Про введення в дію рішення Колегії Державного митного комітету України від 07.02.95 р.

На підставі п. 8 Положення про Державний митний комітет України, -

1. Ввести в дію рішення Колегії Державного митного комітету України "Про організаційні та правові заходи щодо докорінного поліпшення діяльності митної системи України та роботи з кадрами митних установ".

2. Заступникам Голови, начальникам управлінь та окремих відділів Держмиткому, начальникам територіальних митних управлінь, митних установ вжити невідкладних заходів до усунення недоліків у діяльності митних установ.

3. Управлінню справами надіслати рішення Колегії та організаційно-правові заходи, затверджені ним, до всіх митних установ України.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на заступників Голови Держмиткому.

1. Відзначити, що за час функціонування митної системи України, створена мережа митних установ у складі Держмиткому, 8 територіальних митних управлінь, 70 митниць, ряду центральних митних установ. Впроваджено митний контроль на кордонах і на всій території. Разом з Держкомкордоном відкрито 77 нових автомобільних переходів через державний кордон, що дало можливість налагодити контрольований пропуск транспортних засобів до сусідніх держав і у зворотньому напрямку, зменшити черги транспорту і громадян при митному оформленні. В ході реалізації державних завдань боротьби з організованою злочинністю в основному відпрацьовані питання протидії контрабанді та порушенням митних правил. Налагоджена підготовка кадрів у 8 вузах Міносвіти, створена мережа навчальних центрів Держмиткому. Все це дало можливість протягом минулого року направити до держбюджету біля 6 трен. карбованців від збору мита, інших платежів, освоїти понад 600 млрд. карбованців капіталовкладень, виділених на будівництво митних об'єктів, затримати матеріальні цінності та валюту, що незаконно переміщались через кордон, на загальну суму понад трильйон карбованців, 931 одиницю зброї, понад 100 кг наркотиків та біля 2 тис. кг сировини для їх приготування, вирішити ряд інших питань.

Разом з тим, завдання, поставлені перед митною системою Президентом України, Верховною Радою і Кабінетом Міністрів, виконуються не в повному обсязі, їх реалізація наштовхується на багатоповерхові бюрократичні перепони та чиновницький підхід з боку керівників митних установ до вирішення якісно нових проблем, викликаних процесом реформування економіки. Управліннями по організації митного контролю (Петров О.П.), Митно-тарифним (Ткаченко В.В.), Договірно-правовим (Новосьолов О.Б.), деякими іншими структурними підрозділами вкрай повільно формується митна правова база для забезпечення економічних перетворень, допускаються факти неоперативності у виконанні доручень, не відпрацьовані питання надання дієвої допомоги підпорядкованим Держмиткому митним установам. Управлінням по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил (Руссков В.А., Чайка О.С.) проявляється недостатньо ініціативи щодо вдосконалення форм і методів боротьби з порушеннями у сфері зовнішньоекономічної діяльності, поліпшення взаємодії у вирішенні цієї проблеми з правоохоронними органами. З відставанням від сучасних вимог розгортають свою діяльність по створенню митної інфраструктури, матеріально-технічному забезпеченню митних установ Управління капітального будівництва та експлуатації митних об'єктів (Масний А.М.), Матеріально-технічного постачання (Терещенко М.Г.), Технічний відділ (Шумар В.Г.).

Управління по роботі з особовим складом (Копач В.С.) не забезпечило глибоке вивчення ділових і моральних якостей осіб, що поступали на роботу в митні установи, належні селекцію, добір і розстановку керівних кадрів. В результаті цього 72 працівники митниць і їх підрозділів не справилися з дорученими ділянками роботи або допустили різного роду порушення, у зв'язку з чим були звільнені з займаних посад. Серед них колишні начальники Вінницької, Криворізької, Сумської, Чернігівської митниць, усі три заступники Київської, а також увесь керівний склад колишньої Коростенської митниці. На Бориспільській, Харківській, Мостиській, Магістральній та ряді інших митниць допущені факти хабарництва, здирства, інші порушення законності і трудової дисципліни. Як наслідок - 593 працівники отримали дисциплінарні стягнення, а стосовно 17 - судами вчинено звинувачувальні вироки.

