Про пропозиції Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України

Розглянувши пропозиції Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України (далі - Комісія), створеної згідно з постановою президії НАН України від 06.04.2005 N 60 "Про організацію роботи з подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України", президія НАН України

1. Пропозиції Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України (додаються) схвалити.

2. Першому віце-президенту - головному вченому секретарю НАН України академіку НАН України А.П.Шпаку у місячний термін організувати реалізацію зазначених пропозицій Комісії з визначенням строків і відповідальних за їх виконання.

3. Пропозиції Комісії подати до Робочої групи з розроблення концепції розвитку наукової сфери при Президентові України.

Комісія з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України відзначає, що ініційована президією НАН України підготовка пропозицій щодо вдосконалення діяльності Академії відбулася з залученням широкого кола науковців, учених рад інститутів, відділень НАН України, громадських наукових організацій.

В цілому учасники обговорення продемонстрували розуміння важливого місця та ролі Національної академії наук в загальній системі соціально-економічних перетворень в Україні, внесли багато пропозицій щодо шляхів та засобів піднесення її діяльності відповідно до сучасних потреб розвитку держави. Наголошено на ефективності академічних принципів та форм організації наукових досліджень, необхідності їх збереження та подальшого розвитку. Відзначено, що Національна академія наук, незважаючи на значні втрати, які зазнала наукова сфера України під час економічної кризи, залишається одним з провідних наукових центрів світу, має досить потужний науковий потенціал. Вчені Академії плідно працюють в багатьох наукових напрямах та отримують результати високого наукового рівня. Останнім часом відбуваються певні позитивні зрушення в організації та забезпеченні наукових досліджень, інноваційній активності установ, розширюється їх участь у вирішенні загальнодержавних проблем, стає тіснішою інтеграція академічних інститутів та вузів, поліпшується ситуація з поповненням наукових установ молодими фахівцями, подальшого розвитку набувають міжнародні та зовнішньоекономічні зв'язки.

Разом з тим залишається нерозв'язаним широке коло проблем як діяльності НАН України, так і функціонування науково-технічної сфери в цілому. Потенціал Академії далеко не повною мірою використовується для наукового забезпечення прогресивних зрушень в усіх сферах суспільного життя України. Як вища державна наукова організація вона може та повинна робити значно більше для підтримки та розвитку фундаментальних досліджень, об'єднання та координації всіх наукових сил країни, співпраці з іншими державними академіями наук, освітянською галуззю та сферою виробництва. Необхідними є також подальша оптимізація структури та мережі її наукових установ, розвиток системи адресної підтримки найбільш перспективних досліджень. Водночас ефективніше використання потенціалу Національної академії наук потребує й більш виваженої і чіткої політики держави в сфері науки, технологій та інновацій.

Вирішення цих проблем сприятиме подальшому піднесенню діяльності НАН України, яке в сучасних умовах повинно розглядатися як один з ключових напрямів реалізації державної науково-технічної політики. Активізації участі НАН України у вирішені завдань, що постали перед суспільством і державою, вимагає вироблення цілісної системи заходів з підвищення ефективності її діяльності, які можуть бути реалізовані такими шляхами.

Першочерговим завданням НАН України на сучасному етапі є забезпечення повноцінної реалізації покладених на неї завдань і самого статусу Академії як вищої наукової організації України, визначених чинним законодавством України та Статутом НАН України. Необхідно посилити ті напрями діяльності НАН України, які визначені її провідним місцем в Україні у здобутті й передачі суспільству нових знань, забезпеченні науково-технічного прогресу, обґрунтуванні напрямів і високих стандартів державної науково-технічної політики, спрямованої на розвиток (або залучення в Україну) високотехнологічних наукоємних виробництв, формуванні і обґрунтуванні національних пріоритетів, основних напрямів внутрішньої і зовнішньої політики держави, стратегії економічної, соціальної, освітньої, культурної, інформаційної політики. До їх числа належать:

- здійснення фундаментальних досліджень. Провідна роль НАН України в цій галузі забезпечується не лише зосередженням у академічних установах значної частини наукового потенціалу держави, збереженням відомих наукових шкіл, визнаними напрацюваннями попередніх років, але й завдяки унікальній можливості використовувати в НАН України системні та комплексні міждисциплінарні підходи для вирішення стратегічних наукових завдань;

- здійснення прикладних наукових досліджень на найважливіших напрямах науково-технічного та інноваційного розвитку, науково-аналітичного, інформаційного та консультативного забезпечення діяльності органів державної влади, потреб сфери освіти, культури, інформації на основі впровадження фундаментальних результатів високого рівня;

- всебічна реалізація науково-експертних функцій НАН України, що має полягати в істотному розширенні її повноважень щодо наукової оцінки проектів законодавчих і нормативних актів, концептуальних і програмних державних документів, важливих науково-технічних, інноваційних та інвестиційних проектів;

- посилення координуючої ролі НАН України у здійсненні в Україні фундаментальних досліджень науковими установами незалежно від їх підпорядкування та вищими навчальними закладами;

- активна участь НАН України у розвитку міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва, представництво української науки у міжнародних наукових і культурних організаціях;

- здійснення НАН України науково- та культурно-просвітницьких функцій у суспільстві, необхідних для підвищення і розвитку його інтелектуального і культурного рівня.

