Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров’я

Верховна Рада України

1. Частину четверту статті 104 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити словами "крім випадків, передбачених законом".

2. В Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст.19 із наступними змінами):

1) у статті 14:

у частині п’ятій слова "формують і розміщують державні замовлення з метою матеріально-технічного забезпечення сфери" виключити;

доповнити частиною сьомою такого змісту:

"Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють управління комунальними закладами охорони здоров’я, організацію їх матеріально-технічного, кадрового та фінансового забезпечення відповідно до закону";

2) у статті 16:

частину першу викласти в такій редакції:

"Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють розвитку закладів охорони здоров’я усіх форм власності";

частину третю після слів "формується з урахуванням" доповнити словами "планів розвитку госпітальних округів";

частину четверту викласти в такій редакції:

"З метою забезпечення територіальної доступності якісної медичної допомоги населенню створюється госпітальний округ. Госпітальний округ - це сукупність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, що забезпечують медичне обслуговування населення відповідної території. У межах госпітального округу визначаються опорні заклади охорони здоров’я. Порядок створення госпітальних округів та перелік опорних закладів охорони здоров’я затверджуються Кабінетом Міністрів України";

після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"Органи місцевого самоврядування здійснюють планування розвитку мережі закладів охорони здоров’я комунальної форми власності, приймають рішення про створення, припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров’я самостійно з урахуванням плану розвитку госпітального округу".

У зв’язку з цим частини п’яту - п’ятнадцяту вважати відповідно частинами шостою - шістнадцятою;

частину чотирнадцяту доповнити другим реченням такого змісту: "Заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати шляхом здійснення співробітництва територіальних громад у формах, передбачених законом, у тому числі як спільне комунальне підприємство";

частину шістнадцяту викласти в такій редакції:

"Заклади охорони здоров’я комунальної та державної форми власності, що діють в організаційно-правовій формі установи, можуть бути реорганізовані, у тому числі шляхом перетворення, за рішенням власника або уповноваженого органу управління";

3) частину одинадцяту статті 35-2 виключити.

3. У частині четвертій статті 11 Закону України "Про екстрену медичну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 30, ст. 340):

абзац другий після слів "розмір та порядок встановлення яких" доповнити словами "для державних і комунальних закладів охорони здоров’я";

абзац третій після слів "які встановлюються" доповнити словами "для державних і комунальних закладів охорони здоров’я";

доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"Передбачені в цій частині права, крім права на доплату за науковий ступінь, поширюються також на водіїв бригад екстреної медичної допомоги".

4. У Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 41- 42, ст. 2024; 2017 р., № 31, ст. 343):

1) абзац п’ятий частини другої статті 6 виключити;

2) частину першу статті 7 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"методичні настанови та розміщує їх на своєму офіційному сайті наступного дня після затвердження".

У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим.

5. У Законі України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31):

1) частину одинадцяту статті 10 виключити;

2) у розділі IV "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ":

у пункті 3 слова та цифри "Протягом 2018-2019 років" замінити словами та цифрами "До 1 квітня 2020 року";

у пункті 4 слова та цифри "З 1 січня 2020 року" замінити словами та цифрами "З 1 квітня 2020 року";

доповнити пунктом 5-1 такого змісту:

"5-1. Частина десята статті 10 діє з 1 січня 2021 року";

пункт 6 виключити.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Установити, що до 31 грудня 2020 року:

1) кредитори державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що реорганізуються в комунальні некомерційні та казенні підприємства, не вправі вимагати від них виконання незабезпечених зобов’язань, припинення або дострокового виконання зобов’язання або забезпечення виконання зобов’язання. Згода кредитора на заміну боржника у зобов’язанні у такому разі не вимагається;

2) обов’язкова оцінка майна, передбачена Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", для закладів охорони здоров’я, що реорганізуються в комунальні некомерційні та казенні підприємства, не застосовується;

3) звільнення працівників закладів, що реорганізуються в комунальні некомерційні та казенні підприємства, допускається лише у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу;

4) передача нерухомого майна від державних та комунальних закладів охорони здоров’я - бюджетних установ до казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств, що утворюються внаслідок реорганізації, здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку відповідних бюджетних установ щодо такого майна та результатів обов’язкової його інвентаризації;

5) власні надходження бюджетних установ, які зараховуються до доходу бюджету внаслідок реорганізації, використовуються виключно для формування статутного капіталу утворених закладів охорони здоров’я.

3. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.