Про регулювання містобудівної діяльності

Верховна Рада України Закон від 17.02.2011 №3038-VI
Реквизиты

Издатель: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 17.02.2011

Номер 3038-VI

Статус Действует

Редакции
24.07.2021 внесення змін (закон від 28.04.2021 N 1423-IX /1423-20/) 24.07.2021 внесення змін (закон від 17.06.2020 N 711-IX /711-20/) 27.05.2021 внесення змін (закон від 28.04.2021 N 1423-IX /1423-20/) 01.12.2020 внесення змін (закон від 17.10.2019 N 199-IX /199-20/) 16.10.2020 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 124-IX /124-20/) 01.08.2020 внесення змін (закон від 17.10.2019 N 199-IX /199-20/) 24.07.2020 внесення змін (закон від 17.06.2020 N 711-IX /711-20/) 07.06.2020 внесення змін (закон від 13.04.2020 N 554-IX /554-20/) 01.06.2020 внесення змін (закон від 17.10.2019 N 199-IX /199-20/) 01.03.2020 внесення змін (закон від 17.10.2019 N 199-IX /199-20/) 12.02.2020 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 473-IX /473-20/) 01.01.2020 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 132-IX /132-20/) 01.12.2019 внесення змін (закон від 17.10.2019 N 199-IX /199-20/) 20.10.2019 внесення змін (закон від 03.10.2019 N 155-IX /155-20/) 22.05.2019 внесення змін (закон від 25.04.2019 N 2712-VIII /2712-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 12.10.2018 внесення змін (закон від 20.03.2018 N 2354-VIII /2354-19/) 04.10.2018 внесення змін (закон від 04.09.2018 N 2517-VIII /2517-19/) 23.07.2018 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2118-VIII /2118-19/) 20.04.2018 внесення змін (закон від 22.03.2018 N 2363-VIII /2363-19/) 12.04.2018 внесення змін (закон від 20.03.2018 N 2354-VIII /2354-19/) 01.04.2018 внесення змін (закон від 01.03.2018 N 2314-VIII /2314-19/) 22.02.2018 внесення змін (закон від 06.02.2018 N 2276-VIII /2276-19/) 18.12.2017 внесення змін (закон від 17.01.2017 N 1817-VIII /1817-19/) 18.12.2017 внесення змін (закон від 23.05.2017 N 2059-VIII /2059-19/) 02.08.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2119-VIII /2119-19/) 10.06.2017 внесення змін (закон від 17.01.2017 N 1817-VIII /1817-19/) 04.06.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1983-VIII /1983-19/) 12.05.2017 внесення змін (закон від 13.04.2017 N 2020-VIII /2020-19/) 16.03.2017 внесення змін (закон від 21.02.2017 N 1854-VIII /1854-19/) 26.11.2016 внесення змін (закон від 22.09.2016 N 1540-VIII /1540-19/) 04.08.2016 внесення змін (закон від 14.07.2016 N 1472-VIII /1472-19/) 03.07.2016 внесення змін (закон від 05.06.2014 N 1315-VII /1315-18/) 09.12.2015 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 766-VIII /766-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 320-VIII /320-19/) 16.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 320-VIII /320-19/) 01.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 319-VIII /319-19/) 01.02.2015 внесення змін (закон від 13.01.2015 N 92-VIII /92-19/) 05.07.2014 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5496-VI /5496-17/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1170-VII /1170-18/) 16.10.2013 внесення змін (закон від 19.09.2013 N 606-VII /606-18/) 05.07.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5496-VI /5496-17/) 01.07.2013 внесення змін (кодекс украины від 02.10.2012 N 5403-VI /5403-17/) 05.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5496-VI /5496-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 22.06.2012 N 5021-VI /5021-17/) 18.11.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5459-VI /5459-17/) 04.09.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5018-VI /5018-17/) 08.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5059-VI /5059-17/) 15.04.2012 внесення змін (закон від 22.03.2012 N 4570-VI /4570-17/) 19.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4220-VI /4220-17/) 11.12.2011 внесення змін (закон від 17.11.2011 N 4052-VI /4052-17/) 12.06.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3395-VI /3395-17/) 17.02.2011 прийняття
Документ подготовлен в системе iplex
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про регулювання містобудівної діяльності
