• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо представництва інтересів платника податків в податкових органах

Державна фіскальна служба України | Лист від 28.09.2015 № 9033/Б/99-99-17-02-02-14
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 28.09.2015
  • Номер: 9033/Б/99-99-17-02-02-14
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 28.09.2015
  • Номер: 9033/Б/99-99-17-02-02-14
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
28.09.2015 № 9033/Б/99-99-17-02-02-14
Державна фіскальна служба України розглянула Ваш запит від [...] та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 ГКУ , суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Правовий статус підприємця визначено у ст. 128 ГКУ .
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, або з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ( ч. 1 ст. 174 ГКУ ).
Згідно зі ст. 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Пунктом 19.2 статті 19 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ст. 244 ЦКУ представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами). Статтею 245 ЦКУ визначено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Статтею 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII "Про нотаріат" визначено, що однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей.
Враховуючи викладене, уповноважена особа фізичної особи - підприємця має право представляти інтереси платника податків в податкових органах на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
( Текст взято з сайту ДФС України http://sfs.gov.ua )