Про підприємства в Україні. Закон від 27.03.1991 №887-XII

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки Закон від 27.03.1991 №887-XII
Последняя редакция от 01.01.2004 втрата чинності (кодекс украины від 16.01.2003 N 436-IV /436-15/)
Реквизиты

Издатель: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки

Тип Закон

Дата 27.03.1991

Номер 887-XII

Статус Не действует

Редакции
01.01.2004 втрата чинності (кодекс украины від 16.01.2003 N 436-IV /436-15/) 20.11.2003 внесення змін (закон від 20.11.2003 N 1294-IV /1294-15/) 14.08.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1096-IV /1096-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 762-IV /762-15/) 22.03.2002 внесення змін (закон від 07.02.2002 N 3047-III /3047-14/) 20.02.2002 внесення змін (закон від 10.01.2002 N 2921-III /2921-14/) 03.07.2001 внесення змін (закон від 29.05.2001 N 2470-III /2470-14/) 12.06.2001 внесення змін (закон від 17.05.2001 N 2409-III /2409-14/) 29.11.2000 внесення змін (закон від 19.10.2000 N 2056-III /2056-14/) 19.10.2000 внесення змін (закон від 21.09.2000 N 1963-III /1963-14/) 02.07.2000 внесення змін (закон від 01.06.2000 N 1766-III /1766-14/) 21.06.2000 внесення змін (закон від 18.05.2000 N 1746-III /1746-14/) 10.06.2000 внесення змін (закон від 11.05.2000 N 1708-III /1708-14/) 21.07.1999 внесення змін (закон від 01.07.1999 N 797-XIV /797-14/) 11.12.1998 внесення змін (закон від 11.12.1998 N 312-XIV /312-14/) 24.10.1998 внесення змін (закон від 06.10.1998 N 163-XIV /163-14/) 28.02.1998 внесення змін (закон від 04.02.1998 N 72/98-ВР /72/98-ВР/) 15.01.1998 внесення змін (закон від 16.12.1997 N 725/97-ВР /725/97-ВР/) 08.02.1997 внесення змін (закон від 23.01.1997 N 20/97-ВР /20/97-ВР/) 14.12.1996 внесення змін (закон від 12.11.1996 N 481/96-ВР /481/96-ВР/) 16.10.1996 внесення змін (закон від 16.10.1996 N 419/96-ВР /419/96-ВР/) 26.09.1996 внесення змін (закон від 10.09.1996 N 357/96-ВР /357/96-ВР/) 01.08.1995 внесення змін (закон від 05.07.1995 N 262/95-ВР /262/95-ВР/) 20.04.1995 внесення змін (закон від 14.03.1995 N 90/95-ВР /90/95-ВР/) 02.03.1995 внесення змін (закон від 02.03.1995 N 82/95-ВР /82/95-ВР/) 28.02.1995 внесення змін (закон від 28.02.1995 N 75/95-ВР /75/95-ВР/) 22.12.1994 внесення змін (закон від 22.12.1994 N 318/94-ВР /318/94-ВР/) 29.07.1994 внесення змін (постановление від 29.07.1994 N 158/94-ВР /158/94-ВР/) 23.12.1993 внесення змін (постановление від 23.12.1993 N 3786-XII /3786-12/) 16.12.1993 внесення змін (закон від 16.12.1993 N 3716-XII /3716-12/) 16.07.1993 внесення змін (закон від 17.06.1993 N 3292-XII /3292-12/) 22.05.1993 внесення змін (декрет від 10.05.1993 N 48-93 /48-93/) 05.05.1993 внесення змін (закон від 05.05.1993 N 3180-XII /3180-12/) 04.05.1993 внесення змін (закон від 04.05.1993 N 3170-XII /3170-12/) 29.04.1993 внесення змін (декрет від 29.04.1993 N 41-93 /41-93/) 26.04.1993 внесення змін (декрет від 26.04.1993 N 39-93 /39-93/) 30.03.1993 внесення змін (декрет від 17.03.1993 N 20-93 /20-93/) 06.03.1993 внесення змін (декрет від 19.02.1993 N 15-93 /15-93/) 16.02.1993 внесення змін (закон від 26.01.1993 N 2932-XII /2932-12/) 09.02.1993 внесення змін (декрет від 22.01.1993 N 14-93 /14-93/) 04.02.1993 внесення змін (декрет від 21.01.1993 N 10-93 /10-93/) 15.01.1993 внесення змін (декрет від 31.12.1992 N 23-92 /23-92/) 26.12.1992 внесення змін (декрет від 15.12.1992 N 10-92 /10-92/) 14.10.1992 внесення змін (закон від 14.10.1992 N 2685-XII /2685-12/) 07.07.1992 внесення змін (закон від 07.07.1992 N 2544-XII /2544-12/) 04.01.1992 внесення змін (закон від 04.01.1992 N 2032-XII /2032-12/) 04.07.1991 внесення змін (постановление від 04.07.1991 N 1292-XII /1292-12/) 27.03.1991 прийняття
Документ подготовлен в системе iplex
З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Кодексу N 436-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144 )
Про підприємства в Україні
