Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.

Якщо Договірна держава про те просить, Рада може дати згоду на надання, укомплектування персоналом, утримання і адміністративне керівництво діяльністю аеропортів та інших аеронавігаційних засобів, повністю або частково, включаючи засоби радіо- і метеорологічного обслуговування, які необхідні на її території для безпечної, регулярної, ефективної та економічної експлуатації міжнародних повітряних сполучень інших Договірних держав, і може встановити справедливі й розумні збори за користування наданими засобами.

Якщо потрібні земельні ділянки під засоби, повністю або частково фінансовані Радою на прохання якої-небудь Договірної держави, то ця Держава або надає самі земельні ділянки, зберігаючи за своїм бажанням право власності, або сприяє використанню цих земельних ділянок Радою на справедливих і розумних умовах і згідно із законодавством цієї Держави.

У межах фондів, які можуть бути надані їй Асамблеєю згідно з Главою XII, Рада може робити поточні видатки для цілей цієї Глави із спільних фондів Організації. Рада розподіляє покриття основних видатків, потрібних для цілей цієї Глави, із спільних фондів Організації. Рада розподіляє покриття основних видатків, потрібних для цілей цієї Глави, у попередньо погоджених пропорціях на розумний період часу між Договірними державами, які дали на це згоду і авіапідприємства яких користуються вищезгаданими аеронавігаційними засобами. Рада може також розподіляти між державами, що дали на це згоду, покриття будь-яких необхідних оборотних фондів.

Коли Рада на прохання Договірної держави авансує фонди або надає повністю чи частково аеропорти або інші засоби, угода може передбачати за згодою цієї Держави технічну допомогу в управлінні діяльністю і в експлуатації цих аеропортів та інших засобів і оплату поточних видатків по експлуатації цих аеропортів та інших засобів і відсоткові та амортизаційні відрахування за рахунок прибутків від експлуатації аеропортів та інших засобів.

Договірна держава може у будь-який час відмовитися від зобов'язань, прийнятих нею згідно зі Статтею 70, і взяти в своє відання аеропорти та інші засоби, надані Радою на її території згідно з положеннями Статей 71 і 72, сплативши Раді суму, яка, на думку Ради, є розумною за даних обставин. Якщо Держава визнає, що призначена Радою сума виходить за розумні межі, вона може оскаржити рішення Ради перед Асамблеєю і Асамблея може затвердити або змінити рішення Ради.

Фонди, отримані Радою в порядку відшкодування згідно зі Статтею 75, а також за рахунок відсотків і амортизаційних відрахувань згідно зі Статтею 74, у випадку, якщо внески первісно внесені державами згідно зі Статтею 73, повертаються всім державам, для яких первісно визначені внески, пропорційно розмірам їх внесків, встановлених Радою.

Ніщо в цій Конвенції не перешкоджає двом або більше Договірним державам засновувати авіатранспортні підприємства спільної експлуатації або міжнародні експлуатаційні агентства та об'єднувати в пул їхні повітряні сполучення на будь-яких маршрутах і в будь-яких районах. Однак на такі організації або агентства, а також пульні сполучення поширюються всі положення цієї Конвенції, в тому числі ті, які стосуються реєстрації угод у Раді. Рада визначає порядок застосування положень цієї Конвенції, що стосуються національності повітряних суден, до повітряних суден, експлуатованих міжнародними експлуатаційними агентствами.

Рада може пропонувати зацікавленим Договірним державам створювати спільні організації для експлуатації повітряних сполучень на будь-яких маршрутах або у будь-яких районах.

Держава може брати участь в організаціях спільної експлуатації або в пульних угодах чи через свій уряд, чи через одну або декілька авіатранспортних компаній, призначених її урядом. Ці компанії виключно на розсуд зацікавленої держави можуть перебувати або в державній власності повністю, чи частково, або в приватній власності.

Кожна Договірна держава зобов'язується негайно після набуття чинності цією Конвенцією зробити заяву про денонсацію Конвенції про регулювання повітряної навігації, підписаної в Парижі 13 жовтня 1919 року, або Конвенції про комерційну авіацію, підписаної в Гавані 20 лютого 1928 року, якщо вона є учасником будь-якої з них. У відносинах між Договірними державами ця Конвенція замінює вищезгадані Паризьку і Гаванську конвенції.

Усі угоди з питань аеронавтики, які існують на дату набуття чинності цією Конвенцією та укладені між Договірною державою і будь-якою іншою державою, або між авіапідприємством Договірної держави і будь-якою іншою державою або авіапідприємством будь-якої іншої держави, підлягають негайній реєстрації в Раді.

