Щодо застосування норм Кодексу

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 13.08.2019 №3776/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
Последняя редакция от 13.08.2019. Прийняття
Реквизиты

Издатель: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 13.08.2019

Номер 3776/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Статус Действует

Документ подготовлен в системе iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
13.08.2019 N 3776/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування норм Кодексу у зв'язку з внесенням змін Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) та в межах компетенції повідомляє таке.
У запиті Товариство поінформувало, що здійснює господарську діяльність з перевезення небезпечних вантажів (пального), та має у користуванні ємність, в якій зберігається пальне для власних потреб підприємства, а саме для заправки власних та орендованих транспортних засобів.
З урахуванням викладеного Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.
1. В якому випадку Товариству необхідно реєструватися розпорядником акцизного складу та чи буде заправлення власного транспорту власним пальним реалізацією такого пального?
2. Чи є заправка Товариством власних транспортних засобів пальним для потреб власного споживання роздрібною торгівлею пальним?
3. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на роздрібну торгівлю пальним?
4. Чи необхідно в такому випадку Товариству встановлювати реєстратори розрахункових операцій, якщо заправлення власних транспортних засобів власним пальним не є розрахунковою операцією, та сплачувати акцизний податок на таке пальне?
Щодо питання 1.
З 01.07.2019 р. набули чинності норми підпунктів 14.1.6, 14.1.61, 14.1.224 та 14.1.2241пункту 14.1 статті 14 Кодексу, якими визначено поняття акцизних складів, акцизних складів пересувних, та їх розпорядників.
Акцизний склад - це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема:
приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягів пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу.
Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки (підпункт 14.1.61пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - зокрема, суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Таким чином при визначенні приміщення та/або території акцизним складом, необхідно врахувати такі критерії: загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, обсяги отриманого протягом календарного року пального та напрями його використання.
Тобто, для суб'єктів господарювання, які відповідають наведеним критеріям, не є акцизними складами приміщення та/ або території, на яких вони як власники або користувачі зберігають та використовують пальне виключно для потреб власного споживання та отримують протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів та на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів. Однак, у разі недотримання хоча б одного із зазначених критеріїв, для суб'єктів господарювання такі приміщення та/або території є акцизними складами, в тому числі і у випадку, коли вони використовують отримане пальне виключно для потреб власного споживання та здійснюють операції з реалізації та зберігання пального іншим особам.
При цьому, суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу буде вважатися розпорядником акцизного складу, відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
Відповідно до пункту 22 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу платники податку були зобов'язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку були станом на 1 липня 2019 року.
Суб'єкти господарювання, які відповідали визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов'язані були до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку були станом на 1 липня 2019 року.
Згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі, (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Разом з цим відповідно до абзацу десятого цього ж пункту не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.
Отже, операція з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного на акцизний склад, розпорядником якого є Товариство для зберігання, а також операція з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу, розпорядником якого є Товариство, для власного споживання, з 01 липня 2019 року належать до операцій з реалізації пального в розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
Щодо питань 2, 3 та 4.
Законом N 2628 внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2019 року.
Відповідно до статті 1 Закону N 481 роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.
Відповідно до ст. 15 Закону N 481 роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Отже, у разі якщо Товариство не здійснює роздрібну торгівлю пальним, у розумінні Закону N 481, йому не потрібно отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним та встановлювати реєстратори розрахункових операцій.
Згідно з підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з:
реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:
отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Отже, відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об'єкт оподаткування акцизним податком виникатиме у Товариства тільки у разі, якщо обсяги реалізованого Товариством пального перевищуватимуть обсяги отриманого пального від інших суб'єктів господарювання, за які сплачено акцизний податок.
Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, відповідно ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається за можливе.
Для надання більш повної та ґрунтовної відповіді на ці питання Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу за індивідуальною податковою консультацією та надати копії відповідних документів, з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
13.08.2019 N 3776/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування норм Кодексу у зв'язку з внесенням змін Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) та в межах компетенції повідомляє таке.
У запиті Товариство поінформувало, що здійснює господарську діяльність з перевезення небезпечних вантажів (пального), та має у користуванні ємність, в якій зберігається пальне для власних потреб підприємства, а саме для заправки власних та орендованих транспортних засобів.
З урахуванням викладеного Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.
1. В якому випадку Товариству необхідно реєструватися розпорядником акцизного складу та чи буде заправлення власного транспорту власним пальним реалізацією такого пального?
2. Чи є заправка Товариством власних транспортних засобів пальним для потреб власного споживання роздрібною торгівлею пальним?
3. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на роздрібну торгівлю пальним?
4. Чи необхідно в такому випадку Товариству встановлювати реєстратори розрахункових операцій, якщо заправлення власних транспортних засобів власним пальним не є розрахунковою операцією, та сплачувати акцизний податок на таке пальне?
Щодо питання 1.
З 01.07.2019 р. набули чинності норми підпунктів 14.1.6, 14.1.61, 14.1.224 та 14.1.2241пункту 14.1 статті 14 Кодексу, якими визначено поняття акцизних складів, акцизних складів пересувних, та їх розпорядників.