• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо відображення у податковому обліку залишкової вартості обєктів основних засобів при поліпшенні орендованих приміщень у разі закінчення попереднього договору оренди та укладення нового договору оренди цього ж приміщення

Державна податкова служба України | Індивідуальна податкова консультація від 03.12.2020 № 4966/ІПК/99-00-05-05-02-06
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 03.12.2020
  • Номер: 4966/ІПК/99-00-05-05-02-06
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 03.12.2020
  • Номер: 4966/ІПК/99-00-05-05-02-06
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
03.12.2020 N 4966/ІПК/99-00-05-05-02-06
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо відображення у податковому обліку залишкової вартості об'єктів основних засобів при поліпшенні орендованих приміщень у разі закінчення попереднього договору оренди та укладення нового договору оренди цього ж приміщення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні основним видом господарської діяльності платника є оптова та роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчими товарами: продуктами харчування та напоями.
Платник веде бухгалтерський облік, керуючись Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (далі - МСБО) та Міжнародними стандартами фінансової звітності.
В ході здійснення господарської діяльності товариством використовуються орендовані приміщення відповідно до умов договорів та наявності письмової згоди орендодавця.
В бухгалтерському та податковому обліку на вартість проведених поліпшень орендованого об'єкта товариство створює новий об'єкт основних засобів, який вводиться в експлуатацію та амортизується протягом терміну корисного використання.
Нарахування амортизації у бухгалтерському обліку здійснюється протягом терміну дії договору оренди, а податкова амортизація нараховується відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
По закінченню терміну дії договору оренди приміщення, яке поліпшувалось протягом строку оренди, товариство прийняло рішення продовження оренди цього приміщення та уклало новий договір оренди, проте з іншими умовами - термін дії договору, орендна ставка, орендована площа та інші умови.
По передньому договору оренди товариство має повернути орендодавцю приміщення разом з проведеними поліпшеннями згідно договору оренди, і наступного ж дня прийняти в оренду по новому договору це приміщення та продовжувати його використовувати разом зі здійсненим раніше поліпшеннями.
Компенсація орендодавцем проведених поліпшень (понесених витрат) на користь товариства (орендаря) не проводиться.
У платника виникли наступні питання:
1. яким чином товариство повинне вчинити із залишковою вартістю у податковому обліку об'єктів основних засобів при поліпшенні орендованих приміщень у разі закінчення попереднього договору оренди та укладення нового договору оренди цього ж приміщення: продовжує амортизуватись до моменту фактичного припинення оренди об'єкту чи відноситься до складу витрат при розрахунку об'єкту оподаткування податком на прибуток у періоді розірвання попереднього договору?
2. у якому рядку Податкової декларації з податку на прибуток та/чи додатків до неї необхідно відображати податкову амортизацію поліпшень орендованих основних засобів у разі укладення нового договору оренди?
Відповідно до частини першої ст. 759 Глави 58 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина перша ст. 760 Глави 58 ЦКУ).
Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця (частина перша ст. 778 Глави 58 ЦКУ).
До питання 1. Відповідно до пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;
на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
Таким чином, витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об'єкт групи 9 "інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування визначено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Згідно з пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Тобто, для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх використання в господарській діяльності платника податку.
Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.
У пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.
Згідно з пп. "а" п. 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 "Основні засоби" (далі - МСБО 16) собівартість об'єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо, зокрема, є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов'язані з об'єктом, надійдуть до суб'єкта господарювання.
Під час визнання об'єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю (п. 15 МСБО 16).
Таким чином, після закінчення договору оперативної оренди платник податку - орендар на підставі положень п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу збільшує фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшує фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.
До питання 2.
Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897(із змінами і доповненнями):
у рядку 1.1.1 додатку РІ до Декларації відображається сума нарахованої амортизації вартості поліпшеного (відремонтованого) орендованого основного засобу відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності;
у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації вартості поліпшеного (відремонтованого) орендованого основного засобу відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.