Договірні держави визнають, що ця Конвенція скасовує всі зобов'язання та угоди між ними, несумісні з її положеннями, і зобов'язуються не брати на себе будь-які такі зобов'язання і не вступати в подібні угоди. Договірна держава, яка до вступу в Організацію взяла на себе будь-які зобов'язання стосовно недоговірної держави або громадянина Договірної держави або недоговірної, не сумісні з положеннями цієї Конвенції, негайно вживе заходів до того, щоб звільнитися від цих зобов'язань. Якщо авіапідприємство будь-якої Договірної держави взяло на себе будь-які такі несумісні зобов'язання, держава його національності робить все можливе, щоб забезпечити їх негайне припинення, і в будь-якому випадку домагається їх припинення, як тільки така дія може бути здійснена на законній підставі після набуття чинності цією Конвенцією.

За умови дотримання положень попередньої Статті будь-яка Договірна держава може укладати угоди, які не є несумісними з положеннями цієї Конвенції. Будь-яка така угода підлягає негайній реєстрації в Раді, яка робить про неї публікацію в якомога коротший термін.

Якщо яка-небудь розбіжність між двома або більше Договірними державами, що стосується тлумачення або застосування цієї Конвенції та її Додатків, не може бути врегульована шляхом переговорів, вона на прохання будь-якої держави, втягнутої в цю розбіжність, вирішується Радою. Жоден член Ради, який є стороною в якому-небудь спорі, не бере участь у голосуванні при розгляді Радою цього спору. Будь-яка Договірна держава може за умови дотримання положень Статті 85 оскаржити рішення Ради в третейський суд ad hoc, створений за погодженням з іншими сторонами в спорі, або в Постійну Палату Міжнародного Правосуддя. Про будь-яке таке оскарження Рада повідомляється протягом шістдесяти днів після отримання повідомлення про рішення Ради.

Якщо яка-небудь Договірна держава - сторона в спорі, за яким оскаржується рішення Ради, не визнає Статут Постійної Палати Міжнародного Правосуддя та якщо Договірні держави - сторони в спорі не можуть дійти згоди про вибір третейського суду, то кожна з Договірних держав - сторін у спорі називає по одному арбітру, а арбітри обирають суперарбітра. Якщо яка-небудь з Договірних держав - сторін у спорі не назве арбітра протягом тримісячного періоду з дня оскарження рішення, то арбітр від імені цієї держави призначається Президентом Ради із списку, що веде Рада, кваліфікованих осіб, яких Рада може мати у своєму розпорядженні. Якщо протягом тридцяти днів арбітри не зможуть домовитися про суперарбітра, Президент Ради призначає його з вищевказаного списку. Після цього арбітри і суперарбітр спільно створюють третейський суд. Будь-який третейський суд, заснований згідно з цією або попередньою Статтями, встановлює свою власну процедуру і виносить свої рішення більшістю голосів за умови, що Рада може вирішувати процедурні питання у випадку будь-якої затримки, яка, на думку Ради, є надмірною.

Якщо Рада не вирішить інакше, будь-яке рішення Ради про те, чи експлуатує авіапідприємство міжнародні авіаційні лінії згідно з положеннями цієї Конвенції, залишається в силі за умови, що воно не скасоване в порядку оскарження. Рішення Ради з будь-якого іншого питання у випадку їх оскарження зупиняються до прийняття рішення по оскарженню. Рішення Постійної Палати Міжнародного Правосуддя і третейського суду є остаточними та обов'язковими.

Кожна Договірна держава зобов'язується не дозволяти діяльність авіапідприємства будь-якої Договірної держави в повітряному просторі над своєю територією, якщо Рада прийняла рішення, що дане авіапідприємство не виконує остаточне рішення, винесене згідно з попередньою Статтею.

Асамблея зупиняє право голосу в Асамблеї та в Раді будь-якої Договірної держави, що визначена як така, що не виконує зобов'язань, передбачених положеннями цієї Глави.

У разі війни положення цієї Конвенції не зачіпають свободу дій будь-якої зачепленої війною Договірної держави, як воюючої, так і нейтральної. Такий самий принцип застосовується у випадку, коли будь-яка Договірна держава оголошує у себе надзвичайний стан і повідомляє про це Раду.

a) Прийняття Радою Додатків, згаданих у підпункті 1) Статті 54, вимагає дві третини голосів Ради на скликаному з цією метою засіданні, після чого вони направляються Радою кожній Договірній державі. Будь-який такий Додаток або будь-яка поправка до Додатка набуває чинності протягом трьох місяців після направлення їх Договірним державам або після закінчення такого більш тривалого періоду часу, який може встановити Рада за умови, що протягом цього часу більшість Договірних держав не повідомить Раду про свою незгоду.

b) Рада негайно повідомляє всі Договірні держави про набуття чинності будь-яким Додатком або поправкою до нього.

a) Ця Конвенція підлягає ратифікації державами, які її підписали. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання в архіви уряду Сполучених Штатів Америки, який повідомляє про дату такої здачі на зберігання кожну з держав, які підписали цю Конвенцію і приєдналися до неї.

b) Як тільки двадцять шість держав ратифікують цю Конвенцію або приєднаються до неї, вона набуде для них чинності на тридцятий день після здачі на зберігання двадцять шостого документа. Надалі вона набуває чинності для кожної держави, що її ратифікувала, на тридцятий день після здачі на зберігання її ратифікаційної грамоти.

c) Обов'язок повідомляти уряд кожної з держав, які підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї, про дату набуття чинності цією Конвенцією лежить на уряді Сполучених Штатів Америки.

a) Ця Конвенція відкрита для приєднання членів Об'єднаних Націй і держав, що до них приєдналися, а також держав, які залишалися нейтральними протягом цього світового конфлікту.

b) Приєднання здійснюється шляхом повідомлення, яке направляється уряду Сполучених Штатів Америки і набуває чинності на тридцятий день з дня отримання повідомлення урядом Сполучених Штатів Америки, який сповіщає про це всі Договірні держави.

