Про затвердження Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

8.6. При використанні однокристальних інструментів з природних алмазів утворюються такі алмазні відходи: осколки алмазів від зруйнованих однокристальних інструментів, сколи, алмази, які випали з оправ інструментів, аварійно-зношені алмазні інструменти.

8.7. При обробленні сировини природних алмазів для виготовлення діамантів утворюються такі алмазні відходи: осколки алмазів, сколи, не придатні для виготовлення діамантів, інші частини кристалів.

8.8. Для збирання відходів природних алмазів суб'єкти повинні обладнати робочі місця відповідними пристроями (кожухами, уловлювачами тощо), які забезпечують збирання алмазних відходів для їхнього збереження.

8.9. Для забезпечення контролю повного збирання алмазних відходів суб'єкти повинні затвердити терміни вилучення алмазних відходів з пристроїв, в яких ці відходи уловлюються і накопичуються.

Результати вилучення алмазних відходів з накопичувальних пристроїв оформляються комісією суб'єкта.

8.10. Забороняється знищувати чи викидати відходи природних алмазів.

8.11. Зібрані відходи природних алмазів обліковуються суб'єктами за назвою відходів, кількістю алмазних кристалів, маса яких не менша 0,01 карата з зазначенням маси кожного з таких кристалів, загальною масою відходів природних алмазів, у яких маса кристала менша ніж 0,01 карата, та у вартісному виразі.

8.12. Відходи природних алмазів реалізуються іншим суб'єктам на підставі договорів купівлі-продажу (реалізації).

Зношені однокристальні інструменти, відходи алмазів від таких інструментів передаються на рекуперацію (перезаточування), а також алмазні відходи від аварійно зношених багатокристальних алмазних інструментів передаються на виконання послуги рекуперації, переробки, для повторного використання для виготовлення з них нових багатокристальних алмазних інструментів з подальшим поверненням цих матеріальних цінностей на умовах давальницької сировини або на підставі інших господарських договорів, укладених у письмовій формі.

8.13. Для відправлення відходи природних алмазів пакують у тару, яка забезпечує їхнє збереження при транспортуванні.

У тару вкладається опис відходів, в якому повинні бути зазначені:

відправник;

місцезнаходження / місце проживання відправника;

кількість місць;

маса брутто і нетто;

назва відходів;

кількість алмазних кристалів, маса яких не менша ніж 0,01 карата;

маса кожного алмазного кристала, який не менший ніж 0,01 карата;

загальна маса відходів природних алмазів, у яких маса кристала менша ніж 0,01 карата.

8.14. Приймання-передавання відходів природних алмазів при купівлі-продажу (реалізації) або для надання послуги рекуперації на умовах давальницької сировини у покупця чи виконавця послуги виконує комісія суб'єкта, призначена керівником суб'єкта.

8.15. Матеріально відповідальна особа в присутності членів комісії приймає відходи природних алмазів, зважує і порівнює фактичну наявність відходів природних алмазів, їхній якісний та кількісний склад за кожним видом алмазних відходів з даними, зазначеними в описі відправника.

8.16. У разі виявлення розбіжностей між фактичними даними, визначеними при прийманні відходів природних алмазів, і даними, зазначеними у супровідних документах відправника (описі), або у разі відсутності супровідних документів остаточним результатом приймання є кількість алмазних кристалів, їхня маса і якість, загальна маса відходів природних алмазів, у яких маса кристала менша ніж 0,01 карата, виявлені комісією за участю представника суб'єкта-відправника. Про фактичні результати приймання відходів природних алмазів комісія складає відповідний акт приймання-передавання.

9.1. Організація обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння повинна забезпечити контроль за їхнім рухом на всіх стадіях та операціях технологічних, виробничих та інших процесів, пов'язаних з переробкою, обробкою, використанням, застосуванням, витрачанням і реалізацією дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Облік дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння повинен забезпечити:

унеможливлення розкрадання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на всіх стадіях технологічного процесу;

своєчасність та точність відомостей щодо їх кількості та місцезнаходження;

організацію та здійснення контролю використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на всіх стадіях технологічного процесу;

організацію оперативного обліку руху дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння за матеріально відповідальними особами, структурними підрозділами та суб'єктом у цілому;

правильність внесення інформації до форм звітності.