За роки незалежності в Україні сформовано значну нормативно-правову базу в галузі наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Проте вітчизняне законодавство щодо науково-технічної сфери ще не є цілісним, не враховує нових завдань та специфічних потреб сучасної фундаментальної науки, містить численні правові колізії, насамперед суперечності з іншими законодавчими актами більш загальної дії. Особливо болючою проблемою для розвитку академічної науки і діяльності НАН України є невиправдане поширення на них багатьох загальних, причому застарілих, норм господарського, фінансового, трудового законодавства, які не враховують специфіки регулювання правовідносин у науково-технічній сфері, тим самим позбавляючи її необхідного динамізму, свободи організаційного і господарського маневру. Зазначене обумовлює необхідність подальшого істотного вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази функціонування академічної науки.

Важливим завданням є також розгорнуте правове визначення і реальне утвердження статусу НАН України як вищої науково-експертної установи, подібного до того, яким наділені вищі наукові установи (академії та національні наукові центри) провідних країн світу.

Суттєвої модернізації вимагає також внутрішня нормативна база НАН України.

Зусилля НАН України мають бути спрямовані, насамперед, на рішуче подолання викривлених стереотипів сприйняття науки, що склалися в українському суспільстві в попередні роки. Відчутну небезпеку для розвитку вітчизняного науково-технічного потенціалу і, зокрема, для НАН України становлять спрощені, некомпетентні погляди щодо стану, завдань та перспектив фундаментальних досліджень, академічної науки в Україні. Необхідно активізувати роботу, спрямовану на утвердження в громадській думці позитивного іміджу НАН України і авторитету науки, пропаганду досягнень українських вчених в різних галузях, формування атмосфери відкритості і демократизму в науковому співтоваристві, протидію поширенню псевдонаукових ідей.

Одним з найголовніших завдань є удосконалення системи оцінювання потенціалу та результативності роботи установ, їх структурних підрозділів та наукових співробітників, зокрема запровадження рейтингової системи такого оцінювання. Потребує вдосконалення система організації та фінансування наукових досліджень шляхом запровадження механізмів та засобів більш прозорого та об'єктивного формування наукової тематики установ, проведення конкурсів наукових проектів і розробок. Визнано доцільним розширення практики реалізації комплексних фундаментальних і прикладних програм НАН України на конкурсних засадах. Необхідним є підвищення рівня роботи установ, рішуча реорганізація тих з них, які не дають належної наукової віддачі або мають стабільно низький рейтинг порівняно з однопрофільними установами.

Пріоритетом у діяльності Академії має залишатися розвиток та підвищення ефективності міжнародних наукових і науково-технічних зв'язків.

Принциповою умовою розвитку наукової та науково-технічної діяльності є зростання її бюджетного забезпечення до рівня, визначеного законодавством країни, концентрація ресурсів на найбільш перспективних напрямах фундаментальних досліджень. Нагальною потребою є вирішення проблеми докорінного поліпшення матеріально-технічного та інформаційного забезпечення наукових досліджень, розробка комплексу заходів щодо фінансової підтримки досліджень молодих вчених. Потребує також законодавчого вирішення питання фінансової підтримки наукових досліджень з регіональних проблем із коштів місцевих бюджетів. Необхідно провести оптимізацію структури фінансування наукових досліджень в Академії шляхом збільшення частки конкурсного та програмно-цільового фінансування, запровадження нових критеріїв фінансування установ НАН України з урахуванням відповідності рівня їх наукових досліджень світовим тенденціям та стандартам.

Активізація інноваційної діяльності, перш за все, вимагає вироблення та реалізації більш ефективної державної інноваційної політики, створення умов для суттєвого підвищення зацікавленості виробничої сфери в інноваціях.

З іншого боку, необхідно розробити конкретні пропозиції для більш ефективної організації інноваційної діяльності, розвитку в Академії сучасної інноваційної інфраструктури, в тому числі за рахунок суттєвого удосконалення діяльності організацій дослідно-виробничої бази та науково-виробничих суб'єктів підприємницької діяльності, що існують при академічних інститутах.

Має бути здійснений пошук нових організаційних форм та механізмів тіснішої взаємодії з галузевими міністерствами, крупними фінансово-промисловими та виробничими структурами.

Важливим для розвитку інноваційної діяльності є налагодження в Академії маркетингових і патентних досліджень, необхідних для ефективної комерціалізації наукових результатів, створення відповідних інноваційних підрозділів як в окремих установах, так і на загальноакадемічному рівні.

Перш за все потребує вдосконалення нормативно-правова база, яка регламентує створення та реалізацію різних форм співробітництва науковців та освітян. Необхідним є підвищення ефективності роботи та розширення існуючої мережі спільних навчально-наукових структур Академії та вищих навчальних закладів, розвиток в НАН України системи магістерської підготовки фахівців з підвищеним творчим потенціалом. Актуальною є розробка державної цільової програми інтеграції науки та освіти. Для підвищення наукового рівня підручників, навчальних програм необхідним є широке залучення вчених Академії до їх експертизи. Підготовка на розгляд центральних органів виконавчої влади обґрунтованих аналітичних матеріалів та пропозицій з проблем інтеграції науки та освіти вимагає проведення системних цільових наукових досліджень.

Необхідно ініціювати прийняття низки законодавчих актів, спрямованих на створення більш привабливих умов праці для вчених, зокрема молодих, в наукових установах НАН України. Потребує поліпшення існуюча система присудження наукових ступенів та присвоєння наукових звань. Необхідним є удосконалення конкурсного порядку заміщення посад, зокрема керівників структурних наукових підрозділів, відомчої нормативної бази з питань планування підготовки та оновлення наукових кадрів.

Необхідно на державному рівні вжити заходів для виправлення ситуації в Академії з низькими розмірами оплати праці та стипендій, незадовільним забезпеченням працівників житлом. Потребує суттєвого поліпшення медичне обслуговування співробітників НАН України.