Окрім держав, згаданих у Статтях 91 і 92 a), до участі в цій Конвенції, за умови схвалення будь-якою загальною міжнародною організацією, заснованою народами світу для збереження миру, можуть бути допущені інші держави чотирма п'ятими голосів Асамблеї і на таких умовах, які може встановити Асамблея; при цьому в кожному окремому випадку необхідна згода кожної держави, яка зазнала вторгнення або нападу під час цієї війни з боку держави, що домагається допуску.

a) Будь-яка запропонована поправка до цієї Конвенції має бути схвалена двома третинами голосів Асамблеї і після цього набуває чинності щодо держав, які ратифікували таку поправку, після того, як її ратифікує встановлена Асамблеєю кількість Договірних держав. Встановлена таким чином кількість становить не менше двох третин загального числа Договірних держав.

b) Якщо, на думку Асамблеї, характер поправки виправдовує цей захід, то Асамблея в своїй резолюції, яка рекомендує прийняття поправки, може передбачити, що будь-яка держава, яка не ратифікує поправку протягом встановленого періоду після набуття нею чинності, внаслідок цього перестає бути членом Міжнародної організації цивільної авіації та учасником Конвенції.

a) Будь-яка Договірна держава може повідомити про денонсацію цієї Конвенції через три роки після набуття нею чинності шляхом повідомлення, яке направляється уряду Сполучених Штатів Америки, який негайно повідомляє про це кожну Договірну державу.

b) Денонсація набуває чинності через рік з дня отримання повідомлення і діє тільки щодо держави, яка денонсувала Конвенцію.

У цілях цієї Конвенції:

a) "Повітряне сполучення" означає будь-яке регулярне повітряне сполучення, здійснюване повітряними суднами з метою суспільних перевезень пасажирів, пошти або вантажу.

b) "Міжнародне повітряне сполучення" означає повітряне сполучення, здійснюване через повітряний простір над територією більше ніж однієї держави.

c) "Авіапідприємство" означає будь-яке авіатранспортне підприємство, яке пропонує або експлуатує міжнародні повітряні сполучення.

d) "Зупинка з некомерційними цілями" означає посадку з будь-якою метою, іншою ніж прийняття на борт або вивантаження пасажирів, вантажу або пошти.

На посвідчення чого повноважні представники, що нижче підписалися, належним чином уповноважені, підписали цю Конвенцію від імені своїх відповідних урядів у дати, вказані проти їх підписів.

Здійснено в Чикаго сьомого дня грудня 1944 року на англійській мові. Текст, складений на англійській, іспанській і французькій мовах, кожний з яких є однаково автентичним, відкривається для підписання у Вашингтоні, округ Колумбія. Обидва тексти здаються на зберігання в архіви уряду Сполучених Штатів Америки, а завірені копії направляються цим урядом урядам усіх держав, які можуть підписати цю Конвенцію або приєднатися до неї.

Поправка до Статті 45

(Протокол, підписаний у Монреалі 14 червня 1954 року

У кінці Статті 45 Конвенції крапка замінюється комою і додається таке:

"а по іншому, ніж тимчасово, - за рішенням Асамблеї, причому таке рішення повинно бути прийняте числом голосів, установленим Асамблеєю. Встановлене таким чином число голосів буде становити не менше трьох п'ятих від загального числа Договірних держав".

Поправки до Статей 48 a), 49 e) і 61

(Протокол, підписаний у Монреалі 14 червня 1954 року

У Статті 48 a) слово "щороку" замінюється висловом "не рідше одного разу на три роки".

У Статті 49 e) вислів "річний бюджет" замінюється висловом "річні бюджети".

У Статті 61 вислови "річний бюджет" і "шляхом голосування приймає бюджет" замінюються висловами "річні бюджети" і "шляхом голосування приймає бюджети".

Поправка до Статті 48 a)

(Протокол, підписаний в Римі 15 вересня 1962 року

У Статті 48 a) Конвенції друге речення скасовується і замінюється на:

"Надзвичайні сесії Асамблеї можуть проводитися у будь-який час на вимогу Ради або на прохання не менше однієї п'ятої від загального числа Договірних держав, направленої Генеральному секретарю".

Поправка до Статті 50 a)

(Протокол, підписаний у Монреалі 21 червня 1961 року

У Статті 50 a) Конвенції вислів "двадцяти одного" скасовується і замінюється висловом "двадцяти семи".

