Щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій

Державна податкова служба України Індивідуальна податкова консультація від 12.04.2021 №1071
Реквизиты

Издатель: Державна податкова служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 12.04.2021

Номер 1071

Статус Действует

Документ подготовлен в системе iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах повноважень повідомляє.
Згідно із запитом комунальне некомерційне підприємство (далі - підприємство), що є закладом охорони здоров'я та внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр), звертається з питаннями щодо відповідності вимогам для перебування у статусі неприбуткової організації у разі проведення таких операцій з:
1) оплати страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) власника транспортних засобів, що перебувають у користуванні підприємства;
2) оплати страхування медичних працівників підприємства на випадок інфікування вірусом імунодефіциту;
3) забезпечення працівників, визначених статтями 7 та 8 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці" (далі - Закон № 2694-XII) спецодягом та спецхарчуванням;
4) оплати інформаційно-консультаційних послуг (конференцій семінарів), де запрошеною стороною буде підприємство, інтереси якого представляє працівник такого підприємства;
5) оплати попередніх та періодичних медоглядів працівників;
6) оплати послуг з проведення інструктажів, навчань з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки у разі виникнення аварії.
Щодо питань за операціями 1 - 6
Відносини у сфері страхування регулюються Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР "Про страхування" (далі - Закон № 85/96-ВР).
Статтею 7 Закону № 85/96-ВР встановлено різні види обов'язкового страхування, зокрема: страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків.
Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків (частина друга ст. 7 Закону № 85/96-ВР).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Власниками транспортних засобів згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону № 1961-IV є юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Порядок укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлено розділом ІІ Закону № 1961-IV.
Порядок та умови обов'язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції (далі - Порядок), і переліку категорій медичних працівників та інших осіб, які підлягають обов'язковому страхуванню на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 року № 1642 (зі змінами та доповненнями).
Пунктом 4 Порядку передбачено здійснення обов'язкового страхування відповідних працівників госпрозрахунковими установами і організаціями, госпрозрахунковими підрозділами бюджетних установ і організацій, підприємствами.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначає Закон № 2694-XII, який регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Статтею 7 Закону № 2694-XII передбачено, що працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, зокрема, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою.
Крім того, відповідно до ст. 8 Закону № 2694-XII на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.
Згідно зі ст. 17 Закону № 2694-XII роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Відповідно до ст. 18 Закону № 2694-XII працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.
Відповідно до п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації - це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом ст. 133 Кодексу.
Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Тож, обов'язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства в статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Отже, якщо в рамках статутної діяльності у законодавчо встановленому порядку підприємством, що є комунальним закладом охорони здоров'я, внесеним до Реєстру, здійснюються такі операції: з оплати страхування цивільно-правової відповідальності як власника транспортних засобів згідно із Законом № 1961-IV; страхування медичних працівників у якості страхувальника на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини (обов'язкове страхування згідно з Порядком); забезпечення відповідних працівників, визначених статтями 7 та 8 Закону № 2694-XII, спецодягом та спецхарчуванням; оплата інформаційно-консультаційних послуг, пов'язаних з напрямами діяльності неприбуткової організації; оплата попередніх та періодичних медоглядів працівників та послуг з проведення інструктажів, навчань з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки у разі виникнення аварії у порядку, встановленому Законом № 2694-XII, то проведення таких операцій не призводить до втрати статусу неприбуткової організації.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.
Згідно з п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 розділу ІІ Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з тим, платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (п. 53.1 ст. 53 розділу ІІ Кодексу).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах повноважень повідомляє.
Згідно із запитом комунальне некомерційне підприємство (далі - підприємство), що є закладом охорони здоров'я та внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр), звертається з питаннями щодо відповідності вимогам для перебування у статусі неприбуткової організації у разі проведення таких операцій з:
1) оплати страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) власника транспортних засобів, що перебувають у користуванні підприємства;
2) оплати страхування медичних працівників підприємства на випадок інфікування вірусом імунодефіциту;
3) забезпечення працівників, визначених статтями 7 та 8 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці" (далі - Закон № 2694-XII) спецодягом та спецхарчуванням;
4) оплати інформаційно-консультаційних послуг (конференцій семінарів), де запрошеною стороною буде підприємство, інтереси якого представляє працівник такого підприємства;
5) оплати попередніх та періодичних медоглядів працівників;
6) оплати послуг з проведення інструктажів, навчань з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки у разі виникнення аварії.
Щодо питань за операціями 1 - 6
Відносини у сфері страхування регулюються Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР "Про страхування" (далі - Закон № 85/96-ВР).

30 днiв передплати безкоштовно!