• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо необхідності отримання ліцензії на виробництво та реалізацію холодоагенту R290 та сплату з цього продукту акцизного податку

Державна фіскальна служба України | Індивідуальна податкова консультація від 14.08.2019 № 3792/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 14.08.2019
  • Номер: 3792/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 14.08.2019
  • Номер: 3792/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
14.08.2019 N 3792/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула запит Товариства щодо необхідності отримання ліцензії на виробництво та реалізацію холодоагенту R290 та сплату з цього продукту акцизного податку та, в межах компетенції, повідомляє.
Як зазначено у запиті, Товариство виробляє холодоагенту R290 з пропану, який згідно Кодексу відноситься до підакцизних нафтопродуктів (код 2711 12 19 00 або 2711 12 91 00 згідно УКТ ЗЕД). Холодоагент R290 використовується для промислових холодильних установок. Технологія виробництва холодоагенту R290 полягає у очищенні пропану до високої чистоти (99,9 %), внаслідок чого вартість холодоагенту R290 (пропану) більше ніж у чотири рази вища, ніж звичайного пропану, який реалізують для заправки автомобілів чи для побутових потреб, і відповідно його недоцільно використовувати як пальне, а реалізують як холодоагент.
Обсяг придбання пропану Товариством і його зберігання до переробки складає в середньому 57,8 кубічних метрів в рік, а реалізація після переробки холодоагенту R290 становить 54,9 кубічних метрів в середньому за рік.
У зв'язку із викладеним, відповідно до статті 52 Кодексу, Товариство просить надати податкову консультацію з таких питань:
1) Чи повинно Товариство отримати ліцензію на право зберігання пропану?
2) Чи зобов'язане Товариство реєструвати акцизний склад для зберігання пропану?
3) Чи повинне Товариство бути зареєстроване як платник акцизного податку та сплачувати акцизний податок при реалізації холодоагенту R290?
Щодо питання 1.
Законом N 2628 внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набули чинності з 01 липня 2019 року.
Відповідно до статті 1 Закону N 481 зберігання пального визначена як діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Термін "пальне" в Законі N481 вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.
Відповідно до статті 15 Закону N 481 зберігання пального здійснюються суб єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Підпунктом 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
Відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу до палива віднесено "Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази" за кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД за кодами 2711 12 19 00 або 2711 12 91 00.
Отже, у разі зберігання пропану за кодами товару згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 19 00 або 2711 12 91 00, який відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу віднесено до палива, зокрема, "Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази", Товариству, необхідно отримати ліцензію на право зберігання пального.
Щодо питання 2.
Акцизний склад - це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема:
приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - зокрема, суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Таким чином при визначенні приміщення та/або території акцизним складом, необхідно врахувати такі критерії: загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, обсяги отриманого протягом календарного року пального та напрями його використання.
Тобто, для суб'єктів господарювання, які відповідають наведеним критеріям, не є акцизними складами приміщення та/ або території, на яких вони як власники або користувачі зберігають та використовують пальне виключно для потреб власного споживання та отримують протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів та на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів.
Однак, у разі недотримання хоча б одного із зазначених критеріїв, для суб'єктів господарювання такі приміщення та/або території є акцизними складами.
При цьому, суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу буде вважатися розпорядником акцизного складу, відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
Щодо питання 3.
Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне.
Згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції, яка діє з 01.07.2019 р., реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Отже, якщо суб'єкт господарювання, здійснює реалізацію пального у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу буде вважатися платником акцизного податку з реалізації пального та потребує відповідної реєстрації.
Відповідно до підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним.
Відповідно до підпункту 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
Згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу товар (продукція) "Пропан", яке класифікується зокрема за кодами 2711 12 19 00 або 2711 12 91 00 згідно з УКТ ЗЕД, є пальним і належить до підакцизних товарів.
Для класифікації товарів в Україні використовують УКТ ЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України і затверджена Законом України "Про Митний тариф України".
Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації, а саме: складу товару, способу його виготовлення, призначення, маркування, пакування тощо.
Зауважуємо, термін "холодоагент R290 " в УКТ ЗЕД не визначений, тому зазначений товар класифікується серед інших товарів, за визначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД, а різні види палив відрізняються за своїми фізико-хімічними показниками, насамперед фракційним складом, в'язкістю, температурою спалаху, густиною тощо, які зазначені у чинній нормативно-технічній документації.
Віднесення нафтопродуктів до окремого виду палива можливе лише на підставі інформації про призначення товару, його фракційний склад та фізико- хімічні показники. Зазначена інформація повинна бути підтверджена відповідними документами (сертифікатами аналізу, паспортами якості, висновками компетентної експертної установи тощо). У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності інформації, зазначеної у паспорті якості/сертифікаті відповідності на товар, необхідно провести лабораторні дослідження зразків вказаного товару з метою його ідентифікації та підтвердження коду згідно з УКТ ЗЕД.
Враховуючи викладене, у випадку, коли Товариство реалізує вироблений підакцизний товар, що підтверджено відповідними документами, за зазначеними операціями у Товариства виникатиме об'єкт оподаткування акцизним податком.
Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, відповідно ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається за можливе.
Для надання більш повної та ґрунтовної відповіді на ці питання Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу за індивідуальною податковою консультацією та надати копії відповідних документів.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.