• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні

Верховна Рада України  | Закон від 06.03.2003 № 601-IV
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 06.03.2003
  • Номер: 601-IV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 06.03.2003
  • Номер: 601-IV
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 24, ст.162)( Дію Закону зупинено на 2003 рік згідно із Законом № 380-IV від 26.12.2002 , ВВР, 2003, № 10-11, ст.86 )( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 1300-IV від 20.11.2003 , ВВР, 2004, № 14, ст.195 )( Дію Закону зупинено на 2004 рік, крім виготовлення учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва згідно із Законом № 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250 )( Дію Закону відновлено згідно із Законом № 1801-IV від 17.06.2004 , ВВР, 2004, № 43-44, ст.493 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 521-VI від 18.09.2008 , ВВР, 2009, № 6, ст.20 № 2289-VI від 01.06.2010 , ВВР, 2010, № 33, ст.471 Кодексом № 2755-VI від 02.12.2010 , ВВР, 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112 Законом № 3352-VI від 12.05.2011 , ВВР, 2011, № 45, ст.486 Кодексом № 4495-VI від 13.03.2012 , ВВР, 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552 Законами № 922-VIII від 25.12.2015 , ВВР, 2016, № 9, ст.89 № 954-VIII від 28.01.2016 , ВВР, 2016, № 10, ст.102 - щодо набрання чинності див. Закон № 1656-VIII від 06.10.2016 )
Цей Закон визначає засади державної підтримки книговидавничої справи в Україні і спрямований на подолання кризи у вітчизняному книговиданні та створення сприятливих умов для його розвитку.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів і понять
У цьому Законі наведені нижче терміни і поняття відповідно до державних стандартів вживаються у такому значенні:
книжкове видання - видання, особливістю матеріальної структури якого є скріплення аркушів у корінці з обкладинкою чи оправою. Книжкове видання може бути текстовим, образотворчим, нотним, картографічним;
книжкова продукція - сукупність книжкових видань, випущених видавцем (видавцями) або призначених до випуску.
Інші поняття і терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, визначених законодавством України.
Стаття 2. Книговидавнича справа
Книговидавнича справа як складова частина видавничої справи - сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, які займаються створенням, виготовленням і розповсюдженням книжкової продукції.
Складовими частинами книговидавничої справи є видавнича діяльність, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції, визначені Законом України "Про видавничу справу" в частині, що стосується книжкових видань.
Стаття 3. Мета державної підтримки книговидавничої справи
Метою державної підтримки книговидавничої справи в Україні є:
визнання духовної функції книги в суспільстві;
задоволення духовних, освітніх і культурних потреб Українського народу за допомогою книг;
забезпечення державних інтересів щодо захисту національного інформаційного простору;
сприяння збільшенню випуску книжкової продукції в Україні, зниженню її собівартості та підвищенню конкурентоспроможності як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України;
оновлення і переоснащення видавничо-поліграфічної бази суб’єктів видавничої справи та створення сприятливих умов їх розвитку.
Стаття 4. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на суб’єктів видавничої справи, які провадять свою діяльність відповідно до Закону України "Про видавничу справу" .
Стаття 5. Державна політика у книговидавничій справі
Державна політика у книговидавничій справі ґрунтується на визнанні духовної, науково-освітньої і культурно-творчої функції книги в суспільстві та на принципах дотримання свободи у книговидавничій справі, протидії її монополізації, зміцнення матеріально-технічних, організаційних, правових і наукових засад книговидавничої справи, гарантії соціального і правового захисту її працівників.
Державна політика у книговидавничій справі спрямовується на підтримку розвитку національного книговидання, задоволення духовних, освітніх і культурних потреб Українського народу за допомогою книг.
Державна політика у книговидавничій справі відповідно до поставленої мети здійснюється шляхом податкового, митного, валютного та інших видів регулювання, а також шляхом державного замовлення на видання книжкової продукції.