З метою подальшого удосконалення діяльності НАН України Комісія рекомендує президії НАН України розробити заходи згідно з додатком.

1. Підготувати для подання до органів державної влади:

1.1. Пропозиції щодо створення при Президентові України або Прем'єр-міністрові України вищого колегіального дорадчого органу - Ради з питань науки і технологій з покладенням на неї завдань визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, вироблення рекомендацій щодо вдосконалення державної науково-технічної політики, форм і методів управління науково-технічною сферою, здійснення експертних функцій.

1.2. Пропозиції щодо участі президента НАН України за посадою у роботі Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України.

1.3. Пропозиції щодо визначення НАН України головною установою з питань проведення наукових експертиз (соціально-економічних, правових, технічних, екологічних тощо) проектів законодавчих і нормативних актів, концептуальних і програмних державних документів, важливих народногосподарських, науково-технічних, інноваційних та інвестиційних проектів.

1.4. Пропозиції щодо відновлення при міністерствах, які входять до економічного блоку Уряду, науково-методичних рад з включенням до їх складу провідних учених НАН України.

1.5. Пропозиції щодо розробки оновлених відповідно до сучасних реалій Концепції та Комплексної програми науково-технічного прогресу України на тривалу перспективу та участі НАН України у їх формуванні. Передбачити визначення у названих документах пріоритетних напрямів державної та регіональної науково-технічної політики, виходячи з основних завдань соціально-економічного розвитку України.

1.6. Аналітичний документ, який би всебічно характеризував наявний науковий потенціал та можливості НАН України щодо здійснення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, координації наукових досліджень в країні, реалізації розробок в інтересах вищих органів влади, міністерств і відомств, сфер освіти і культури.

1.7. Концепцію підготовки спеціалізованих "національних доповідей", призначених для вищих органів законодавчої і виконавчої влади, міжнародних організацій, за тематикою, що віддзеркалює стратегічні напрями розвитку української держави та суспільства, визначивши при цьому участь НАН України у розробленні цих документів.

2. Здійснити повну інвентаризацію наукових та науково-прикладних завдань, покладених на НАН України програмами та комплексними планами різного рівня, урядовими дорученнями, з метою принципового вирішення з органами державної влади питань щодо організаційного та фінансового забезпечення їх реалізації.

Провести також аналіз роботи установ НАН України з підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів для органів державної влади та розробити заходи з підвищення ефективності такої роботи.

3. Розробити та реалізувати комплексні заходи з активізації інформаційно-аналітичної та експертної діяльності НАН України, здійснення академічними установами моніторингу науково-технічного, економічного, соціального та культурного і етнонаціонального розвитку України, стану та тенденцій еволюції громадської думки у загальнонаціональному та регіональному вимірах; науково-методичного забезпечення входження України до європейської та світової системи науково-технічного, економічного та соціального моніторингу.

4. Започаткувати програму систематичної підготовки і публікації академічних науково-аналітичних і прогностичних доповідей з актуальних проблем сучасного науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, духовно-культурного розвитку України, інтеграції її до світового співтовариства.

Водночас відмовитися від усталеної раніше практики "термінового" розгляду на засіданнях президії НАН України важливих урядових документів (концепцій, стратегій, програм тощо), який не дає можливості провести на належному рівні їх аналіз.

5. Запровадити практику проведення регулярних інформаційно-координаційних робочих зустрічей керівників (відповідальних працівників) міністерств і відомств та профільних наукових установ з метою:

- здійснення спільного поточного аналізу процесів і тенденцій, що формуються в певних галузях суспільно-політичного, соціально-економічного, культурного життя, у сферах освіти та інформації тощо;

- виявлення гострих проблем, які потребують поглибленого аналізу та науково-експертної оцінки;

- оперативного формування робочих груп з управлінців та науковців з метою скоординованого опрацювання визначених проблем та завдань.

6. Домогтися широкого залучення Урядом, міністерствами і відомствами членів НАН України, провідних учених академічних установ як наукових радників та консультантів.

7. Опрацювати і внести спільно з Міністерством освіти і науки України на розгляд вищих органів державної влади пропозиції щодо вдосконалення науково-методичної, дослідницької та координаційної співпраці НАН України з регіонами, підвищення ролі Академії у формуванні, науково-експертному забезпеченні та реалізації програм і планів науково-технічного, соціально-економічного та культурно-освітнього розвитку регіонів.

8. Організувати на базі НАН України постійно діючий авторитетний громадський науковий форум на зразок "Римського клубу" з метою незалежного обговорення за участю провідних учених України найважливіших проблем науково-технічного, соціального, культурного розвитку, глобальних проблем сучасності і вироблення науково обґрунтованих пропозицій щодо їх вирішення.

9. З метою реального утвердження провідної науково-методичної та координуючої ролі НАН України у вітчизняній науці започаткувати систематичне проведення спільних наукових сесій НАН України, її секцій та відділень з галузевими академіями, міністерствами і відомствами, зарубіжними академіями наук, громадськими і творчими організаціями, університетами та іншими науковими і культурними центрами.

При цьому домагатися переведення спільних наукових заходів з площини прийняття декларативних постанов "про співпрацю" в русло дійсно предметного обговорення актуальних міждисциплінарних проблем, реалізації спільних дослідницьких проектів, підготовки проектів законодавчих актів, концептуальних, програмних, аналітично-прогностичних документів для органів державної влади.

10. З метою реального утвердження позицій НАН України в галузі координації та експертного забезпечення розвитку наукових досліджень, реорганізувати мережу наукових рад та комісій, що діють на базі установ НАН України. Укрупнити наукові ради з ряду напрямів, залишивши лише ті, що можуть реально впливати на розвиток фундаментальних досліджень, піднесення їхнього рівня.