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 24, ст.272 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 888-XII від 27.03.91, ВВР, 1991, N 24, ст.273 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 1292-XII від 04.07.91, ВВР, 1991, N 36, ст.474 Законами N 2032-XII від 04.01.92, ВВР, 1992, N 17, ст.209 N 2544-XII від 07.07.92, ВВР, 1992, N 38, ст.562 N 2554-XII від 07.07.92, ВВР, 1992, N 39, ст.574 N 2685-XII від 14.10.92, ВВР, 1992, N 48, ст.655 Декретами N 8-92 від 15.12.92, ВВР, 1993, N 7, ст. 52 N 10-92 від 15.12.92, ВВР, 1993, N 7, ст. 54 N 23-92 від 31.12.92, ВВР, 1993, N 11, ст. 93 N 24-92 від 31.12.92, ВВР, 1993, N 11, ст. 94 N 9-93 від 21.01.93, ВВР, 1993, N 13, ст.115 N 10-93 від 21.01.93, ВВР, 1993, N 13, ст.116 N 14-93 від 22.01.93, ВВР, 1993, N 13, ст.119 Законом N 2932-XII від 26.01.93, ВВР, 1993, N 11, ст.83 Декретами N 15-93 від 19.02.93, ВВР, 1993, N 17, ст.184 N 20-93 від 17.03.93, ВВР, 1993, N 19, ст.204 N 39-93 від 26.04.93, ВВР, 1993, N 24, ст.273 N 41-93 від 29.04.93, ВВР, 1993, N 26, ст.279 N 42-93 від 29.04.93, ВВР, 1993, N 26, ст.280 Законами N 3170-XII від 04.05.93, ВВР, 1993, N 24, ст.252 N 3180-XII від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277 Декретом N 48-93 від 10.05.93, ВВР, 1993, N 27, ст.290 Законами N 3292-XII від 17.06.93, ВВР, 1993, N 29, ст.308 N 3716-XII від 16.12.93, ВВР, 1994, N 3, ст.14 ) ( Про поширення дії Закону додатково див. Постанову ВР N 3786-XII від 23.12.93, ВВР, 1994, N 12, ст. 61 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 158/94-ВР від 29.07.94, ВВР, 1994, N 38, ст.353 Законами N 318/94-ВР від 22.12.94, ВВР, 1995, N 3, ст.22 N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР, 1995, N 13, ст.85 N 82/95-ВР від 02.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст.90 N 90/95-ВР від 14.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст.93 N 262/95-ВР від 05.07.95, ВВР, 1995, N 28, ст.203 N 357/96-ВР від 10.09.96, ВВР, 1996, N 45, ст.229 N 419/96-ВР від 16.10.96, ВВР, 1996, N 48, ст.264 N 481/96-ВР від 12.11.96, ВВР, 1996, N 52, ст.301 N 483/96-ВР від 12.11.96, ВВР, 1996, N 52, ст.302 N 20/97-ВР від 23.01.97, ВВР, 1997, N 11, ст. 89 N 725/97-ВР від 16.12.97, ВВР, 1998, N 14, ст.61 N 72/98-ВР від 04.02.98, ВВР, 1998, N 24, ст.138 N 163-XIV від 06.10.98, ВВР, 1998, N 48, ст.292 ) ( Про поширення дії Закону додатково див. Закон N 312-XIV від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст. 35 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 797-XIV від 01.07.99, ВВР, 1999, N 34, ст.279 N 1708-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.256 N 1746-III від 18.05.2000, ВВР, 2000, N 35, ст.282 N 1766-III від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 35, ст.288 N 1963-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.376 N 2056-III від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436 N 2409-III від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.146 N 2470-III від 29.05.2001, ВВР, 2001, N 32, ст.172 N 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 N 3047-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.194 N 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38 )( Зміни в текст не внесені. Додатково див. Закон N 1294-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181 ) ( В назві і тексті Закону слова "Української РСР", "Радою Міністрів", "Українській РСР", "арбітражу", "арбітражем", "Ради Міністрів", "державного арбітражу" замінено відповідно словами "України", "Кабінетом Міністрів", "Україні", "арбітражного суду", "арбітражним судом", "Кабінету Міністрів" згідно із Законом N 2685-XII від 14.10.92 ) ( Дія Закону поширена на підприємства установ по виконанню покарань і лікувально-трудових профілакторіїв Державного департаменту України з питань виконання покарань згідно з Постановою ВР N 3786-12 від 23.12.93, Законом N 312-XIV від 11.12.98; додатково див. Постанову КМ N 352 від 04.06.94 )
Цей Закон спрямований на реалізацію Декларації про державний суверенітет України.