( Частину четверту статті 5 виключено на підставі Закону № 922-VIII від 25.12.2015 - щодо введення в дію зміни див. пункт 1 розділу IX Закону № 922-VIII від 25.12.2015 )
Після виконання державного замовлення виконавець має право на виготовлення за власні кошти на умовах, визначених авторським договором, додаткового тиражу видання, випущеного за державним замовленням, для наповнення книжкового ринку та задоволення виробничих потреб.
( Статтю 5 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 3352-VI від 12.05.2011 )
Стаття 6. Законодавство у сфері книговидавничої справи
Відносини у сфері книговидавничої справи регулюються Конституцією України, Господарським кодексом України, законами України "Про видавничу справу", "Про інформацію", "Про авторське право і суміжні права", "Про державну таємницю", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 521-VI від 18.09.2008 )
Стаття 7. Український інститут книги
Український інститут книги є державною установою, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв (далі - орган управління), і здійснює свою діяльність відповідно до статуту, який затверджується органом управління.
Статут Українського інституту книги розробляється за участю громадських організацій у сфері культури, книговидавців та книгорозповсюджувачів.
Метою діяльності Українського інституту книги є:
підтримка книговидавничої справи;
популяризація читання;
стимулювання перекладацької діяльності;
популяризація української літератури у світі.
Український інститут книги здійснює діяльність на засадах професійності, прозорості, підзвітності.
Виконавчим органом Українського інституту книги є директор, який призначається органом управління за результатами конкурсного добору.
В Українському інституті книги діє наглядова рада - спеціальний орган, що здійснює нагляд за діяльністю Українського інституту книги, його посадових осіб та діє в межах повноважень, передбачених законом і Статутом Українського інституту книги.
Український інститут книги має відокремлене майно, що є об’єктом права державної власності та перебуває в його оперативному управлінні. Український інститут книги може розміщувати на поточних рахунках у банках державного сектору власні кошти, отримані як плата за послуги, що надаються ним згідно з основною діяльністю, а також благодійні внески та гранти.
Український інститут книги має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, веде облік і звітність відповідно до законодавства.
( Закон доповнено статтею 7 згідно із Законом № 954-VIII від 28.01.2016 )
Стаття 8. Участь Українського інституту книги в реалізації програм державної підтримки книговидавничої справи
Предметом діяльності Українського інституту книги є створення організаційних, адміністративних та культурологічних умов для перетворення вітчизняної видавничої справи на культурну індустрію європейського зразка, формування єдиного книжкового ринку в країні, забезпечення за допомогою вітчизняної книги вільного доступу громадян України до всіх сфер сучасних знань, відродження культури читання.
Український інститут книги на підставі делегованих повноважень здійснює такі функції:
створення і реалізація проектів та програм популяризації української літератури в Україні та за кордоном;
фінансування перекладів української літератури іншими мовами та іноземної літератури українською мовою;
реалізація національно-культурних державних цільових програм, пов’язаних з популяризацією української книговидавничої продукції в Україні та за кордоном, підтримкою книговидавничої справи, бібліотек і бібліотечної справи, популяризацією читання, створенням перекладів тощо;
організація та проведення конкурсів для визначення літературних творів, що отримують фінансування для їх видання за бюджетними програмами випуску книжкової продукції;
реалізація бюджетної програми "Випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга" та інших бюджетних програм у сфері книговидання;
фінансування видання українських книг на умовах часткової участі держави та розподілу грошових зобов’язань з приватними замовниками видавничої продукції;
координація та організація національних і міжнародних заходів, виставок, ярмарків, семінарів, конференцій тощо;
реалізація програм резиденцій для митців;
ініціювання науково-дослідних проектів, здійснення моніторингу та експертизи, спрямованих на прогнозування напрямів розвитку книговидавничої сфери;
підтримка українських та іноземних видавництв, що видають книги українською мовою (консультації стосовно дотримання законодавства, допомога в одержанні необхідних ліцензій, інформування про наявні програми фінансування та іншої підтримки їхньої діяльності);
виконання окремих заходів програми діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, з розвитку культури (далі - Програма діяльності з розвитку культури), виконання яких доручено органом управління;
координація діяльності суб’єктів видавничої справи, сприяння налагодженню ефективних комунікаційних зв’язків між видавцями вітчизняної книги та читачами;
розроблення заходів з популяризації вітчизняної книговидавничої продукції, співпраця із засобами масової інформації в питаннях популяризації читання, української книги, вітчизняної видавничої продукції;
здійснення заходів, спрямованих на розвиток мереж розповсюдження вітчизняної видавничої продукції та перетворення книгарень на центри популяризації вітчизняної видавничої продукції та читання;
створення і підтримка електронних ресурсів для популяризації української літератури;
виконання інших завдань, покладених на Український інститут книги законами, актами Кабінету Міністрів України, Президента України та органу управління.
