Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330). Кодекс від 07.12.1984 №8073-X

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки Кодекс України, Кодекс, Закон від 07.12.1984 №8073-X
Внимание! Не последняя редакция от 25.02.2000. Внесення змін (закон від 13.01.2000 N 1381-XIV /1381-14/)
Реквизиты

Издатель: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки

Тип Кодекс України, Кодекс, Закон

Дата 07.12.1984

Номер 8073-X

Статус Действует

Редакции
18.10.2019 внесення змін ( від 02.10.2019 N 140-IX /140-20/) 25.09.2019 внесення змін (закон від 11.09.2019 N 54-IX /54-20/) 22.08.2019 внесення змін (закон від 08.11.2018 N 2612-VIII /2612-19/) 03.07.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2740-VIII /2740-19/) 27.06.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2747-VIII /2747-19/) 07.02.2019 внесення змін (закон від 21.06.2018 N 2473-VIII /2473-19/) 07.02.2019 внесення змін (закон від 21.12.2017 N 2258-VIII /2258-19/) 02.02.2019 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2501-VIII /2501-19/) 19.01.2019 внесення змін (закон від 18.12.2018 N 2657-VIII /2657-19/) 11.01.2019 внесення змін (закон від 06.12.2018 N 2646-VIII /2646-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 31.12.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2444-VIII /2444-19/) 23.11.2018 визнання неконституційними окремих положень (решение від 23.11.2018 N 10-р/2018 /v010p710-18/) 27.09.2018 внесення змін (закон від 21.12.2017 N 2262-VIII /2262-19/) 28.08.2018 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2475-VIII /2475-19/) 02.08.2018 внесення змін (закон від 12.07.2018 N 2505-VIII /2505-19/) 23.07.2018 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2118-VIII /2118-19/) 25.05.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2444-VIII /2444-19/) 29.04.2018 внесення змін (закон від 27.02.2018 N 2293-VIII /2293-19/) 06.02.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2234-VIII /2234-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 15.12.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2147-VIII /2147а-19/) 18.12.2017 внесення змін (закон від 23.05.2017 N 2059-VIII /2059-19/) 26.10.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2109-VIII /2109-19/) 04.08.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2120-VIII /2120-19/) 03.08.2017 внесення змін (закон від 13.07.2017 N 2136-VIII /2136-19/) 02.08.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2119-VIII /2119-19/) 19.07.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1982-VIII /1982-19/) 09.07.2017 внесення змін (закон від 06.06.2017 N 2081-VIII /2081-19/) 10.06.2017 внесення змін (закон від 17.01.2017 N 1817-VIII /1817-19/) 07.05.2017 внесення змін (закон від 17.01.2017 N 1812-VIII /1812-19/) 26.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1977-VIII /1977-19/) 16.04.2017 внесення змін (закон від 16.03.2017 N 1952-VIII /1952-19/) 05.01.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1798-VIII /1798-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 04.12.2016 внесення змін (закон від 15.11.2016 N 1742-VIII /1742-19/) 30.11.2016 внесення змін (закон від 02.11.2016 N 1723-VIII /1723-19/) 30.11.2016 внесення змін (закон від 03.11.2016 N 1727-VIII /1727-19/) 26.11.2016 внесення змін (закон від 22.09.2016 N 1540-VIII /1540-19/) 02.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1666-VIII /1666-19/) 05.10.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1404-VIII /1404-19/) 11.06.2016 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 772-VIII /772-19/) 18.06.2016 внесення змін (закон від 19.05.2016 N 1379-VIII /1379-19/) 04.04.2016 внесення змін (закон від 10.12.2015 N 888-VIII /888-19/) 01.04.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 922-VIII /922-19/) 10.02.2016 внесення змін (закон від 15.01.2015 N 124-VIII /124-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 26.11.2015 N 834-VIII /834-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 05.06.2014 N 1314-VII /1314-18/) 28.12.2015 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 901-VIII /901-19/) 26.11.2015 внесення змін (закон від 08.10.2015 N 731-VIII /731-19/) 26.11.2015 внесення змін (закон від 03.11.2015 N 734-VIII /734-19/) 06.10.2015 внесення змін (закон від 14.07.2015 N 597-VIII /597-19/) 30.09.2015 внесення змін (закон від 17.06.2015 N 530-VIII /530-19/) 20.09.2015 внесення змін (закон від 22.07.2014 N 1602-VII /1602-18/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 320-VIII /320-19/) 22.08.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 649-VIII /649-19/) 12.08.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 629-VIII /629-19/) 08.08.2015 внесення змін (закон від 14.07.2015 N 596-VIII /596-19/) 09.08.2015 внесення змін (закон від 02.07.2015 N 576-VIII /576-19/) 28.06.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 222-VIII /222-19/) 26.05.2015 тлумачення (решение від 26.05.2015 N 5-рп/2015 /v005p710-15/) 09.