Закон визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.
Закон створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно та організаційної форми підприємства.
Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і організаціями, Радами народних депутатів, органами державного управління.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Підприємство та його основні цілі
1. Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Підприємство має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.
( Абзац другий пункту 1 статті 1 в редакції Законів N 75/95-ВР від 28.02.95, N 725/97-ВР від 16.12.97, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 )
Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
2. Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.
3. У разі збиткової діяльності підприємств держава, якщо вона визнає продукцію цих підприємств суспільно необхідною, може надавати таким підприємствам дотацію, інші пільги.
Стаття 2. Види підприємств
1. В Україні можуть діяти підприємства таких видів:
приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;
колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;
господарське товариство;
підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян;
комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;
державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство. Особливості створення, ліквідації, реорганізації, управління та діяльності казенного підприємства встановлюються розділом VIII цього Закону.
( Пункт 1 статті 2 в редакції Закону N 72/98-ВР від 04.02.98 )
2. Відповідно до обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників (незалежно від форм власності) воно може бути віднесено до категорії малих підприємств.
До малих підприємств належать новостворювані та діючі підприємства:
у промисловості та будівництві - з чисельністю працюючих до 200 чоловік;
в інших галузях виробничої сфери - з чисельністю працюючих до 50 чоловік;
у науці і науковому обслуговуванні - з чисельністю працюючих до 100 чоловік;
у галузях невиробничої сфери - з чисельністю працюючих до 25 чоловік;
у роздрібній торгівлі - з чисельністю працюючих до 15 чоловік.
Особливості створення і діяльності малих підприємств встановлюються законодавством України.
У республіці можуть діяти інші види та категорії підприємств, у тому числі орендні, створення яких не суперечить законодавчим актам України.
Стаття 3. Об'єднання підприємств
( Дію пункту першого статті 3 зупинено щодо права зазначених у частині першій статті 1 Декрету N 9-93 від 21.01.93 підприємств зв'язку об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність, виходити із складу об'єднань та приймати рішення про їхню ліквідацію згідно з Декретом N 9-93 від 21.01.93 )( Дію пункту першого статті 3 зупинено щодо права зазначених участині першій статті 1 Декрету N 10-93 від 21.01.93 підприємстввугільної промисловості об'єднувати на добровільних засадах своюдіяльність, виходити із складу об'єднань та приймати рішення проїхню ліквідацію згідно з Декретом N 10-93 від 21.01.93 )( Дію пункту першого статті 3 зупинено щодо права зазначениху частині першій статті 1 Декрету N 20-93 від 17.03.93 державнихпідприємств об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність,виходити із складу об'єднань та приймати рішення про їхнюліквідацію згідно з Декретом N 20-93 від 17.03.93 )( Дію пункту першого статті 3 зупинено щодо права зазначениху частині першій статті 1 Декрету N 41-93 від 29.04.93 державнихелектроенергетичних підприємств об'єднувати на добровільнихзасадах свою діяльність, виходити із складу об'єднань та прийматирішення про їх ліквідацію згідно з Декретом N 41-93 від 29.04.93 )( Дію пункту першого статті 3 зупинено щодо права зазначениху частині першій статті 1 Декрету N 42-93 від 29.04.93 державнихпідприємств об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність,виходити із складу об'єднань та приймати рішення про їхнюліквідацію згідно з Декретом N 42-93 від 29.04.93 ) ( Дію пункту першого статті 3 зупинено щодо права зазначенихв пункті 1 Постанови ВР N 158/94-ВР від 29.07.94 підприємствУніверситету об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність,виходити із складу Університету та приймати рішення про їхліквідацію згідно з Постановою ВР N 158/94-ВР від 29.07.94 )
1. Підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо інше не передбачено законодавством України.
( Абзац перший пункту 1 статті 3 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 2409-III від 17.05.2001 )
Підприємства можуть об'єднуватись в:
асоціації - договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників;
корпорації - договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;
консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети;
концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців;
інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами.
Об'єднання діють на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи, і на них поширюється дія цього Закону.
Рішення про створення об'єднання (установчий договір) і статут цього об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, визначеному чинним законодавством.
( Пункт перший статті 3 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 82/95-ВР від 02.03.95 )
2. В об'єднання підприємств, зареєстроване в Україні, можуть входити підприємства інших союзних республік та держав. Підприємства України можуть входити в об'єднання, зареєстровані в інших союзних республіках та державах. Порядок вступу в об'єднання у зазначених випадках здійснюється відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність.