Начальники Центрального (Колос А.В.), Південно-східного (Смірнов Ю.К.), Дніпровського (Воловик А.П.), Кримського (Коновченко Ю.М.) територіальних митних управлінь ще не забезпечили належної готовності цих управлінь до виконання покладених на них обов'язків, укомплектували кадрами їх апарат менш ніж на половину.

Допущені послаблення в керівництві митною системою з боку керівного складу Держмиткому. Перший заступник Голови Держмиткому Мірошниченко Е.А. незадовільно координує діяльність усіх ланок управлінської діяльності, не вжив належних заходів до забезпечення адаптації митних установ до умов ринкової економіки. Заступник Голови Держмиткому Єгоров О.Б. незадовільно впливає на формування законодавчих актів з питань організації митного контролю та митно-тарифного регулювання. На низькому рівні здійснюється керівництво виконанням завдань капітального будівництва і матеріально-технічного забезпечення з боку заступника Голови Держмиткому Негоди В.Ф.

2. Організаторську роботу Держмиткому, начальників територіальних митних управлінь, митниць по формуванню митної системи і адаптації її до умов ринкової економіки вважати недостатньою.

3. Стан роботи з особовим складом митних органів визначити незадовільним.

4. Заступникам Голови, начальникам управлінь Держмиткому, керівникам митних установ забезпечити виконання вимог Президента України щодо реалізації Програми економічних перетворень в державі та організаційних і практичних заходів посилення боротьби з організованою злочинністю. До 15 лютого 1995 року провести наради з працівниками підпорядкованих установ, на яких визначити конкретні завдання щодо виконання цих вимог.

4.1. У першому кварталі 1995 року завершити позачергову атестацію керівного складу митних установ, керуючись у цій роботі вимогами Президента України щодо очищення системи від осіб, які скомпрометували себе, та ротації керівного складу.

5. Організаційні та правові заходи щодо докорінного поліпшення діяльності митної системи та роботи з кадрами, Концепцію підготовки особового складу в процесі розвитку митної служби України затвердити (додаються). Заступникам Голови Держмиткому про хід виконання цих документів щомісячно інформувати Голову Держмиткому.

1. Переглянути структуру Держмиткому з метою приведення її у відповідність з завданнями, що випливають з Програми економічних реформ та Програми боротьби з корупцією і організованою злочинністю. Внести пропозиції до Кабінету Міністрів України.

2. У відповідності до Положення про Державний митний комітет України розробити порядок роботи Колегії Держмиткому, план розгляду на її засіданні питань, механізм реалізації і контролю прийнятих рішень.

3. Укомплектувати апарат Держмиткому, територіальних митних управлінь особовим складом, підібравши на вакантні посади працівників з відповідною освітою, досвідом практичної роботи та належними діловими і моральними якостями.

4. Впровадити в практику роботи Держмиткому регулярне проведення всебічного глибокого аналізу ходу виконання митними установами рішень Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів з митних питань, процесів, що відбуваються у митній системі та підготовку необхідних матеріалів для інформування державних органів вищого рівня, внесення до них відповідних пропозицій, вжиття заходів щодо поліпшення діяльності митних установ. Обговорити це питання на засіданні колегії.

5. З метою забезпечення дотримання законності в діяльності митних установ, відстоювання їх законних інтересів створити в установах юридичні підрозділи, укомплектувавши їх висококваліфікованими фахівцями.

6. Опрацювати для внесення до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо віднесення митних органів до правоохоронних структур.

7. Опрацювати механізм підготовки документів в електронному вигляді для внесення їх до інформаційної бази Держмиткому, а також інформаційного взаємообміну з НВВП "Ліга" при Кабінеті Міністрів України.

8. Розробити та затвердити положення "Про архів Держмиткому України", вирішити організаційні питання, пов'язані з його створенням, кадровим та матеріально-технічним забезпеченням.

1. Внести до Кабінету Міністрів України пропозиції про створення робочих груп з числа фахівців Держмиткому, представників заінтересованих міністерств і відомств, наукових закладів для:

- підготовки проекту нового Митного кодексу на базі міжнародних угод з митної справи, Основ митного законодавства СНД, митного законодавства України.