Облік дорогоцінних металів організовується суб'єктами відповідно до затверджених схем руху дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

9.2. Суб'єкти зобов'язані вести облік дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які перебувають у будь-якому вигляді та стані, у тому числі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у складі основних засобів виробництва, покупних деталей, виробів, приладів, обладнання, устаткування, військової техніки, матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі - засоби виробництва), а також у брухті та відходах із вмістом дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Особливості обліку брухту та відходів із вмістом дорогоцінних металів визначено в розділі VII цієї Інструкції.

Особливості обліку відходів природних алмазів визначено в розділі VIII цієї Інструкції.

Особливості обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння при виготовленні ювелірних та побутових виробів, а також промислових виробів з їх вмістом визначені в розділі X цієї Інструкції.

Особливості обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в основних засобах визначені в розділі XI цієї Інструкції.

9.3. Для забезпечення контролю за використанням, цільовим призначенням, витрачанням в межах норм витрат, а також за зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на кожній стадії технологічного процесу виготовлення продукції або її реалізації за кожною матеріально відповідальною особою, кожним місцем зберігання організовується оперативний облік. Дані оперативного обліку використовуються в бухгалтерському обліку.

Організацію оперативного обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння забезпечують керівник та головний бухгалтер (бухгалтер) суб'єкта, виконання вимог щодо оперативного обліку у структурних підрозділах забезпечують керівники цих підрозділів.

9.4. Облік дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також виробів із їх вмістом у всіх місцях використання, реалізації та зберігання здійснюється в облікових документах, які реєструються бухгалтером (бухгалтерією або бухгалтерською службою) і видаються матеріально відповідальним особам під розписку.

Книги, журнали, інші документи, в яких ведеться облік дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ще до початку записів повинні бути пронумеровані по сторінках, прошнуровані, підписані керівником суб'єкта або іншою уповноваженою особою і скріплені печаткою суб'єкта (за наявності).

Книги, журнали, інші документи, в яких ведеться облік дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, повинні містити всі необхідні реквізити дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, визначені в пункті 9.5 цього розділу, дату їх видачі в роботу та дату повернення виготовлених деталей, виробів та відходів до місць зберігання та інші реквізити, необхідні для ведення обліку.

Облік може вестися в електронному вигляді. Форми і методи автоматизованого обліку регламентуються вимогами внутрішньої інструкції суб'єкта. У разі ведення обліку в електронному вигляді документами обліку є виведені на друк документи, прошнуровані, пронумеровані по сторінках, підписані керівником суб'єкта або іншою уповноваженою особою і скріплені печаткою суб'єкта (за наявності). Періодичність виведення на друк документів визначається внутрішньою інструкцією суб'єкта, але не рідше одного разу на квартал.

Строки зберігання облікових та звітних документів, у тому числі документів оперативного обліку, визначаються внутрішньою інструкцією суб'єкта, але не можуть бути менше строків, встановлених законодавством України для зберігання бухгалтерської документації.

9.5. Облік дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і виробів з них ведеться за кожною номенклатурно-обліковою позицією з відображенням таких реквізитів:

9.5.1. Для дорогоцінних металів і виробів з ними або з них (крім ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння):

назва дорогоцінного металу (основного металу в сплаві);

назва виробу (зливки, проволока, прокат тощо);

розмір напівфабрикату (ширина, товщина, діаметр, об'єм тощо);

проба або масова частка дорогоцінних металів у розчині, зливку тощо;

марка сплаву;

маса в лігатурі або маса нетто;

маса дорогоцінного металу в чистоті;

кількість (за необхідності);

номер партії або шифр виробу (за необхідності).

9.5.2. Для дорогоцінного каміння:

назва;

група, підгрупа;

якість, характеристика каміння;

форма огранування;

кількість у штуках;

маса в каратах;

маса у грамах (для дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

9.5.3. Для ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння:

назва дорогоцінного металу (основного металу в сплаві);

назва виробу;

проба;

маса в лігатурі;

маса дорогоцінного металу в чистоті;

кількість (штук/пар);

назва вставки дорогоцінного каміння;

якість, характеристика дорогоцінного каміння;

форма огранування дорогоцінного каміння;

кількість у штуках дорогоцінного каміння;

маса в каратах дорогоцінного каміння;

маса у грамах (для дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

маса вставки з недорогоцінних металів і недорогоцінного каміння;

номер партії або шифр виробу (за необхідності).

