Про розгляд звернення [стосовно включення винагороди, отриманої за участь у роботі виборчої комісії, до середньої заробітної плати]

Директоратом норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики України розглянуто лист стосовно включення винагороди, отриманої за участь у роботі виборчої комісії, до середньої заробітної плати і в межах компетенції повідомляється.

1. Нарахування середньої заробітної плати за час щорічної та інших видів відпусток проводиться з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки з проводиться дз виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Згідно з пунктом 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки включаються основна заробітна плата (оклад, тарифна ставка), доплати, надбавки, премії, що не носять разового характеру, індексація, виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю тощо.

Разом з тим пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 №966 "Про умови оплати праці членів виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму" встановлено, що заробітна плата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму, включається до фактичної заробітної плати за основним місцем роботи при обчисленні пенсії та середньої заробітної плати у випадках, передбачених законодавством.

Тобто заробітна плата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях, включається при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки за основним місцем роботи.

У разі якщо робота члена виборчої комісії провадилася на безоплатній основі, то абзацом шостим пункту 2 Порядку встановлено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

2. Статтею 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105 (далі - Закон №1105) установлено, що право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи, зайняття підприємницькою та іншою діяльністю.

Статтею 30 Закону №1105 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які провадять підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини другої статті 33 Закону №1105 порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 (далі - Порядок №1266).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі -- єдиний внесок), на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими 0 договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Пунктом 32 Порядку №1266 визначені, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, внесених до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, що подаються до ДФС.

З урахуванням вищевикладеного на сьогодні для включення грошової винагороди, виплаченої на підставі цивільно-правового договору за період виконання повноважень у виборчій комісії протягом виборчого процесу, до заробітної плати, з якої обчислюється середня заробітна плата для розрахунку оплати листків непрацездатності за основним місцем роботи, законодавчо визначені підстави відсутні.

Водночас з метою захисту прав застрахованої особи вважаємо, що при обчисленні матеріального забезпечення за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності може застосовуватися пункт 3 Порядку №1266, при цьому період, коли особа була увільнена від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи на період виконання своїх повноважень у виборчій комісії на платній основі, має виключатися із розрахункового періоду як такий, що не відпрацьований з поважної причини.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.