Про затвердження "Інструкції про здійснення державної екологічної експертизи"

Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також виходячи з необхідності чіткої регламентації організації здійснення і безпосереднього проведення державної екологічної експертизи органами Мінприроди України,

1. Затвердити Інструкцію про здійснення державної екологічної експертизи (додається).

2. Визнати такими, що не набрали чинності, накази Мінприроди України від 17.02.94 р. N 15 та від 16.05.94 р. N 46.

3. Подати "Інструкцію ..." на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

1.1. Ця Інструкція встановлює єдиний на Україні порядок організації і безпосереднього проведення державної екологічної експертизи.

1.2. Організація здійснення (у всіх формах) і безпосереднє проведення державної екологічної експертизи є прерогативою виключно уповноважених на те органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди України) - Управління екологічної експертизи та інвестицій , Управління екологічної безпеки аграрно-промислового комплексу, експертних підрозділів Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю та Державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів Мінприроди України.

2.1. Державна екологічна експертиза може проводитись:

1) Експертними підрозділами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та його органів на місцях з урахуванням представлених за їх завданнями робочих матеріалів попередньої оцінки відповідної проектної документації, підготовлених науковими центрами цього міністерства, іншими науковими, проектно-вишукувальними спеціалізованими організаціями, лабораторіями, творчими колективами, групами, фірмами і т.інш.

Попередня оцінка відповідної проектної документації не доручається організаціям, які розробляли матеріали оцінки впливу запроектованої діяльності на оточуюче (навколишнє) середовище (ОВОС) чи природоохоронні розділи цих же проектів або брали у ній участь.

2) Спеціально створюваними комісіями Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та його органів на місцях із залученням спеціалістів органів державного управління України, представників науково-дослідних, проектно-конструкторських, інших установ та організацій, вищих навчальних закладів, громадськості, експертів міжнародних організацій.

3) Експертними підрозділами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та його органів на місцях без попередньої оцінки іншими організаціями, створення комісій і залучення представників інших установ і закладів.

2.2. Вибір форми проведення державної екологічної експертизи у кожному конкретному випадку здійснюється керівництвом експертних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і його місцевих органів.

3.1. Визначення конкретних організацій-виконавців роботи по підготовці робочих матеріалів попередньої оцінки проектів входить до компетенції керівників експертних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і його місцевих органів.

3.2. Завдання експертних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та його органів на місцях іншим організаціям на підготовку робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації оформляються в письмовій формі у вигляді офіційних листів, які підписуються керівниками Мінприроди України або його органів на місцях і обумовлюють конкретні умови виконання відповідної роботи.

3.3. Підготовка робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації за завданнями експертних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та його органів на місцях, здійснюється за домовленістю (в тому числі і на договірних засадах) між замовниками документації і організаціями, що готують вказані робочі матеріали або між цими організаціями і безпосередньо Мінприроди України чи його органами на місцях.

3.5. Оплата робіт по підготовці робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації за договором між організацією-виконавцем і Міністерством охорони навколишнього природного середовища України чи його місцевим органом здійснюється за рахунок коштів Республіканського позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища, місцевих позабюджетних фондів.

3.5. При здійсненні державної екологічної експертизи спеціально створюваними комісіями Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та його органів на місцях із залученням позаштатних експертів, керівник експертної комісії і відповідальний секретар призначаються із складу спеціалістів експертних підрозділів.

3.6. При здійсненні державної екологічної експертизи безпосередньо експертними підрозділами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України чи його місцевих органів, в разі потреби, до оцінки документації можуть залучатися спеціалісти інших структурних підрозділів цього міністерства чи його місцевих органів.

Рішення про це, за поданням керівників експертних підрозділів, в робочому порядку приймається керівниками Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або його органів на місцях.

При позитивному вирішенні питання щодо погодження проектної документації, на прохання підрозділів місцевих органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, які займаються нормуванням викидів підприємств в атмосферне повітря, експертні підрозділи пропонують проектувальникам передавати підрозділам нормування дискети з інформацією про параметри джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, записаною за програмою "Конвентор". Ця інформація буде використовуватися для створення бази даних по джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферу з метою видачі дозволів та лімітів на викид забруднюючих речовин після вводу в експлуатацію відповідних об'єктів.