Дозволяється в облікових документах не зазначати маси дорогоцінних металів у чистоті у разі, коли масова частка дорогоцінних металів у матеріалах невідома.

9.6. Одиниці виміру реквізитів, зазначених у пункті 9.5 цього розділу, повинні відповідати вимогам ДСТУ 3651.0-97 "Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення" та ДСТУ 3651.1-97 "Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення" або інших нормативних документів, нормативно-правових актів з питань державного пробірного контролю.

9.7. Запис в облікових документах дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і виробів з них здійснюється відповідальними особами суб'єкта на підставі актів приймання, прибуткових ордерів, лімітних карт, приймально-здавальних накладних, актів на використання або вибуття інструменту, обладнання, лабораторного посуду, приладів, актів на оприбуткування зібраних відходів і брухту та іншої первинної бухгалтерської, супровідної і технічної документації, яка належним чином оформлена.

9.8. Запис операцій щодо надходження і відпуску дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і виробів здійснюється після виконання кожної операції. Маса дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння відображається в документах бухгалтерського обліку у точній відповідності з вихідними даними первинної документації, хімічних аналізів та показаннями ваг чи інших вимірювальних приладів.

9.9. Передача дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також виробів і відходів з їх вмістом між матеріально відповідальними особами здійснюється тільки з оформленням приймально-здавальних накладних, в яких обов'язково зазначаються кількість і маса цінностей.

9.10. Видача цінностей з місця зберігання для виконання роботи здійснюється під особисту відповідальність виконавця. Списання цінностей з матеріально відповідальної особи здійснюється після передачі іншій матеріально відповідальній особі деталей, виробів та залишків дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння у вигляді сировини, напівфабрикатів і відходів, зношеного, затупленого, поламаного інструменту тощо.

Фактичні втрати дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння визначаються як різниця між масою їх перед виконанням робіт і масою у готових деталях, виробах, зданих залишках і відходах, у тому числі за результатами аналізів.

Деталі, заготовки, напівфабрикати з дорогоцінних металів, їх сплавів і сполук підлягають зважуванню і враховуються за кількістю і масою до їх фактичного використання у виробництві; дорогоцінні метали у розчинах враховуються за об'ємом розчину і концентрацією дорогоцінних металів, яка визначається хімічними аналізами.

9.11. Облік дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що знаходяться у матеріально відповідальної особи, ведеться в журналах, роздавальних відомостях, маршрутних листах, особових рахунках, інших документах, в яких зазначаються всі необхідні реквізити облікових дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дата видачі і здачі їх у місця зберігання.

9.12. Відповідні служби, призначені наказом суб'єкта, повинні не рідше одного разу на квартал проводити на місцях перевірку правильності ведення обліку, підтверджуючи це своїм підписом на документах.

10.1. Облік дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і виробів з них у виробництві організовується і ведеться за стадіями технологічного процесу виготовлення, видами робіт з урахуванням особливостей технології їх застосування та видів відходів і втрат, що утворюються.

Організація обліку повинна забезпечити можливість виявлення відхилень фактичних витрат дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння від встановлених норм витрат щодо всіх складових.

10.2. На підставі даних обліку кожної стадії технологічного процесу виготовлення, виду робіт структурні підрозділи складають звіти про фактичні витрати дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння порівняно зі встановленими нормами і з поясненнями про причини відхилень.

10.3. Списання витрат дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що знаходяться у виробництві, здійснюється під час їхнього фактичного використання на окремих операціях технологічного процесу, якщо внаслідок такої операції вони стають складовою частиною деталі, вузла, інструмента, виробу тощо і масу їх неможливо визначити безпосередньо зважуванням.

Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, які на стадіях технологічної обробки лише змінюють свою форму і масу, які можливо визначити зважуванням, на витрати не списуються, а продовжують враховуватись за своїми новими реквізитами.

Списання на витрати дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на ремонтні потреби, науково-дослідні, дослідно-конструкторські і лабораторні роботи оформляється актами, які складаються комісією у складі не менше трьох осіб, призначеною керівником суб'єкта.

Забороняється списання на витрати дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння за встановленими нормами без визначення фактичних витрат, які б підтверджувались документами (актами зважування, результатами аналізів, вимірами об'ємів, вимірами товщини покриття тощо).