3. Об'єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланси, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.
Реєстрація об'єднання провадиться в порядку, встановленому цим Законом для підприємства.
( Пункт 3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 )
4. Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором (статутом).
( Дію пункту п'ятого статті 3 зупинено щодо права зазначених у частині першій статті 1 Декрету N 9-93 від 21.01.93 підприємств зв'язку об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність, виходити із складу об'єднань та приймати рішення про їхню ліквідацію згідно з Декретом N 9-93 від 21.01.93 )( Дію пункту п'ятого статті 3 зупинено щодо права зазначених участині першій статті 1 Декрету N 10-93 від 21.01.93 підприємстввугільної промисловості об'єднувати на добровільних засадах своюдіяльність, виходити із складу об'єднань та приймати рішення проїхню ліквідацію згідно з Декретом N 10-93 від 21.01.93 )( Дію пункту п'ятого статті 3 зупинено щодо права зазначениху частині першій статті 1 Декрету N 20-93 від 17.03.93 державнихпідприємств об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність,виходити із складу об'єднань та приймати рішення про їхнюліквідацію згідно з Декретом N 20-93 від 17.03.93 )( Дію пункту п'ятого статті 3 зупинено щодо права зазначениху частині першій статті 1 Декрету N 41-93 від 29.04.93 державнихелектроенергетичних підприємств об'єднувати на добровільнихзасадах свою діяльність, виходити із складу об'єднань та прийматирішення про їх ліквідацію згідно з Декретом N 41-93 від 29.04.93 )( Дію пункту п'ятого статті 3 зупинено щодо права зазначениху частині першій статті 1 Декрету N 42-93 від 29.04.93 державнихпідприємств об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність,виходити із складу об'єднань та приймати рішення про їхнюліквідацію згідно з Декретом N 42-93 від 29.04.93 )( Дію пункту п'ятого статті 3 зупинено щодо права зазначенихв пункті 1 Постанови ВР N 158/94-ВР від 29.07.94 підприємствУніверситету об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність,виходити із складу Університету та приймати рішення про їхліквідацію згідно з Постановою ВР N 158/94-ВР від 29.07.94 )
5. Підприємства, які входять в об'єднання, можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами та організаціями.
Вихід структурних підрозділів і самостійних підприємств із об'єднань може здійснюватись за згодою власника майна чи уповноваженого ним органу та з участю трудового колективу з наданням їм права підприємства.
Відмову власника може бути оскаржено трудовим колективом до суду.
( Дію пункту шостого статті 3 зупинено щодо права зазначених у частині першій статті 1 Декрету N 9-93 від 21.01.93 підприємств зв'язку об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність, виходити із складу об'єднань та приймати рішення про їхню ліквідацію згідно з Декретом N 9-93 від 21.01.93 )( Дію пункту шостого статті 3 зупинено щодо права зазначених участині першій статті 1 Декрету N 10-93 від 21.01.93 підприємстввугільної промисловості об'єднувати на добровільних засадах своюдіяльність, виходити із складу об'єднань та приймати рішення проїхню ліквідацію згідно з Декретом N 10-93 від 21.01.93 )( Дію пункту шостого статті 3 зупинено щодо права зазначениху частині першій статті 1 Декрету N 20-93 від 17.03.93 державнихпідприємств об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність,виходити із складу об'єднань та приймати рішення про їхнюліквідацію згідно з Декретом N 20-93 від 17.03.93 )( Дію пункту шостого статті 3 зупинено щодо права зазначениху частині першій статті 1 Декрету N 41-93 від 29.04.93 державнихелектроенергетичних підприємств об'єднувати на добровільнихзасадах свою діяльність, виходити із складу об'єднань та прийматирішення про їх ліквідацію згідно з Декретом N 41-93 від 29.04.93 )( Дію пункту шостого статті 3 зупинено щодо права зазначениху частині першій статті 1 Декрету N 42-93 від 29.04.93 державнихпідприємств об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність,виходити із складу об'єднань та приймати рішення про їхнюліквідацію згідно з Декретом N 42-93 від 29.04.93 )( Дію пункту шостого статті 3 зупинено щодо права зазначенихв пункті 1 Постанови ВР N 158/94-ВР від 29.07.94 підприємствУніверситету об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність,виходити із складу Університету та приймати рішення про їхліквідацію згідно з Постановою ВР N 158/94-ВР від 29.07.94 )
6. Об'єднання ліквідується за рішенням підприємств, які входять в нього. Ліквідація об'єднання здійснюється у порядку, встановленому цим Законом для підприємства. Майно, яке залишилося після ліквідації об'єднання, розподіляється між учасниками згідно з статутом об'єднання.