3.7. При всіх трьох можливих формах експертизи, підготовлені висновки візуються відповідальними за них спеціалістами та керівниками експертних підрозділів і підписуються уповноваженими на те керівниками Міністерства охорони навколишнього природного середовища України чи його відповідних органів на місцях. Підписання висновку державної екологічної експертизи відповідним керівником є його затвердженням, після чого висновок стає обов'язковим для виконання.

3.8. В разі потреби, проекти висновків (щодо особливо важливих, складних, екологічно небезпечних об'єктів) до їх підписання можуть, за поданням експертних підрозділів, виноситись на розгляд науково-технічної ради Міністерства охорони навколишнього природного середовища України чи його місцевих Державних управлінь.

3.9. У випадку обгрунтованої незгоди експертних підрозділів органів системи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з підготовленими за їх завданнями іншими організаціями робочими матеріалами попередньої оцінки проектної документації, ці матеріали повертаються їх авторам для доопрацювання.

3.10. Висновки державної екологічної експертизи оформляються у довільній формі з включенням до них даних та інформації, які обумовлені узагальненим макетом висновку, що додається до Інструкції (додаток N 1).

3.11. Узагальнені висновки державної екологічної експертизи повинні зводитися до трьох можливих варіантів:

1) Документація, розроблена в цілому у відповідності з вимогами природоохоронного законодавства, діючих нормативних документів, позитивно оцінюється (погоджується). При потребі погодження може обумовлюватись певними умовами щодо додаткового опрацювання деяких питань, внесення коректив і т.інш., виконання яких не потребує суттєвих доробок, витрат коштів, часу і може бути перевірене експертними підрозділами в робочому порядку.

2) Документація, що не в повній мірі відповідає вимогам природоохоронного законодавства і діючих нормативних документів (вказуються конкретні причини), повертається (направляється) на доопрацювання. При цьому повинні точно формулюватися позиції, стосовно яких необхідна доробка, суттєве коригування, здійснення додаткових проектних проробок, що, по можливості, має обгрунтовуватися посиланням на відповідні статті законодавчих актів, пункти і положення державних будівельних норм, інших нормативних і інструктивно-методичних документів.

3) Документація, реалізація проектних рішень якої вступить у суперечність з вимогами природоохоронного законодавства і є неприйнятою з природоохоронної точки зору, оцінюється негативно.

Принципово негативна оцінка повинна бути всебічно обгрунтована положеннями відповідних законодавчих і нормативних документів.

Чітка і ясна оцінка документації у висновках державної екологічної експертизи (за одним з вказаних варіантів) є обов'язковою. Висновок, що не має такої оцінки, не може бути підписаний чи затверджений уповноваженими на те посадовими особами.

3.12. Висновки державної екологічної експертизи повинні друкуватися на офіційних бланках органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і мати відповідні реквізити - реєстраційні (вихідні) номери і дати.

4.1. До компетенції Управління екологічної експертизи та інвестицій Міністерства охорони навколишнього природного середовища України входить організація здійснення державної екологічної експертизи чи безпосереднє її проведення по:

1) Техніко - економічних обгрунтуваннях (ТЕО), техніко - економічних розрахунках (ТЕР) і проектах (робочих проектах) на будівництво нових і розвиток діючих промислових підприємств та інших господарських об'єктів загальнодержавного значення, які затверджуватимуться Кабінетом Міністрів України;

Питання організації проведення державної екологічної експертизи документації по радіаційно-небезпечних об'єктах вирішується спільно Управлінням ядерної і радіаційної безпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і Управлінням екологічної експертизи та інвестицій цього міністерства;

2) Усіх видах програм та схем розвитку і розміщення продуктивних сил, галузей народного господарства і промисловості, які мають загальнодержавне чи міжобласне значення;

3) Матеріалах пропозицій міністерств і відомств щодо розміщення нових, розширення та реконструкції діючих підприємств і об'єктів - за дорученнями Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України;

4) Проектах державних будівельних норм (ДБН), відомчих будівельних норм (ВБН), регіональних будівельних норм (РБН), інструкцій, вказівок, положень та ін. подібних документів в частині регламентації ними розробки природоохоронних питань; проектах керівних нормативних документів (КНД) в їх природоохоронних аспектах; проектах еталонів розділів оцінки впливу запроектованої діяльності на оточуюче (навколишнє) середовище (ОВОС) у складі документації різних стадій проектування;

5) Документації по створенню нових технологій і техніки, використання і експлуатація яких можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища (після попередньої оцінки місцевими органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України) - п.п.8.1 - 8.6 цієї Інструкції.

