Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Закон від 01.07.2004 №1952-IV

Верховна Рада України Закон від 01.07.2004 №1952-IV
Последняя редакция от 23.05.2020. Внесення змін (закон від 13.05.2020 N 590-IX /590-20/)
Реквизиты

Издатель: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 01.07.2004

Номер 1952-IV

Статус Действует

Редакции
23.05.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 590-IX /590-20/) 16.01.2020 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 340-IX /340-20/) 21.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 324-IX /324-20/) 02.11.2019 внесення змін (закон від 03.10.2019 N 159-IX /159-20/) 20.10.2019 внесення змін (закон від 03.10.2019 N 155-IX /155-20/) 21.10.2019 внесення змін (кодекс украины від 18.10.2018 N 2597-VIII /2597-19/) 18.10.2019 внесення змін (закон від 02.10.2019 N 140-IX /140-20/) 17.10.2019 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 132-IX /132-20/) 04.02.2019 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2478-VIII /2478-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2498-VIII /2498-19/) 28.08.2018 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2475-VIII /2475-19/) 25.07.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2443-VIII /2443-19/) 07.03.2018 внесення змін (закон від 18.01.2018 N 2269-VIII /2269-19/) 04.06.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1983-VIII /1983-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1791-VIII /1791-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 02.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1666-VIII /1666-19/) 19.10.2016 внесення змін (закон від 20.09.2016 N 1533-VIII /1533-19/) 05.10.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1404-VIII /1404-19/) 01.01.2016 нова редакція (закон від 26.11.2015 N 834-VIII /834-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 20.10.2014 N 1709-VII /1709-18/) 09.12.2015 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 766-VIII /766-19/) 06.10.2015 внесення змін (закон від 14.07.2015 N 597-VIII /597-19/) 12.08.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 629-VIII /629-19/) 07.08.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 630-VIII /630-19/) 10.07.2015 внесення змін (закон від 18.06.2015 N 541-VIII /541-19/) 01.07.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 417-VIII /417-19/) 01.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 319-VIII /319-19/) 05.04.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 191-VIII /191-19/) 25.03.2015 внесення змін (закон від 05.03.2015 N 247-VIII /247-19/) 06.02.2015 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1702-VII /1702-18/) 25.11.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1701-VII /1701-18/) 06.08.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1253-VII /1253-18/) 09.05.2014 внесення змін (закон від 15.04.2014 N 1212-VII /1212-18/) 08.05.2014 внесення змін (закон від 16.04.2014 N 1219-VII /1219-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5037-VI /5037-17/) 13.11.2013 внесення змін (закон від 10.10.2013 N 641-VII /641-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 16.06.2013 внесення змін (закон від 14.05.2013 N 233-VII /233-18/) 09.06.2013 внесення змін (закон від 16.05.2013 N 245-VII /245-18/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3613-VI /3613-17/) 12.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5461-VI /5461-17/) 04.10.2012 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5206-VI /5206-17/) 08.08.2012 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5037-VI /5037-17/) 16.03.2010 нова редакція (закон від 11.02.2010 N 1878-VI /1878-17/) 15.12.2009 внесення змін (закон від 17.11.2009 N 1559-VI /1559-17/) 01.05.2009 внесення змін (закон від 05.03.2009 N 1066-VI /1066-17/) 29.01.2006 внесення змін (закон від 23.06.2005 N 2704-IV /2704-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3201-IV /3201-15/) 27.01.2005 внесення змін (закон від 20.01.2005 N 2375-IV /2375-15/) 01.07.2004 прийняття