Поправка до Статті 50 a)

(Протокол, підписаний у Нью-Йорку 12 березня 1971 року

У пункті a) Статті 50 Конвенції друге речення скасовується і замінюється на:

"Він складається з тридцяти Договірних держав, обраних Асамблеєю".

Поправка до Статті 50 a)

(Протокол, підписаний у Монреалі 16 жовтня 1974 року

У Статті 50 a) Конвенції змінити друге речення, замінивши "тридцяти" на "тридцяти трьох".

Поправка до Статті 56

(Протокол, підписаний у Відні 7 липня 1971 року)

У Статті 56 Конвенції вислів "дванадцяти членів" замінюється висловом "п'ятнадцяти членів".

Поправка-включення Статті 93 (bis)

(Протокол, підписаний у Монреалі 27 травня 1947 року

a) Незалежно від викладених вище положень вищезазначених Статей 91, 92 і 93

1) держава, уряд якої Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй рекомендувала позбавити права членства в міжнародних установах, що створені Організацією Об'єднаних Націй або що вступили з нею у відносини, автоматично перестає бути членом Міжнародної організації цивільної авіації;

2) держава, виключена з членів Організації Об'єднаних Націй, автоматично перестає бути членом Міжнародної організації цивільної авіації, якщо тільки Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй не доповнить свій акт про виключення рекомендацією про протилежне.

b) Держава, яка перестає бути членом Міжнародної організації цивільної авіації в силу положень вищевказаного пункту a), може після схвалення Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй бути знову допущена в Міжнародну організацію цивільної авіації на її проханню і за схвалення більшості Ради.

c) Якщо здійснення членами даної Організації прав і привілеїв, які належать їм як членам Організації Об'єднаних Націй, призупинено, то, на вимогу останньої, зупиняється здійснення ними прав і привілеїв, що випливають із членства в даній Організації.

Принимая во внимание, что будущее развитие международной гражданской авиации может в значительной степени способствовать установлению и поддержанию дружбы и взаимопонимания между нациями и народами мира, тогда как злоупотребление ею может создать угрозу всеобщей безопасности;

Принимая во внимание, что желательно избегать трений и содействовать такому сотрудничеству между нациями и народами, от которого зависит мир во всем мире;

Поэтому нижеподписавшиеся Правительства, достигнув согласия относительно определенных принципов и мер с тем, чтобы международная гражданская авиация могла развиваться безопасным и упорядоченым образом, чтобы международные воздушные сообщения могли устанавливаться на основе равенства воздушным путем и осуществляться рационально и экономично;

заключили в этих целях настоящую Конвенцию.

Договаривающиеся государства признают, что каждое государство обладает полным и исключительным суверенитетом над воздушным пространством над своей территорией.

В целях настоящей Конвенции под территорией государства понимаются сухопутные территории и прилегающие к ним территориальные воды, находящиеся под суверенитетом, сюзеренитетом, протекторатом или мандатом данного государства.

а) Настоящая Конвенция применяется только к гражданским воздушным судам и не применяется к государственным воздушным судам.

b) Воздушные суда, используемые на военной, таможенной и полицейской службах, рассматриваются как государственные воздушные суда.

c) Никакое государственное воздушное судно Договаривающего государства не производит полеты над территорией другого государства и не совершает на ней посадки, кроме как с разрешения, предоставляемого специальным соглашением или иным образом, и в соответствии с его условиями.

d) Договаривающиеся государства при установлении правил для своих государственных воздушных судов обязуются обращать должное внимание на безопасность навигации гражданских воздушных судов.

Каждое Договаривающееся государство соглашается не использовать гражданскую авиацию в каких-либо целях, несовместимых с целями настоящей Конвенции.

Каждое Договаривающееся государство соглашается, что все воздушные суда других Договаривающихся государств, не являющиеся воздушными судами, занятыми в регулярных международных воздушных сообщениях, имеют право, при условии соблюдения положений настоящей Конвенции, осуществлять полеты на его территорию или транзитные безпосадочные полеты через его территорию и совершать посадки с некоммерческими целями без необходимости получения предварительного разрешения и при условии, что государство, над территорией которого осуществляется полет, имеет право требовать совершения посадки. Тем не менее каждое Договаривающееся государство сохраняет за собой право по соображениям безопасности полетов требовать от воздушных судов, которые намереваются следовать над районами, являющимися недоступными или не имеющими надлежащих аэронавигационных средств, следовать по предписанным маршрутам или получать специальное разрешение на такие полеты.

Такие воздушные суда, если они заняты в перевозке пассажиров, груза или почты за вознаграждение или по найму, но не в регулярных международных воздушных сообщениях, пользуются также, с учетом положений Статьи 7, привилегией принимать на борт или выгружать пассажиров, груз или почту при условии, что любое государство, где призводится такая погрузка или выгрузка имеет право устанавливать такие правила, условия или ограничения, какие оно может счесть желательными.