Крім того, Управління екологічної експертизи та інвестицій Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у порядку вибіркового контролю за якістю проектної документації і висновків місцевих експертних підрозділів може, при потребі, вимагати направлення до Мінприроди для здійснення державної екологічної експертизи будь-яких проектних матеріалів і документації, незалежно від наявності висновків по них, раніше підготовлених місцевими органами Мінприроди України.

У таких випадках остаточними діючими висновками державної екологічної експертизи вважаються висновки, організація підготовки яких забезпечена вищестоящим органом.

4.2. До компетенції Управління екологічної безпеки аграрно-промислового комплексу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України входить організація здійснення державної екологічної експертизи чи безпосереднє її проведення за:

- матеріалами реєстрації та державних випробувань хімічних засобів захисту, феромонів, регуляторів росту рослин та мінеральних добрив в Україні (спільно з Державною міжвідомчою комісією України у справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин і добрив - Укрдержхімкомісією).

4.3. До компетенції експертних підрозділів місцевих органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (за винятком Державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів Мінприроди України - п.4.4. цієї Інструкції) входить організація здійснення і проведення державної екологічної експертизи по:

1) Усіх техніко-економічних обгрунтуваннях (ТЕО), техніко-економічних розрахунках (ТЕР) і проектах (робочих проектах) будь-якої господарської діяльності (за винятком віднесених до компетенції Управління екологічної експертизи та інвестицій Міністерства охорони навколишнього природного середовища України), пов'язаної із негативним впливом на навколишнє природне середовище (коли об'єкт проектування: має джерела організованих викидів в атмосферу; потребує будівництва самостійних очисних споруд для очистки будь-якого з видів стічних вод - промислових, господарсько-побутових, поверхневих, дренажно-скидних чи споруд передочистки промислових стоків до скиду їх у загальноміські мережі каналізації; вимагає необхідності будівництва шламонакопичувачів, хвостосховищ, полігонів для складування і захоронення відходів чи створення спеціальних об'єктів для їх утилізації; потребує зайняття більше 10 га площі орних земель чи лісів першої групи).

Достатньо наявності лише однієї з вказаних ознак для віднесення об'єкта до таких, що негативно впливають на стан довкілля.

При здійсненні екологічної експертизи документації по радіаційно-небезпечних об'єктах, склад експертних комісій, вибір конкретних організацій для підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації і проекти висновків державної екологічної експертизи підлягають погодженню в кожному конкретному випадку з Управлінням ядерної і радіаційної безпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

2) Матеріалах усіх видів схем і програм розвитку народногосподарського комплексу області, міста, району, з точки зору їх відповідності вимогам природоохоронного законодавства;

3) Генеральних планах, проектах районного планування, планування приміських і зелених зон міст, схемах генеральних планів промислових вузлів, схемах розміщення підприємств у промислових вузлах і промислових районах, схемах впорядкування промислової забудови;

4) Документації щодо створення нових технологій і техніки, використання і експлуатація яких можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища (з підготовкою тільки попередніх висновків) - пп.8.1 - 8.6 цієї Інструкції;

5) Нових матеріалах і речовинах (за винятком пестицидів, феромонів, регуляторів росту рослин і міндобрив) - пп. 9.1 - 9.6 цієї Інструкції.

Крім того, при потребі, експертні підрозділи місцевих органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України можуть організовувати (спільно з відповідними інспекційними підрозділами Мінприроди України) роботу по експертній оцінці екологічної ситуації, що складається на діючих промислових й інших господарських об'єктах, пп. 7.1 - 7.5 цієї Інструкції.

Така робота може доручатися органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України стороннім організаціям, що мають необхідну для її забезпечення матеріально-технічну базу і досвід у проведенні відповідних досліджень. Вона повинна здійснюватися за домовленістю між зацікавленими сторонами.