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 322-VIII /322-19/) 26.04.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 198-VIII /198-19/) 26.04.2015 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1700-VII /1700-18/) 31.03.2015 тлумачення (решение від 31.03.2015 N 2-рп/2015 /v002p710-15/) 10.04.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 193-VIII /193-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/) 28.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 192-VIII /192-19/) 05.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 187-VIII /187-19/) 05.03.2015 внесення змін (закон від 05.02.2015 N 158-VIII /158-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 198-VIII /198-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 14.08.2014 N 1648-VII /1648-18/) 25.11.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1701-VII /1701-18/) 26.10.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1697-VII /1697-18/) 17.08.2014 внесення змін (закон від 22.07.2014 N 1600-VII /1600-18/) 07.07.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1258-VII /1258-18/) 22.06.2014 внесення змін (закон від 29.05.2014 N 1283-VII /1283-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 04.06.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1261-VII /1261-18/) 27.04.2014 внесення змін (закон від 15.04.2014 N 1207-VII /1207-18/) 02.03.2014 внесення змін (закон від 23.02.2014 N 767-VII /767-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 732-VII /732-18/) 01.02.2014 внесення змін (закон від 21.11.2013 N 709-VII /709-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 721-VII /721-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 03.07.2013 N 383-VII /383-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5404-VI /5404-17/) 16.11.2013 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 656-VII /656-18/) 23.10.2013 внесення змін (закон від 19.09.2013 N 590-VII /590-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 13.06.2013 внесення змін (закон від 17.05.2012 N 4709-VI /4709-17/) 08.06.2013 внесення змін (закон від 16.05.2013 N 243-VII /243-18/) 18.05.2013 внесення змін (закон від 18.04.2013 N 221-VII /221-18/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5518-VI /5518-17/) 05.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5502-VI /5502-17/) 05.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5496-VI /5496-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.07.2012 N 5178-VI /5178-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3613-VI /3613-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.06.2011 N 3460-VI /3460-17/) 12.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5461-VI /5461-17/) 09.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5462-VI /5462-17/) 05.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5460-VI /5460-17/) 02.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5463-VI /5463-17/) 01.12.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5288-VI /5288-17/) 18.11.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5459-VI /5459-17/) 18.11.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5456-VI /5456-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5411-VI /5411-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5316-VI /5316-17/) 18.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5284-VI /5284-17/) 13.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5289-VI /5289-17/) 21.09.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4452-VI /4452-17/) 16.09.2012 внесення змін (закон від 22.09.2011 N 3778-VI /3778-17/) 15.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5076-VI /5076-17/) 03.08.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5007-VI /5007-17/) 02.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5065-VI /5065-17/) 09.11.2011 внесення змін (закон від 06.10.2011 N 3830-VI /3830-17/) 05.07.2012 внесення змін (закон від 07.06.2012 N 4950-VI /4950-17/) 01.07.2012 внесення змін (закон від 02.06.2011 N 3454-VI /3454-17/) 15.06.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4837-VI /4837-17/) 17.06.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4847-VI /4847-17/) 19.04.2012 внесення змін (закон від 22.03.2012 N 4565-VI /4565-17/) 06.04.2012 внесення змін (закон від 07.12.2011 N 4082-VI /4082-17/) 21.03.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4444-VI /4444-17/) 05.02.2012 внесення змін (закон від 12.01.2012 N 4319-VI /4319-17/) 19.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4220-VI /4220-17/) 17.01.2012 внесення змін (закон від 15.11.2011 N 4025-VI /4025-17/) 05.01.2012 внесення змін (закон від 08.09.2011 N 3720-VI /3720-17/) 18.12.