Никакие регулярные международные воздушные сообщения не могут осуществляться над территорией или на территорию Договаривающегося государства, кроме как по специальному разрешению или с иной санкции этого государства и в соответствии с условиями такого разрешения или санкции.

Каждое Договаривающееся государство имеет право отказывать воздушным судам других Договаривающихся государств в разрешении принимать на борт на его территории пассажиров, почту и груз, перевозимых за вознаграждение или по найму и имеющих другой пункт назначения в пределах его территории. Каждое Договаривающееся государство обязуется не вступать ни в какие соглашения, которые специально предоставляют какому-либо другому государству или авиапредприятию какого-либо другого государства любую такую привилегию на исключительной основе, и не получать любой такой исключительной привилегии от любого другого государства.

Никакое воздушное судно, способное совершать полеты без пилота, не производит полета без пилота над территорией Договаривающегося государства, кроме как по специальному разрешению этого государства и в соответствии с условиями такого разрешения. Каждое Договаривающееся государство обязуется при полете такого воздушного судна без пилота в районах, открытых для гражданских воздушных судов, обеспечить такой контроль этого полета, который позволял бы исключить опасность для гражданских воздушных судов.

а) Каждое Договаривающееся государство может по соображениям военной необходимости или общественной безопасности ограничить или запретить на единообразной основе полеты воздушных судов других государств над определенными зонами своей территории при условии, что в этом отношении не будет проводиться никакого различия между занятыми в регулярных международных воздушных сообщениях воздушными судами данного государства и воздушными судами других Договаривающихся государств, занятыми в аналогичных сообщениях. Такие запретные зоны имеют разумные размеры и местоположение, с тем чтобы без необходимости не создавать препятствий для аэронавигации. Описания таких запретных зон на территории Договаривающегося государства, а также любые последующие изменения в них в возможно кратчайшие сроки направляются другим Договаривающимся государствам и Международной организации гражданской авиации.

b) Каждое Договаривающееся государство также сохраняет за собой право немедленно при исключительных обстоятельствах или в период чрезвычайного положения или в интересах общественной безопасности временно ограничить или запретить полеты над своей территорией или какой-либо ее частью при условии, что такое ограничение или запрещение применяется к воздушным судам всех других государств, независимо от их национальности.

с) Каждое Договаривающееся государство на основании правил, которые оно может установить, может потребовать от любого воздушного судна, входящего в зоны, предусмотренные выше в подпунктах a) и b), произвести посадку в возможно кратчайший срок в каком-либо указанном аэропорту в пределах его территории.

За исключением случаев, когда по условиям настоящей Конвенции или специального разрешения воздушным судам разрешается пересекать территорию Договаривающегося госудрства без посадки, любое воздушное судно, которое входит на территорию Договаривающегося государства, совершает, если того требуют правила этого государства, посадку в аэропорту, указанном этим государством, с целью прохождения таможенного и иного контроля. При отбытии с территории Договаривающегося государства такое воздушное судно отбывает из указанного подобным же образом таможенного аэропорта. Сведения о всех указанных таможенных аэропортах публикуются государством и направляются Международной организации гражданской авиации, основанной в соответствии с Частью II настоящей Конвенции, для передачи всем другим Договаривающимся государствам.

При условии соблюдения положений настоящей Конвенции законы и правила Договаривающегося государства, касающиеся допуска на его территорию или убытия с его территории воздушных судов, занятых в международной аэронавигации, либо эксплуатации и навигации таких воздушных судов во время их пребывания в пределах его территории, применяются к воздушным судам всех Договаривающихся госудрств без различия их национальности и соблюдаются такими воздушными судами при прибытии, убытии или во время пребывания в пределах территории этого государства.

Каждое Договаривающееся государство обязуется принимать меры для обеспечения того, чтобы каждое воздушное судно, совершающее полет или маневрирующее в пределах его территории, а также каждое воздушное судно, несущее его национальный знак, где бы такое воздушное судно ни находилось, соблюдало действующие в данном месте правила и регламенты, касающиеся полетов и маневрирования воздушных судов. Каждое Договаривающееся государство обязуется поддерживать максимально возможное единообразие своих собственных правил в этой области и правил, устанавливаемых время от времени на основании настоящей Конвенции. Над открытым морем действующими являются правила, установленные в соответствии с настоящей Конвенцией. Каждое Договаривающееся государство обязуется обеспечить привлечение к ответственности всех лиц, нарушающих действующие регламенты.

Законы и правила Договаривающегося государства, относящиеся к допуску на его территорию или отправлению с его территории пассажиров, экипажа или груза воздушных судов, такие, как правила, касающиеся въезда, выпуска, иммиграции, паспортного и таможенного контроля и карантина, соблюдаются такими пассажирами и экипажем или от их имени, а также в отношении груза при прибытии, убытии или во время нахождения на территории этого государства.

