Посилання скопійовано

Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України | Наказ, Методика від 18.05.1995 № 36

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО

СЕРЕДОВИЩА ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 36 від 18.05.95
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 травня 1995 р.
за N 155/691

Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів N 196 від 09.06.2011 )

Відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про тваринний світ",

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що додається.

2. Управлінню фінансів, бюджету та інвестицій виділити кошти для видання зазначеної Методики.

3. Головній екологічній інспекції (Павлюк А.М.), секретаріату (Даниляк О.Г.) забезпечити:

3.1. Видання зазначеної Методики у кількості 600 примірників;

3.2. Розсилку Методики органам Мінекобезпеки України на місцях та заінтересованим міністерствам і відомствам.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра В.Шевчука.

Міністр

Ю.Костенко

Затверджено

наказом Міністерства охорони навколишнього

природного середовища та ядерної безпеки

України від 18 травня 1995 року N 36

Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Основні положення

1. Галузь застосування.

Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (надалі - Методика), встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення природоохоронного законодавства, застосовується при здійсненні державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів і є обов'язковою для інспекторів Державної екологічної інспекції України і посадових осіб, спеціально уповноважених органів інших міністерств і відомств, яким надані права державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища.

( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів N 196 від 09.06.2011 )

Ця Методика не поширюється на проведення обчислення розмірів шкоди, яка заподіяна рибному господарству внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, розмір яких встановлюється за відповідними таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1994 року N 41 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу".

До прийняття Верховною Радою України Закону України "Про виключну (морську) економічну зону", розрахунки збитків, нанесених забрудненням морського середовища, можуть проводитись за "Методикой подсчета убытков, причиненных загрязнением морской среды в экономической зоне СССР", затвердженою Міністерством меліорації та водного господарства СРСР та Міністерством рибного господарства СРСР 18 липня 1987 року N 13-5-02/485.

Методика не може бути застосована при оцінці збитків, заподіяних рибним запасам внаслідок будівництва, реконструкції та розширення підприємств, споруд та інших об'єктів і проведення будь-яких видів робіт на рибогосподарських водоймах, оцінка яких здійснюється за відповідною Тимчасовою методикою, затвердженою Держкомприроди СРСР та Мінрибгоспом СРСР 18 грудня 1989 року.

Розрахунки збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, проводяться за відповідною Методикою, затвердженою Мінприроди України і Держрибгосппромом України 11 вересня 1992 року.

2. Нормативні посилання.

У Методиці наведені посилання на такі законодавчі акти:

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Закон України "Про тваринний світ";

Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 N 454.

( Абзац четвертий пункту 2 в редакції Наказу Міністерства екології та природних ресурсів N 196 від 09.06.2011 )

3. Загальні положення.

3.1. Дана Методика визначає порядок розрахунку розмірів збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок забруднення рибогосподарських водойм стічними водами, шкідливими речовинами та проведенням на водоймах будь-яких робіт з порушенням природоохоронного законодавства, що призвели до загибелі риби, знищення нерестовищ, зниження рибопродуктивності водойм юридичними та фізичними особами, в т.ч. іноземними, у рибогосподарських водоймах України.

3.2. Згідно із ст.12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.58 Закону України "Про тваринний світ" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок забруднення та іншого негативного впливу на навколишнє природне середовище.

3.3. Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України останній та її органам на місцях надано право подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

( Пункт 3.3 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів N 196 від 09.06.2011 )

4. Розрахунок величини збитків.

4.1. Основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії, кіно-, відеострічки та інші документи, підготовлені інспекторами органів Держекоінспекції України, Мінрибгоспу України або особами, що безпосередньо спостерігали випадки загибелі риби, забруднення водойм та завдання іншої шкоди рибогосподарським водоймам, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних виловів, а також офіційні дані компетентних науково-дослідних організацій про стан рибних ресурсів даного водного об'єкта.

( Пункт 4.1 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів N 196 від 09.06.2011 )

4.2. Підрахунок збитків здійснюється на підставі формул (1)-(8), окремо по кожному виду (або по групі біологічно близьких видів), по кожній стадії розвитку риб з наступним складанням цих результатів.