7. Порядок створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансових груп, а також їх реєстрації регулюється спеціальним законодавством.
( Статтю 3 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 483/96-ВР від 12.11.96 )
Стаття 4. Законодавство про підприємство
1. Відносини, що пов'язані з підприємствами в Україні, регулюються цим Законом, а також спеціальним законодавством, до якого відноситься податкове, митне, валютне, фінансове, інвестиційне та інше законодавство, що регулює окремі особливості, сторони та види діяльності підприємств в Україні.
( Абзац перший частини першої статті 4 в редакції Закону N 797-XIV від 01.07.99 )
Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить законодавство про підприємство, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.
2. Особливості застосування цього Закону для окремих видів підприємств, діяльність яких пов'язана з надзвичайними суспільними інтересами, та перелік таких видів підприємств визначаються Кабінетом Міністрів України і затверджуються Верховною Радою України.
Розділ II
СТВОРЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА І ПОРЯДОК ЙОГО РЕЄСТРАЦІЇ
Стаття 5. Загальні умови створення підприємства
1. Підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Рішення про створення підприємства у випадках, передбачених чинним законодавством, приймається за погодженням з Антимонопольним комітетом України.
( Дію абзаца першого пункту першого статті 5 зупинено у частині права державних підприємств виступати засновниками підприємств згідно з Декретом N 24-92 від 31.12.92; із змінами, внесеними згідно із Законом N 82/95-ВР від 02.03.95 )
Підприємство може бути створено внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України.
( Зміни до абзацу другого пункту 1 статті 5 не внесені. Додатково див. Закон N 1294-IV від 20.11.2003 )
2. Підприємство може бути створено в результаті виділення із складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.
Створення підприємств шляхом виділення здійснюється із збереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами.
3. У випадках, коли для створення і діяльності підприємства потрібні природні ресурси, дозвіл на їх використання видається відповідною Радою народних депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках - Верховною Радою України за поданням первинного природокористувача при наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи або відповідної Ради народних депутатів. Відмову у наданні природних ресурсів може бути оскаржено в порядку, передбаченому законодавством України.
( Пункт третій статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 )
Підприємству може бути передана у колективну власність або надана у користування, в тому числі на умовах оренди, земельна ділянка в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
( Пункт 3 статті 5 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 )
4. Підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації.
Стаття 6. Державна реєстрація підприємства
Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво".
( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно з Декретом N 10-92 від15.12.92, Законом N 3170-12 від 04.05.93, в редакції Закону N 3716-12 від 16.12.93 )
Стаття 7. Створення відособлених підрозділів підприємства
1. Підприємство має право створювати філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків і затверджує положення про них.
2. Погодження питання про розміщення таких відособлених підрозділів підприємства з відповідними місцевими Радами народних депутатів провадиться в порядку, встановленому для створення підприємства.
( Абзац пункту 2 статті 7 втратив чинність на підставі Закону N 3716-12 від 16.12.93 )
3. Діяльність розташованих на території України відособлених підрозділів підприємств, які знаходяться за межами республіки, регулюється цим Законом та іншими законами України.
Стаття 8. Ліцензування видів діяльності
Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії).
Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також порядок одержання дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності встановлюються Законом України "Про підприємництво".
Стаття 9. Статут підприємства
1. Підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу.
2. У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.
У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та інші) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне) та інше.
До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та інше.
( Абзац третій пункту 2 статті 9 в редакції Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 )
У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, виборний орган первинної профспілкової організації та інше).
( Абзац четвертий пункту 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1096-IV від 10.07.2003 )
Розділ III
МАЙНО ПІДПРИЄМСТВА
Стаття 10. Утворення і використання майна
1. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
2. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.
( Пункт 2 статті 10 в редакції Закону N 72/98-ВР від 04.02.98 )
3. Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством (крім казенного), належить йому на праві повного господарського відання.
( Абзац перший пункту 3 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 72/98-ВР від 04.02.98 )
Здійснюючи право повного господарського відання, державне підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту підприємства.
( Абзац другий частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2554-12 від 07.07.92 )
Майно, що є у державній власності і закріплене за казенним підприємством, належить йому на праві оперативного управління.
( Пункт 3 статті 10 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 72/98-ВР від 04.02.98 )
Здійснюючи право оперативного управління, казенне підприємство володіє та користується зазначеним майном.
( Пункт 3 статті 10 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 72/98-ВР від 04.02.98 )
Казенне підприємство має право розпоряджатися закріпленим за ним на праві оперативного управління майном, що є у державній власності і належить до основних фондів підприємства, лише з дозволу органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном. Особливості розпорядження іншим майном казенного підприємства визначаються у його статуті.
