Щодо оподаткування податком на прибуток вивільнених коштів

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист " " щодо оподаткування податком на прибуток вивільнених коштів, і в межах компетенції, повідомляє.

Відповідно пункту 18 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року (далі – Кодекс) тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

Згідно з пунктом 21 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу суми коштів, що вивільнені від оподаткування, спрямовуються підприємствами - платниками податку на збільшення обсягів виробництва (надання послуг), переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов'язаних з основною діяльністю такого платника податку, та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, і сплату процентів за ними;

з метою оподаткування суми вивільнених від оподаткування коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат;

порядок цільового використання вивільнених від оподаткування коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

у разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до Порядку використання коштів, вивільнених від оподаткування у зв'язку з наданням відповідно до пунктів 15, 17 - 19 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пільг з податку на прибуток підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 р. № 299 із змінами та доповненнями, у разі невикористання платником податку сум вивільнених коштів протягом 1095 днів з дати закінчення періоду, за результатами якого він залишив такі кошти у своєму розпорядженні, платник податку збільшує податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму залишку за результатами податкового періоду, в якому закінчується граничний строк використання вивільнених коштів, та сплачує пеню, нараховану відповідно до Податкового кодексу України.

Таким чином, у разі невикористання сум вивільнених коштів протягом 1095 днів, платник податку збільшує податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму залишку за результатами податкового періоду, в якому закінчується граничний строк використання вивільнених коштів, та сплачує пеню.

Враховуючи вищевикладене, Кодекс не передбачає звільнення платника податків від обов'язку сплати суми податкового зобов'язання.

Що стосується питання сплати податкового зобов’язання з рахунку, відкритого в банку, в якому розпочато процедуру ліквідації, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Кодексу за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05 квітня 2001 року 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон № 2346), з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно з пунктом 129.7 статті 129 Кодексу не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі - НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Контролюючий орган не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Суб'єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Таким чином, за порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 2346, з вини банку (крім випадків, передбачених пунктом 129.7 статті 129 Кодексу, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, установлених статтею 126 Кодексу, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Зазначена позиція викладена в листі ДФС України від 30.10.2015 р. № 23164/6/99-99-19-03-02-15.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.