підставою для здійснення платежів згідно з законодавством.

Платежі з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити (позики) під державні гарантії, здійснюються Казначейством безпосередньо на рахунки кредиторів, визначені у розпорядженні Мінфіну та підтвердних документах, наданих Мінфіном для здійснення платежів, як у національній, так і в іноземній валютах. Операції в іноземній валюті здійснюються з валютних рахунків Казначейства.

У разі недостатності необхідної суми коштів на валютних рахунках для здійснення витрат з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити (позики) під державні гарантії, Казначейство за погодженням з Мінфіном здійснює закупівлю валюти та/або конвертацію валютних коштів з віднесенням сум комісійної винагороди банку за операціями купівлі та/або конвертації іноземної валюти на витрати з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити (позики) під державні гарантії.

Для відшкодування банкам, в яких відкриті рахунки в іноземній валюті на ім’я Казначейства, комісійних витрат в іноземній валюті за здійснення платежів з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити (позики) під державні гарантії, Мінфін надає Казначейству розпорядження.

Комісії банків за здійснення платежів з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити (позики) під державні гарантії, відносяться на витрати державного бюджету з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити (позики) під державні гарантії.

9.7. Платежі з погашення та обслуговування державного боргу, з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити (позики) під державні гарантії, з виплат за державними деривативами здійснюються Казначейством з урахуванням положень, визначених Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України та іншими нормативно-правовими актами.

9.8. До платежів з виплат за державними деривативами належать виплати, що визначені умовами випуску і розміщення (в тому числі додаткових випусків і розміщень) державних деривативів, а також платежі, пов’язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, у тому числі сплата комісійних зборів, комісійної винагороди банку під час купівлі, обміну (конвертації) валютних коштів та комісійних витрат банків-кореспондентів, штрафів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час здійснення операцій з купівлі іноземної валюти.

Підставою для проведення видатків на виплати за державними деривативами є розпорядження Мінфіну, яке надається Казначейству на паперових та електронних носіях. Строк дії розпорядження - тридцять календарних днів з дати його затвердження.

До розпоряджень додаються завірені в установленому порядку копії договорів; платіжних інструкцій; рахунків-фактур; інших документів, які є підставою для здійснення платежів згідно із законодавством.

Виплати за державними деривативами здійснюються в іноземній валюті з валютних рахунків Казначейства на рахунки кредиторів або агентів, визначені у підтвердних документах, наданих Мінфіном для здійснення платежів.

У разі недостатності необхідної суми коштів на валютних рахунках для здійснення виплат за державними деривативами Казначейство за погодженням з Мінфіном здійснює закупівлю валюти та/або конвертацію валютних коштів з віднесенням сум комісійної винагороди банку за операціями купівлі та/або конвертації іноземної валюти на видатки з виплат за державними деривативами.

Відшкодування банкам, в яких відкриті рахунки в іноземній валюті на ім’я Казначейства, комісійних витрат в іноземній валюті за виконання платежів з виплат за державними деривативами у розмірі сум, стягнутих банками-кореспондентами з кореспондентських рахунків зазначених банків, здійснюється Казначейством з дозволу Мінфіну на підставі рахунків (листів) банків.

10.1. Власні надходження розпорядників бюджетних коштів зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в органах Казначейства.

Операції за рахунок власних надходжень розпорядників бюджетних коштів здійснюються із спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих в органах Казначейства, або з поточних рахунків, відкритих у банках державного сектору, у випадках, визначених законодавством.

10.2. На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Казначейства, або на поточні рахунки, відкриті в банках державного сектору, зараховуються власні надходження з рахунків, призначених для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ, а також кошти, які відносяться на відновлення касових видатків, проведених у поточному бюджетному періоді.

10.3. Суми коштів власних надходжень, що надходять готівкою в каси бюджетних установ, зараховуються на рахунки, призначені для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ. Кошти, сплачені в касу як відновлення касових видатків, проведених у поточному бюджетному періоді, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або на поточні рахунки, відкриті в банках державного сектору.

10.4. На спеціальні реєстраційні рахунки або поточні рахунки в банках державного сектору кошти зараховуються без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету, однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису за конкретними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету шляхом оплати рахунків за надані послуги, виконані роботи, отримані товари тощо з урахуванням довідок про внесення змін до кошторису.

10.5. У разі розміщення розпорядниками бюджетних коштів на поточних рахунках у банках державного сектору власних надходжень у випадках, визначених законодавством, для відображення в бухгалтерському обліку виконання державного бюджету операцій із надходження та використання зазначених коштів розпорядники бюджетних коштів протягом трьох робочих днів місяця, що настає за звітним, подають до органів Казначейства довідку про операції в національній валюті (додаток 34 до цього Порядку) на паперових та електронних носіях. Довідка про операції в національній валюті складається окремо за кожною групою власних надходжень.