При розгляді органами обласних Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища матеріалів попереднього погодження місць розташування об'єктів необхідно керуватися Методичними вказівками по розгляду матеріалів попереднього погодження місць розташування об'єктів і проектів відведення земельних ділянок в органах Мінприроди України, які розіслані Мінприроди України в усі місцеві органи даного Міністерства за N 6-8-528 від 03.07.92 р.

4.4. До компетенції Державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів Мінприроди України входить:

1) Проведення державної екологічної експертизи документації з усіх видів виробничої діяльності у внутрішніх морських, територіальних водах, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі, в тому числі в портах та на судноремонтних заводах (по об'єктах загальнодержавного значення, організація експертизи документації по яких входить до компетенції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України - за дорученнями цього Міністерства);

2) Участь у державній екологічній експертизі документації по об'єктах, що можуть негативно впливати на стан моря (за відповідними поданнями Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України по Автономній Республіці Крим і по приморських областях).

4.5. Державні управління охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю, Державні інспекції охорони Чорного і Азовського морів Мінприроди України при здійсненні ними функцій державної екологічної експертизи взаємодіють (в разі потреби) з відповідними місцевими органами Міністерства охорони здоров'я України з метою узгодження дій по попередженню негативного впливу запроектованої діяльності як на стан навколишнього природного середовища, так і на стан здоров'я населення та умови його життєдіяльності.

4.6. Місцеві органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України при здійсненні державної екологічної експертизи повинні використовувати дані, які накопичуються в регіональних (обласних) банках даних, що створюються згідно з проектом державної системи екологічного моніторингу.

Документація може вважатися такою, що відповідає сучасним природоохоронним вимогам, якщо нею передбачається:

5.1. Вдале, з екологічної точки зору, розміщення промислового чи іншого господарського об'єкту, яке - не порушує меж існуючих об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, територій, що резервуються з метою подальшого заповідання, цінних ландшафтів; не потребує: зайняття територій, перспективних для розробки родовищ корисних копалин, зайняття значних (більше 10 га) площ лісів 1-ої групи, орних земель, багаторічних насаджень, замиву чи засипки акваторій природних водойм і штучних водоймищ, переносу чи спрямлення ділянок русел рік, обвалування заплав річок та виконання на них гідромеліоративних робіт, що можуть суттєво змінити природний стан цих територій; враховує характеристики рози вітрів щодо найближчих сільських населених пунктів і міської житлової забудови.

5.2. Компактне, раціональне розташування виробничих, адміністративних, енергетичних й інших об'єктів на обраній території, що дозволяє не порушувати зайвих площ земель і економно використовувати земельні ресурси.

5.3. Застосування досконалих енергозберігаючих, мало- і безвідходних, нересурсоємких технологій виробництва, що забезпечують комплексне, максимально повне використання мінеральних і біологічних ресурсів (особливо корисних копалин).

5.4. Раціональне і економне використання водних ресурсів, створення водооборотних циклів, повторно-послідовне використання води у виробничому процесі, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод (в тому числі поверхневих - з території підприємства) до показників, що дають можливість направлення їх для поповнення водооборотних циклів чи гарантують безперешкодне прийняття для остаточної очистки на загальноміські очисні споруди (застосування раціональних і економних технологій зрошення на меліоративних системах, здійснення заходів по попередженню забруднення поверхневих і підземних вод дренажним стоком).

5.5. Застосування високоефективних, досконалих пилогазоочисних споруд, здатних забезпечити неперевищення встановлених показників гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в атмосфері на межі нормативної чи розрахункової санітарно-захисної зони та в районах прилеглої житлової забудови.

5.6. Забезпечення максимально можливої утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві в процесі його виробничої діяльності (в тому числі шляхом передачі їх для наступної переробки і використання на інші підприємства і об'єкти), чи екологічно безпечного їх захоронення.

5.7. Максимально можливе збереження існуючих зелених насаджень, виконання заходів по охороні тваринного світу (включаючи рибоохоронні заходи на водозабірних спорудах).

5.8. Надійний захист довкілля від шкідливого впливу фізичних факторів - шуму, вібрації, електромагнітних полів, ультра- та інфразвуку і т.ін.