Середні біологічні показники основних промислових видів риб приймаються у відповідності з додатками N 1 (Таблиця 1) і N 2 (Таблиця 2).

Приклад розрахунку збитків наведено в додатку N 3.

Спочатку визначаються загальні втрати рибного господарства в натуральному вираженні, далі - у вартісному вираженні, які обчислюються за цінами на рибу для цього регіону в даний період.

4.3. Збитки рибному господарству, заподіяні внаслідок забруднення водойми, розраховуються як прямі, так і від втрати потомства.

4.3.1. Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді*, личинок та ікри** на одиницю площі, її середній вазі і площі негативного впливу на гідробіонтів за формулою (1).

П1MSK1 П2MSK2

N = ПSM + ------ + ------, (1)

100 100

де: N - величина збитків в натуральному вираженні, кг;

П - середня кількість загиблої риби, шт/м2;

П1 - середня кількість загиблих личинок, шт/м2;

П2 - середня кількість загиблої ікри, шт/м2;

S - площа негативного впливу пошкодження, м2;

М - середня маса дорослої особини, кг;

К1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, %;

К2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.

________________________________

* - молодь риби приймається за статевозрілу рибу.

** - личинки та ікра в розрахунках приймаються як статевозріла риба з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх розвитку до дорослої особини.

4.3.2. Розрахунок збитків від втрати потомства ведеться за кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за формулою (2).

Z K

N = П --- Q C --- M, (2)

100 100

де: N - обсяг збитків, кг;

П - кількість загиблої риби, шт;

Z - доля самок, %;

Q - середня плодючість самки, тис.шт. ікринок;

С - кратність нересту, (разів);

К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;

М - середня маса дорослої особини, кг.

4.3.3 Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за формулами (3, 4).

для планктону:

S H П p/b K1 A

N = --------------, (3)

100 K2

для бентосу:

S П p/b K1 A

N = -------------, (4)

100 K2

де: N - збитки в натуральному вираженні, т;

S - площа пошкодження, м2;

H - глибина водойми, м;

П - середня концентрація кормових організмів, г/м3 (для

планктону) та г/м2 (для бентосу);

p/b - коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів в

продукцію;

К1 - показник гранично можливого використання кормової бази

рибою, %;

К2 - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових

організмів в рибопродукцію;

-6

10 - коефіцієнт переведення грамів в тонни;

-6

A - 10 .

Коефіцієнти по кормовій базі (кормові організми) риб наведені в додатку N 2 (Таблиця 2).

4.4.Збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок незаконного добування піщано-гравійної суміші, днопоглиблювання, несанкціонованих гідромеханізованих та вибухових робіт, розраховуються за рибопродуктивністю нерестовищ, загибеллю кормових організмів та молоді риб.

4.4.1. Збитки від втрат нерестовищ розраховуються в залежності від наявності вихідних даних за формулами (5) або (6):

а) по рибопродуктивності нерестовищ за формулою (5).

N = S P, (5)

де: N - обсяг збитків, кг;

S - площа пошкодження, га;

P - середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим поверненням, кг/га.

б) від втрат потомства за формулою (6).

Z K

N = S П --- Q C --- M, (6)

100 100

де: N - обсяг збитків, кг;

S - площа пошкодження, га;

П - кількість плідників на нерестовищах, шт./га;

Z - частка самок, %;

Q - середня плодючість самки, тис.шт.;

C - кратність нересту (разів);

K - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;

M - середня маса дорослої особини, кг.

4.4.2. Збитки від попадання ікри, личинок і молоді риб в рефулер земснаряда визначаються за формулою (7).

N = П V R --- M, (7)

100

де: N - розмір збитків, кг;

П - кількість ікри, личинок, молоді риб кожного виду, шт/м3 води;

V - об'єм вибраного грунту, м3;

R - кратність розбавлення грунту водою;

M - середня маса дорослої особини, кг.

4.4.3. Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за формулами (3)-(4).

4.4.4 Розрахунок втрати рибопродуктивності водойми при проведенні вибухових робіт здійснюється за фомулою (8).

N = S Р, (8)

де: N - розмір збитків, кг;

S - площа пошкодження, га.

Р - рибопродуктивність водойми, кг/га.