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3384-VI /3384-17/) 25.11.2011 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3261-VI /3261-17/) 01.11.2011 внесення змін (закон від 08.09.2011 N 3718-VI /3718-17/) 11.10.2011 визнання неконституційними окремих положень (решение від 11.10.2011 N 10-рп/2011 /v010p710-11/) 11.10.2011 визнання конституційними окремих положень (решение від 11.10.2011 N 10-рп/2011 /v010p710-11/) 18.09.2011 внесення змін (закон від 17.02.2011 N 3045-VI /3045-17/) 16.09.2011 внесення змін (кодекс украины від 19.05.2011 N 3393-VI /3393-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 13.08.2011 внесення змін (закон від 05.07.2011 N 3565-VI /3565-17/) 05.08.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3532-VI /3532-17/) 17.07.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3521-VI /3521-17/) 14.07.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3530-VI /3530-17/) 05.07.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2735-VI /2735-17/) 01.07.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3207-VI /3207-17/) 15.04.2011 внесення змін (закон від 17.03.2011 N 3163-VI /3163-17/) 13.04.2011 внесення змін (закон від 17.03.2011 N 3161-VI /3161-17/) 16.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1825-VI /1825-17/) 08.03.2011 внесення змін (закон від 04.11.2010 N 2677-VI /2677-17/) 05.02.2011 внесення змін (закон від 13.01.2011 N 2947-VI /2947-17/) 05.01.2011 внесення змін (закон від 21.12.2010 N 2808-VI /2808-17/) 06.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2742-VI /2742-17/) 22.12.2010 визнання неконституційними окремих положень (решение від 22.12.2010 N 23-рп/2010 /v023p710-10/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2511-VI /2511-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 08.07.2010 N 2464-VI /2464-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 11.06.2009 N 1508-VI /1508-17/) 16.10.2010 внесення змін (закон від 23.09.2010 N 2558-VI /2558-17/) 12.10.2010 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2518-VI /2518-17/) 20.08.2010 внесення змін (закон від 18.05.2010 N 2258-VI /2258-17/) 03.08.2010 внесення змін (закон від 07.07.2010 N 2453-VI /2453-17/) 23.07.2010 внесення змін (закон від 29.06.2010 N 2374-VI /2374-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 06.07.2010 N 2430-VI /2430-17/) 22.07.2010 внесення змін (закон від 09.07.2010 N 2479-VI /2479-17/) 07.07.2010 внесення змін (закон від 15.06.2010 N 2339-VI /2339-17/) 30.06.2010 внесення змін (закон від 01.06.2010 N 2299-VI /2299-17/) 15.05.2010 внесення змін (закон від 13.05.2010 N 2181-VI /2181-17/) 16.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1827-VI /1827-17/) 08.12.2009 внесення змін (закон від 05.11.2009 N 1708-VI /1708-17/) 05.06.1996 внесення змін (закон від 15.05.1996 N 196/96-ВР /196/96-ВР/) 06.03.1996 внесення змін (закон від 06.03.1996 N 81/96-ВР /81/96-ВР/) 11.07.2009 внесення змін (закон від 11.06.2009 N 1512-VI /1512-17/) 25.06.2009 внесення змін (закон від 03.06.2009 N 1435-VI /1435-17/) 19.06.2009 внесення змін (закон від 21.05.2009 N 1393-VI /1393-17/) 13.06.2009 внесення змін (закон від 21.05.2009 N 1386-VI /1386-17/) 11.06.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1254-VI /1254-17/) 30.04.2009 внесення змін (закон від 19.03.2009 N 1180-VI /1180-17/) 12.03.2009 внесення змін (закон від 18.12.2008 N 692-VI /692-17/) 11.03.2009 внесення змін (закон від 19.02.2009 N 1027-VI /1027-17/) 03.02.2009 визнання конституційними окремих положень (решение від 03.02.2009 N 4-рп/2009 /v004p710-09/) 04.02.2009 внесення змін (закон від 15.01.2009 N 885-VI /885-17/) 14.01.2009 внесення змін (закон від 25.12.2008 N 801-VI /801-17/) 01.01.2009 внесення змін (закон від 25.09.2008 N 599-VI /599-17/) 16.11.2008 внесення змін (закон від 24.09.2008 N 586-VI /586-17/) 07.05.2008 внесення змін (закон від 15.04.2008 N 271-VI /271-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 16.05.2007 N 1026-V /1026-16/) 20.06.2007 внесення змін (закон від 11.05.2007 N 1014-V /1014-16/) 19.06.2007 внесення змін (закон від 17.05.2007 N 1033-V /1033-16/) 14.06.2007 внесення змін (закон від 19.04.2007 N 956-V /956-16/) 31.03.2007 внесення змін (закон від 14.03.2007 N 736-V /736-16/) 16.03.2007 внесення змін (закон від 22.02.2007 N 695-V /695-16/) 11.03.2007 внесення змін (закон від 01.12.2006 N 424-V /424-16/) 28.02.2007 внесення змін (закон від 08.02.2007 N 622-V /622-16/) 20.01.2007 внесення змін (закон від 11.01.2007 N 577-V /577-16/) 17.01.2007 внесення змін (закон від 22.12.2006 N 534-V /534-16/) 12.01.2007 внесення змін (закон від 12.12.2006 N 435-V /435-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3475-IV /3475-15/) 25.03.2006 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3504-IV /3504-15/) 02.03.2006 внесення змін (закон від 12.01.2006 N 3336-IV /3336-15/) 10.02.2006 внесення змін (закон від 17.01.2006 N 3349-IV /3349-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3201-IV /3201-15/) 07.01.2006 внесення змін (закон від 15.11.2005 N 3078-IV /3078-15/) 05.01.2006 внесення змін (закон від 06.09.2005 N 2806-IV /2806-15/) 13.12.2005 внесення змін (закон від 17.11.2005 N 3108-IV /3108-15/) 25.10.2005 внесення змін (закон від 22.09.2005 N 2899-IV /2899-15/) 30.06.2005 внесення змін (закон від 02.06.2005 N 2635-IV /2635-15/) 