Каждое Договаривающееся государство соглашается принимать эффективные меры в целях предотвращения распространения посредством аэронавигации холеры, тифа эпидемического, оспы, желтой лихорадки, чумы и таких других инфекционных болезней, которые время от времени определяются Договаривающимися государствами, и с этой целью Договаривающиеся государства будут поддерживать непосредственные консультации с учреждениями, ведающими вопросами международного регулирования в области санитарных мер, применяемых к воздушным судам. Такие консультации осуществляются без ущерба для применения любой дествующей по этому вопросу международной конвенции, участниками которой могут являться Договаривающиеся государства.

Каждый аэропорт в Договаривающемся государстве, открытый для общественного пользования его национальными воздушными судами открыт также, с учетом положений Статьи 68, на единообразных условиях для воздушных судов всех других Договаривающихся государств. Такие же единообразные условия применяются при пользовании воздушными судами каждого Договаривающегося государства всеми аэронавигационными средствами, включая радио- и метеорологическое обеспечение, которые могут быть предоставлены для общественного пользования в целях обеспечения безопасности и оперативности аэронавигации.

Любые сборы, которые могут взиматься или разрешены для взимания Договаривающимся государтвом за пользование такими аэропортами и аэронавигационными средствами воздушными судами любого другого Договаривающегося государства, не превышают:

а) в отношении воздушных судов, не занятых в регулярных международных воздушных сообщениях, - сборов, которые взимались бы со своих национальных воздушных судов того же класса, занятых в аналогичных сообщениях; и

b) в отношении воздушных судов, занятых в регулярных международных воздушных сообщениях, - сборов, которые взимались бы со своих национальных воздушных судов, занятых в аналогичных международных воздушных сообщениях.

Информация о всех таких сборах публикуется и сообщается Международной организации гражданской авиации, при этом по заявлению заинтересованного Договаривающегося государства сборы, взимаемые за пользование аэропортами и другими средствами, подлежат рассмотрению Советом, который представляет по ним доклад и дает рекомендации для рассмотрения заинтересованным государством или государствами. Никакое Договаривающееся государство не взимает каких-либо пошлин, налогов или других сборов только лишь за право транзита через его территорию или влета на его территорию, или вылета с его территории любого воздушного судна Договаривающегося государства или находящихся на нем лиц или имущества.

Компетентные власти каждого Договаривающегося государства имеют право без необоснованной задержки производить досмотр воздушных судов других Договаривающихся государств при их прибытии или убытии и проверять удостоверения и другие документы, предусмотренные настоящей Конвенцией.

Воздушные суда имеют национальность того государства, в котором они зарегистрированы.

Не может считаться действительной регистрация воздушного судна более чем в одном государстве, но его регистрация может переходить от одного госудрства к другому.

Регистрация или смена регистрации воздушных судов в любом Договаривающемся государстве производится в соответствии с его законами и правилами.

Каждое воздушное судно, занятое в международной аэронавигации, имеет соответствующие национальные и регистрационные знаки.

Каждое Договаривающееся государство обязуется предоставлять по запросу любому другому Договаривающемуся государству или Международной организации гражданской авиации информацию относительно регистрации и принадлежности любого конкретного воздушного судна, зарегистрированного в этом государстве. Кроме того, каждое Договаривающееся государство направляет Международной организации гражданской авиации в соответствии с теми правилами, которые последняя может установить, уведомления, содержащие такие соответствующие данные, какие могут быть предоставлены о принадлежности и контроле над воздушными судами, зарегистрированными в этом государстве и обычно занятыми в международной аэронавигации. Данные, полученные таким путем Международной организацией гражданской авиации, предоставляются ею другим Договаривающимся государствам по их просьбе.

Каждое Договаривающееся государство соглашается путем издания специальных правил или иным образом принимать все возможные меры по содействию и ускорению навигации воздушных судов между территориями Договаривающихся государств и по предотвращению не вызванных необходимостью задержек воздушных судов, экипажей, пассажиров и груза, в особенности при применении законов, касающихся иммиграции, карантина, таможенного контроля и выпуска.

Каждое Договаривающееся госудрство обязуется, насколько оно сочтет возможным, устанавливать таможенные и иммиграционные процедуры, касающиеся международной аэронавигации, в соответствии с практикой, которая время от времени может устанавливаться как препятствующее созданию аэропортов, свободных от выполнения таможенных формальностей.

а) При полетах на территорию, с территории или через территорию другого Договаривающегося государства воздушные суда временно допускаются без уплаты пошлин с учетом таможенных правил этого государства. Топливо, смазочные масла, запасные части, комплектное оборудование и запасы, находящиеся на борту воздушного судна Договаривающегося государства по прибытии на территорию другого Договаривающегося государства и остающиеся на борту при убытии с территории этого государства, освобождаются от таможенных пошлин, досмотровых сборов и подобных государственных или местных пошлин и сборов. Это освобождение не применяется к любым выгруженным грузам, независимо от их количества и наименования, за исключением случаев, предусмотренных таможенными правилами данного государства, которые могут требовать, чтобы они содержались под таможенным надзором.

b) Запасные части и оборудование, ввозимые на территорию Договаривающегося государства для установки или использования на воздушном судне другого Договаривающегося государства, занятого в международной аэронавигации, освобождаются от таможенных пошлин при условии соблюдения правил данного государства, которые могут предусматривать, чтобы данные предметы содержались под таможенным надзором и контролем.