10.6. Обсяги власних надходжень, які перевищують відповідні витрати, за умови забезпечення ресурсами заходів з виконання основних функцій бюджетних установ розпорядники бюджетних коштів перераховують вищим та підвідомчим установам і організаціям у разі, якщо їм такі повноваження надано відповідними нормативно-правовими актами. Розпорядники бюджетних коштів відповідальні за прийняте рішення.

Перерахування таких коштів здійснюється з рахунків для зарахування до спеціального фонду власних надходжень бюджетних установ лише в межах однієї програми та однієї групи власних надходжень.

Розпорядниками бюджетних коштів, які перераховують кошти, отримані в поточному році, такі операції відображаються як зменшення доходів, а тими, які отримують, - відповідно як надходження доходів.

У разі перерахування коштів, що обліковувались як залишки власних надходжень на початок року, зазначені операції відображаються як зменшення та збільшення залишків.

11.1. Органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.

З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Казначейства в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють:

попередній контроль - на етапі реєстрації бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів;

поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

11.2. Відповідно до встановлених повноважень Казначейство здійснює контроль за наявністю відповідних бюджетних асигнувань для взяття бюджетних зобов'язань та відповідністю взятих бюджетних зобов'язань певним бюджетним асигнуванням за їх економічними характеристиками, паспорту бюджетної програми. Відповідальність за взяті з порушенням бюджетного законодавства бюджетні зобов'язання та нецільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів згідно із законом.

11.3. Органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Підтвердні документи надаються у разі потреби здійснення авансування, поетапної оплати зареєстрованих бюджетних фінансових зобов’язань.

У випадках проведення розрахунків на умовах авансування розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, визначеного договірними зобов’язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг.

11.4. Окремі платежі розпорядників бюджетних коштів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, перелік яких визначається головним розпорядником та погоджується Казначейством за відповідними кодами бюджетної класифікації, незалежно від суми разового платежу, здійснюються на підставі платіжних доручень без подання підтвердних документів. У випадках проведення розрахунків на умовах авансування до органів Казначейства протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг подається лист-повідомлення про отримання товарів, робіт та послуг. Розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів забезпечують проведення таких операцій відповідно до законодавства.

11.5. Кошти, що помилково зараховані на рахунок розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), повинні повертатися ним у строки, встановлені законодавством. Повернення коштів здійснюється органом Казначейства на підставі платіжного доручення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), у призначенні якого обов'язково зазначаються номер та дата документа, згідно з яким були зараховані такі кошти.

Розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) має право в будь-який час до переказу коштів з його рахунка відкликати платіжні доручення з органу Казначейства, що його обслуговує. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Для відкликання платіжного доручення до органу Казначейства подається лист за підписом посадової особи розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), яка має право першого підпису на розрахункових документах.

11.6. Платіжні доручення подаються до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов’язкові реквізити, строк дії платіжних доручень та вимоги щодо їх заповнення визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Національним банком України в установленому порядку.

У платіжному дорученні повинні бути заповнені всі реквізити, передбачені його формою. Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів та має містити повну інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу (код програмної класифікації видатків та кредитування бюджету (КПКВК), код економічної класифікації видатків бюджету або код класифікації кредитування бюджету (КЕКВ або ККК), економічна сутність платежу, номер і дата підтвердних та інших документів, на підставі яких здійснюються перерахування з урахуванням вимог законодавства України, податок на додану вартість або без податку на додану вартість (ПДВ або без ПДВ).

11.7. Подані розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами Казначейства щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки). За правильність оформлення та достовірність інформації, наведеної у платіжному дорученні, відповідає розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів). У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у полі "Одержано банком" платіжного доручення на всіх примірниках обов'язково проставляються дата подання та підпис казначея.

Після проведення платежу на платіжних дорученнях, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено" (додаток 35 до цього Порядку).

11.8. Платіжне доручення не приймається до виконання у разі:

а) неправильного заповнення реквізитів, або незаповнення хоча б одного з реквізитів, та/або недотримання вимог до оформлення платіжного документа;

б) відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм;

в) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань;

г) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов'язанням та бюджетним фінансовим зобов'язанням;

ґ) невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;

д) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;

е) накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

є) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

ж) відміни процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; оскарження відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі";

з) відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань у частині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ) розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) та відсутності або недостатності коштів (у частині власних надходжень бюджетних установ) на відповідних рахунках розпорядників бюджетних коштів;

и) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планах надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планах спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах використання бюджетних коштів розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів);

і) неподання документів, що підтверджують отримання товарів (робіт, послуг) за договорами, згідно з умовами яких було здійснено авансування.

Платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло.

На зворотному боці платіжного доручення, не прийнятого у зв'язку з причинами, зазначеними у підпунктах "а", "е" - "з" цього пункту, зазначаються причини повернення без виконання та дата його повернення за підписами керівника структурного підрозділу (заступника керівника структурного підрозділу) і виконавця.

Платіжне доручення, яке подано в електронному вигляді та не прийнято до виконання, повертається засобами системи Казначейства з накладанням кваліфікованого електронного підпису із зазначенням причини його повернення без виконання.