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 34, ст.343)( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3395-VI від 19.05.2011 , ВВР, 2011, № 50, ст.537 № 4052-VI від 17.11.2011 , ВВР, 2012, № 27, ст.274 № 4220-VI від 22.12.2011 , ВВР, 2012, № 29, ст.345 № 4570-VI від 22.03.2012 , ВВР, 2012, № 51, ст.576 № 5018-VI від 21.06.2012 , ВВР, 2013, № 22, ст.212 № 5021-VI від 22.06.2012 , ВВР, 2013, № 22, ст.214 № 5059-VI від 05.07.2012 , ВВР, 2013, № 25, ст.251 Кодексом № 5403-VI від 02.10.2012 , ВВР, 2013, № 34-35, ст.458 Законами № 5459-VI від 16.10.2012 , ВВР, 2013, № 48, ст.682 № 5496-VI від 20.11.2012 , ВВР, 2014, № 1, ст.4 № 606-VII від 19.09.2013 , ВВР, 2014, № 20-21, ст.744 № 1170-VII від 27.03.2014 , ВВР, 2014, № 22, ст.816 № 1315-VII від 05.06.2014 , ВВР, 2014, № 31, ст.1058 № 92-VIII від 13.01.2015 , ВВР, 2015, № 10, ст.59 № 319-VIII від 09.04.2015 , ВВР, 2015, № 25, ст.192 № 320-VIII від 09.04.2015 , ВВР, 2015, № 28, ст.236 № 766-VIII від 10.11.2015 , ВВР, 2015, № 52, ст.482 № 1472-VIII від 14.07.2016 , ВВР, 2016, № 34, ст.592 № 1540-VIII від 22.09.2016 , ВВР, 2016, № 51, ст.833 № 1817-VIII від 17.01.2017 , ВВР, 2017, № 9, ст.68 № 1854-VIII від 21.02.2017 , ВВР, 2017, № 13, ст.145 № 1983-VIII від 23.03.2017 , ВВР, 2017, № 25, ст.289 № 2020-VIII від 13.04.2017 , ВВР, 2017, № 22, ст.257 № 2059-VIII від 23.05.2017 , ВВР, 2017, № 29, ст.315 № 2118-VIII від 22.06.2017 , ВВР, 2017, № 33, ст.359 № 2119-VIII від 22.06.2017 , ВВР, 2017, № 34, ст.370 № 2276-VIII від 06.02.2018 , ВВР, 2018, № 11, ст.57 № 2314-VIII від 01.03.2018 , ВВР, 2018, № 15, ст.121 № 2354-VIII від 20.03.2018 , ВВР, 2018, № 16, ст.138 № 2363-VIII від 22.03.2018 , ВВР, 2018, № 17, ст.153 № 2517-VIII від 04.09.2018 , ВВР, 2018, № 41, ст.317 № 2628-VIII від 23.11.2018 , ВВР, 2018, № 49, ст.399 № 2712-VIII від 25.04.2019 , ВВР, 2019, № 23, ст.89 № 124-IX від 20.09.2019 , ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 132-IX від 20.09.2019 , ВВР, 2019, № 46, ст.299 № 155-IX від 03.10.2019 , ВВР, 2019, № 48, ст.325 - щодо набрання чинності див. пункт 1 розділу XII № 199-IX від 17.10.2019 , ВВР, 2019, № 51, ст.377 № 473-IX від 16.01.2020 № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року № 711-IX від 17.06.2020 N 1423-IX від 28.04.2021 )( У тексті Закону, крім частини другої статті 9, слова "державні будівельні норми, стандарти і правила" в усіх відмінках замінено словами "будівельні норми, державні стандарти і правила" у відповідному відмінку згідно із Законом № 4220-VI від 22.12.2011 )( У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування" у відповідному відмінку, слова "Державна архітектурно-будівельна інспекція", "інспекція державного архітектурно-будівельного контролю", "відповідна інспекція державного архітектурно-будівельного контролю" в усіх відмінках і числах замінено словами "орган державного архітектурно-будівельного контролю" у відповідному відмінку та числі, а слово "спеціально" виключено згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012 )( Зміни в частині заміни слів у тексті Закону див. у підпункті 31 пункту 7 Закону № 5496-VI від 20.11.2012 )( У тексті Закону слова "державні стандарти" та "стандарти" у всіх відмінках виключено згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
Цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва;
( Пункт 1 частини першої статті 1 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019 )
1-1) Генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 )
2) генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
( Пункт 2 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 711-IX від 17.06.2020 )
3) детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
( Пункт 3 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 711-IX від 17.06.2020 )
4) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;
4-1) інженер-консультант - фахівець із кваліфікаційним рівнем, підтвердженим органом із сертифікації персоналу, акредитованим у відповідній сфері згідно із законом, та/або суб’єкт господарювання, що має у своєму складі таких фахівців, який здійснює управління проектом, забезпечує організаційне і консультаційне супроводження комплексу робіт, пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, приймає від імені замовника відповідні рішення та виконує інші функції, визначені договором;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 )
5) інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій;
5-1) комплексний план просторового розвитку території територіальної громади - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом N 711-IX від 17.06.2020 )
5-2) концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади - документ стратегічного планування, який може розроблятися на замовлення органу місцевого самоврядування із залученням місцевих мешканців, суб’єктів господарювання, що зареєстровані та/або здійснюють господарську діяльність на території відповідної територіальної громади або мають намір здійснювати таку діяльність у межах відповідної території, і визначає довгострокові, міждисциплінарні, просторові та соціально-економічні пріоритети розвитку території, є вихідними даними для розроблення містобудівної документації на місцевому рівні на принципах сталого розвитку з метою підвищення якості життя, доступності та рівності можливостей, сприяння розвитку соціальних суспільних відносин та ділової активності, оптимізації адміністративної діяльності, відповідає державним і регіональним програмам розвитку та затверджується відповідним органом місцевого самоврядування;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 5-2 згідно із Законом N 711-IX від 17.06.2020 )
6) лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій;
7) містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;
8) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;
9) план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон;
( Пункт 9 частини першої статті 1 в редакції Закону N 711-IX від 17.06.2020 )
10) приміська зона - територія, що забезпечує просторовий та соціально-економічний розвиток міста;
11) проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва;
12) схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин;
12-1) сталий розвиток території територіальної громади - соціально, економічно та екологічно збалансований розвиток території територіальної громади, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасних та майбутніх поколінь на основі раціонального використання ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних тощо), технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 12-1 згідно із Законом N 711-IX від 17.06.2020 )
13) територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси;
14) червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення;
15) засоби безперешкодного доступу до об’єктів - інженерно-технічні, функціональні частини (елементи, конструкції) будинків, споруд будь-якого призначення, що відповідають нормативним вимогам щодо забезпечення доступності і безпеки об’єктів для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема пандуси, підйомники та платформи для осіб з інвалідністю, звукові системи тощо;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 15 згідно ізЗаконом № 473-IX від 16.01.2020 )
16) маломобільні групи населення - особи, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні у просторі, зокрема особи з інвалідністю, особи з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітні жінки, громадяни похилого віку, особи з дитячими візками;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 16 згідно ізЗаконом № 473-IX від 16.01.2020 )
17) функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 17 згідно із Законом N 711-IX від 17.06.2020 )
Стаття 2. Планування і забудова територій
1. Планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:
1) прогнозування розвитку територій;
2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;
3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;
4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;
5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об’єктів;
6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;
7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об’єктів;
8) реконструкцію існуючої забудови та територій;
9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об’єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;
10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;
10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
( Частину першу статті 2 доповнено пунктом 10-1 згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 )
11) проведення моніторингу забудови;
12) ведення містобудівного кадастру;
13) здійснення контролю у сфері містобудування.
2. Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.
3. Містобудівна документація розробляється на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об’єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру.
4. Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку" . Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".
( Статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2354-VIII від 20.03.2018 )
Стаття 3. Законодавство у сфері містобудівної діяльності
Особливості регулювання містобудівної діяльності на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у межах зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
( Частину першу статті 3 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1472-VIII від 14.07.2016 )
2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Стаття 4. Об’єкти та суб’єкти містобудування
1. Об’єктом містобудування є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов’язаного комплексного розміщення основних об’єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів, територій територіальних громад, населених пунктів, їх частин.