( Закон доповнено статтею 8 згідно із Законом № 954-VIII від 28.01.2016 )
Стаття 9. Директор Українського інституту книги
Керівництво Українським інститутом книги здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади рішенням органу управління за результатами публічного та відкритого конкурсного добору.
Директором Українського інституту книги може бути особа, яка має вищу освіту та стаж роботи на керівних посадах не менше трьох років.
Директор працює за трудовим контрактом, що укладається строком на п’ять років.
Директор призначається органом управління з кандидатів, відібраних за результатами проведеного конкурсу та запропонованих конкурсною комісією.
Проведення конкурсу на посаду директора Українського інституту книги здійснює конкурсна комісія, що складається з дев’яти осіб. До її складу входять три особи, призначені органом управління, та шість осіб, запропонованих громадськими об’єднаннями, господарськими об’єднаннями, статутні документи яких передбачають діяльність у сфері культури та книговидавничій справі, членами яких є авторитетні особистості, а їхня діяльність є активною (упродовж останніх трьох років організовують періодично, не рідше декількох разів на рік, громадські заходи щодо існуючих проблем відповідної сфери, ініціюють публічні обговорення актуальних питань, публічні дискусії у професійній сфері тощо). Організаційне забезпечення діяльності конкурсної комісії здійснює апарат органу управління.
Член конкурсної комісії не може бути державним службовцем, крім членів, призначених органом управління.
Про початок конкурсу на посаду директора Українського інституту книги повідомляється на офіційному веб-сайті органу управління не пізніш як за 45 днів до дати проведення конкурсу.
Особа, яка бажає стати директором Українського інституту книги, подає до апарату органу управління відповідну заяву. До заяви додаються автобіографія, мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви до зайняття посади директора Українського інституту книги, програма діяльності кандидата на посаді директора, копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, копія трудової книжки, копія диплома про вищу освіту (з додатками), здобуту в Україні, та/або копії документів про вищу юридичну освіту, здобуту за кордоном, разом з копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності); письмова згода на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених цією статтею. Заявник може подати будь-які інші документи, що, на його думку, дозволять конкурсній комісії більш повно розглянути питання обрання його кандидатури до складу наглядової ради.
Копії заяв кандидатів, їхні автобіографії та зміст мотиваційних листів розміщуються на офіційному веб-сайті органу управління.
За результатами розгляду кандидатур конкурсна комісія приймає рішення про оголошення декількох кандидатур, які за результатами конкурсного добору можуть бути призначені на посаду директора Українського інституту книги. Рішення конкурсної комісії має бути вмотивованим, із зазначенням причин, з яких були обрані певні кандидати.
Орган управління зобов’язаний опублікувати рішення конкурсної комісії на своєму офіційному веб-сайті не пізніше наступного дня після його прийняття.
З визначених конкурсною комісією кандидатів орган управління обирає одного, який призначається на посаду директора Українського інституту книги, про що приймається відповідне рішення.
Особа вважається призначеною на посаду директора Українського інституту книги з дня укладення з нею контракту.