( Пункт 3 статті 10 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 72/98-ВР від 04.02.98 )
Відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, здійснюється виключно на конкурентних засадах (через біржі, за конкурсом, на аукціонах) у порядку, що визначається Фондом державного майна України. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти направляються виключно на інвестиції.
( Частину третю статті 10 доповнено абзацом згідно із Законом N 2544-12 від 07.07.92 )
4. Джерелами формування майна підприємства є:
грошові та матеріальні внески засновників;
доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
доходи від цінних паперів;
кредити банків та інших кредиторів;
капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
надходження від роздержавлення і приватизації власності;
придбання майна іншого підприємства, організації;
безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;
інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.
5. Підприємство, якщо інше не передбачено чинним законодавством та його статутом, має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.
( Частина п'ята статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом 2554-12 від 07.07.92 )( Дію пункту шостого статті 10 зупинено в частині здійснення підприємствами, що є у загальнодержавній власності, безоплатної передачі майна громадянам згідно з Декретом N 8-92 від 15.12.92 )
6. Підприємству надається право, якщо інше не передбачено чинним законодавством та його статутом, продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, за винятком тих, які відповідно до законодавчих актів України не можуть бути в їх власності. Безоплатна передача і надання підприємствами матеріальних цінностей громадянам здійснюються з дозволу власника або уповноваженого ним органу, крім випадків, передбачених законодавством України.
( Частина шоста статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом 2554-12 від 07.07.92 )
Стаття 11. Володіння і користування природними ресурсами
1. Володіння і користування природними ресурсами підприємство здійснює у встановленому порядку за плату, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - на пільгових умовах.
( Абзац перший пункту 1 статті 11 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 3180-12 від 05.05.93 )
Власники землі та землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати.
( Пункт перший статті 11 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 )
2. Підприємство зобов'язане своєчасно здійснювати природоохоронні заходи, спрямовані на зниження і компенсацію негативного впливу його виробництва на природне середовище, здоров'я та власність людей. Фінансування таких заходів відбувається за рахунок власних коштів або інших джерел. У випадках банкрутства підприємства фінансування провадиться за рахунок коштів від продажу його майна, а якщо цих коштів не вистачає - за рахунок бюджету відповідної місцевої Ради народних депутатів або держави.
Підприємство відповідно до законодавства України несе відповідальність за додержання вимог і норм щодо охорони, раціонального використання та відновлення до рівня встановлених нормативів земель, вод, надр, лісів, інших природних ресурсів, а також за додержання встановлених нормативів викидів і скидання забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення в ньому відходів.
При порушенні цих норм і вимог його діяльність може бути зупинено частково, тимчасово або припинено повністю відповідно до законодавства України.
Стаття 12. Участь підприємства у випуску та торгівлі цінними паперами
1. Підприємство має право на випуск власних цінних паперів та реалізацію їх юридичним особам і громадянам України, союзних республік та інших держав.
2. Підприємство може бути співзасновником фондових бірж України та учасником фондових бірж України і союзних республік.
3. Підприємство має право на придбання цінних паперів юридичних осіб України, союзних республік та інших держав.
4. Підприємство випускає, реалізує та купує цінні папери відповідно до законодавства України.
Стаття 13. Гарантії майнових прав підприємства
Держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства його основних фондів, оборотних коштів та іншого використовуваного ним майна здійснюється тільки у випадках, передбачених законами України.
Збитки, завдані підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються підприємству за рішенням суду.
( Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV від 15.05.2003 )
Розділ IV
УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ І САМОВРЯДУВАННЯ ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ
Стаття 14. Загальні принципи управління підприємством
1. Управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу.
Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати.
Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Власник або уповноважені ним органи можуть делегувати ці права раді підприємства (правлінню) чи іншому органові, який передбачений статутом підприємства і представляє інтереси власника та трудового колективу.
2. Найняття (призначення, обрання) керівника підприємства є правом власника (власників) майна підприємства і реалізується безпосередньо або через уповноважені ним органи.
3. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління з участю трудового колективу та уповноважених ним органів.
4. Вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори (конференція) власників майна. Виконавчі функції по управлінню колективним підприємством здійснює правління.
Правління підприємства, якщо інше не передбачено статутом, обирається власниками майна на загальних зборах таємним голосуванням на альтернативній основі. Повноваження правління визначаються статутом. Правління обирає із свого складу голову і його заступників або їх роль виконують почергово всі члени правління.
Стаття 15. Трудовий колектив та його самоврядування
1. Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.
2. Трудовий колектив підприємства з правом найняття робочої сили:
розглядає і затверджує проект колективного договору;
розглядає і вирішує згідно з статутом підприємства питання самоврядування трудового колективу;
визначає і затверджує перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг;
бере участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці, заохочує винахідницьку і раціоналізаторську діяльність, порушує клопотання про представлення працівників до державних нагород.