Експертними підрозділами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України приймається для екологічної оцінки документація, яка містить:

6.1. Загальну інформацію про об'єкт проектування і передбачувані проектні рішення (як правило - загальна пояснювальна записка).

6.2. Стислий виклад суті проекту (паспорт чи конспект проекту).

6.3. Розділ (том, частину, главу і т.ін.) ОВОС - оцінки впливу запроектованої діяльності на стан оточуючого середовища, що розробляється згідно з відповідною Тимчасовою інструкцією, строк дії якої подовжений Кабінетом Міністрів України до 01.01.95 р. (Доручення від 17.11.93 р. N 22756/16), Положенням про склад і зміст матеріалів оцінки впливу запроектованої діяльності на стан оточуючого (навколишнього) середовища (ОВОС), затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08.07.92 р. N 59), вимогами державних будівельних норм (ДБН) України з цього питання, або ж розділ "Охорона навколишнього природного середовища" - у випадках, коли матеріали ОВОС не готуються (визначених вказаним Положенням про склад і зміст матеріалів ОВОС).

Розділ "Охорона навколишнього природного середовища" розробляється відповідно до положень будівельних норм і правил - БНІП 1.02.01 - 85 (а в подальшому державних будівельних норм - ДБН, які його заміняють) і виходячи з Посібника по складанню цього розділу проекту.

В тих випадках, коли у складі документації готуються матеріали оцінки впливу запроектовано діяльності на стан оточуючого (навколишнього) середовища (ОВОС), природоохоронний розділ повинен бути їх складовою частиною, призначеною для визначення конкретних природоохоронних заходів, необхідних для мінімізації негативного впливу на довкілля і прогнозування майбутнього розвитку екологічної ситуації з урахуванням реалізації цих заходів.

6.4. Заяву про очікувані (передбачувані) екологічні наслідки запроектованої (запланованої) діяльності - як результат матеріалів оцінки впливу запроектованої діяльності на стан оточуючого (навколишнього) середовища ОВОС.

Крім того, залежно від потреби, у кожному конкретному випадку, на вимогу спеціалістів експертних підрозділів повинні надаватись для розгляду будь-які інші частини (розділи) проектної документації, включаючи розрахунки, обгрунтування і інші матеріали, що не входять до складу проекту, але зберігаються в проектній організації.

До документації, що передається для здійснення екологічної експертизи, повинні додаватися копії всіх технічних умов, висновків і оцінок інших органів, що отримані раніше.

Експертні підрозділи повинні звертати увагу на наявність висновків (погоджень) проектних організацій, на які покладені функції здійснення територіальної діяльності (згідно з державними будівельними нормами України - ДБН N 361-92 Положення про територіальну діяльність у будівництві), а також технічних умов з питань водопостачання і каналізації, зокрема щодо поверхневих стоків.

7.1. Питання про доцільність екологічної експертизи діючих промислових й інших об'єктів може розглядатися у виняткових випадках.

7.2. Організація такої експертизи повинна здійснюватися спільно експертними й інспекційними підрозділами обласних Державних управлінь - силами спеціалізованих організацій, що мають досвід підготовки екологічних паспортів підприємств, обслідування і оцінки ситуацій на діючих виробництвах.

7.3. Подібна експертиза може здійснюватись за погодженням між зацікавленими у її проведенні сторонами на взаємоприйнятних для них умовах.

7.4. В процесі екологічної оцінки діючого об'єкта:

1) виявляються всі наявні джерела забруднення атмосфери - стаціонарні (організовані), неорганізовані і пересувні; джерела забруднення водойм - технологічні процеси виробництва, цехи, ділянки і установки, де утворюються забруднені стічні води; джерела забруднення грунтів і підземних вод - місця утворення промислових відходів;

2) визначається наявність і ефективність дії природоохоронних очисних споруд і устаткування, які задіяні на підприємстві для забезпечення попередження негативного впливу джерел забруднення на довкілля;

3) відпрацьовуються пропозиції щодо доцільності зміни технологічних процесів; реконструкції, ремонту чи повної заміни очисних споруд і установок; монтажу нових додаткових пилогазоочисних установок і споруд для очистки забруднених стічних вод; здійснення додаткових заходів по утилізації чи екологічно безпечному захороненню промислових й інших відходів; проведенню заходів по упорядкуванню, благоустрою і озелененню території підприємства, організації санітарно-захисної зони (якщо об'єкт нею не забезпечений) і дотриманню її статусу.

