Щодо розрахунків за зовнішньоекономічним договором у разі зміни назви нерезидента

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо розрахунків за зовнішньоекономічним договором у разі зміни назви нерезидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення уповноваженими банками контролю за експортно- імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків (у тому числі, в частині постановки на контроль та зняття з контролю експортно-імпортних операцій) до 07.02.2019 р. регулювались Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"(далі - Закон), Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. N 136 (далі - Інструкція N 136).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону виручка резидентів в іноземній валюті підлягала зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції N 136 банк знімав експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

При цьому головною умовою для виконання вимог Закону є факт надходження виручки за експортований товар у повному обсязі та у встановлений законодавством строк.

Водночас, якщо у банку виникають питання щодо платежу (інформації яка зазначена у платіжному дорученні), то відповідно до розділу 4 Інструкції N 136 банки мають вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки, або надати пояснення.

Отже з питання, які документи підприємству необхідно надати для усунення помилки у платіжному дорученні, пропонуємо звернутись до уповноваженого банку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.