Документ подготовлен в системе iplex
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 51, ст.553)( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2375-IV від 20.01.2005 , ВВР, 2005, № 10, ст.194 № 2704-IV від 23.06.2005 , ВВР, 2005, № 32, ст.421 № 3201-IV від 15.12.2005 , ВВР, 2006, № 13, ст.110 № 1066-VI від 05.03.2009 , ВВР, 2009, № 29, ст.396 № 1559-VI від 17.11.2009 , ВВР, 2010, № 1, ст.2 )( В редакції Закону № 1878-VI від 11.02.2010 , ВВР, 2010, № 18, ст.141 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3613-VI від 07.07.2011 , ВВР, 2012, № 8, ст.61 № 5037-VI від 04.07.2012 , ВВР, 2013, № 23, ст.224 № 5206-VI від 06.09.2012 , ВВР, 2013, № 32, ст.411 № 5461-VI від 16.10.2012 , ВВР, 2014, № 5, ст.62 № 233-VII від 14.05.2013 , ВВР, 2014, № 11, ст.136 № 245-VII від 16.05.2013 , ВВР, 2014, № 12, ст.178 № 406-VII від 04.07.2013 , ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 641-VII від 10.10.2013 , ВВР, 2014, № 22, ст.772 № 1212-VII від 15.04.2014 , ВВР, 2014, № 25, ст.891 № 1219-VII від 16.04.2014 , ВВР, 2014, № 23, ст.876 № 1253-VII від 13.05.2014 , ВВР, 2014, № 28, ст.935 № 1701-VII від 14.10.2014 , ВВР, 2014, № 46, ст.2048 № 1702-VII від 14.10.2014 , ВВР, 2014, № 50-51, ст.2057 № 191-VIII від 12.02.2015 , ВВР, 2015, № 21, ст.133 № 247-VIII від 05.03.2015 , ВВР, 2015, № 21, ст.141 № 319-VIII від 09.04.2015 , ВВР, 2015, № 25, ст.192 № 417-VIII від 14.05.2015 , ВВР, 2015, № 29, ст.262 № 541-VIII від 18.06.2015 , ВВР, 2015, № 32, ст.315 № 597-VIII від 14.07.2015 , ВВР, 2015, № 35, ст.343 № 629-VIII від 16.07.2015 , ВВР, 2015, № 43, ст.386 № 630-VIII від 16.07.2015 , ВВР, 2015, № 39, ст.375 № 766-VIII від 10.11.2015 , ВВР, 2015, № 52, ст.482 )( В редакції Закону № 834-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 1, ст.9 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1404-VIII від 02.06.2016 , ВВР, 2016, № 30, ст.542 № 1533-VIII від 20.09.2016 , ВВР, 2016, № 44, ст.747 № 1666-VIII від 06.10.2016 , ВВР, 2016, № 47, ст.800 № 1774-VIII від 06.12.2016 , ВВР, 2017, № 2, ст.25 № 1791-VIII від 20.12.2016 , ВВР, 2017, № 4, ст.42 № 1983-VIII від 23.03.2017 , ВВР, 2017, № 25, ст.289 № 2269-VIII від 18.01.2018 , ВВР, 2018, № 12, ст.68 № 2443-VIII від 22.05.2018 , ВВР, 2018, № 33, ст.250 № 2475-VIII від 03.07.2018 , ВВР, 2018, № 36, ст.272 № 2478-VIII від 03.07.2018 , ВВР, 2018, № 46, ст.368 № 2498-VIII від 10.07.2018 , ВВР, 2018, № 37, ст.277 Кодексом № 2597-VIII від 18.10.2018 , ВВР, 2019, № 19, ст.74 Законами № 132-IX від 20.09.2019 , ВВР, 2019, № 46, ст.299 № 140-IX від 02.10.2019 , ВВР, 2019, № 47, ст.311 № 155-IX від 03.10.2019 , ВВР, 2019, № 48, ст.325 - щодо набрання чинності див. пункт 1 розділу XII № 159-IX від 03.10.2019 , ВВР, 2019, № 47, ст.312 № 324-IX від 03.12.2019 , ВВР, 2020, № 11, ст.63 № 340-IX від 05.12.2019 , ВВР, 2020, № 12, ст.66 N 590-IX від 13.05.2020 )( У тексті Закону слова "органи державної податкової служби" замінено словами "органи доходів і зборів" згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера застосування Закону
1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
( Абзац перший частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об’єкта.
( Абзац другий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019 )
2. Дія цього Закону не поширюється на державну реєстрацію повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних та інших об’єктів цивільних прав, на які законом може бути поширено правовий режим нерухомої речі.
Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
( Пункт 1 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
2) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження;
( Пункт 2 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019 )
3) заявник:
власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав;
( Абзац другий пункту 3 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018 )
орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав;
іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки;
орган місцевого самоврядування - у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку;
( Абзац шостий пункту 3 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
приватний партнер (концесіонер) - у разі проведення державної реєстрації права державної або комунальної власності на нерухоме майно, речові права на яке виникли в результаті створення, та/або будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення), та/або управління (користування, експлуатація, технічне обслуговування) за договором, укладеним в рамках здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором;
( Пункт 3 частини першої статті 2 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 155-IX від 03.10.2019 )
державний партнер (концесієдавець) або за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття права державної або комунальної власності на земельну ділянку, необхідну для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії), для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на таку земельну ділянку;
( Пункт 3 частини першої статті 2 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 155-IX від 03.10.2019 )
4) інший правонабувач - орендар, концесіонер, приватний партнер, суб’єкт іншого права, похідного від права власності, іпотекодержатель, спадкоємець (у разі оформлення спадщини, до складу якої входять речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації згідно із цим Законом);
( Пункт 4 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 155-IX від 03.10.2019 )
5) обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину;
( Пункт 5 частини першої статті 2 в редакції Закону № 340-IX від 05.12.2019 )
6) територіальні органи Міністерства юстиції України - територіальні органи Міністерства юстиції України, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі;
7) технічний адміністратор Державного реєстру прав (далі - технічний адміністратор) - державне унітарне підприємство, визначене Міністерством юстиції України та віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром;
8) реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.
( Пункту 8 частини першої статті 2 в редакції Закону № 1666-VIII від 06.10.2016 )
9) реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру;
( Частину першу статті 2 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016; в редакції Закону № 340-IX від 05.12.2019 )
10) камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.
( Частину першу статті 2 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
2. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України та законах України.
Стаття 3. Засади державної реєстрації прав
1. Загальними засадами державної реєстрації прав є:
1) гарантування державою об’єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
2) обов’язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав;
( Частину першу статті 3 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом № 159-IX від 03.10.2019 )
3) публічність державної реєстрації прав;
4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;
5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
2. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
3. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.
4. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
5. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.
На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 32-1цього Закону.
( Частина п'ята статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016; в редакції Закону № 159-IX від 03.10.2019 )
Стаття 4. Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації
1. Державній реєстрації прав підлягають:
1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
( Пункт 1 частини першої статті 4 в редакції Закону № 132-IX від 20.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019 )
2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:
( Абзац перший пункту 2 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019 )
право користування (сервітут);
право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
право господарського відання;
право оперативного управління;
право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
( Абзац дев'ятий пункту 2 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 340-IX від 05.12.2019 )
право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань);
( Абзац десятий пункту 2 частини першої статті 4 в редакції Закону № 132-IX від 20.09.2019 )
інші речові права відповідно до закону;
( Пункт 3 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 340-IX від 05.12.2019 )
4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва:
заборона відчуження та/або користування;
арешт;
іпотека;
вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;
податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
інші обтяження відповідно до закону.
( Пункт 4 частини першої статті 4 в редакції Закону № 340-IX від 05.12.2019 )
2. У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними.
( Статтю 4 доповнено частиною другою згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019 )
Стаття 5. Нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав
1. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно зКодексом № 2597-VIII від 18.10.2018 )
2. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.
3. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
( Абзац перший частини третьої статті 5 із змінами, внесеними згідно зКодексом № 2597-VIII від 18.10.2018 )
Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.
4. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.
Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ
Стаття 6. Система органів та суб’єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав
1. Організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб’єкти державної реєстрації прав:
виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
( Абзац третій пункту 2 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 159-IX від 03.10.2019 )
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
2. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
( Частину третю статті 6 виключено на підставі Закону № 159-IX від 03.10.2019 )
Стаття 7. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав
1. Міністерство юстиції України:
1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;
2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;
3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;
4) організовує роботу, пов’язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;
5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;
( Пункт 5 частини першої статті 7 в редакції Закону № 1666-VIII від 06.10.2016 )
6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб’єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;
( Пункт 6 частини першої статті 7 в редакції Закону № 1666-VIII від 06.10.2016 )
7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;
8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;
9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;
9-1) надає узагальнені роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;
( Частину першу статті 7 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 8. Повноваження територіальних органів Міністерства юстиції України
1. Територіальні органи Міністерства юстиції України в межах території, на якій вони здійснюють свою діяльність:
( Пункт 1 частини першої статті 8 виключено на підставі Закону № 1666-VIII від 06.10.2016 )
2) розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав та приймають обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;
3) складають протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;
4) організовують роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, уповноважених осіб суб’єктів державної реєстрації прав;
( Пункт 4 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
5) приймають рішення про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів, уповноважених осіб суб’єктів державної реєстрації прав до Державного реєстру прав у випадках, передбачених цим Законом;
( Пункт 5 частини першої статті 8 в редакції Закону № 1666-VIII від 06.10.2016 )
6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 9. Повноваження суб’єктів державної реєстрації прав
1. До повноважень суб’єктів державної реєстрації прав належить:
1) забезпечення:
проведення державної реєстрації прав;
ведення Державного реєстру прав;
взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
формування та зберігання реєстраційних справ.
