Про вжиття заходів щодо обмеження зростання кредиторської заборгованості

На виконання пункту 2 доручення Прем'єр-Міністра України від 02.12.2005 N 62948/1/1-05 до доповідної записки Міністра фінансів В.М.Пинзеника від 28.11.2005 N 31-06000-3-10/8512 з питання неналежного виконання розпорядниками коштів державного бюджету постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2005 N 236 "Про заходи щодо обмеження зростання кредиторської заборгованості в бюджетній сфері у 2005 році" Державне казначейство України повідомляє.

У зв'язку із закінченням 2005 року та ситуацією, яка склалася в частині дебіторської та кредиторської заборгованості, розпорядникам бюджетних коштів необхідно провести заходи щодо її погашення.

Серед причин зростання дебіторської заборгованості визначено недотримання встановленого порядку відображення у бухгалтерському обліку і звітності бюджетних установ фактів отримання матеріальних цінностей, робіт і послуг.

Причинами зростання кредиторської заборгованості є приховування бюджетними установами дійсного розміру кредиторської заборгованості та несвоєчасна реєстрація розпорядниками бюджетних коштів в органах Державного казначейства бюджетних фінансових зобов'язань та подання відповідних платіжних документів на їх оплату.

Відповідно до статті 112 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням.

Враховуючи зазначене, Державним казначейством України ще в 1998 році розроблений та запроваджений механізм обліку дебіторської та кредиторської заборгованості у бюджетних установах.

З метою контролю за використанням бюджетних коштів було запроваджено звітність за формою N 7 про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникає при виконанні кошторису за поточний і минулі роки ("Звіт про заборгованість бюджетних установ", що складається за коштами державного і місцевих бюджетів).

Звіт за формою N 7 складається окремо за загальним та спеціальним фондами державного бюджету у розрізі кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету або тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів у розрізі кодів економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджетів.

Всі роз'яснення щодо заповнення форм фінансової звітності Державним казначейством України доводяться у електронному вигляді головним розпорядникам бюджетних коштів, які в свою чергу доводять їх до відома своїх підпорядкованих установ, органам Державного казначейства України та місцевим фінансовим органам, які доводять роз'яснення до відома установ, що ними обслуговуються.

Дані про заборгованість бюджетних установ в аналітичному обліку відображаються у меморіальних ордерах N 4 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами" і N 6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами". У накопичувальних відомостях обліковуються розрахунки у розрізі установ та організацій - дебіторів і кредиторів бюджетної установи в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Записи здійснюються позиційним методом - за кожною операцією, що підтверджена документом (платіжним дорученням, рахунком-фактурою тощо).

Дані про заборгованість у формах фінансової звітності є вже кінцевим фактом здійснених операцій бюджетними установами за відповідний період і повинні відповідати даним бухгалтерського обліку розпорядників бюджетних коштів.

З метою контролю за здійсненням погашення кредиторської заборгованості розпорядниками бюджетних коштів при здійсненні видатків та погашенні кредиторської заборгованості у грудні 2005 року до органів Державного казначейства додатково подається меморіальний ордер N 6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами" для виявлення і погашення, у першу чергу, кредиторської заборгованості, термін оплати якої настав.

При наявності у розпорядника бюджетних коштів виділених і нерозподілених асигнувань та кредиторської заборгованості, термін оплати якої настав, органами Державного казначейства така ситуація буде розглядатися, як бюджетне правопорушення. Керівники бюджетних установ, які вчинили бюджетне правопорушення, будуть нести відповідальність згідно з чинним законодавством.