30.06.2005 внесення змін (закон від 31.05.2005 N 2598-IV /2598-15/) 22.06.2005 внесення змін (закон від 31.05.2005 N 2600-IV /2600-15/) 16.02.2005 внесення змін (закон від 12.01.2005 N 2322-IV /2322-15/) 13.01.2005 внесення змін (закон від 16.12.2004 N 2247-IV /2247-15/) 11.01.2005 внесення змін (закон від 18.11.2004 N 2188-IV /2188-15/) 14.12.2004 внесення змін (закон від 18.11.2004 N 2197-IV /2197-15/) 03.08.2004 внесення змін (закон від 24.06.2004 N 1876-IV /1876-15/) 08.07.2004 внесення змін (закон від 17.06.2004 N 1805-IV /1805-15/) 26.06.2004 внесення змін (закон від 03.06.2004 N 1745-IV /1745-15/) 09.06.2004 внесення змін (закон від 18.05.2004 N 1723-IV /1723-15/) 09.06.2004 внесення змін (закон від 11.05.2004 N 1703-IV /1703-15/) 08.06.2004 внесення змін (закон від 18.05.2004 N 1725-IV /1725-15/) 07.06.2004 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1284-IV /1284-15/) 02.03.2004 внесення змін (закон від 03.02.2004 N 1410-IV /1410-15/) 08.01.2004 внесення змін (закон від 11.12.2003 N 1377-IV /1377-15/) 23.12.2003 внесення змін (закон від 20.11.2003 N 1299-IV /1299-15/) 23.12.2003 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1280-IV /1280-15/) 09.12.2003 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1254-IV /1254-15/) 19.11.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1098-IV /1098-15/) 02.10.2003 внесення змін (закон від 11.09.2003 N 1155-IV /1155-15/) 12.08.2003 внесення змін (закон від 11.07.2003 N 1122-IV /1122-15/) 09.08.2003 внесення змін (закон від 11.07.2003 N 1128-IV /1128-15/) 06.08.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1107-IV /1107-15/) 01.08.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 662-IV /662-15/) 20.06.2003 внесення змін (закон від 22.05.2003 N 860-IV /860-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 762-IV /762-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 249-IV /249-15/) 07.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 759-IV /759-15/) 05.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 749-IV /749-15/) 05.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 743-IV /743-15/) 06.05.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 676-IV /676-15/) 25.04.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 666-IV /666-15/) 22.03.2003 внесення змін (закон від 20.02.2003 N 548-IV /548-15/) 12.03.2003 внесення змін (закон від 20.02.2003 N 552-IV /552-15/) 11.02.2003 внесення змін (закон від 16.01.2003 N 429-IV /429-15/) 29.01.2003 внесення змін (закон від 26.12.2002 N 394-IV /394-15/) 28.11.2002 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 254-IV /254-15/) 07.03.2002 внесення змін (закон від 07.02.2002 N 3048-III /3048-14/) 17.01.2002 внесення змін (закон від 17.01.2002 N 2953-III /2953-14/) 16.01.2002 внесення змін (закон від 13.12.2001 N 2888-III /2888-14/) 14.12.2001 внесення змін (закон від 15.11.2001 N 2787-III /2787-14/) 31.10.2001 внесення змін (закон від 04.10.2001 N 2747-III /2747-14/) 16.10.2001 внесення змін (закон від 20.09.2001 N 2703-III /2703-14/) 13.09.2001 внесення змін (закон від 13.09.2001 N 2686-III /2686-14/) 11.07.2001 внесення змін (закон від 21.06.2001 N 2550-III /2550-14/) 24.05.2001 внесення змін (закон від 24.05.2001 N 2443-III /2443-14/) 17.05.2001 внесення змін (закон від 17.05.2001 N 2415-III /2415-14/) 05.05.2001 внесення змін (закон від 05.04.2001 N 2350-III /2350-14/) 20.02.2001 внесення змін (закон від 18.01.2001 N 2247-III /2247-14/) 11.02.2001 внесення змін (закон від 21.12.2000 N 2171-III /2171-14/) 19.12.2000 внесення змін (закон від 16.11.2000 N 2114-III /2114-14/) 19.10.2000 внесення змін (закон від 19.10.2000 N 2056-III /2056-14/) 05.10.2000 внесення змін (закон від 05.10.2000 N 2029-III /2029-14/) 21.09.2000 внесення змін (закон від 21.09.2000 N 1986-III /1986-14/) 23.08.2000 внесення змін (закон від 13.07.2000 N 1929-III /1929-14/) 09.06.2000 внесення змін (закон від 18.05.2000 N 1744-III /1744-14/) 20.04.2000 внесення змін (закон від 20.04.2000 N 1685-III /1685-14/) 20.04.2000 внесення змін (закон від 23.03.2000 N 1580-III /1580-14/) 25.02.2000 внесення змін (закон від 13.01.2000 N 1381-XIV /1381-14/) 01.02.2000 внесення змін (закон від 11.01.2000 N 1368-XIV /1368-14/) 19.01.2000 внесення змін (закон від 22.12.1999 N 1342-XIV /1342-14/) 18.01.2000 внесення змін (закон від 14.12.1999 N 1288-XIV /1288-14/) 07.12.1999 внесення змін (закон від 17.11.1999 N 1228-XIV /1228-14/) 30.10.1999 внесення змін (закон від 08.10.1999 N 1142-XIV /1142-14/) 19.10.1999 внесення змін (закон від 21.09.1999 N 1080-XIV /1080-14/) 07.10.1999 внесення змін (закон від 14.09.1999 N 1040-XIV /1040-14/) 27.08.1999 внесення змін (закон від 16.07.1999 N 998-XIV /998-14/) 04.08.1999 внесення змін (закон від 09.07.1999 N 898-XIV /898-14/) 08.07.1999 внесення змін (закон від 08.07.1999 N 863-XIV /863-14/) 02.07.1999 внесення змін (закон від 02.07.1999 N 812-XIV /812-14/) 24.03.1999 внесення змін (закон від 24.03.1999 N 557-XIV /557-14/) 10.03.1999 внесення змін (закон