10.4. Суб'єкти, які виготовляють промислові вироби, в яких містяться дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, повинні зазначити в паспортах або інших документах на готову продукцію назву та масу дорогоцінних металів відповідно до вимог ГОСТ 2.608-78 "Порядок записи сведений о драгоценных материалах в эксплуатационных документах" або інших нормативних документів, нормативно-правових актів з питань державного пробірного контролю.

10.5. Виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здійснюється з власної сировини або сировини, отриманої на умовах давальницької сировини.

Надходження сировини на умовах давальницької сировини повинно бути оформлено письмовим договором, в якому, зокрема, може бути передбачено:

реквізити виконавця та замовника робіт з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

назва, лігатурна маса, масова частка (проба) дорогоцінних металів, назва, маса та кількість дорогоцінного каміння, що передаються виконавцю робіт;

реквізити виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які повинні бути виготовлені, відповідно до вимог пункту 9.5 розділу IX цієї Інструкції;

відсоток втрат (маса втрат) дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння при виготовленні виробів;

порядок повернення невикористаних дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

10.6. Суб'єкти - виготовлювачі ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння повинні мати власний іменник - спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Відбиток іменника підлягає щорічній реєстрації у Державній пробірній службі України.

Наказом керівника суб'єкта щороку призначаються особи, відповідальні за нанесення відбитків іменника на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів.

Відбиток іменника проставляється на всіх ювелірних виробах:

виготовлених суб'єктом;

відремонтованих суб'єктом, якщо під час ремонту на виготовлення деталей ювелірного чи побутового виробу з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння додавалось 0,5 або більше грамів дорогоцінного металу.

Суб'єкту - виготовлювачу ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння забороняється нанесення відбитка іменника на ювелірні чи побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виготовлювачем яких не є суб'єкт.

Факт нанесення відбитка іменника на ювелірний чи побутовий виріб з дорогоцінного металу і дорогоцінного каміння реєструється в журналі.

10.7. Для проведення плавок дорогоцінних металів наказом керівника суб'єкта призначається комісія у складі працівників суб'єкта з виробничого структурного підрозділу, бухгалтерії та технологів (за наявності).

11.1. Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння у складі основних засобів (обладнання, устаткування, інструментів, пробірних голок тощо), які знаходяться на робочих місцях та в місцях зберігання, незалежно від ступеня їх зношення враховуються за їх початковою масою, зазначеною в паспортах, формулярах, технічних умовах або інших первинних документах на ці вироби.

11.2. Облік дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться в основних засобах, здійснюється у формах первинної облікової документації (картки складського обліку, книги, журнали тощо), які реєструються бухгалтером (бухгалтерією або бухгалтерською службою) суб'єкта та видаються матеріально відповідальним особам під підпис.

На кожну номенклатурно-облікову позицію оформлюється окрема картка або аркуш у книгах обліку із зазначенням реквізитів, які характеризують основні засоби, що підлягають обліку.

11.3. Дані про вміст дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в основних засобах заносяться в облікову документацію на підставі відомостей, зазначених в технічній документації (паспортах, формулярах, керівництві з експлуатації, довідниках тощо). У разі відсутності таких даних (засоби іноземного виробництва, застаріле обладнання вітчизняного виробництва тощо) вміст дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння визначається за інформацією розробників, виготовлювачів або комісії суб'єкта на підставі аналогів та розрахунків.

Про комісійне визначення вмісту дорогоцінних металів робиться відповідний запис в облікових документах.

11.4. В окремих випадках, коли комісією суб'єкта визначити вміст дорогоцінних металів неможливо через відсутність даних про наявність дорогоцінних металів або аналогів, в облікових документах робиться запис про можливість наявності в основних засобах дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, вміст яких буде визначено після списання та переробки.

11.5. При проведенні ремонту основних засобів необхідно проводити корегування облікових даних про вміст дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, встановлених та вилучених при ремонті, виходячи з їх вмісту в засобах.

11.6. При передаванні або реалізації основних засобів, у тому числі списаних, суб'єкт обов'язково у супровідних документах зазначає назви, маси дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також метод визначення вмісту дорогоцінних металів.

11.7. Списання на витрати дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у складі основних засобів здійснюється на підставі акта вибуття або ліквідації у разі їх непридатності для подальшого використання. В акті відображається маса дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які належить оприбуткувати як брухт і відходи. У разі передчасного списання основних засобів в актах зазначаються причина та винні у цьому особи.