7.5. Якщо йдеться про екологічну експертизу діючого об'єкта, що відноситься до екологічно небезпечних (додаток N 2), обов'язковою умовою її проведення є забезпечення підготовки керівництвом об'єкта і його власником матеріалів оцінки впливу господарської діяльності на оточуюче навколишне середовище (ОВОС), які і повинні бути об'єктом такої експертизи.

8.1. Екологічна експертиза нової технології і техніки здійснюється шляхом експертної оцінки документації (проектів) їх створення і практичного впровадження на нових і діючих підприємствах, а не вже змонтованих технологічних ліній чи реальних зразків техніки.

8.2. Документація по створенню і впровадженню нових технологій і техніки підлягає державній екологічній експертизі лише в тому випадку, якщо ці технології і техніка стосуються екологічно небезпечних видів діяльності (додаток N 2).

8.3. В процесі експертизи оцінюються тільки показники, що стосуються забезпечення охорони довкілля від забруднення і раціональності використання природних ресурсів (п.п. 5.1 - 5.8 цієї Інструкції), всі інші - економічні, технічні і т.д. - до уваги не беруться.

8.4. При здійсненні подібної експертизи, завдання підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки відповідної документації доцільно давати, за домовленістю, місцевим проектним і проектно-конструкторським організаціям, а також вищим учбовим закладам ( чи окремим групам їх спеціалістів) відповідного розробкам профілю.

8.5. Екологічна експертиза нової технології і техніки є одним з видів екологічної експертизи, що здійснюється у дві стадії ( п.4.1 і п.4.2 цієї Інструкції).

Документація оцінюється попередньо на рівні місцевого Державного управління, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, на території, підвідомчій якому передбачається первинне впровадження нової технології чи техніки, і проходить остаточну експертизу на рівні центрального апарату цього міністерства.

8.6. Екологічна експертиза документації по створенню і впровадженню нової технології і техніки як самостійний вид експертної діяльності, здійснюється виключно за ініціативою замовника, оскільки в обов'язковому порядку така документація повинна проходити державну екологічну експертизу у складі відповідних техніко-економічних обгрунтувань (ТЕО), техніко-економічних розрахунків (ТЕР) і проектів (робочих проектів) будівництва нових, розширення, реконструкції і технічного переозброєння діючих підприємств, на яких передбачається практичне застосування нової технології і техніки.

9.1. Така експертиза може здійснюватися як за документацією на створення нових матеріалів і речовин, так і безпосередньо за їх зразками.

9.2. Екологічній експертизі підлягають нові матеріали і речовини, що розроблені для використання в екологічно небезпечних видах діяльності, згідно з переліком (додаток N 2), чи мають до них відношення.

9.3. Проведення екологічної експертизи нових матеріалів і речовин (за виключенням вказаних у п.9.4 цієї Інструкції) повинно доручатися місцевими органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (на території областей яких передбачається первинне застосування цих матеріалів і речовин) тим науковим, науково-дослідним й іншим організаціям і установам, які мають необхідні для цього матеріально-технічні можливості, лабораторне і дослідницьке устаткування і обладнання.

9.4. Здійснення екологічної оцінки матеріалів реєстрації і результатів державних випробувань нових засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин і препаратів, що застосовуються у сільськогосподарському виробництві, виконується з урахуванням висновків екологічної експертної групи, що створена Міністерством охорони навколишнього природного середовища України і розглядає матеріали за пропозиціями Державної міжвідомчої комісії України у справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин і добрив (Укрдержхімкомісії).

9.5. Екологічна оцінка нових матеріалів і речовин повинна полягати у виявленні наявності (чи відсутності) впливу на довкілля цих матеріалів і речовин в процесі їх практичного використання і застосування, встановленні характеру, інтенсивності і можливих наслідків (прямих і опосередкованих) такого впливу (в разі його наявності), а також припустимості впровадження вказаних матеріалів і речовин.

9.6. При екологічній експертизі нових матеріалів і речовин обов'язково повинна враховуватися можливість і повнота їх утилізації чи екологічно-безпечного захоронення після закінчення розрахункового строку використання.