( У частині першій статті 4 абзаци перший - четвертий замінено абзацом згідно із Законом N 711-IX від 17.06.2020. У зв’язку з цим абзаци п’ятий і шостий вважати відповідно абзацами другим і третім )
Об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
( Абзац п’ятий частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 320-VIII від 09.04.2015 )
До об’єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об’єкти їх влаштування.
( Частину першу статті 4 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2314-VIII від 01.03.2018 )
2. Суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Стаття 5. Обов’язковість дотримання вимог містобудівної документації
1. Програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.
2. Вимоги містобудівної документації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами містобудування.
Розділ II
УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 6. Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду
( Назва статті 6 в редакції Закону № 320-VIII від 09.04.2015 )
1. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
( Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012, № 320-VIII від 09.04.2015 )
2. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" .
( Статтю 6 доповнено частиною другою згідно із Законом № 320-VIII від 09.04.2015 )
3. До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
( Статтю 6 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 320-VIII від 09.04.2015 )
Стаття 7. Зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду
1. Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:
1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;
2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях;
3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації;
4) проведення ліцензування і професійної атестації;
5) розроблення і затвердження будівельних норм, кошторисних норм, нормативів і правил, запровадження одночасної дії застосування будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій, та будівельних норм, приведених у відповідність до вимог Європейського Союзу;
( Пункт 5 частини першої статті 7 в редакції Закону № 124-IX від 20.09.2019 )
6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;
7) надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів):
( Абзац перший пункту 7 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 )
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів;
( Пункт 7 частини першої статті 7 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 )
8) здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об’єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.
2. У разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.
( Частину третю статті 7 виключено на підставі Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 )
4. Керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, встановленому законом. Такі керівники мають відповідати кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством України. Протягом трьох днів після призначення керівника структурного підрозділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київська та Севастопольська міські державні адміністрації і виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов’язані поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
5. Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду.
6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об’єктів.
( Статтю 7 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 132-IX від 20.09.2019 )( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012; в редакції Закону № 320-VIII від 09.04.2015 )
Стаття 8. Організація планування та забудови територій
1. Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
2. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
3. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
( Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012 )
Стаття 9. Нормативне регулювання планування та забудови територій
1. Нормативне регулювання планування та забудови територій здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів, правил, державних та галузевих будівельних норм.
( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, забезпечує розроблення, затвердження, перегляд, внесення змін і скасування державних будівельних норм.
( Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1315-VII від 05.06.2014 )( Текст статті 9 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012 )
Розділ III
ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ
Стаття 10. Фінансування робіт з планування територій
1. Фінансування робіт з планування територій на державному рівні, розроблення нормативних актів з питань планування і забудови територій, проведення пріоритетних науково-дослідних робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів міжнародної технічної та фінансової допомоги (у тому числі у вигляді грантів).
( Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 124-IX від 20.09.2019, N 711-IX від 17.06.2020 )
2. Фінансування робіт з планування території Автономної Республіки Крим, областей, районів, територій територіальних громад (у тому числі населених пунктів), районів у містах, кварталів, інших частин території відповідної територіальної громади, проведення містобудівного моніторингу здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, коштів міжнародної технічної та/або фінансової допомоги, у тому числі у вигляді грантів.
Розроблення детального плану території щодо земельної ділянки (групи земельних ділянок), яка перебуває у власності або користуванні фізичних чи юридичних осіб або на якій розташована будівля, споруда, що перебуває у приватній власності, може здійснюватися за рахунок коштів землевласника, землекористувача або власника будівлі, споруди, за умови виконання функцій замовника відповідним органом місцевого самоврядування.
( Частина друга статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5496-VI від 20.11.2012, № 199-IX від 17.10.2019, в редакції Закону N 711-IX від 17.06.2020 )
3. Фінансування робіт з розроблення необхідної проектної документації щодо забудови окремих земельних ділянок, на яких їх власники або користувачі мають намір здійснити будівництво, здійснюється за рахунок коштів таких осіб або інших джерел, не заборонених законом.
( Частина третя статті 10 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 199-IX від 17.10.2019, N 711-IX від 17.06.2020 )( Частину четверту статті 10 виключено на підставі Закону N 711-IX від 17.06.2020 )
Стаття 11. Планування територій на державному рівні
1. Планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до закону Генеральної схеми планування території України, схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них.
2. Містобудівна документація на державному рівні підлягає експертизі та стратегічній екологічній оцінці.
( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2354-VIII від 20.03.2018 )
Стаття 12. Розроблення та затвердження схем планування окремих частин території України
1. За рішенням Кабінету Міністрів України розробляються схеми планування окремих частин території України: кількох областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат, територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій.
2. Замовниками схем планування окремих частин території України є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради.
3. Схеми планування окремих частин території України затверджуються рішенням замовників таких схем.
4. Склад, зміст, порядок розроблення схем планування окремих частин території України визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Стаття 13. Планування територій на регіональному рівні
1. Планування територій на регіональному рівні здійснюється шляхом розроблення схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів.
2. За рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних (районних) державних адміністрацій можуть розроблятися схеми планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів).
( Статтю 13 доповнено частиною другою згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 )
Стаття 14. Розроблення та затвердження схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів
1. Рішення про розроблення схем планування території Автономної Республіки Крим, областей, районів або про внесення змін до них чи окремих їх розділів приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна обласна або районна рада.
( Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 )
2. Організація розроблення та внесення змін до схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів здійснюється відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та районними державними адміністраціями.
( Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 )
3. Замовником схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні обласні та районні ради.
4. Схеми планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів затверджуються рішенням відповідних рад за умови здійснення стратегічної екологічної оцінки та отримання позитивного висновку державної експертизи.
( Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2354-VIII від 20.03.2018 )
5. Склад, зміст, порядок розроблення містобудівної документації на регіональному рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Стаття 15. Реалізація схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів
1. Реалізація схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів здійснюється шляхом розроблення, затвердження і виконання відповідних програм економічного і соціального розвитку.
2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та районні державні адміністрації забезпечують проведення моніторингу реалізації схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів.
3. У разі зміни соціально-економічних показників, на основі яких розроблено схеми планування території Автономної Республіки Крим, області, району, або виникнення потреби у розміщенні об’єктів державного, регіонального значення Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна або районна рада приймають рішення про розроблення чи про внесення змін до схеми планування відповідної території.
Стаття 16. Планування територій на місцевому рівні
1. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.
Порядок обміну інформацією між містобудівним кадастром та Державним земельним кадастром встановлюється Кабінетом Міністрів України.
2. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
Оновлення містобудівної документації передбачає:
1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;
2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму;
3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних.
Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 16-1, 17, 18 та 19 цього Закону. При цьому затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні, що не пов’язано із внесенням змін до неї, не потребує звернення до відповідних органів виконавчої влади для визначення державних інтересів, проведення громадського обговорення. Стратегічна екологічна оцінка такої документації не здійснюється, крім випадку, якщо замовником відповідно до законодавства прийнято рішення про здійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування.
3. Внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному законодавством для її розроблення та затвердження.
4. Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.
5. Обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України "Про Державний земельний кадастр".
Класифікація обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 16 в редакції Закону N 711-IX від 17.06.2020 )
Стаття 16-1. Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади
1. Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади (далі - комплексний план) розробляється на всю територію територіальної громади.
Комплексний план не розробляється, якщо територія громади включає лише територію населеного пункту.
2. Комплексний план передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами.
Комплексний план розробляється та затверджується з метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади з додержанням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та з урахуванням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності).
При реалізації комплексного плану суб’єкти містобудування зобов’язані дотримуватися його положень.
3. Комплексний план включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади, а також:
генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади;
генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану, які відповідно до цієї статті визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і підлягають включенню до нього;
генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);
планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів та детальних планів територій у межах території територіальної громади в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України;
детальні плани території у межах території територіальної громади (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);
межі функціональних зон усієї території територіальної громади з вимогами до забудови та ландшафтної організації таких зон (плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади розробляються у складі генеральних планів та включаються до складу комплексного плану одночасно із затвердженням відповідних генеральних планів);
історико-архітектурні опорні плани історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України (включаються до складу комплексного плану як невід’ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів).
4. Рішення про затвердження комплексного плану повинно містити відомості про:
генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану, які відповідно до цієї статті визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і включені до нього;
генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, які відповідно до цієї статті визнані такими, що не відповідають вимогам законодавства та/або не узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і втрачають чинність одночасно з набранням чинності комплексним планом;
назви населених пунктів, генеральний план або планувальні рішення яких розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з набранням чинності комплексним планом;
назви населених пунктів, щодо яких встановлена необхідність розроблення генеральних планів;
опис меж територій у межах території територіальної громади, детальні плани яких розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з комплексним планом.
5. Генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади деталізують положення комплексного плану та є його невід’ємними складовими. Детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральних планів населених пунктів, а щодо територій, на які відповідно до цього Закону генеральні плани не розробляються, - комплексного плану. Детальні плани території одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими комплексного плану та/або генерального плану населеного пункту.
Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не передбачено рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади розробляються у складі генеральних планів таких населених пунктів.
У разі якщо рішенням про затвердження комплексного плану встановлена необхідність розроблення генерального плану населеного пункту, комплексний план повинен містити межі функціональних зон у такому населеному пункті та інші складові плану зонування території такого населеного пункту в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України. До затвердження генеральних планів таких населених пунктів функціональне призначення територій у їх межах визначається відповідно до комплексного плану.
6. До складу комплексного плану обов’язково включаються планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі формування земельних ділянок), на яких планується розміщення:
за рахунок державного або місцевого бюджету: об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства); об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області; об’єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об’єктів передбачено комплексним планом);
інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.
Після затвердження комплексного плану відомості про такі земельні ділянки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.
7. Розробником комплексного плану може бути суб’єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
8. Вихідними даними для розроблення комплексного плану є відомості про:
об’єкти Державного земельного кадастру;
об’єкти нерухомого майна (крім земельних ділянок);
речові права на нерухоме майно (включаючи земельні ділянки);
обмеження у використанні земель;
об’єкти лісового фонду;
території та об’єкти природно-заповідного фонду та інші території екомережі;
об’єкти Смарагдової мережі;
об’єкти водного фонду та водно-болотні угіддя;
мінерально-сировинні ресурси;
об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам’ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території, музеї;
населення;
об’єкти виробничого комплексу;
об’єкти невиробничого комплексу (науково-дослідні та проектні організації, заклади освіти);
об’єкти соціальної сфери;
об’єкти цивільного захисту;
об’єкти інженерної інфраструктури (водопостачання, водовідведення, тепло-, електро-, газопостачання, об’єкти телефонізації, трубопровідного транспорту);
об’єкти дорожньо-транспортної інфраструктури (залізничні та автомобільні дороги, мостові споруди, підприємства та парк автотранспорту, об’єкти автосервісу, міжселенні транспортні маршрути, авто- та залізничні станції, авто-, залізничні, річкові, морські вокзали, об’єкти повітряного транспорту);
об’єкти природної і техногенної небезпеки, розташовані на території територіальної громади та суміжних адміністративно-територіальних утворень;
природно-кліматичні умови;
стан навколишнього природного середовища (земель, ґрунтів, водного та повітряного простору, інших компонентів довкілля);
ризик виникнення на території надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
розміщення на території територіальної громади об’єктів, визначених Генеральною схемою планування території України, Державною стратегією регіонального розвитку, Стратегією сталого розвитку України;
положення концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади;
положення затвердженої містобудівної документації регіонального та місцевого рівнів, що стосуються використання території територіальної громади;
стратегічні та оперативні цілі, визначені регіональною стратегією розвитку, що поширюються на територію територіальної громади, стратегію розвитку громади;
прогнози та програми економічного і соціального розвитку, галузей економіки, прийняті на державному, обласному, районному та місцевому рівнях, що поширюються на територію територіальної громади;
стратегії, програми та плани у сфері охорони навколишнього природного середовища і сталого використання земель, ґрунтів, вод, лісів та інших природних ресурсів, формування екомережі;
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про регулювання містобудівної діяльності
Цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва;
1-1) Генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України;
2) генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
3) детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
4) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;
4-1) інженер-консультант - фахівець із кваліфікаційним рівнем, підтвердженим органом із сертифікації персоналу, акредитованим у відповідній сфері згідно із законом, та/або суб’єкт господарювання, що має у своєму складі таких фахівців, який здійснює управління проектом, забезпечує організаційне і консультаційне супроводження комплексу робіт, пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, приймає від імені замовника відповідні рішення та виконує інші функції, визначені договором;
5) інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій;

30 днiв передплати безкоштовно!