3. Трудовий колектив державного та іншого підприємства, в якому частка держави або місцевої Ради народних депутатів у вартості майна становить більш як 50 процентів:
( Дію абзацу другого пункту 3 статті 15 зупинено згідно з Декретом N 8-92 від 15.12.92 )
розглядає разом з засновником зміни і доповнення до статуту підприємства;
( Дію абзацу третього пункту 3 статті 15 зупинено згідно з Декретом N 8-92 від 15.12.92 )
разом з засновником підприємства визначає умови найняття керівника;
( Дію абзацу четвертого пункту 3 статті 15 зупинено згідно з Декретом N 8-92 від 15.12.92 )
бере участь у вирішенні питання про виділення із складу підприємства одного чи кількох структурних підрозділів для створення нового підприємства;
разом з власником вирішує питання про вступ і вихід підприємства з об'єднання підприємств;
погоджує пропозиції щодо передачі з державної у комунальну власність майна, закріпленого за підприємством, об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємства;
( Пункт 3 статті 15 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 163-XIV від 06.10.98 )
приймає рішення про оренду підприємства, створення на основі трудового колективу органу для переходу на оренду і викупу підприємства.
При частковому викупі майна підприємства трудовий колектив набуває права співвласника, а підприємство - статусу спільного.
Після повного викупу підприємства трудовий колектив набуває прав колективного власника.
4. Повноваження трудового колективу всіх видів підприємств, де використовується наймана праця, реалізуються, якщо інше не передбачається статутом, загальними зборами (конференцією) та їх виборним органом, члени якого обираються таємним голосуванням на зборах (конференції) трудового колективу строком на 2-3 роки не менш як 2/3 голосів. Членів виборного органу не може бути звільнено з роботи або переведено на інші посади з ініціативи адміністрації підприємства без згоди відповідного виборного органу цього колективу.
Трудові, соціально-економічні права та інтереси найманих працівників можуть представляти профспілкові організації (профспілкові представники), які діють у межах прав, наданих їм Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності " та статутами профспілок".
( Пункт 4 статті 15 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1096-IV від 10.07.2003 )
Стаття 16. Керівництво підприємства
1. Керівник підприємства наймається (призначається) власником або обирається власниками майна.
При найнятті (призначенні, обранні) власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт (договір, угода), в якому визначаються права, строки найняття, обов'язки і відповідальність керівника підприємства перед власником та трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом (договором, угодою) та законодавством України.
2. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених статутом до компетенції інших органів управління даного підприємства і якщо інше не передбачено законодавством України. Власник майна не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства.
( Пункт 2 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2409-III від 17.05.2001 )
3. Керівника підприємства може бути звільнено з посади до закінчення строку контракту на підставах, передбачених у контракті або в законодавстві України.
4. Заступники керівника підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць, ферм та інших аналогічних підрозділів підприємств), а також майстри і старші майстри призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства.
Стаття 17. Колективний договір
1. Колективний договір укладається на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом і не може суперечити чинному законодавству України.
( Пункт 1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1096-IV від 10.07.2003 )
2. Колективним договором регулюються виробничі, трудові і економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку, участі працівників у використанні прибутку підприємства, якщо останнє передбачене статутом підприємства.
Розбіжності, що виникають при укладанні або виконанні колективного договору, вирішуються у порядку, встановленому законодавчими актами України.
3. Сторони, які уклали колективний договір, не менше двох разів на рік взаємозвітують про його виконання на зборах (конференції) трудового колективу.
Розділ V
ГОСПОДАРСЬКА, ЕКОНОМІЧНА і СОЦІАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
Стаття 18. Прибуток (доход) підприємства
1. На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (доход).
Порядок використання прибутку (доходу) визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно з статутом підприємства та чинним законодавством.
( Дію абзаца другого пункту першого статті 18 припинено строком на один рік в частині використання прибутку на оплату виробничих, науково-дослідних, проектно-конструкторських, консультаційних та інформаційних послуг, не передбачених державним замовленням, а також на оплату посередницької діяльності підприємницьких організацій, що не займаються безпосередньо торговельними операціями згідно з Постановою ВР N 1292-12 від 04.07.91; із змінами, внесеними згідно з Декретом N 48-93 від 10.05.93 )
2. Державний вплив на вибір напрямів та обсягів використання прибутку (доходу) здійснюється через установлені нормативи, податки, податкові пільги, а також економічні санкції відповідно до законодавства України.
( Пункт другий статті 18 із змінами, внесеними згідно з Декретом N 48-93 від 10.05.93 )
3. У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чистого прибутку може передаватися у власність членів або трудового колективу підприємства. Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку здійснюється радою або зборами (конференцією) трудового колективу.