11. Розширити практику рецензування наукових, науково-методичних видань, підручників та навчальних посібників вченими Академії на сторінках фахових видань НАН України, що сприятиме підвищенню ролі і відповідальності НАН України у справі наукового та навчального книговидання.

12. Звернути принципову увагу на необхідність встановлення постійних ділових контактів і розвитку взаємовигідного співробітництва з провідними діловими організаціями, загальноукраїнськими і регіональними об'єднаннями промисловців і підприємців.

1. Провести інвентаризацію чинних законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність НАН України та підготувати відповідні пропозиції щодо можливих шляхів вдосконалення законодавчої і нормативно-правової бази діяльності НАН України.

2. Опрацювати питання підготовки пропозицій відносно:

- розробки проекту Закону України "Про Національну академію наук України". Передбачити у зазначеному проекті та в змінах до Статуту НАН України визначення правового статусу Академії як вищої державної наукової організації з правами широкого внутрішнього самоуправління; та розробку шляхів подальшої демократизації внутрішньоакадемічного життя;

- розробки та прийняття Закону України "Про спонсорство у науково-технічній сфері";

- необхідності кодексофікації науково-технічного законодавства України за зразком Науково-технічних кодексів, прийнятих останнім часом рядом європейських держав;

а також щодо внесення змін до чинних законів про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, зокрема:

- до законодавства України з питань інформатизації - стосовно покладення на НАН України функцій науково-експертного та методичного супроводу державної політики в галузі інформатизації, програм, планів та заходів органів державної влади для їх реалізації;

- до законодавства України з питань стимулювання винахідницької та патентно-ліцензійної діяльності, зокрема щодо створення Українського фонду підтримки винахідницької діяльності і діяльності наукових установ та організацій, а також надання податкових пільг інноваційним програмам і проектам, спеціальним зонам, бізнес-інкубаторам та іншим інноваційним структурам, окремим територіям і галузям наукоємного виробництва;

- до проекту Закону України "Про функціонування та регулювання ринку венчурного капіталу" щодо сприяння кредитуванню інноваційних проектів;

- до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині віднесення до валових витрат виплат, пов'язаних зі здійсненням науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та з пенсійним забезпеченням наукових працівників небюджетних державних наукових установ і організацій;

- до чинного законодавства з питань праці у науково-технічній сфері щодо запровадження контрактних форм найняття у науковій сфері, відбору, закріплення та соціального захисту працівників науки в умовах поетапного переходу на контрактні (головним чином - коротко- і середньотермінові) форми найняття наукових працівників, їх атестації та ротації у науковій та освітній сфері відповідно до вироблених світовим науковим співтовариством норм і правил.

3. Домогтися переходу до виконання доручень та замовлень органів державної влади на засадах цивільно-правових відносин, юридичного і практичного визнання авторських прав установ і вчених НАН України на підготовлені ними концептуальні, прогностичні, програмні, законопроектні матеріали та науково-аналітичні і науково-інформаційні розробки.

4. Здійснити ґрунтовну роботу з перегляду Статуту та внутрішньої нормативної бази НАН України, зокрема в аспекті:

- суттєвого розширення прав наукових організацій та їх вчених рад, надання установам НАН України більшої самостійності у вирішенні фінансових і господарських питань;

- інституціоналізації системи патентної підтримки результатів наукових розробок установ і вчених НАН України.

1. Суттєво розширити роботу з пропаганди здобутків вітчизняної науки, інформування громадськості та органів державної влади про діяльність президії, секцій та відділень НАН України, наукових установ, рад, комісій, друкованих органів установ НАН України. Надати цій роботі принципово нових форм і змісту з професійним використанням при цьому новітніх інформаційних та пропагандистських технологій, активним формуванням сприятливої для НАН України і науки взагалі громадської думки.

2. З метою координації інформаційно-пропагандистської роботи, впровадження сучасних технологій і методик на всіх її напрямах створити при президії НАН України спеціалізований науково-інформаційний підрозділ (прес-службу), залучивши до роботи у ньому спеціалістів високої кваліфікації.

Сформувати при секціях та відділеннях НАН України інформаційно-аналітичні та пропагандистські групи з залученням спеціалістів установ НАН України. Організувати систематичне навчання та перепідготовку зазначених спеціалістів, забезпечити стимулювання їх праці.

3. Створити при президії НАН України комісію з питань наукової етики.

4. Здійснювати на професійній основі з залученням спеціалістів - соціологів і наукознавців інтенсивний моніторинг громадської думки в Україні з питань науково-технічного розвитку і діяльності НАН України, в тому числі - громадської думки науковців Академії з актуальних проблем академічного життя. Постійно публікувати результати зазначених досліджень, зокрема на веб-сайті НАН України, та враховувати їх при підготовці пропозицій щодо прискорення науково-технічного розвитку і вдосконалення діяльності НАН України.

5. Напрацювати ефективні форми вивчення і врахування громадських ініціатив науковців, широкого обговорення проблем розвитку академічної науки.

6. Докорінно реорганізувати веб-сайт НАН України, сформувавши на його основі структурований портал "Академічна наука", що відповідав би сучасним вимогам і світовим стандартам інформаційно-пропагандистської роботи, забезпечував би висвітлення широкого кола проблем діяльності НАН України, академічного життя.

7. Передбачити розгортання на академічному порталі структурованих сайтів президії, секцій, відділень НАН України, редакції "Вісника НАН України", сторінок рад, комітетів і комісій, що функціонують на базі НАН Україні, бібліографії видань установ і вчених НАН України; відображення адрес самостійних веб-сайтів установ НАН України.