від 18.02.1999 N 444-XIV /444-14/) 19.01.1999 внесення змін (закон від 23.12.1998 N 352-XIV /352-14/) 28.04.1998 внесення змін (закон від 24.03.1998 N 210/98-ВР /210/98-ВР/) 25.02.1998 внесення змін (закон від 04.02.1998 N 73/98-ВР /73/98-ВР/) 16.12.1997 внесення змін (закон від 21.11.1997 N 666/97-ВР /666/97-ВР/) 19.11.1997 внесення змін (закон від 19.11.1997 N 651/97-ВР /651/97-ВР/) 20.06.1997 внесення змін (закон від 04.06.1997 N 308/97-ВР /308/97-ВР/) 18.03.1997 внесення змін (закон від 07.02.1997 N 55/97-ВР /55/97-ВР/) 11.02.1997 внесення змін (закон від 23.01.1997 N 23/97-ВР /23/97-ВР/) 29.12.1996 внесення змін (закон від 14.11.1996 N 497/96-ВР /497/96-ВР/) 26.11.1996 внесення змін (закон від 13.11.1996 N 489/96-ВР /489/96-ВР/) 23.10.1996 внесення змін (закон від 02.10.1996 N 398/96-ВР /398/96-ВР/) 01.10.1996 внесення змін (закон від 01.10.1996 N 386/96-ВР /386/96-ВР/)
Документ подготовлен в системе iplex
( Абзац третій пункту 4 частини першої статті 255 виключено на підставі Закону N 81/96-ВР від 06.03.96 )( Абзац третій пункту 4 частини першої статті 255 виключено на підставі Закону N 81/96-ВР від 06.03.96 )
громадський лісовий інспектор (статті 49, 50, 63-77, частина друга статті 83, стаття 85 (крім порушень правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів), статті 87-89, частина друга статті 91);
( Абзац четвертий пункту 4 частини першої статті 255 виключено на підставі Закону N 81/96-ВР від 06.03.96 )( Абзац четвертий пункту 4 частини першої статті 255 виключено на підставі Закону N 81/96-ВР від 06.03.96 )
громадський інспектор охорони природи (статті 49, 50, 63-77, частина друга статті 83, стаття 85 (крім порушень правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів), статті 87-89, частина друга статті 91, стаття 163);
громадський інспектор Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (стаття 92);
( Абзац шостий пункту 4 частини першої статті 255 виключено на підставі Закону N 81/96-ВР від 06.03.96)( Абзац шостий пункту 4 частини першої статті 255 виключено на підставі Закону N 81/96-ВР від 06.03.96)
громадський інспектор Українського товариства мисливців і рибалок (стаття 163);
член інспекції робітничого контролю профспілок (стаття 155).
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244, 244-2 - 244-8 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:
1) посадові особи органів, що здійснюють контроль за використанням нафтопродуктів у народному господарстві (стаття 161);
2) народний дружинник (статті 65, 66, 70, 73, 77, 82, 85 (за порушення правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів)), 85-1, 89-91, статті 121-128, частини перша і друга статті 129, частини перша і друга статті 130, статті 139, 140, 153 та 163 );
3) позаштатний інспектор Державної інспекції по маломірних суднах Української РСР (частина перша, третя, четверта і п'ята статті 116, частина друга статті 116 1, частина третя статті 116-2, частина перша статті 117, стаття 118, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, частини перша і друга статті 131);
4) громадський лісовий інспектор (статті 63, 64-70, 73, 77);
громадський мисливський інспектор (статті 85, 85-1, 91-2 в частині порушення правил полювання);
громадський інспектор органів рибоохорони (стаття 85, 85-1, 91-2 в частині порушення правил рибальства і охорони рибних запасів);
громадський інспектор охорони навколишнього природного середовища (статті 65-1, 77, 77-1, 78, 82, 85, 85-1, 89 (щодо диких тварин), 90, 91, 91-2, 153, 163);
4-1) посадові особи підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу
5) посадові особи виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів, органів, які здійснюють державний і відомчий контроль за охороною і використанням тваринного світу, посадові особи заповідників та інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду, працівники міліції (стаття 85 в частині порушення правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів);
6) посадові особи органів залізничного транспорту (стаття 123);
7) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об'єднань громадян (статті 120, 175, 188-8);
8) посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями і військовозобов'язаними, призваними на збори, - частина четверта статті 122, статті 122-1, 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, частини перша і друга статті 130, частина перша статті 132, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань);
9) адміністрація підприємств, установ і організацій (стаття 132);
10) посадові особи органів державної контрольно-ревізійної служби України (стаття 164-5);
11) посадові особи органів внутрішніх справ (частина перша статті 59 (про правопорушення, вчинені в межах санітарних зон джерел водопостачання), частина перша статті 61 (щодо пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв), статті 77-1, 155-1);
12) посадові особи органів Державного комітету України у справах захисту прав споживачів та органів державного контролю за цінами (стаття 155-1).