- розробки національної версії Товарної номенклатури зовнішньо-економічної діяльності на базі Гармонізованої системи опису і кодування товарів.

2. Створити робочу групу з числа працівників Держмиткому, територіальних митних управлінь, окремих митниць та інших митних установ для розробки і узгодження із заінтересованими міністерствами і відомствами проектів:

- Закону про митну службу;

- Дисциплінарного статуту працівників митної системи.

Розробити і подати на затвердження проект календарних планів роботи цих груп.

3. Розробити проекти:

- національного Митного тарифу на базі 6-значної кодифікації Товарної номенклатури зовнішньо-економічної діяльності;

- Положення про визначення митної вартості імпортованих товарів (відповідно до ст. 17 ГАТТ та ст. 16 Закону про Єдиний митний тариф).

Представити зазначені проекти для подання до Кабінету Міністрів України.

4. Переглянути чинне митне законодавство України на предмет його відповідності вимогам економічних перетворень, що відбуваються в країні у зв'язку з реалізацією Програми економічних реформ, підготувати пропозиції про внесення до нього відповідних змін і доповнень.

Здійснити систематизацію та кодифікацію нормативних актів.

1. Для спрощення та прискорення процедури митного оформлення ввести попередню та періодичну вантажні митні декларації, які дозволять переміщувати товари і розпоряджатися ними ще до заповнення повної митної декларації або регулярно переміщувати через митний кордон одні й ті ж вантажні та транспортні засоби на протязі визначеного часу при збереженні ефективності митного контролю.

2. З метою зняття соціальної напруги та спрощення митних процедур при перетині кордону громадянами внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону "Про порядок обкладання митом предметів, які переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України".

3. Відпрацювати організаційно-правові аспекти діяльності магазинів безмитної торгівлі, митних складів інтерпортів і вільних митних зон з метою використання зазначених форм митної інфраструктури для врегулювання імпорту та стимулювання і лібералізації експорту товарів, відстоювання інтересів споживачів і товаровиробників України.

4. Забезпечити впровадження в рамках діючого законодавства прогресивних методів процедури митного контролю з метою лібералізації та мінімізації митного оформлення.

5. В аеропортах з великим пасажиропотоком ("Бориспіль", "Львів", "Сімферополь", "Одеса") організувати шляхом проведення відповідної реконструкції "зелений" та "червоний" коридори.

Прискорити проведення капітального будівництва нових та реконструкції існуючих пунктів пропуску з відповідним розширенням кількості оглядових смуг, оснащенням їх технічними засобами митного контролю та інформації. Організувати прискорений пропуск транспортних засобів, які не потребують поглибленого митного контролю.

1. До 10 лютого 1995р. проаналізувати хід виконання затверджених Держмиткомом України 01.08.94 р. організаційних та оперативних заходів, по виконанню Указу Президента України від 21.07.94 р. "Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю", забезпечити їх неухильне виконання.

Забезпечити сприяння роботі правоохоронних органів у розшуку та притягненні до відповідальності організаторів та ділків наркобізнесу, розкриттю крадіжок та перепродажу культурних цінностей, автомобілів, фальшування, контрабанди шляхом своєчасного орієнтування митниць, безпосередньої участі та наданні практичної допомоги в реалізації оперативної інформації, отриманої як митною системою, так і тієї, що надійшла з інших правоохоронних органів.

2. Підготувати для направлення до Верховної Ради України необхідний пакет документів про надання підрозділам по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил повноважень на здійснення оперативно-розшукових заходів.

3. Вжити заходів щодо удосконалення взаємодії митниць з органами служби безпеки, внутрішніх справ, прикордонниками по здійсненню огляду та переогляду переміщуваних митних вантажів, отриманню та накопиченню баз даних на потенційних порушників з метою впровадження вибіркового та орієнтованого огляду при умові скорочення процедури митного оформлення, а також з метою концентрування уваги на переміщені наркотичних засобів та зброї, ввезенні ядів, токсичних та сильнодіючих речовин, відходів виробництва, вивезенні історичних і культурних цінностей, а також нелегальному ввезенні підакцизних товарів.

