Щодо оподаткування доходу у вигляді плати за оренду залізничних вагонів

Державна податкова служба України Податкова консультація від 16.09.2019 №268/6/99-00-07-02-02-15/ІПК
Последняя редакция от 16.09.2019. Прийняття
Реквизиты

Издатель: Державна податкова служба України

Тип Податкова консультація

Дата 16.09.2019

Номер 268/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Статус Действует

Документ подготовлен в системе iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
16.09.2019 N 268/6/99-00-07-02-02-15/ІПК
Державна податкова служба України з урахуванням п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р "Питання Державної податкової служби України" розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді плати за оренду залізничних вагонів, та керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Відповідно до ст. 22 розділу II Закону України від 10 листопада 1994 року N 232/94-ВР "Про транспорт" (далі - Закон N 232/94) до складу залізничного транспорту входить, зокрема, рухомий склад залізничного транспорту.
Транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі (п. 58 частини 1 ст. 4 розділу І Митного кодексу України (далі - МКУ).
Пунктом 59 частини 1 ст. 4 МКУ визначено, що до транспортних засобів комерційного призначення належить, зокрема, рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням.
Згідно з Правилами технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.10.2009 р. N 1014, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.12.2009 р. за N 1166/17182, вагон - несамохідна одиниця рухомого складу, якою перевозять вантажі та пасажирів.
Відповідно до ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 розділу І Кодексу. При цьому інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Підпунктом 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
При цьому, згідно із пп. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фрахтом - є винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Згідно з положеннями пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Згідно з пп. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Кодексу сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб'єктом спрощеного оподаткування.
Відповідно до пп. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 Кодексу базовою ставкою фрахту вважається сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.
Відповідно до ст. 3 Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
При цьому відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Пунктом 103.3 ст. 103 Кодексу встановлено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Таким чином, винагорода, що сплачується резиденту Швейцарії за договором найму залізничних вагонів розглядається як фрахт. При цьому, оскільки резидент Швейцарії не є власником вказаних вагонів, то преференції з оподаткування згідно міжнародних угод до вказаної операції не застосовуються.
Разом з тим наголошуємо, що відповідно п. 63.3 ст. 63 Кодексу об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.
Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
При цьому, відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Постійним представництвом не є, зокрема, утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.
Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками податку на прибуток (пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу).
Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування (п. 133.3 ст. 133 Кодексу).
Таким чином, нерезидент, який отримує дохід від господарської діяльності на території України у вигляді надання послуг, а саме - здачі в оренду залізничних вагонів, повинен створити постійне представництво та сплачувати податок на прибуток на загальних підставах.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з пп. "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Пунктами 186.2 - 186.4 ст. 186 V Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Відповідно до п. 186.4 ст. 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 Кодексу.
Місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (пп. "ґ" п. 186.3 ст. 186 Кодексу).
Враховуючи те, що залізничні вагони належать до транспортних засобів і надання послуг з оренди здійснюється нерезидентом, то місцем постачання таких послуг є місце реєстрації нерезидента (за межами митної території України), і така операція оподаткуванню ПДВ не підлягає.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
16.09.2019 N 268/6/99-00-07-02-02-15/ІПК
Державна податкова служба України з урахуванням п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р "Питання Державної податкової служби України" розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді плати за оренду залізничних вагонів, та керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Відповідно до ст. 22 розділу II Закону України від 10 листопада 1994 року N 232/94-ВР "Про транспорт" (далі - Закон N 232/94) до складу залізничного транспорту входить, зокрема, рухомий склад залізничного транспорту.
Транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі (п. 58 частини 1 ст. 4 розділу І Митного кодексу України (далі - МКУ).
Пунктом 59 частини 1 ст. 4 МКУ визначено, що до транспортних засобів комерційного призначення належить, зокрема, рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням.
Згідно з Правилами технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.10.2009 р. N 1014, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.12.2009 р. за N 1166/17182, вагон - несамохідна одиниця рухомого складу, якою перевозять вантажі та пасажирів.