( Абзац п'ятий пункту 1 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;
( Пункт 1 частини першої статті 9 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
( Частину другу статті 9 виключено на підставі Закону № 159-IX від 03.10.2019 )
Стаття 10. Державний реєстратор
1. Державним реєстратором є:
1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
2) нотаріус;
3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
( Пункт 3 частини першої статті 10 в редакції Законів № 1404-VIII від 02.06.2016, № 159-IX від 03.10.2019 )
2. Державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав у разі, якщо речове право на нерухоме майно, обтяження такого права набувається, змінюється або припиняється за суб’єктом державної реєстрації прав, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором.
Дія абзацу першого цієї частини щодо перебування у трудових відносинах не поширюється на державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями щодо державної реєстрації прав на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень.
( Частину другу статті 10 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
Державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав на своє ім’я, на ім’я свого чоловіка (дружини), його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), суб’єкта господарювання, засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація прав проводиться іншим державним реєстратором.
3. Державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
( Абзац перший пункту 1 частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
( Абзац четвертий пункту 1 частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
( Пункт 2 частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв’язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв’язку з вчиненням такої дії.
( Пункт 3 частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016; в редакції Закону № 159-IX від 03.10.2019 )
4) під час проведення реєстраційних дій обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи;
( Пункт 4 частини третьої статті 10 в редакції Закону № 1666-VIII від 06.10.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 159-IX від 03.10.2019 )
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження;
( Пункт 5 частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1666-VIII від 06.10.2016, № 340-IX від 05.12.2019 )
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;
( Пункт 6 частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
( Пункт 7 частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
( Пункт 8 частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;
( Абзац перший пункту 9 частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )( Абзац другий пункту 9 частини третьої статті 10 виключено на підставі Закону № 1666-VIII від 06.10.2016 )
9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;
( Частину третю статті 10 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 )
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
4. Державний реєстратор має свою печатку, крім нотаріуса, який має печатку, визначену Законом України "Про нотаріат".
Зразок та опис печатки державного реєстратора встановлює Міністерство юстиції України.
Стаття 11. Прийняття рішень державним реєстратором
1. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
( Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
2. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
Розділ III
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ПРАВ
Стаття 12. Державний реєстр прав
1. Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
( Частина перша статті 12 в редакції Закону № 1666-VIII від 06.10.2016 )
2. Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
( Частина друга статті 12 в редакції Закону № 1666-VIII від 06.10.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019 )
3. До Державного реєстру прав не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.
4. Ведення Державного реєстру прав здійснюється з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.
5. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.
Дія абзацу третього цієї частини не поширюється на випадки використання таких відомостей у судових спорах, пов’язаних з визнанням чи поновленням речових прав.
Зміна ідентифікаційних даних суб’єкта речового права, обтяження речового права та/або зміна характеристик об’єкта нерухомого майна не впливають на дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Зміни характеристик об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, вносяться під час проведення державної реєстрації права власності на такий об’єкт у результаті вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення речових прав.
( Частина п'ята статті 12 в редакції Закону № 340-IX від 05.12.2019 )
6. Державний реєстр прав є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.
Майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, що забезпечує діяльність Державного реєстру прав, та компіляції даних Державного реєстру прав належать державі.
Вилучення будь-яких документів або частин Державного реєстру прав не допускається, крім випадків, передбачених законом.
7. Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Державного реєстру прав, технічних та технологічних заходів з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав здійснюються технічним адміністратором відповідно до цього Закону, законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних".
( Статтю 12 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
8. Доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав здійснюється шляхом багатофакторної аутентифікації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення Державного реєстру прав.
( Статтю 12 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 159-IX від 03.10.2019 )
Стаття 13. Структура Державного реєстру прав
1. Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.
( Статтю 13 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
2. На кожний об’єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна.
3. Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про:
1) нерухоме майно;
2) право власності (довірчої власності) та суб’єкта (суб’єктів) цього права;
( Пункт 2 частини третьої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 132-IX від 20.09.2019 )
3) інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав;
4) обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта (суб’єктів) цих обтяжень.
У разі відсутності відкритого на об’єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта (суб’єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
Після відкриття на об’єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта (суб’єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.
( Частину четверту статті 13 виключено на підставі Закону № 1666-VIII від 06.10.2016 )
5. Порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України.
Стаття 14. Закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи
1. Розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі:
1) знищення об’єкта нерухомого майна;
2) поділу, об’єднання об’єктів нерухомого майна або виділу частки з об’єкта нерухомого майна;
3) державної реєстрації права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об’єкт незавершеного будівництва;
4) скасування державної реєстрації земельної ділянки.
У разі наявності в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об’єкт нерухомого майна в результаті допущення технічної помилки закривається розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше.
Закритий розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа не підлягають поновленню. У разі скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу Державного реєстру прав на об’єкт нерухомого майна відкривається новий розділ та формується нова реєстраційна справа відповідно до цього Закону.
2. У разі знищення об’єкта нерухомого майна або скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об’єкта скасовується.
Розділ Державного реєстру прав закривається державним реєстратором одночасно із проведенням державної реєстрації припинення речових прав, обтяжень речових прав, про що державний реєстратор обов’язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача.
3. У разі поділу об’єкта нерухомого майна або виділу частки з об’єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об’єкта скасовується. На кожний новостворений об’єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, а також присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об’єктів.
Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об’єкта, що поділяється, або при виділі частки з цього об’єкта одночасно з відкриттям розділів Державного реєстру прав на кожний новостворений об’єкт переносяться до таких розділів. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права, обтяження речових прав не поширюються на всі новостворені об’єкти нерухомого майна, відомості про такі права, обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об’єктів, яких вони стосуються.
У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав щодо об’єкта, що поділяється, або при виділі частки з цього об’єкта за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов’язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.
4. У разі об’єднання об’єктів нерухомого майна відповідні розділи Державного реєстру прав та реєстраційні справи закриваються, а реєстраційні номери таких об’єктів скасовуються. Для новоствореного об’єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, а також присвоюється новий реєстраційний номер такому об’єкту.
Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об’єктів, що об’єднуються, одночасно з відкриттям розділу Державного реєстру прав на новостворений об’єкт переносяться до такого розділу.
У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав щодо об’єктів, що об’єднуються, за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов’язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.
5. У разі проведення державної реєстрації права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об’єкт незавершеного будівництва, відповідний розділ та реєстраційна справа щодо об’єкта незавершеного будівництва закриваються, а реєстраційний номер такого об’єкта скасовується. Для новоствореного об’єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, а також присвоюється новий реєстраційний номер такому об’єкту.
Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об’єкта незавершеного будівництва одночасно із відкриттям розділу Державного реєстру прав на новостворений об’єкт переносяться до такого розділу.
У разі наявності зареєстрованих обтяжень речових прав щодо об’єкта незавершеного будівництва за результатом перенесення відомостей про такі обтяження державний реєстратор обов’язково невідкладно повідомляє відповідного обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про обтяження.
6. У разі закриття розділу Державного реєстру прав у зв’язку з наявністю в цьому реєстрі двох і більше розділів на один об’єкт нерухомого майна в результаті допущення технічної помилки розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше, закриваються, а реєстраційний номер такого об’єкта скасовується.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в розділі Державного реєстру прав, що закривається як помилковий, одночасно із закриттям такого розділу переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого раніше на об’єкт нерухомого майна.
У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав, відомості про які містяться в розділі Державного реєстру прав, що закривається як помилковий, за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов’язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.
У разі якщо у зв’язку з наявністю в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об’єкт нерухомого майна в результаті допущення технічної помилки виявлено суперечності між зареєстрованими речовими правами, закриття розділу Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставі судового рішення.
7. У разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об’єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.
( Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016; в редакції Закону № 340-IX від 05.12.2019 )
Стаття 15. Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера застосування Закону
1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об’єкта.
2. Дія цього Закону не поширюється на державну реєстрацію повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних та інших об’єктів цивільних прав, на які законом може бути поширено правовий режим нерухомої речі.
Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
2) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження;
3) заявник:
власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав;
орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав;

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!