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статті 244-1 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені посадові особи Управління дорогоцінних металів Міністерства фінансів СРСР і державних інспекцій пробірного нагляду Міністерства фінансів СРСР, які здійснюють ревізії і перевірки підприємств, установ і організацій, що перероблюють, застосовують і використовують дорогоцінні метали і камені у всіх видах і вироби, що їх містять.
У випадках, прямо передбачених законодавством, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших державних органів, представники громадських організацій і органів громадської самодіяльності.
( Стаття 255 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86,N 3282-11 від 19.12.86, N 3690-11 від 12.03.87, N 4134-11 від12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N4982-11 від 25.11.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11від 27.04.89, N 7545-11 від 19.05.89, N 8411-11 від 23.11.89,N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N 9082-11 від20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 9280-11 від 14.05.90, N 647-12від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91, N 1369-12 від 29.07.91,N 1413-12 від 09.08.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 1255-12від 25.06.91, N 2354-12 від 15.05.92, N 2547-12 від 07.07.92, N2704-12 від 16.10.92, N 2857-12 від 15.12.92, N 2977-12 від03.02.93, N 2992-12 від 04.02.93, N 3039-12 від 03.03.93, N3134-12 від 22.04.93, N 3176-12 від 04.05.93, N 3350-12 від30.06.93, N 3582-12 від 11.11.93, N 3683-12 від 15.12.93, N3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 23.12.94, N 3890-12 від28.01.94, N 4040-12 від 25.02.94, N 4044-12 від 25.02.94,N 155/94-ВР від 29.07.94, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 209/94-ВРвід 14.10.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 8/95-ВР від 19.01.95,N 64/95-ВР від 15.02.95, N 75/95-ВР від 28.02.95, N 79/95-ВР від01.03.95, N 123/95-ВР від 05.04.95, N 296/95-ВР від 11.07.95, N81/96-ВР від 06.03.96, N 323/96-ВР від 12.07.96, N 386/96-ВР від01.10.96, N 489/96-ВР від 13.11.96, N 497/96-ВР від 14.11.96, N23/97-ВР від 23.01.97, N 308/97-ВР від 04.06.97, N 651/97-ВР від19.11.97, N 666/97-ВР від 21.11.97, N 210/98-ВР від 24.03.98, N 352-XIV від 23.12.98, N 444-XIV від 18.02.99, N 557-XIV від 24.03.99, N 812-XIV від 02.07.99, 998-XIV від 16.07.99, N 1080-XIV від 21.09.99, N 1381-XIV від 13.01.2000 )
Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Стаття 257. Надіслання протоколу
Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається
Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, 90, 91, 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, частинами першою, другою і третьою статті 121, частинами першою, другою і третьою статті 122, статтею 125, частиною третьою статті 126, частинами першою та другою статті 127, статтями 134, 135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до законодавства штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Якщо порушник оспорює стягнення, що на нього накладається за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, то складається протокол про адміністративне правопорушення.
( Стаття 258 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11від 03.04.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89,N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від07.02.97 )
Стаття 259. Доставлення порушника
З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в міліцію чи в штаб добровільної народної дружини по охороні громадського порядку працівником міліції або народним дружинником.
При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.
При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної і відомчої лісової охорони, а в колгоспних лісах - працівники лісової охорони колгоспів або міжколгоспних лісгоспів (лісництв), уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний або відомчий контроль за охороною і використанням тваринного світу, посадові особи заповідників та інших особливо охоронюваних територій, а також працівники міліції можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у міліцію чи в приміщення виконавчого комітету селищної, сільської Ради народних депутатів. Доставлення порушника може провадитись також народними дружинниками, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами.
При вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше державне або громадське майно, порушника може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в міліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.
Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк.
Перебування доставленої особи в штабі добровільної народної дружини, приміщенні виконавчого комітету селищної, сільської Ради народних депутатів не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше.
( Стаття 259 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-12від 03.04.86 )
Глава 20
АДМІНІСТРАТИВНЕ ЗАТРИМАННЯ. ОСОБИСТИЙ ОГЛЯД. ОГЛЯД РЕЧЕЙ І ВИЛУЧЕННЯ РЕЧЕЙ ТА ДОКУМЕНТІВ
Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення
У випадках, прямо передбачених законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.
Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів з метою, передбаченою цією статтею, визначається законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Стаття 261. Адміністративне затримання
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
На прохання особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушеня, про місце її перебування повідомляються її родичі, адміністрація за місцем роботи або навчання. Про затримання неповнолітнього повідомлення його батьків або осіб, які їх замінюють, є обов'язковим.
Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Адміністративне затримання провадиться:
1) органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, народного дружинника, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при прояві неповаги до суду, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, а також в інших випадках, прямо передбачених законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР;
2) прикордонними військами - при порушенні прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України;
3) старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше державне або громадське майно;
4) посадовими особами військової інспекції безпеки дорожнього руху - при порушенні водіями або іншими особами, які керують транспортними засобами Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правил дорожнього руху.
( Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4134-11 від 12.06.87,N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 557-XIV від 24.03.99, N 812-XIV від 02.07.99 )
Стаття 263. Строки адміністративного затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв'язку з особливою потребою законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.
Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, народного дружинника, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції, може бути затримано до розгляду справи народним суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До розгляду народним суддею справи може бути затримано також осіб, які порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях.
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.
( Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6347-11від 03.08.88, N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N647-12 від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 812-XIV від 02.07.99 )
Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей
Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і прикордонних військ, а у випадках, прямо передбачених законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР, також і інших органів.
Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами органів внутрішніх справ, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ, прикордонних військ, природоохоронних органів, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також працівники міліції можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.
Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.
Особистий огляд, огляд речей у митних установах провадиться в порядку, встановленому Митним кодексом СРСР.
( Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86; Законом N 3176-12 від 04.05.93 )
Стаття 265. Вилучення речей і документів
Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Президії Верховної Ради СРСР або Президії Верховної Ради Української РСР. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції.
При затриманні предметів контрабанди для забезпечення стягнення штрафу допускається вилучення речей (цінностей) у особи яка вчинила контрабанду, якщо остання не має постійного місця проживання в СРСР.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
При вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 - 195-4 цього Кодексу, працівник міліції має право вилучити вогнепальну, пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та холодну зброю, бойові припаси, електрошокові пристрої і спеціальні засоби. Працівник міліції має право провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку, встановленому статтею 264 цього Кодексу. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов'язків, вилучення зброї, особистий огляд і огляд речей застосовується лише у невідкладних випадках.
При вчиненні порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення, у водія чи судноводія вилучається посвідчення водія (талон до нього, свідоцтво, диплом) на строк до винесення постанови у справі та сплати порушником штрафу, що фіксується у талоні до посвідчення водія, який повертається водію, або видається тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном. В разі відсутності у водія при вчиненні адміністративних порушень посвідчення водія або талона до нього, а так само в разі ухилення водія від сплати штрафу може бути затриманий транспортний засіб порушника до сплати ним штрафу. Про вилучені речі і документи робиться запис у протоколі про адміністративне порушення.
При вчиненні порушень, передбачених статтею 81 (щодо порушень, пов'язаних з використанням автомототранспортних засобів), частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 122-3, 126, частинами першою і другою статті 130, частиною другою статті 132, частиною четвертою статті 133 цього Кодексу, працівник міліції вилучає номерні знаки транспортного засобу або затримує транспортний засіб і доставляє його для тимчасового зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці до усунення порушення, а в разі вчинення порушень, передбачених статтею 122-2, а так само в разі залишення водієм транспортного засобу на порушення правил зупинки і стоянки - до оформлення відповідних документів про правопорушення. При цьому робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення і (або) про огляд транспортного засобу. Порядок затримання номерних знаків і транспортних засобів визначається Міністерством внутрішніх справ України, а порядок зберігання затриманих транспортних засобів та оплати за їх доставку і зберігання - Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
( Стаття 265 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 7542-11 від 19.05.89, N1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12від 23.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 323/96-ВР від 12.07.96 )
Стаття 266. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп'яніння
Водії, судноводії та інші особи, які керують транспортними засобами, річковими і маломірними суднами і щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами або суднами та оглядові на стан сп'яніння.
Направлення зазначених осіб для огляду на стан сп'яніння і проведення огляду їх провадиться в порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ СРСР, Міністерством охорони здоров'я СРСР і Міністерством юстиції СРСР.
Стаття 267. Оскарження адміністративного затримання, огляду і вилучення речей та документів
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або прокуророві.
Глава 21
ОСОБИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 157, 160, 160-2, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7 і 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення її від явки на виклик органу внутрішніх справ або народного судді цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.
Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
( Стаття 268 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 7445-11 від 27.04.89,N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від18.01.91, Законом N 386/96-ВР від 01.10.96 )
Стаття 269. Потерпілий
Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Стаття 270. Законні представники
Інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
Стаття 271. Адвокат
У розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат.
Адвокат має право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила від її імені приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером, що його видає юридична консультація.
Стаття 272. Свідок
Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок забов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.
Стаття 273. Експерт
Експерт призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Експерт забов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях.
Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.
Стаття 274. Перекладач
Перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Перекладач забов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.
Стаття 275. Відшкодування витрат потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам
Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються у встановленому порядку витрати, що їх вони зазнали у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
За особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Глава 22
РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121-126, 128, частинами першою і другою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть розглядатися також за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.
Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
Законодавством України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
( Стаття 276 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 7542-11 від 19.05.89,N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12від 23.12.93, N 244/94-ВР від 15.11.94 )
Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, 44-1, 106-1, 106-2, статтею 162, 173, 173-1, 178, 185 і частиною першою статті 185-3, статтею 185-7, розглядаються протягом доби, статтями 146, 157, 160, 160-2, 185-1, 186-2 і 186-4 - у триденний строк, статтями 46-1, 51 і 176 - у п'ятиденний строк, а статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк.
Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
( Стаття 277 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87,N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90,N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91; ЗаконамиN 3039-12 від 03.03.93, N 3890-12 від 28.01.94, N 64/95-ВР від15.02.95, N 386/96-ВР від 01.10.96 )
Стаття 278. Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення
Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.
Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд товариського суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі, організації чи їх структурних підрозділах, громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
( Стаття 280 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11від 16.10.85 )
Стаття 281. Протокол засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення
При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються:
1) дата і місце засідання;
2) найменування і склад органу, який розглядає справу;
3) зміст справи, що розглядається;
4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі;
5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду;
6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи;
7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.
Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень
Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. При вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.
Глава 23
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого комітету селищної, сільської Ради народних депутатів по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
( Стаття 283 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВРвід 15.11.94 )
Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення
По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд товариського суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі, організації чи їх структурних підрозділах, громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
( Стаття 284 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11від 16.10.85; Законом N 244/94-ВР від 15.11.94 )
Стаття 285. Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
По справах про порушення митних правил та про контрабанду копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом СРСР.
По справах про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 цього Кодексу, щодо особи, якій вогнестрільну зброю, а також бойові припаси ввірено в зв'язку з виконанням службових обов'язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, адміністративна комісія (виконавчий комітет селищної, сільської Ради народних депутатів) надсилає копії постанови (рішення), крім того, відповідному підприємству, установі або організації для відома і органу внутрішніх справ для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнестрільною зброєю.
Стаття 286. Доведення постанови про накладення адміністративного стягнення до відома громадськості
Орган (посадова особа), який розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 51, частинами першою і другою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 157, 173, 176, 177, 178 цього Кодексу, доводить до відома адміністрації або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання порушника, а передбачені статтями 210 і 211 - до відома керівника підприємства, установи, організації, колгоспу та навчального закладу за місцем роботи (навчання) про накладене на нього стягнення. По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 51, цього Кодексу, про прийняте рішення доводиться також до відома адміністрації підприємства, установи, організації, або органу внутрішніх справ, що надіслали до суду протокол про дрібне розкрадення. По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 43, 109-115, 120, частинами першою, другою і третьою статті 133, частиною першою статті 134, частинами першою, другою і третьою статті 135, вчинені злісними порушниками, про прийняте рішення доводиться до відома адміністрації або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання злісного порушника.
( Стаття 286 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 3282-11 від 19.12.86, N 4135-11 від 12.06.87,N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від15.11.91 )
Глава 24
ОСКАРЖЕННЯ І ОПРОТЕСТУВАННЯ ПОСТАНОВИ ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 287. Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова районного (міського) народного суду (народного судді) про накладення адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР.
Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:
1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної Ради народних депутатів або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним;
2) рішення виконавчого комітету селищної, сільської Ради народних депутатів - у виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним;
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним; постанову про накладення іншого адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), після чого скаргу може бути подано в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним.
Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення;
4) постанову органу внутрішніх справ (посадової особи), Державної інспекції по маломірних суднах Української РСР про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження, зафіксованого на місці вчинення правопорушення без складення протоколу, - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі);
5) постанову посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху по справі про порушення правил дорожнього руху, - вищестоящій посадовій особі, правомочній розглядати скаргу.
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.
Особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державної пошлини.
( Стаття 288 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11від 03.04.86, N 7542-11 від 19.05.89; Законами N 2857-12 від15.12.92, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 557-XIV від 24.03.99 )
Стаття 289. Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Стаття 290. Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.
Стаття 291. Зупинення виконання постанови в зв'язку з поданням скарги або принесенням протесту
Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування заходів стягнення, передбачених статтями 26 і 32 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.
Стаття 292. Строк розгляду скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення
Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законодавством СРСР.
Стаття 293. Розгляд скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Стаття 294. Повноваження судді, начальника органу внутрішніх справ, голови вищестоящого суду і начальника вищестоящого органу внутрішніх справ щодо перегляду справи
Постанову судді у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1, 42-1 - 42-3, 41-3, 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 51 - 51-2, частиною першою статті 106-1, частиною п'ятою статті 121, частиною другою статті 130, статтями 146, 157, 160, 160-2, 160-4, 164-3, 164-6 - 164-8, 166-1 - 166-4, 173, 173-1, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, статтями 184 - 185-11, 186-2, 186-4, 186-5, 187, 188-1, 208-1 і 212-2 цього Кодексу, а також постанови у справах про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, може бути скасовано або змінено за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора - головою вищестоящого суду.
Кодекс України про адміністративні правопорушення
(статті 213 - 330)
Розділ III. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Глава 16
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських Рад народних депутатів;
2) виконавчими комітетами селищних, сільських Рад народних депутатів;
3) районними (міськими), районними в містах комісіями в справах неповнолітніх;
4) районними (міськими) судами (суддями);
5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, сільських, селищних Рад народних депутатів вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).
Виконавчі комітети сільських, селищних Рад народних депутатів, судді районних (міських) судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.
Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії утворюються відповідними Радами народних депутатів у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.