Щодо визнання операцій контрольованими

З урахуванням п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р"Питання Державної податкової служби України" Державна податкова служба України розглянула звернення стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо визнання операцій контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Як вбачається із запиту, в січні 2018 року нерезидентом продано нерухоме майно резиденту України. Проте оплата надійшла від резидента на рахунок постійного представництва в Україні такого нерезидента.

Засади визначення операцій контрольованими встановлено у пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. Згідно з пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: зокрема, господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні (пп. "ґ").

Відповідно до пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

При цьому абзацом четвертим пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отримання постійним представництвом коштів від резидента України за продане нерезидентом - материнською компанією нерухоме майно за своєю сутністю є фінансуванням нерезидентом поточної діяльності постійного представництва (внутрішньогосподарськими розрахунками), а тому є господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення, у зв'язку з чим вона відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу в повному обсязі враховуються таким представництвом при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення за датою отримання такого фінансування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.