Щодо ліцензування зберігання пального

Державна податкова служба України Податкова консультація від 06.11.2019 №1211/6/99-00-04-01-02-15/ІПК
Последняя редакция от 06.11.2019. Прийняття
Реквизиты

Издатель: Державна податкова служба України

Тип Податкова консультація

Дата 06.11.2019

Номер 1211/6/99-00-04-01-02-15/ІПК

Статус Действует

Документ подготовлен в системе iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
06.11.2019 N 1211/6/99-00-04-01-02-15/ІПК
Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення (далі - Товариство) щодо ліцензування зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.
У зверненні Товариство поінформувало, що в процесі провадження своєї господарської діяльності використовує пальне тільки для потреб власного споживання (для заправки паливних баків власної сільськогосподарської техніки). Товариство має на балансі власний/орендований автомобіль-цистерна місткістю 2400 літрів та річний обсяг споживання палива Товариством не перевищує 200 кубічних метрів.
З урахуванням викладено, Товариство цікавить наступні питання:
1. Чи зобов'язано Товариство реєструвати акцизний склад, у разі зберігання власного дизельного пального, отриманого протягом календарного року в обсягах, що не перевищують 10000 куб. м, на власній або орендованій цистерні (бензовозі) з метою використання цього пального виключно для власних виробничих потреб та без передачі іншим особам? Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.
Відповідно до статті 14.1.6 Кодексу не є акцизним складом приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
2 - 3. Чи є взагалі законним та логічним отримання Товариством, яке не є розпорядником акцизного складу, ліцензії на зберігання пального?
Чи є необхідністю отримання Товариством ліцензії на зберігання палива? Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.
Відповідно до статті 1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико- хімічних характеристик.
Згідно ст. 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Таким чином, для здійснення діяльності зі зберігання пального у розумінні Закону N 481, суб'єкту господарювання необхідно отримати відповідну ліцензію.
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено статтею 15 Закону N 481.
Частиною третьою статті 5 Господарського кодексуУкраїни визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
4. Які саме документи необхідно подавати для отримання ліцензії при відсутності акцизного складу, при зберіганні пального в автоцистерні? Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), якими запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.
Ліцензія на право зберігання пального або рішення про відмову в їх видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів (ст. 15 Закон N 481). Документи для отримання ліцензії на право зберігання пального на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем розташування місць роздрібної торгівлі та зберігання пального починаючи з 12.06.2019 р.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію на зберігання пального.
Форма заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального не передбачена Законом N 481. Суб'єкт господарювання подає відповідну заяву у довільній формі.
Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;
дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта.
5. Що робити, якщо документи на право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарської діяльності Товариством не врегульовано органами місцевого самоврядування?
Вищевказане питання не належить до компетенції Державної податкової служби України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
06.11.2019 N 1211/6/99-00-04-01-02-15/ІПК
Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення (далі - Товариство) щодо ліцензування зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.
У зверненні Товариство поінформувало, що в процесі провадження своєї господарської діяльності використовує пальне тільки для потреб власного споживання (для заправки паливних баків власної сільськогосподарської техніки). Товариство має на балансі власний/орендований автомобіль-цистерна місткістю 2400 літрів та річний обсяг споживання палива Товариством не перевищує 200 кубічних метрів.
З урахуванням викладено, Товариство цікавить наступні питання:
1. Чи зобов'язано Товариство реєструвати акцизний склад, у разі зберігання власного дизельного пального, отриманого протягом календарного року в обсягах, що не перевищують 10000 куб. м, на власній або орендованій цистерні (бензовозі) з метою використання цього пального виключно для власних виробничих потреб та без передачі іншим особам? Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.