Щодо відповідності ємності для зберігання пального визначенню поняття акцизний склад

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (в редакції з 01.07.2019 р., далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно відповідності ємності для зберігання пального Товариства визначенню поняття акцизний склад згідно пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зверненні Товариство поінформувало, що з метою забезпечення процесу виробництва цукру здійснює закупівлю дизпалива, яке використовує виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Придбання дизпалива у постачальників здійснюється шляхом його отримання: в ємність для зберігання пального через паливозаправники постачальників; безпосередньо в паливні баки транспортних засобів через паливороздавальні колонки постачальників.

Ємність для зберігання пального, що належить Товариству на праві власності, має загальну місткість розміром 14 кубічних метрів. При цьому Товариство протягом 2018 календарного року отримало від своїх постачальників дизпалива в цю ємність в обсязі 34 кубічних метра. Обсяг придбання (отримання ) Товариством дизпалива безпосередньо в паливні баки транспортних засобів через паливороздавальні колонки постачальників в місцях оптової торгівлі пальним за 2018 календарний рік склав 4050 кубічних метрів.

З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати індивідуальну податкову консультацію щодо того, чи відповідає ємність Товариства загальною місткістю 14 метрів кубічних визначенню поняття акцизний склад згідно пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити наступне.

Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) передбачено ряд змін до Кодексу, зокрема передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро- горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Тобто, для визначення приміщення або території поняттю акцизного складу береться до уваги загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального і загальний обсяг пального, який отримує власник або користувач такого приміщення або території протягом календарного року, а також, здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Таким чином, ємність для зберігання пального місткістю 14 кубічних метрів, що належить Товариству на праві власності буде вважатися акцизним складом в розумінні пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у разі отримання Товариством протягом календарного року пального в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (враховуючи обсяги пального, отриманого через паливороздавальні колонки постачальників в місцях оптової торгівлі пальним).

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.