Щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, що надійшло з Головного управління ДПС

Державна податкова служба України розглянула звернення (далі - Підприємець) від 09.08.2021 р. N б/н про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, що надійшло з Головного управління ДПС та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку другої групи.

Відповідно до звернення, Підприємець просить надати роз'яснення на наступне питання.

У якій формі електронних даних повинні зберігатися Z-звіти і на практиці можуть використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків?

Згідно з підпунктом 14.1.1721пункту 14.1 статті 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

При цьому наголошуємо, що контролюючий орган надає відповідь на звернення (листи, запити) платників податків відповідно до вимог чинного законодавства на дату отримання звернення.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265). Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону N 265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Разом з тим пунктом 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. N 547, із змінами та доповненнями, передбачено, що суб'єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Кодексу.

Збереження суб'єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

При цьому спосіб збереження суб'єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій та/або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам'яті РРО та/або на фіскальному сервері контролюючого органу.

Згідно з пунктами 24 та 28 постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року N 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування", із змінами та доповненнями (далі - Постанова N 199), конструкція фіскального блока повинна забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній та оперативній пам'яті під впливом механічних, електромагнітних та кліматичних чинників, у тому числі під час технічного обслуговування та ремонту РРО. Інформація повинна зберігатися у фіскальній пам'яті до закінчення терміну служби РРО за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації.

Тобто у разі створення РРО та/або програмним РРО щоденних Z-звітів в електронній формі, суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити їх зберігання, зокрема, у фіскальній пам'яті РРО, протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Кодексу (не менш як 1095 днів).

Передбачені пунктом 44.3 статті 44 Кодексу терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 Кодексу.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 статті 44 Кодексу, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 статті 44 Кодексу (пункт 44.4 статті 44 Кодексу).

Статтею 102 Кодексу визначено строки давності, які застосовуються при проведенні перевірок контролюючими органами. Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 392Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Слід зауважити, що пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Отже, статтею 44 Кодексу встановлено мінімальні терміни зберігання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів - 1095 днів з дня подання податкової звітності, 2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов'язань контролюючими органами.

При цьому слід зауважити, що оскільки перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу зупиняється, то строки зберігання документів на період дії карантину також продовжуються.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Щодо використання контролюючим органом під час проведення перевірок даних Z-звітів повідомляємо наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 16 Закону України від 02 жовтня 1992 року N 2657-XII "Про інформацію", податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Кодексом.

Правовий режим податкової інформації визначається Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 15 Закону N 265 контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Кодексу.

Право проведення контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок передбачено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року N 477 затверджено "Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок N 477). Цим Порядком встановлюється механізм функціонування Системи обліку даних РРО (далі - СОД РРО) щодо отримання від РРО та програмних РРО визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.

Пунктом 2 частини 2 Порядку N 477 визначено, що СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Кодексом.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N 88 (далі - Наказ N 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 13 Закону N 265 визначено, що Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО та дотримання вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними РРО для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок перевірки РРО на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Особа, яка відповідно до положень статті 9 цього Закону має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування РРО та/або програмних РРО, має право використовувати РРО та/або програмні РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи. При цьому у разі виникнення спору між контролюючим органом та такою особою щодо обсягу продажу, що дозволяє такій особі користуватися пільгами, визначеними статтею 9 цього Закону, враховуються документи, що є продуктом цих РРО та/або програмних РРО.

Виходячи з вищенаведеного повідомляємо, що збереження суб'єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб. Нормами діючого законодавства передбачено, що під час проведення перевірок контролюючий орган має право вимагати пояснення та підтверджуючі документи з питань, які стосуються предмета перевірки, в тому числі використовувати дані Z-звітів СОД РРО, що використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС з метою виконання завдань та функцій, визначених Кодексом.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.