Про надання індивідуальної податкової консультації

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула запит товариства з обмеженою відповідальністю і в межах компетенції повідомляє таке.

Основний вид діяльності компанії ТОВ за КВЕД є: 16.21 Виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону.

У зверненні Товариство поінформувало, зберігає протягом календарного року у власному складі менше 1000 кубічних метрів пального, яке використовується виключно для власного споживання.

Товариство запитує

1. Чи потрібно ТОВ отримувати ліцензії на право зберігання пального для:

- пального у спеціально обладнаних транспортних засобах (технологічні автомобільні паливозаправники), яке використовується виключно для власних потреб;

- пального у каністрах ємністю 20 літрів для заправки обладнання, яке потребує невеликого обєму пального, наприклад для бензопили та газонокосарки;

- скрапленого газу у балонах для зварювальних робіт?

2. Чи необхідно ТОВ реєструватися розпорядником акцизного складу?

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування зберігання пального. Зазначені зміни набрали чинності з 1 липня 2019 року.

Статтею 1 Закону N 481 визначено, що:

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 15 Закону N 481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Річна плата за ліцензії на право зберігання пального встановлена у розмірі 780 гривень. Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник. Заява про видачу ліцензії та визначені Законом N 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, за місцем розташування місць зберігання пального.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повніна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону N 481 за зберігання пального без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в сумі 500 000 гривень.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Відповідно до п.п 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628), з 01.07.2019 р. акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо-роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження- розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Отже, враховуючи викладене вище та той факт, що Товариство отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, та у разі якщо в нього в наявності документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією на якій встановлено ємності для зберігання пального, місце зберігання пального Товариства підпадає під визначення акцизний склад. Товариство вважається розпорядником акцизного складу в розумінні Закону N 2628 та Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.