Щодо оподаткування митними платежами майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування митними платежами майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, і повідомляє таке.

Відповідно до ст. 18 розділу IV Закону України від 19 березня 1996 року N 93/96-ВР "Про режим іноземного інвестування", зі змінами і доповненнями (далі - Закон N 93), оподаткування митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України (далі - МКУ).

Частиною 2 ст. 287 МКУ визначено, що товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону N 93 з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита.

Інші податки сплачуються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та МКУ.

Окремо зазначаємо таке.

Частиною 2 ст. 287 МКУ встановлено, що при відчуженні майна, яке ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, раніше трьох років з часу зарахування його на баланс, ввізне мито сплачується на загальних підставах.

Згідно із пп. 14.1.31 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування під відчуженням майна розуміють, зокрема, будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків.

При цьому при списанні майна, як і при відчуженні, відбувається зняття майна з балансу підприємства та втрата платником податків права власності на таке майно.

Разом з тим, п. 190.1 ст. 190 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Тобто у разі митного оформлення майна сума ввізного мита до бази оподаткування податком на додану вартість не включається.

Таким чином, у разі відчуження майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс, виникає обов'язок зі сплати ввізного мита, пені та податку на додану вартість у сумі збільшеного податкового зобов'язання за цим податком.