Щодо порядку визначення сум, які зменшують мінімальне податкове зобовязання

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Фермерського господарства щодо порядку визначення сум, які зменшують мінімальне податкове зобов'язання (далі - МПЗ), та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, підприємство є платником єдиного податку четвертої групи. Відповідно до договору оренди підприємство орендує земельну ділянку у фізичної особи. Орендна плата за 2022 рік була нарахована 29.12.2022 та виплачена орендодавцю у 2023 році, оскільки він не звертався за її отриманням та змінив місцепроживання. Податки, які підлягають утриманню з такого доходу, були перераховані до бюджету відповідно до вимог пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу у місячний період з дати його нарахування та не є надміру або помилково сплаченими.

Підприємство просить надати роз'яснення з таких питань:

1) Чи враховуються в розрахунок МПЗ за 2022 р. сплачені у 2022 р. податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів орендодавця, що нараховані у 2022 р.?

2) Чи зменшуватимуть МПЗ, сплачені у 2023 р. податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів орендодавця за 2023 рік, що нараховані у 2023 р., якщо дохід буде виплачений у 2024 р.?

Щодо першого-другого питань

Відповідно до пп. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу мінімальне податкове зобов'язання - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов'язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюються за формулами, наведеними у ст. 381"Визначення мінімального податкового зобов'язання" Кодексу.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників єдиного податку встановлено ст. 297-1 Кодексу.

Пунктом 297-1.5 ст. 297-1 Кодексу визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи (юридичних осіб) різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема:

- єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суб_оренди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

- рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

- 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Зокрема, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Враховуючи вищевикладене, у розрахунок мінімального податкового зобов'язання податок на доходи фізичних осіб та військовий збір враховуються у періоді, у якому вони фактично сплачені, у разі якщо такі кошти не є надміру або помилково сплаченими.

Таким чином, у разі якщо податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів орендодавця за 2023 рік нарахований у 2023 році, а виплачений у 2024 році, при визначенні мінімального податкового зобов'язання за 2023 рік не враховується, а буде впливати на розрахунок МПЗ за 2024 рік.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).