8. Домогтися в рамках виконання Програми інформатизації НАН України формування та модернізації найближчим часом веб-сайтів і сторінок всіх наукових установ і окремих наукових підрозділів НАН України, що відповідали б спеціально розробленим науково-методичним вимогам і передбачали б надання змістовної інформації про структурні підрозділи, науково-дослідну тематику (з річними звітами установ і підрозділів та переліками публікацій й інших розробок), а також інформації про наукових співробітників, ретроспективну бібліографію.

9. Реалізувати притаманні демократичним традиціям академічного співтовариства принципи відкритості для суспільства всіх сторін діяльності НАН України. Вони полягають, зокрема, у публічності підготовки і обговорення проектів важливих рішень і залученні до цього процесу наукової громадськості в формі організації комісій та робочих груп; проведенні широких обговорень актуальних питань академічного життя; публікації і висвітленні у засобах масової інформації прийнятих рішень.

10. Запровадити систематичне проведення брифінгів, прес-клубів та "круглих столів", презентацій результатів новітніх наукових розробок та видань установ НАН України за участю керівництва президії НАН України та з запрошенням народних депутатів, представників органів державної влади, громадсько-політичних організацій, журналістів, наукової громадськості.

11. Започаткувати:

- цикли регулярних "наукових читань" з актуальних проблем окремих напрямів науки з широким залученням до участі у них громадськості, особливо студентської та наукової молоді, журналістів. Домогтися належного висвітлення зазначених читань ЗМІ;

- систематичне проведення "Днів академічної науки" у Києві та регіонах з організацією зустрічей керівництва Академії, провідних вчених з громадськістю, проведенням виставок, презентацій, "круглих столів" з актуальних проблем розвитку науки, піднесення її ролі у вирішенні проблем соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку країни та її регіонів.

12. Розширити співробітництво між НАН України та редакціями провідних телевізійних та радіо- каналів, електронних ЗМІ, газет і журналів з метою систематичного висвітлення ними проблем та новин академічного життя.

13. Запровадити щорічне представлення Академією, секціями та відділеннями, установами НАН України звітів про їх діяльність на відповідних веб-сайтах, брифінгах за участю вітчизняних і зарубіжних журналістів, представників громадських організацій.

У зв'язку з зазначеним модернізувати форми наукової звітності установ і організацій.

14. Реорганізувати роботу книгарні "Наукова думка", забезпечивши продаж у ній видань всіх установ НАН України (у тому числі наукової періодики), які виходять у світ в різних видавництвах.

1. Розробити пропозиції щодо уточнення наукових пріоритетів НАН України, приведення у відповідність з ними основних наукових напрямів діяльності академічних установ та наукової тематики їх структурних підрозділів.

2. Опрацювати питання більш повного використання у НАН України функціональних принципів управління, зокрема щодо здійснення інноваційної діяльності НАН України.

3. Для оцінки наявного у НАН України наукового потенціалу, ефективності його використання, виявлення установ, діяльність яких не відповідає основним напрямам і завданням НАН України, створити спеціальну комісію з можливим залученням експертів з галузевих академій, університетів, зарубіжних наукових центрів.

4. Запровадити рейтингову (порівняльну) систему оцінки діяльності наукових установ з метою оптимізації мережі наукових установ, введення відповідних принципів фінансування тощо; розробити систему показників оцінки діяльності наукових установ та їх структурних підрозділів з метою комплексної оцінки роботи установи та оптимізації її структури.

5. Розширити практику реалізації на конкурсних засадах комплексних фундаментальних і прикладних програм НАН України.

6. Створити при наукових центрах НАН України та МОН України регіональні центри науково-технічного та інноваційного розвитку, які виконували б роботу з відбору, практичного освоєння і наукового супроводження впровадження завершених наукових розробок установ НАН України в регіонах.

7. Здійснити певне скорочення мережі НАН України за рахунок інститутів та (або) установ, які мають суто прикладний технологічний характер, або які не відповідають сучасному рівневі науки чи мають стабільно низький рейтинг своєї діяльності порівняно з однопрофільними установами. Зазначені академічні установи можуть бути об'єднані з іншими, передані до інших відомств, виробничих структур, або приватизовані на відкритих приватизаційних конкурсах зі спрямуванням виручених від приватизації коштів на зміцнення матеріально-технічної бази НАН України. У випадку доцільності зберегти подвійне підпорядкування установ, що передаються іншим відомствам, залишивши науково-методичне керівництво їх дослідницькою діяльністю за НАН України.

8. Реорганізувати існуючу мережу наукових рад НАН України з найважливіших проблем природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Зокрема, перетворити їх у міжвідомчі наукові громадські об'єднання, одним із чільних напрямів діяльності яких має стати експертна оцінка проектів і тем науково-дослідних робіт з метою уникнення невиправданого дублювання і паралелізму. Посилити роль наукових рад НАН України в затвердженні відомчих тем наукових досліджень та оцінці результатів виконання цих досліджень.

9. НАН України належить повною мірою реалізувати свої функції у розвитку міжнародного наукового співробітництва України, забезпеченні її повноцінного входження до світового наукового співтовариства. Для цього пропонується:

- розробити та здійснити комплексні заходи для зміцнення позицій української науки у світі, масштабного входження інституцій та вчених НАН України у чинні науково-дослідні програми світового значення, підвищення організаційного рівня зв'язків НАН України з провідними науковими центрами Європи, США, Японії, Китаю, Індії, авторитетними міжнародними науковими організаціями;

- надавати пріоритетного значення організації та підтримці участі установ НАН України у міжнародних наукових програмах по лінії ЄС, НАТО, ЮНЕСКО, СНД, ГУАМ, ОЧЕС та інших міжнародних та регіональних організацій, а також у міжнародних наукових проектах по лінії Міжнародної асоціації академії наук та на засадах проведення дво- і багатосторонніх спільних конкурсів.