4.4.5. Підсумкова величина збитків приймається за максимальною з розрахованих величин втрат від загибелі риб або загибелі кормових організмів. Складання їх не допускається.

Додаток N 1

до Методики розрахунку збитків, заподіяних

рибному господарству внаслідок порушення

законодавства про охорону навколишнього

природного середовища

Таблиця 1. Середні біологічні показники з основних промислових видів риб

Види риб	Середня маса до- рослої особини (кг)	Плодю- чість (Q - тис.шт.)	Крат- ність нересту (C - разів)	Частка самок (Z - %)	Промисло ве повер нення від ікри (K - % )
Київське водосховище
Лящ Судак Сазан Синець Щука Плітка Плоскирка Окунь Лин Карась Чехоня Краснопірка В'язь Верховодка	1.2 1.9 4.1 0.3 3.5 0.29 0.3 0.25 0.98 0.4 0.22 0.2 0.9 0.008	120 300 740 30 60 50 90 25 350 45 20 150 90 1.5	9 6 8 7 8 8 8 7 2 6 6 2 5 2	50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50	0.003 0.001 0.0005 0.01 0.005 0.006 0.004 0.01 0.001 0.006 0.015 0.002 0.003 0.2
Канівське водосховище
Лящ Судак Сазан Синець Щука Плітка Плоскирка Окунь Лин Карась Верховодка	1.23 1.8 3.8 0.275 4.0 0.25 0.32 0.28 0.80 0.47 0.008	190 275 700 27 65 30 60 30 330 50 1.5	9 6 8 7 8 8 8 7 2 6 2	34 50 34 40 50 34 34 50 34 50 50	0.003 0.001 0.0005 0.01 0.005 0.006 0.004 0.01 0.001 0.006 0.2
Кременчуцьке водосховище
Лящ Судак Сазан Синець Щука Плітка Плоскирка Сом Окунь Чехоня В'язь Пічкур Бичок Б.амур Товстолобик	1.2 2.0 4.1 0.22 2.2 0.4 0.22 4.0 0.27 0.22 0.75 0.045 0.05 6.0 4.0	200 390 740 30 70 80 36 110 30 20 90 2 1.5 - -	8 6 8 7 5 5 4 7 7 3 5 2 2 - -	34 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 25 50 - -	0.002 0.0006 0.0005 0.01 0.004 0.004 0.01 0.003 0.01 0.02 0.003 0.066 0.133 - -
Дніпродзержинське водосховище
Лящ Судак Сазан Синець Щука Плітка Плоскирка Сом Окунь Жерех Верховодка	1.2 2.2 3.8 0.22 4.5 0.19 0.3 5.0 0.27 2.2 0.008	200 350 740 30 70 80 40 180 30 - 1.5	8 6 8 7 5 5 4 7 7 - 2	50 34 50 50 34 34 50 50 50 34 50	0.002 0.0006 0.0005 0.01 0.004 0.004 0.01 0.002 0.01 - 0.2
Запорізьке водосховище
Лящ Сазан Судак Тарань Щука Плоскирка Окунь Верховодка Плітка Сом Карась	1.1 3.6 1.4 0.4 3.73 0.21 0.35 0.007 0.23 3.7 0.25	251 595 117 101 140 37 81 1.8 69 191 210	5 6 4 5 5 4 3 2 4 3 3	56 51 60 41 39 57 50 50 46 53 99.99	0.0025 0.0015 0.001 0.009 0.0012 - - - - - -
Каховське водосховище
Лящ Судак Сазан Синець Щука Плітка Плоскирка Сом Окунь Лин Карась Чехоня Верховодка Тюлька Раки Бички Краснопірка	1.2 2.2 4.0 0.45 3.0 0.35 0.3 5.6 0.3 0.5 0.4 0.3 0.01 0.002 0.06 0.01 0.3	200 400 750 65 40 70 100 70 50 300 90 20 3 10 0.3 1.8 70	6 5 8 5 5 5 4 7 4 4 4 4 2 2 5 3 4	40 50 50 50 50 60 50 50 40 50 50 50 50 50 50 50 50	0.002 0.001 0.0005 0.004 0.014 0.004 0.004 0.005 0.006 0.001 0.004 0.014 0.1 0.04 7.0 0.08 0.004
Водойми Харківської області
Лящ Судак Сазан (короп) Щука Плітка Плоскирка Краснопірка Окунь Жерех Сом Верховодка Головень Пічкур Бичок Б.амур Б.товстолобик	0.86 1.3 2.6 1.25 0.125 0.3 0.25 0.25 2.2 5.0 0.008 1.1 0.045 0.05 6.0 4.0	246 262 700 65 50 60 55 25 100 175 1.5 460 2.0 1.5 - -	4 2-3 3-4 4 4 4 4 3 3 4 2 4 2 2 - -	50 60 65 50 50 65 50 65 66 50 50 50 25 50 - -	0.001 0.001 0.0005 0.003 0.004 0.005 0.003 0.005 0.003 0.001 0.133 0.001 0.066 0.133 - -
Азовське море, лимани та гирла річок
Лящ Судак Тарань Шемая Рибець Піленгас Осетр Білуга Севрюга Камбала-калкан Камбала-глосса Оселедець Хамса Тьлька Бичок-мартовик Бичок-кругляк Бичок-пісочник Чехоня Морський кіт	0.935 1.9 0.137 0.25 0.395 0.809 13.7 120.0 7.5 0.82 0.3 0.178 0.0067 0.0028 0.035- 0.04 0.025 0.025 0.35 6.0		10 6-7 4-5 7-8 5 10 5-6 7-8 3 7-8 - 3 2 2 3 3 3 5-6 -	50 50 50 25 50 50 25 50 50 50 50 50 50 50 70 70 70 50 -	0.004 0.0012 0.015 0.009 0.009 - 0.01 0.01 0.01 - - 0.003 0.03 - - - - 0.02 -

