• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо застосування норм Кодексу

Державна фіскальна служба України | Індивідуальна податкова консультація від 10.06.2019 № 2644/6/99-99-12-01-02-15/ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 10.06.2019
  • Номер: 2644/6/99-99-12-01-02-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 10.06.2019
  • Номер: 2644/6/99-99-12-01-02-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
10.06.2019 N 2644/6/99-99-12-01-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула лист Підприємства щодо застосування норм Кодексу та в межах компетенції повідомляє таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація надається з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено ряд змін до Кодексу та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів" (зі змінами) (далі - Закон N 481).
У запиті Підприємство поінформувало, що являється виробником спирту на місцях провадження діяльності, які не є окремими юридичними особами чи відокремленими підрозділами Підприємства.
Поряд з цим Підприємство поінформувало що Національним стандартом України ДСТУ 7166:2010 "Біоетанол. Технічні умови" визначено сировину для виробництва біоетанолу, а саме:
- зерно, картоплю, цукрові буряки, мелясу, іншу цукристу та крохмалисту сировину будь-якої якості, цукристі відходи і конфіскат, напівпродукти цукрового виробництва, згідно з супровідними документами, або їхню сумішеву біомасу;
- спирт етиловий-сирець згідно з ДСТУ 5042 та/або інший спирт згідно з чинними нормативними документами;
- фракцію головну етилового спирту згідно з чинними нормативними документами;
- олію сивушну згідно з чинними нормативними документами;
- концентрат естеро-сивушний згідно з чинними нормативними документами;
- відходи спиртовмісні ароматичні лікеро-горілчаного виробництва згідно з чинними нормативними документами;
- конфіскат (спиртовмісні рідини та лікеро-горілчані вироби) згідно з супровідними документами;
- спиртовмісні рідини та невиправний брак, який утворився в процесі виробництва алкогольних напоїв згідно з супровідними документами;
З урахуванням викладеного, Підприємство звертається з проханням надати інформацію:
1. Щодо можливості використання всього переліку спиртовмісної сировини, передбаченої ДСТУ 7166:2010 при виробництві біоетанолу;
2. Чи необхідно підприємству реєструвати окремі місця зберігання по виду сировини згідно ДСТУ 7166:2010, враховуючи те, що за Підприємством вже є зареєстровані місця зберігання готової продукції?
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу зокрема біоетанолу, визначено Законом N 481.
Статтею 1 Закону N 481 визначено, що біоетанол - це спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або із спирту етилового - сирцю для використання як біопалива або біокомпонента, що належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД.
Статтею 18 Закону N 481 встановлено, що всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить Закону N 481.
Відповідно до ст. 2 Закону N 481 виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
Підпунктом 229.1.15 п. 229.1 ст. 229 Кодексу та частиною другою ст. 2 Закону N 481 визначено, що виробництво біоетанолу забороняється на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання інших видів спирту етилового (крім зберігання спирту етилового-сирцю, що використовується для виробництва біоетанолу).
Відповідно до п. 3.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 року N 251 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру" (зі змінами) спирт повинен зберігатися та обліковуватися орендарем спиртосховища (спиртобази) окремо від продукції орендодавця. У спиртосховищі (на спиртобазі) повинні бути належні умови для проведення інвентаризації та обліку спирту окремо орендарем і орендодавцем.
Спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, спирт етиловий ректифікований денатурований, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), абсолютований спирт, повинні зберігатися та обліковуватися роздільно. Про внесення місця зберігання спирту із зазначенням місткості відповідно до найменування спирту до Єдиного реєстру за одним місцезнаходженням суб'єкту підприємницької діяльності видається одна довідка.
Керуючись нормами чинного законодавства України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.