Стаття 19. Трудові доходи працівника підприємства
1. Власник або уповноважений ним орган встановлює фонд оплати праці на умовах, визначених колективним договором (угодою).
Регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, визначення переліку таких підприємств здійснюються Кабінетом Міністрів України.
( Пункт 1 статті 19 в редакції Закону N 20/97-ВР від 23.01.97 )( Дію пункту першого статті 19 припинено строком на один рікщодо науково-дослідних установ, проектних,проектно-конструкторських і технологічних організацій згідно зПостановою ВР N 1292-12 від 04.07.91 ) ( Чинність пункту першогостатті 19 зупинено з 1 січня 1993 року стосовно державних ізаснованих на державній власності орендних підприємств згідно зДекретами N 23-92 від 31.12.92; N 39-93 від 26.04.93 ) ( Діюпункту першого статті 19 відновлено стосовно державних ізаснованих на державній власності орендних підприємств в зв'язкуз втратою чинності абзацу сьомого пункту 4 статті 48 Декрету N 23-92 згідно із Законом N 318/94-ВР від 22.12.94 )
2. Трудові доходи найманого працівника підприємства визначаються трудовим договором відповідно до законодавства України, а для інших працівників - угодою між ними. Трудові доходи працівника підприємства регулюються податками.
3. Мінімальний розмір заробітної плати працівників, які працюють за трудовим договором, визначається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці".
( Пункт 3 статті 19 в редакції Закону N 357/96-ВР від 10.09.96 )( Чинність пункту третього статті 19 зупинено з 1 січня 1993 рокустосовно державних підприємств згідно з Декретами N 23-92 від31.12.92, N 39-93 від 26.04.93 )
4. Підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників згідно з законодавством.
( Абзац перший пункту 4 статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 20/97-ВР від 23.01.97 )( Абзац другий пункту 4 статті 19 виключено на підставі Закону N 1766-III від 01.06.2000 )( Чинність частини другої пункту четвертого статті 19зупинено з 1 січня 1993 року стосовно державних підприємств згідноз Декретами N 23-92 від 31.12.92; N 39-93 від 26.04.93 )( Дію частини другої пункту четвертого статті 19 відновленостосовно державних підприємств в зв'язку з втратою чинності абзацусьомого пункту 4 статті 48 Декрету N 23-92 згідно із Законом N 318/94-ВР від 22.12.94 )
Стаття 20. Планування діяльності підприємства
1. Підприємство (крім казенного) самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблювану продукцію, роботи, послуги та необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів.
( Абзац перший пункту 1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 72/98-ВР від 04.02.98 )
Основу планів становлять державні замовлення та договори, укладені із споживачами (покупцями) продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріально-технічних ресурсів.
2. Підприємство виконує роботи і поставки для державних потреб на договірній основі в порядку, що визначається законодавчими актами України.
3. Підприємство при підготовці планів свого економічного розвитку погоджує з відповідною Радою народних депутатів заходи, які можуть викликати екологічні, соціальні, демографічні та інші наслідки, що зачіпають інтереси населення території, і несе матеріальну відповідальність перед Радами народних депутатів за шкідливі наслідки своєї діяльності.
4. Державне підприємство (крім казенного) самостійно складає річний фінансовий план, який затверджується до 1 липня року, що передує планованому, органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном.
Порядок складання річного фінансового плану державним підприємством (крім казенного) встановлює уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади.
Підприємства інших форм власності розробляють і затверджують фінансові плани у порядку і в строки, визначені їх власником (власниками).
( Статтю 20 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 1963-III від 21.09.2000 )
Стаття 21. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами
1. Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
На підприємствах із шкідливими та небезпечними умовами праці та підвищеним ризиком виникнення аварій можуть створюватися спеціалізовані об'єктові аварійно-рятувальні служби з працівників цих підприємств за погодженням з державною чи комунальною аварійно-рятувальною службою, що обслуговує це підприємство, а у випадку відсутності такого обслуговування - за погодженням з центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про підприємства в Україні
Цей Закон спрямований на реалізацію Декларації про державний суверенітет України.
Закон визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.
Закон створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно та організаційної форми підприємства.
Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і організаціями, Радами народних депутатів, органами державного управління.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Підприємство та його основні цілі
1. Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Підприємство має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.
Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
2. Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.
3. У разі збиткової діяльності підприємств держава, якщо вона визнає продукцію цих підприємств суспільно необхідною, може надавати таким підприємствам дотацію, інші пільги.
Стаття 2. Види підприємств
1. В Україні можуть діяти підприємства таких видів:
приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;
колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;
господарське товариство;
підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян;