Про надання розяснення

Державна податкова служба України Податкова консультація від 10.09.2019 №104/Г/99-00-04-07-03-14/ІПК
Последняя редакция от 10.09.2019. Прийняття
Реквизиты

Издатель: Державна податкова служба України

Тип Податкова консультація

Дата 10.09.2019

Номер 104/Г/99-00-04-07-03-14/ІПК

Статус Действует

Документ подготовлен в системе iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
10.09.2019 N 104/Г/99-00-04-07-03-14/ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р "Питання Державної податкової служби", розглянула звернення і в межах компетенції повідомляє.
Визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з'ясування порядку оподаткування доходів згідно з нормами Кодексу.
Нерезиденти - це фізичні особи, які не є резидентами України (пп. "в" пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з яким фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ст. 29 Цивільного кодексу України).
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
При цьому за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).
Отже, у разі якщо фізичною особою - громадянином іноземної держави дотримані перелічені положення пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то з метою оподаткування фізична особа може вважатися резидентом України.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.
Платниками податку є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, зокрема залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.
Об'єкти спадщини платника податку з метою оподаткування визначено п. 174.1 ст. 174 Кодексу.
При цьому за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються, зокрема, об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (пп. "а" пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).
Згідно з пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Водночас за ставкою 18 відс., визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу оподатковуються будь-які об'єкти спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця - нерезидента.
Також зазначений дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Водночас зауважуємо, що відповідно до абзацу першого ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року N 3425-ХІІ "Про нотаріат" (далі - Закон N 3425) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (п. 46 Закону N 3425).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
10.09.2019 N 104/Г/99-00-04-07-03-14/ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р "Питання Державної податкової служби", розглянула звернення і в межах компетенції повідомляє.
Визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з'ясування порядку оподаткування доходів згідно з нормами Кодексу.
Нерезиденти - це фізичні особи, які не є резидентами України (пп. "в" пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з яким фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ст. 29 Цивільного кодексу України).
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.