10. З метою піднесення в НАН України видавничої та науково-інформаційної діяльності, яка повинна розвиватися в інтересах забезпечення зростаючих потреб всієї вітчизняної науки, сфер освіти і культури, утверджуючи тим самим загальнонаціональну роль Академії, рекомендується:

- звернутися до Уряду з обґрунтованими пропозиціями щодо кардинального вирішення питань підготовки, видання та розповсюдження наукової книги, зокрема видань, що випущені в рамках державного замовлення; неприбутковими установами за рахунок коштів державного бюджету;

- вирішити організаційні та фінансові питання щодо забезпечення пріоритетної підтримки інформаційної, видавничої та виставково-презентаційної діяльності установ НАН України, спрямованої на пропаганду результатів фундаментальних досліджень, що забезпечили вагомий приріст наукового знання, високотехнологічних розробок, в тому числі шляхом розширення фінансування виставкової діяльності та відряджень вчених і спеціалістів НАН України за кордон на запрошення зацікавлених зарубіжних установ і фірм та для участі у представницьких наукових форумах;

- забезпечити реформування роботи редакцій друкованих органів установ НАН України (впровадження сучасного маркетингу, обов'язкова організація online-видань, систематичне проведення проблемних "круглих столів" за участю провідних вчених НАН України, боротьба за міжнародне визнання та здобуття імпакт-фактору, видання спільних випусків з зарубіжними науковими журналами; поступовий перехід на випуск англомовних видань та спільних міжнародних видань і централізоване фінансування випуску журналів);

- прискорити розбудову на базі Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, Львівської наукової бібліотеки імені В.Стефаника НАН України та наукових бібліотек і редакцій друкованих органів установ НАН України електронних науково-інформаційних ресурсів наукового та науково-просвітницького змісту.

Здійснити розгортання на базі установ НАН України потужних комунікаційних мереж, банків та баз даних наукової та науково-технічної інформації, а також віртуальних проблемних науково-дослідних лабораторій і за допомогою цього забезпечити піднесення науково-координаційної та методичної роботи НАН України з підрозділами та спеціалістами наукових установ і осередків різного відомчого підпорядкування та подальший розвиток нових форм кооперації наукових досліджень в Україні та за її межами;

- запровадити механізми заохочення членів та співробітників НАН України з метою написання та видання українською мовою підручників та посібників для підготовки наукових кадрів, а також популярних статей, які відображатимуть стан української науки.

11. Рішуче провести модернізацію всієї системи науково-організаційного забезпечення функціонування НАН України, розробити та у стислі терміни впровадити комп'ютеризовані форми і методи роботи апарату президії НАН України, забезпечити розвиток інформаційно-аналітичних засобів на рівні сучасних світових досягнень управлінської діяльності.

1. Підготувати для подання до органів державної влади:

1.1. Клопотання про забезпечення виділення при плануванні і виконанні Держбюджету України на наукову та науково-технічну діяльність фінансування в розмірі не менше 1,7% від валового внутрішнього продукту України згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

1.2. Пропозиції щодо виведення Державного фонду фундаментальних досліджень з підпорядкування МОН України, надання йому статусу незалежної організації, підпорядкованої безпосередньо Кабінету Міністрів України, яка має фінансуватись як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок залучення небюджетних асигнувань.

1.3. Пропозиції стосовно законодавчого закріплення положення про часткове фінансування наукових досліджень в інтересах вирішення регіональних проблем з коштів місцевих органів влади.

2. Розробити пропозиції щодо нових критеріїв фінансування установ НАН України з урахуванням відповідності рівня їх наукових досліджень світовим тенденціям та стандартам, рейтингу результативності їх діяльності порівняно з однопрофільними установами.

3. Забезпечити випереджальний розвиток фундаментальних досліджень за рахунок концентрації ресурсів на найбільш перспективних напрямах.

4. Поступово збільшити частку конкурсного та грантового фінансування до рівня 50% від загального обсягу фінансування науково-дослідних робіт. Головним критерієм при цьому визначити виконання фундаментальних наукових досліджень на світовому рівні та відповідність прикладних досліджень пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки.

5. Збільшити обсяги фінансування, спрямованого на закупівлю нового обладнання та ремонт існуючого парку приладів. Передбачити цільове фінансування на утримання унікальних об'єктів науково-експериментальної та дослідно-виробничої бази, оснащення та оновлення сучасної обчислювальної техніки та електронних засобів зв'язку, проведення інформаційно-видавничої діяльності та рекламу наукових розробок.

6. Опрацювати питання про надання інститутам права користування послугами комерційних банків за спеціальним фондом держбюджету та запровадження сучасних ринкових форм господарської діяльності.

7. Розробити комплекс заходів, спрямованих на надання фінансової підтримки дослідженням молодих вчених, а саме:

- збільшити в НАН України кількість та розміри цільових грантів, стипендій та премій для молодих учених;

- збільшити кількість цільових грантів НАН України для проектів науково-дослідних робіт молодих вчених;

- запровадити в НАН України систему грантів для фінансування участі молодих науковців у міжнародних конференціях;

- при розгляді запитів на фінансування відомчих тем науково-дослідних робіт одним з важливих критеріїв відбору проектів вважати участь у них молодих науковців.

8. Передбачити централізоване виділення коштів на передплату електронних версій наукових журналів.