Каждое Договаривающееся государство обязуется принимать такие меры по оказанию помощи воздушным судам, терпящим бедствие на его территории, какие оно сочтет возможными, и при условии осуществления контроля со стороны своих властей, разрешать собственникам этих воздушных судов или властям государства, в котром эти воздушные суда зарегистрированы, оказывать такие меры помощи, какие могут диктоваться данными обстоятельствами. Каждое Договаривающееся государство при организации поиска пропавшего воздушного судна будет сотрудничать в осуществлении согласованных мер, которые время от времени могут рекомендоваться в соответствии с настоящей Конвенцией.

В случае происшествия с воздушным судном одного Договаривающегося государства, имевшего место на территории другого Договаривающегося государства и повлекшего смерть или серьезные телесные повреждения либо свидетельствующего о серьезном техническом дефекте воздушного судна или аэронавигационных средств, государство, на территории которого произошло происшествие, назначает расследование обстоятельств происшествия в соответствии с процедурой, которая может быть рекомендована Международной организацией гражданской авиации, насколько это допускает его законодательство. Государству, в котором зарегистрировано воздушное судно, предоставляется возможность назначить наблюдателей для присутствия при расследовании, а государство, проводящее расследование, направляет этому государству отчет и заключение о расследовании.

а) При осуществлении международной аэронавигации любой разрешенный влет воздушного судна одного Договаривающегося государства на территорию другого Договаривающегося государства или разрешенный транзитный полет через территорию такого государства с посадками или без посадок не влечет наложения ареста на это воздушное судно или его задержания, или предъявления эксплуатанту последнего, или какого-либо иного вмешательства со стороны или от имени этого государства, или любого находящегося на его территории лица на том основании, что конструкция, механизмы, узлы, вспомогательное оборудование воздушного судна или его эксплуатация являются нарушением каких-либо прав на патент, промышленный образец или модель, должным образом выданных или зарегистрированных в государстве, на территорию которого прибыло это воздушное судно; при этом подразумевается, что в государстве, на территорию которого прибыло такое воздушное судно, ни при каких обстоятельствам не требуется залог в связи с вышеназванным освобождением от наложения ареста или задержания воздушного судна.

b) Положения пункта а) настоящей Статьи распространяются также на хранение запасных частей и запасного оборудования для воздушных судов и на право их использования и установки при ремонте воздушного судна Договаривающегося государства на территории любого другого Договаривающегося государства при условии, что любая запатентованная деталь или оборудование, хранящиеся таким образом, не будут продаваться или распространяться внутри страны или экспортироваться в коммерческих целях из Договаривающегося государства, на территорию которого прибыло это воздушное судно.

с) Привилегии, предусмотренные настоящей Статьей, распространяются лишь на такие государства-участники настоящей Конвенции, которые либо

1) являются участниками Международной конвенции по охране промышленной собственности и любых поправок к ней, либо

2) приняли патентное законодательство, признающее изобретения граждан других государств-участников настоящей Конвенции и обеспечивающее их надлежащую защиту.

Каждое Договаривающееся государство обязуется, насколько оно сочтет это возможным:

а) предоставлять на своей территории аэропорты, радио- и метеорологические службы и другие аэронавигационные средства для содействия международной аэронавигации в соответствии с настоящей Конвенцией;

b) принимать и вводить в действие надлежащие стандартные системы процедур связи, кодов, маркировки, сигналов, светооборудования и другую эксплуатационную практику и правила, которые время от времени могут рекомедоваться или устанавливаться в соответствии с настоящей Конвенцией;

c) сотрудничать в международных мероприятиях по обеспечению издания аэронавигационных карт и схем в соответствии со стандартами, которые время от времени могут рекомендоваться или устанавливаться в соответствии с настоящей Конвенцией.

Каждое воздушное судно Договаривающегося государства, занятое в международной навигации, в соответствии с условиями, установленными настоящей Конвенцией, имеет на борту следующие документы:

а) свидетельство о его регистрации;

b) удостоверение о его годности к полетам;

c) соответствующие свидетельства на каждого члена экипажа;

d) бортовой журнал;

e) если оно оборудовано радиоаппаратурой - разрешение на бортовую радиостанцию;

f) если оно перевозит пассажиров - список их фамилий с указанием пунктов отправления и назначения;

g) если оно перевозит груз - манифест и подробные декларации на груз.