Примітка. Середні біологічні показники основних промислових видів риб приведені за даними Інституту гідробіології НАНУ, Інституту рибного господарства УААН, АзНДІРГ, НДІ біології Дніпропетровського та Харківського держуніверситетів.

Додаток N 2

до Методики розрахунку збитків, заподіяних

рибному господарству внаслідок порушення

законодавства про охорону навколишнього

природного середовища

Таблиця 2. Коефіцієнти по кормовій базі

Водойми	Кормові організми	Коефіці- єнт пере ведення кормових об'єктів в продук цію кор- мових ор ганізмів (Р/В)	Середня концент- рація кормових організ- мів: планктон (г/м3), бентос (г/м2)	Показник гранично можливо- го вико- ристання кормової бази риб (К1 - %)	Кормовий коефіці- єнт пере ведення подукції кормових організ- мів в рибну продук- ції,(К2)
Азовське море	Фітопланктон Зоопланктон Зообентос, в т.ч. кормовий	356.0 32.0 2.4 60.0		50 80 70	12.0 21.0
Чорне море	Фітопланктон Зоопланктон Зообентос Фітобентос	250.0 32.8 2.6 2.2		20 90 55	30.0 6.0 6.0 12.0
Водосховища Дніпровського каскаду
Київське	Фітопланктон Зоопланктон Зообентос	100.0 20.0 5.0	3.4 53.5	30 80 70	6.0 5.0
Канівське	Зоопланктон Зообентос	20.0 6.0	0.5 2.0	80 70	6.0 5.0
Кременчуцьке	Фітопланктон Зоопланктон Зообентос	122.0 20.0 5.0	10.0 7.6 30.5	50 80 70	50.0 6.0 5.0
Дніпродзер- жинське	Фітопланктон Зоопланктон Зообентос	100.0 20.0 4.0	9.0 3.7 16.0	30 80 70	50.0 6.0 10.0
Запорізьке (Дніпров- ське)	Фітопланктон Зоопланктон Зообентос	100.0 20.0 4.0	9.3 6.3 11.8	30 80 70	50.0 6.0 10.0
Каховське	Фітопланктон Зоопланктон Зообентос	100.0 20.0 4.0	55.5 4.2 10.0	30 80 70	50.0 6.0 10.0
Дніпро-Бузь- кий лиман	Зоопланктон Зообентос	20.0 21.0	0.92 44.47	80 70	6.0 10.0
Десна, Остер	Зоопланктон Зообентос	20.0 6.0	5.0 48.8	80 70	5.0 6.0
Супой, Тру- біж, Недра, Гнила, Оржи- ця	Зоопланктон Зообентос	20.0 6.0	0.5 2.0	80 70	6.0 6.0
Інгулець	Зоопланктон Зообентос	10.0 8.0	2.0 45.0	80 50	6.0 6.0
Псьол, Омельник	Зоопланктон Зообентос	20.0 20.0	5.8 55.1	70 70	5.0 6.0
Прип'ять	Зоопланктон Зообентос	20.0 5.0	0.38 2.0	70 70	6.0 5.0
Південний Буг	Зоопланктон Зообентос	20.0 6.0	1.03 43.0	80 70	8.0 5.0
Інгул	Зоопланктон Зообентос	10.0 8.0	2.0 45.0	80 50	6.0 6.0
Сіверський Донець	Зоопланктон Зообентос	20.0 6.0	6.0 12.0	80 70	6.0 5.0
Дунай (Українська частина)	Фітопланктон Зоопланктон Зообентос	2.0 2.0 4.0	4.7 0.5 0.7	30 30 45	30.0 10.0 10.0