1. Опрацювати питання щодо створення в структурі апарату президії НАН України спеціального підрозділу, який би організовував і контролював діяльність усіх суб'єктів НАН України в інноваційній галузі. Основними функціями цього підрозділу мають бути:

- створення і постійне оновлення бази даних завершених інноваційних розробок установ НАН України та пропозицій щодо організації та виконання інноваційних проектів;

- моніторинг участі наукових установ і підприємств в науково-технічних програмах різного рівня (від державного до академічного), у виконанні договірних робіт і контрактів, реалізації проектів інноваційних структур (технопарків), патентно-ліцензійній діяльності тощо;

- сприяння установам і підприємствам НАН України в комерціалізації результатів їх роботи, встановленні ділових зв'язків з промисловими підприємствами та корпораціями різних форм власності;

- організація і проведення попередньої експертизи інноваційних проектів та контроль за їх виконанням;

- організація і проведення заходів для створення в установах маркетингових підрозділів, підвищення кваліфікації спеціалістів з питань інноваційного менеджменту та інтелектуальної власності;

- організація і створення системи патентної підтримки науково-технічних результатів;

- координація господарської діяльності підприємств дослідно-виробничої бази НАН України.

Діяльність вищезгаданого підрозділу має здійснюватись у тісній співпраці з Інноваційним центром, Центром інтелектуальної власності і передачі технологій, зовнішньоторговельною фірмою "ІнтерАН", експозиційним центром "Наука".

2. Спільно з фахівцями зацікавлених міністерств і відомств вивчити питання про доцільність поновлення роботи державних галузевих інноваційних фондів та, в разі необхідності, підготувати для цього відповідні законодавчі пропозиції.

3. Ініціювати питання про введення в дію Закону України "Про інноваційну діяльність", з визначенням при цьому "спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності". Основним завданням цього органу має бути проведення єдиної науково-технічної та інноваційної політики.

4. Ініціювати розробку проекту нового закону про промислово-фінансові групи, який передбачав би заходи зі стимулювання інвестицій банківського капіталу в розробку та впровадження нових технологій.

5. Організувати проведення моніторингу виконання інноваційних проектів технологічних парків та підготувати пропозиції щодо відновлення сприятливих умов для їх реалізації.

6. Розробити заходи для посилення захисту інтелектуальних прав винахідника, підвищення його зацікавленості у впровадженні наукових розробок в рамках можливостей НАН України та підготувати відповідні законодавчі пропозиції.

7. Ініціювати питання про перегляд усіх науково-технічних програм та ввести їх окремими розділами до Загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних технологій, затвердженої Верховною Радою України в 2004 р.

1. Вивчити позитивний досвід діяльності спільних науково-освітніх структур НАН України та МОН України, досвід інших країн світу в інтеграції науки та освіти з метою його поширення при створенні нових інтеграційних утворень. Провести спільне засідання президії НАН України та колегії Міносвіти України за участю керівництва державних галузевих академій наук з метою всебічного обговорення проблем інтеграції науки і освіти у сучасних умовах.

2. Розробити спільно з МОН України проекти типових нормативно-правових документів, спрямованих на забезпечення формування стійких взаємозв'язків між науковими установами НАН України та вищими навчальними закладами (положення про спільні лабораторії, кафедри, факультети, навчально-наукові центри та комплекси тощо; положення, які би визначали організаційні та фінансові засади залучення провідних науковців НАН України до проведення занять зі студентами, керівництва студентськими випускними роботами, аспірантами та докторантами, стажування та підвищення кваліфікації викладачів та науковців вищої школи в інститутах НАН України, залучення їх, а також студентів до виконання НДР, доступу співробітників вищої школи до унікального і коштовного обладнання НАН України, стимулювання вчених НАН України в підготовці та рецензуванні підручників і навчальних посібників), і вжити в установленому порядку заходів щодо введення їх в дію.

3. Вжити дієвих заходів для подальшого розвитку інтеграційних процесів на базі існуючої мережі спільних навчально-наукових структур (кафедри, лабораторії, факультети, центри тощо), підвищення ефективності їх діяльності та суттєвого розширення цієї мережі з використанням як згаданих усталених форм інтеграції, так і нових (створення шляхом об'єднання зусиль провідних університетів і наукових установ НАН України навчально-наукових комплексів, об'єднань, асоціацій з метою підготовки фахівців високої кваліфікації за новітніми напрямами науки).

Вважати за доцільне трансформувати існуючу систему підготовки фахівців з підвищеним творчим потенціалом для НАН України через відділення цільової підготовки провідних університетів при НАН України у систему відділень магістерської підготовки із застосуванням фізико-технічної моделі навчання та вжити заходів щодо її суттєвого поширення, зокрема у регіонах.

4. Порушити перед керівництвом держави клопотання щодо прийняття рішення про розробку у стислі терміни державної цільової програми "Інтеграція академічної науки та вищої школи" і виділення на її реалізацію бюджетних коштів.

5. Спільно з МОН України розробити та подати до Кабінету Міністрів України:

- проект державної цільової програми підготовки і видання нових навчальних посібників для забезпечення навчального процесу у загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах;

- пропозиції щодо внесення до Положення про Державний фонд фундаментальних досліджень доповнень, згідно з якими при оголошенні Фондом конкурсів проектів на одержання фінансової підтримки радою Фонду встановлюється пріоритетне фінансування спільних проектів, підготовлених науковцями академічних установ та освітянами.