а) Воздушные суда каждого Договаривающегося государства, находящиеся на территории или над территорией других Договаривающихся государств, могут иметь радиопередающую аппаратуру только в том случае, если компетентными властями государства, в котором зарегистрировано воздушное судно, выдано разрешение на установку и использование такой аппаратуры. Использование радиопередающей аппаратуры на территории Договаривающегося государства, над которой производится полет, осуществляется в соответствии с правилами, установленными данным государством.

b) Радиопередающая аппаратура может использоваться только членами летного экипажа, имеющими на то специальное разрешение, выданное компетентными властями государства, в котором зарегистрировано воздушное судно.

Каждое воздушное судно, занятое в международной навигации, обеспечивается удостоверением о годности к полетам, которое выдано или которому придана сила государством, где это воздушное судно зарегистрировано.

а) Пилот каждого воздушного судна и другие члены летного состава экипажа каждого воздушного судна, занятого в международной навигации, обеспечиваются удостоверениями о квалификации и свидетельствами, которые выданы или которым придана сила государством, где это воздушное судно зарегистрировано.

b) Каждое Договаривающееся государство сохраняет за собой право отказаться признать для целей выполнения полета над его собственной территорией удостоверения о квалификации и свидетельства, выданные любому из его граждан другим Договаривающимся государством.

Удостоверения о годности к полетам и удостоверения о квалификации, а также свидетельства, которые выданы или которым придана сила Договаривающимся государством, где зарегистрировано воздушное судно, признаются действительными другими Договаривающимися государствами при условии, что требования, в соответствии с которыми такие удостоверения или свидетельства выданы или которым придана сила, соответствуют минимальным стандартам, которые время от времени могут устанавливаться в соответствии с настоящей Конвенцией, или превышают их.

На каждом воздушном судне, занятом в международной навигации, ведется бортовой журнал, в который заносятся данные о воздушном судне, его экипаже и каждом полете в такой форме, какая может время от времени устанавливаться в соответствии с настоящей Конвенцией.

а) Никакое военное снаряжение или военные материалы не могут перевозиться на территорию или над территорией государства на воздушных судах, занятых в международной навигации, кроме как с разрешения такого государства. Каждое государство в своих правилах определяет, что является военным снаряжением или военными материалами применительно к настоящей Статье, должным образом учитывая в целях единообразия такие рекомендации, какие может время от времени давать Международная организация гражданской авиации.

b) Каждое Договаривающееся государство в интересах соблюдения общественного порядка и безопасности сохраняет за собой право регулировать или запрещать перевозку на свою территорию или над своей территорией иных предметов, кроме тех, которые перечислены в пункте а), при условии, что в этом отношении не будет проводиться различий между его национальными воздушными судами, занятыми в международной навигации, и воздушными судами других государств, занятыми подобным же образом, а также при условии, что не будут устанавливаться никакие ограничения, которые могут припятствовать перевозке и использованию на воздушных судах аппаратуры, необходимой для эксплуатации воздушных судов или навигации либо для обеспечения безопасности членов экипажа или пассажиров.

Каждое Договаривающееся государство может запрещать или регламентировать использование фотографической аппаратуры на борту воздушных судов над своей территорией.

Каждое Договаривающееся государство обязуется сотрудничать в обеспечении максимально достижимой степени единообразия правил, стандартов, процедур и организации, касающихся воздушных судов, персонала, воздушных трасс и вспомогательных служб, по всем вопросам, в которых такое единообразие будет содействовать аэронавигации и совершенствовать ее.

С этой целью Международная организация гражданской авиации принимает и по мере необходимости время от времени изменяет международные стандарты, рекомендуемую практику и процедуры, касающиеся:

а) систем связи и аэронавигационных средств, включая наземную маркировку;

b) характеристик аэропортов и посадочных площадок;

c) правил полетов и практики управления воздушным движением;

d) присвоения квалификации летному и техническому персоналу;

e) годности воздушных судов к полетам;

f) регистрации и идентификации воздушных судов;

g) сбора метеорологической информации и обмена ею;

h) бортовых журналов;

i) аэронавигационных карт и схем;

l) таможенных и иммиграционных процедур;

k) воздушных судов, терпящих бедствие, и расследования происшествий;

а также таких других вопросов, касающихся безопасности, регулярности и эффективности аэронавигации, какие время от времени могут оказаться целесообразыми.

Любое государство, которое сочтет практически затруднительным придерживаться во всех отношениях каких-либо международных стандартов или процедур либо приводить свои собственные правила или практику в полное соответствие с какими-либо международными стандартами или процедурами после изменения последних, либо которое сочтет необходимым принять правила или практику, имеющие какое-либо особое отличие от тех правил, которые устанолены международным стандартом, незамедлительно уведомляет Международную организацию гражданской авиации о различиях между его собственной практикой и той, которая установлена международным стандартом. В случае изменения международных стандартов любое государство, которое не внесет соответствующих изменений в свои собственные правила или практику, уведомляет об этом Совет в течение шестидесяти дней после принятия поправки к международному стандарту или указывает меры, которые оно предполагает принять. В любом таком случае Совет незамедлительно уведомляет все другие государства о различиях, которые существуют между одним или несколькими положениями международного стандарта и соответствующей национальной практикой этого государства.