10.1. Граничні строки здійснення державної екологічної експертизи, незалежно від форми її проведення, не повинні, як правило, перевищувати 90 календарних днів.

10.2. У виняткових випадках, при особливо складних об'єктах і ситуаціях, строки можуть бути подовжені керівниками Міністерства охорони навколишнього природного середовища України чи його місцевих органів, але не більше ніж до 180 календарних днів.

10.3. Строк проведення повторної державної екологічної експертизи документації, доопрацьованої відповідно до зауважень і пропозицій експертних органів, не повинен перевищувати 45 календарних днів.

10.4. При здійсненні екологічної експертизи на договірних засадах конкретні строки її проведення можуть обумовлюватись договорами, але не перевищувати вказаних у пунктах 10.1.- 10.3 цієї Інструкції.

10.5. Висновки державної екологічної експертизи зберігають свою силу протягом нормативного терміну будівництва об'єкта, після чого, в разі, якщо реалізація проекту не розпочата, він підлягає повторній екологічній експертизі (після відповідного коригування).

10.6. Висновки державної екологічної експертизи матеріалів реєстрації і державних випробовувань зберігають свою силу на протязі реєстраційного періоду препарату, після закінчення якого, проводиться перереєстрація препарату з повторним здійсненням державної екологічної експертизи.

11.1. Експертні підрозділи місцевих органів Мінприроди України звітують перед Управлінням екологічної експертизи та інвестицій Міністерства охорони навколишнього природного середовища України раз на рік, за підсумками експертної діяльності кожного поточного року. Звіти повинні надходити до Мінприроди України не пізніше 20 січня наступного року.

11.2. Звіти складаються з табличних форм NN 1 і 2 (додатки N 3 і N 4 ) і пояснювальної записки.

До форми N 2 заносяться дані щодо проектів, реалізація яких визнана принципово неприйнятною (але не тих що повернені на доопрацювання). У пояснювальній записці наводяться дані щодо типових недоліків проектної документації, яка розглядалась; претензії до конкретних проектних організацій; даються пояснення щодо позиції експертів стосовно тих чи інших об'єктів; пропозиції з питань організації, проведення і покращання експертної роботи.

Експертні підрозділи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і його місцевих органів у своїй роботі використовують діючі будівельні норми і правила, державні будівельні норми України, інші нормативно-технічні та інструктивно-методичні документи, що регламентують питання проектування і експертизи.

При цьому слід керуватися витягом з переліку нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території України (доведений до місцевих органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України листом N 18-5-837 від 11.11.93 р.), а також аналогічними переліками, про які буде повідомлятися додатково.

1. Атомна енергетика і промисловість (включаючи видобуток і збагачення руди).

2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.

3. Обробка, транспортування, зберігання, поховання і утилізація небезпечних (токсичних) промислових відходів.

4. Нафтохімія і нафтопереробка.

5. Видобування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.

6. Хімічна промисловість, шкірянопереробні, текстильні виробництва (із фарбуванням тканин).

7. Металургія (чорна і кольорова).

8. Вугільна і гірничовидобувна промисловість.

9. Виробництво, зберігання і застосування мінеральних добрив і отрутохімікатів.

10. Виробництво, зберігання, транспортування і знищення боєприпасів, вибухових речовин і ракетного палива.

11. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива, гідроенергетика.

12. Виробництво азбесту, скла, цементу.

13. Виробництво целюлози.

14. Електронна і мікроелектронна промисловість.

15. Гідротехніка і меліорація.

16. Виробництво, зберігання і транспортування горючих, токсичних, вибухонебезпечних речовин, включаючи матеріали, що можуть утворювати отруйні продукти згорання і спричиняти пилові вибухи.

17. Науково-дослідницька діяльність, у процесі якої використовуються токсичні речовини, природні і штучно синтезовані організми, бактерії, віруси, втрата контролю над якими може становити екологічну небезпеку.

18. Розміщення і будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, морських і річкових портів.

19. Розміщення і будівництво тваринницьких комплексів і птахофабрик.

Примітка: Сума показників за пунктами 1.1. і 1.2. повинна дорівнювати показнику пункту 1.