6. Порушити перед МОН України клопотання про:

- встановлення порядку експертизи підручників, згідно з яким до оцінки їх наукового змісту обов'язково залучаються фахівці НАН України, до оцінки педагогічного та методичного рівня - фахівці АПН України, а також інших державних галузевих академій наук;

- запровадження практики обов'язкової експертизи у провідних профільних установах НАН України навчальних програм, що розробляються МОН України, з підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальностями, з яких у наукових установах Національної академії наук є фахівці найвищої кваліфікації, з метою, перш за все, привнесення в навчальний процес новітніх наукових здобутків вітчизняної і світової науки;

- розробку та подання до Кабінету Міністрів України проекту державної цільової програми підготовки нових поколінь підручників з основних предметів навчального циклу загальноосвітніх шкіл і вищих навчальних закладів, відповідних навчальних програм на засадах створення спільних творчих колективів за участю провідних науковців НАН України, державних галузевих академій наук, освітян.

7. Активізувати зусилля НАН України та МОН України у створенні загальнодержавної інформаційно-телекомунікаційної системи освіти і науки України в рамках Державної програми "Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки", що формується.

8. Визначити наукові установи НАН України, одним із основних наукових напрямів діяльності яких має стати проведення системних досліджень проблем інтеграції науки і освіти, а також підготовка аналітичних матеріалів і пропозицій з цих проблем на розгляд центральних органів виконавчої влади.

1. Підготувати для подання до органів державної влади:

1.1. Пропозиції щодо внесення змін: до Закону України "Про відпустки" для уможливлення тривалої (до 3 років) наукової або науково-педагогічної роботи за кордоном; до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" з метою запровадження в установах НАН України контрактної форми трудового договору для працівників усіх категорій, посад і вікових груп та введення для наукових працівників обов'язкового періодичного стажування у провідних наукових центрах.

1.2. Пропозиції про ратифікацію міжнародних конвенцій, що регулюють умови зайнятості та соціального захисту наукових працівників.

1.4. Пропозиції щодо розробки державних цільових програм підтримки молодих науковців, а також зменшення еміграції науковців та залучення до наукової роботи в Україні тих, хто емігрував.

1.5. Разом з МОН України пропозиції щодо чіткого визначення статусу молодого спеціаліста і забезпечення реалізації передбачених цим статусом прав, обов'язків, пільг та гарантій, зокрема з виділенням для цього окремих бюджетних коштів.

1.6. Пропозиції щодо: уніфікації системи присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань; перегляду номенклатури наукових спеціальностей; ліквідації надмірної кількості спеціалізованих рад, створених без належних підстав.

1.7. Клопотання щодо збільшення обсягів державного замовлення установам НАН України на підготовку наукових кадрів через аспірантуру відповідно до потреб НАН України, інших відомств, установ і організацій та з урахуванням необхідності їх фінансового, матеріально-технічного, соціально-побутового забезпечення.

1.8. Клопотання щодо впорядкування нормативної бази фінансування підготовки аспірантів та щодо перегляду принципів і системи оплати праці наукових керівників.

2. Оновити або розробити нові типові положення, номенклатуру посад, кваліфікаційні характеристики, вимоги тощо з питань планування підготовки та оновлення наукових кадрів, заміщення посад і т. д. Зокрема, з метою створення належних умов для систематичного оновлення керівних наукових кадрів передбачити обрання керівників структурних наукових підрозділів (відділів, лабораторій, секторів) на визначений термін - 5 років.

1. Підготувати для подання до Кабінету Міністрів України:

1.1. Клопотання щодо збереження галузевої системи оплати праці та встановлення посадових окладів науковців на законодавчо встановленому рівні.

1.2. Пропозиції щодо вирішення на законодавчому рівні питання довготермінового пільгового та квотного надання кредитів для придбання або побудови житла молодим спеціалістам.

1.3. Пропозицію щодо відновлення практики кооперативного будівництва житла для співробітників НАН України.

1.4. Пропозиції щодо вирішення питань, пов'язаних із стажуванням за кордоном перспективних молодих науковців.

2. З метою впорядкування праці наукових працівників, які після призначення їм пенсії на підставі ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" виявили бажання працювати за строковим трудовим договором (контрактом), вважати за доцільне проходження ними конкурсного відбору. У разі успішного проходження конкурсу контракт укладати на 3 роки або на менший термін за ініціативою самого наукового працівника.

3. Підвищити розмір стипендії аспірантів до рівня посадового окладу молодшого наукового співробітника.

4. Збільшити обсяги будівництва службового житла для наукових працівників шляхом:

- виділення коштів на ці цілі по загальному фонду держбюджету;

- взаємодії з державними адміністраціями м. Києва та інших регіонів;

- інтенсифікації роботи із залучення інвесторів для будівництва житла на земельних ділянках, що належать НАН України.

5. Домагатися від місцевих органів влади виділення під індивідуальну житлову забудову для співробітників НАН України земельних ділянок у приміських зонах.

6. Для поліпшення медичного обслуговування працівників НАН України:

6.1. Проводити регулярні безкоштовні медичні огляди працівників НАН України.

6.2. Опрацювати питання про створення на базі Лікарні для вчених, поліклінік та інших лікувально-оздоровчих закладів лікарняної каси НАН України.

6.3. Пропонувати у бюджетному запиті НАН України запровадження бюджетної програми "Фінансова підтримка оздоровчих закладів НАН України".

7. Здійснити повну інвентаризацію відомчого житлового фонду і об'єктів соціальної інфраструктури, в тому числі гуртожитків, виключити можливість користування ними сторонніми особами. Довести до відповідного рівня стан аспірантських та сімейних гуртожитків.

8. Створити систему моніторингу, допомоги та захисту пенсіонерів - колишніх працівників НАН України.