Додаток N 3

до Методики розрахунку збитків, заподіяних

рибному господарству внаслідок порушення

законодавства про охорону навколишнього

природного середовища

Приклад розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству

Розрахунок виконано для умов Київського водосховища.

Внаслідок скиду забруднених вод у водосховище спостерігалась загибель риби на площі 0,5 га. Концентрація загиблої риби складає:

лящ - 0.1 шт/м2;

судак - 0.05 шт/м2;

окунь - 2 шт/м2.

Середня вага однієї дорослої особини риби:

ляш - 1.2 кг;

судак - 1.9 кг;

окунь - 0.25 кг.

Прямий збиток визначається по формулі (1).

лящ: N = 0.1 x 5000 x 1.2 = 600 кг;

судак: N = 0.05 x 5000 x 1.9 = 475 кг;

інші: N = 2 x 5000 x 0.25 = 2500 кг.

Всього: 3575 кг.

Таким чином, внаслідок скиду стічних вод в Київське водосховище прямі збитки рибному господарству склали 3575 кг.

Крім цього, збитки рибному господарству (N) будуть заподіяні від втрати потомства. Розрахунок ведеться по кількості загиблих самок (Z), їх плодючістю (Q), кратністю нересту (С), коефіцієнтом промислового повернення (K), середньою вагою риб (M) по формулі (2).

Кількість риби, що загинула внаслідок забруднення водосховища, складає:

Лящ: 600 кг : 1.2 кг = 500 шт;

Судак: 475 кг : 1.9 кг = 250 шт;

Окунь: 2500 кг : 0.25 кг = 10000 шт.

З таблиці 1 беруться середні біоголічні показники з основних промислових видів риб.

Види риб	Середня маса до- рослої особини (кг)	Плодю- чість (Q - тис.шт.)	Крат- ність нересту (C - разів)	Частка самок (Z - %)	Промисло ве повер нення від ікри (K - %)
Лящ Судак Окунь	1.2 1.9 0.25	120 300 25	9 6 7	50 50 50	0.003 0.001 0.001

Розрахунок проводиться по кожному виду риби окремо.

Лящ N = 500 x 50 x 120000 x 9 x 0.003/100 x 1.2 = 9720 кг;

Судак N = 250 x 50 x 300000 x 6 x 0.001/100 x 1.9 + 4275 кг;

Окунь N = 10000 x 50 x 25000 x 7 x 0.005/100 x 0.25 = 21875 кг.

Всього: 35870 кг.

Примітка: У разі, коли підрахунки збитків здійснюються на водоймах, на яких біологічні показники для риб та кормових організмів не визначені, слід використовувати аналогічні показники з таблиць 1, 2, які встановлені для близьких за гідрологічними показниками водойм. В окремих випадках ці показники можуть бути встановлені на підставі біологічних обгрунтувань відповідних наукових установ.

Усі документи

Головні новини

Головне за тиждень

Перевір свого контрагента:

Зараз коментують