Директор може бути звільнений з посади достроково з підстав, передбачених трудовим законодавством, за наявності рішення наглядової ради про погодження такого звільнення.
( Закон доповнено статтею 9 згідно із Законом № 954-VIII від 28.01.2016 )
Стаття 10. Наглядова рада Українського інституту книги
Наглядова рада є спеціальним наглядовим органом, що діє при Українському інституті книги на постійній основі з метою забезпечення в його діяльності балансу інтересів держави, суспільства та суб’єктів діяльності у сфері культури, дотримання принципів законності, незалежності, об’єктивності, відкритості, прозорості, доступності для громадськості.
Повноваження наглядової ради визначаються цим Законом та Статутом Українського інституту книги.
Наглядова рада складається із семи членів, які обираються органом управління в порядку, визначеному цим Законом та Статутом Українського інституту книги. Член наглядової ради призначається строком на п’ять років. Одна і та сама особа не може бути призначеною членом наглядової ради на два строки поспіль. Член наглядової ради не зараховується до штату Українського інституту книги та провадить свою діяльність на безоплатній основі.
До складу наглядової ради обирають і призначають авторитетних спеціалістів гуманітарної сфери - авторів популярних літературних творів, літературних критиків, інших діячів культури, які мають високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
Членами наглядової ради не можуть бути державні службовці.
Порядок формування складу наглядової ради та відкликання окремих її членів визначається Статутом Українського інституту книги.
До повноважень наглядової ради належить:
погодження:
складеного в установленому порядку фінансового поквартального плану Українського інституту книги та звіту про його виконання;
рішення директора щодо укладення договорів (контрактів) на суму, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати;
рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Українського інституту книги;
затвердження:
основних напрямів діяльності Українського інституту книги;
річного фінансового звіту Українського інституту книги;
квартальних планів роботи Українського інституту книги;
здійснення контролю за:
виконанням директором Українського інституту книги функціональних обов’язків, визначених Статутом Українського інституту книги та укладеним в установленому порядку контрактом;
провадженням фінансово-господарської діяльності Українського інституту книги;
розгляд інших питань щодо діяльності Українського інституту книги та виконання інших функцій відповідно до законодавства.
Копії заяв про обрання членами наглядової ради, автобіографії та зміст мотиваційних листів, у яких кандидати викладають мотиви до обрання членами наглядової ради, розміщуються на офіційному веб-сайті органу управління.
Склад наглядової ради Українського інституту книги, обраної в передбаченому цим Законом порядку, затверджується рішенням органу управління.
( Закон доповнено статтею 10 згідно із Законом № 954-VIII від 28.01.2016 )
Стаття 11. Фінансування Українського інституту книги
Український інститут книги фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, у тому числі коштів спеціальних фондів Державного бюджету України, розпорядником яких є орган управління, а також коштів, отриманих від управління майном, переданим Українському інституту книги на праві оперативного управління, надходжень від управління правами інтелектуальної власності, надходжень від співробітництва з міжнародними організаціями і установами, грантів, пожертв, дарунків та з інших джерел, передбачених законом, а також доходів, отриманих від управління вільними коштами Українського інституту книги.
Кошти, отримані Українським інститутом книги з передбачених частиною першої цієї статті джерел, використовуються виключно для фінансування реалізації завдань та функцій, передбачених цим Законом та Статутом Українського інституту книги.
Український інститут книги розпоряджається коштами, отриманими з джерел, передбачених цією статтею, відповідно до законодавства.
( Закон доповнено статтею 11 згідно із Законом № 954-VIII від 28.01.2016 )
Розділ II
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 3 розділу II "Прикінцеві положення", який набирає чинності з 1 січня 2004 року.
2. До приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
( Пункт 3 розділу II втратив чинність на підставі Кодексу № 4495-VI від 13.03.2012 )
4. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
розробити і привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент УкраїниЛ.КУЧМА
м. Київ
6 березня 2003 року
№ 601-IV