4. Проаналізувати стан боротьби зі спробами злочинних угрупувань проникнути на світовий ринок стратегічної сировини (рідкоземельних, кольорових, коштовних металів та радіоактивних матеріалів), використовувати територію України для незаконного переміщення в державу і за її межі зазначених матеріалів. Результати винести на обговорення колегії.

5. Розробити механізм участі митних органів у контролі за рухом валютних коштів, отримуваних суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності від експортних операцій. Установити взаємодію по вирішенню цього питання з відповідними державними органами.

6. Забезпечити участь працівників митних установ у перевірках найбільш значних експортерів чорних та кольорових металів, міндобрив, спирту, цукру, меляси, олії, шкіряної сировини, які проводяться компетентними державними органами з метою недопущення вивезення за межі держави стратегічних матеріалів і сировини, несвоєчасних розрахунків за здійснені експортно-імпортні операції.

7. Розробити і здійснити комплекс заходів щодо створення з використанням наявної комп'ютерної техніки системи контролю за ввозом в Україну товарів, в першу чергу підакцизних, а також щодо проходження транзитних вантажів через територію держави.

8. Забезпечити участь працівників митних установ в операціях, які проводяться правоохоронними органами по знешкодженню кримінально-злочинних угрупувань, які займаються торгівлею зброї, наркобізнесом, контрабандно-валютними операціями, вивезенням стратегічних матеріалів, викраденням автотранспорту, незаконною міграцією людей.

9. Разом з зацікавленими державними органами відпрацювати спільні дії по виявленню і припиненню випадків укладення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності протиправних угод, переміщення через кордон краденої продукції.

1. Підготувати та узгодити з відповідними міністерствами і відомствами переліки митних об'єктів, включених до плану капітального будівництва на 1995 р., представити їх Мінекономіки, встановити контроль за ходом будівництва, раціональним витрачанням виділеного на нього коштів. Обговорити це питання на засіданні колегії.

2. Визначити пріоритетні напрямки реалізації Комплексної програми розбудови державного кордону, сконцентрувати на них виділені кошти, організувати взаємодію по вирішенню цих питань з місцевими органами державної влади.

3. Разом з місцевими органами державної влади опрацювати питання поліпшення розміщення митних установ, забезпечення їх водопостачанням, електроенергією, покращення житлового забезпечення особового складу та створення необхідних побутових умов для громадян під час їх перебування у митних установах та на пунктах пропуску.

4. Розробити програму будівництва відомчої мережі зв'язку та створення центру технічного обслуговування митної системи, вирішити питання про її фінансування.

5. Опрацювати та внести пропозиції щодо виділення частини митних доходів до місцевих бюджетів.

1. З метою подальшого розвитку співробітництва з митними службами суміжних держав завершити роботу над підготовкою угод щодо митного співробітництва з Польщею, Словакією та Угорщиною, завершити процес переговорів про підписання таких угод з митними службами Великої Британії, Франції, Греції та Китаю.

2. Спільно з Держкомкордоном України завершити опрацювання угод про спільний прикордонний та митний контроль з Республіками Бєларусь та Молдовою.

1. Організувати глибоке вивчення ділових і моральних якостей працівників митних установ з метою раціональної їх розстановки, створення дійового кадрового резерву для висунення на керівну роботу, позбавлення в установленому порядку від осіб, що скомпрометували себе чи нездатні забезпечувати доручені ділянки роботи.

2. Провести позачергову атестацію начальників, заступників начальників митниць, начальників митних постів і відділів, де допущені серйозні порушення і недоліки в роботі.

3. Забезпечити дійовий контроль за виконанням працівниками митних установ своїх службових обов'язків, дотриманням ними вимог чинного законодавства і норм етики, принципове і оперативне реагування на допущені порушення. Переглянути до 1 березня 1995 року діючий порядок преміювання працівників митних колективів з метою більш повного відзначення тих із них, де досягнуті високі показники в роботі, підтримується на належному рівні трудова і виконавча дисципліна.

4. Опрацювати питання щодо законодавчого визначення статусу працівників митних установ, виходячи з того, що чинним законодавством в їх обов'язки входить провадження дізнання в справах про контрабанду, розслідування фактів порушення митних правил, надано право користування зброєю, а також пропозиції щодо введення Дисциплінарного статуту.

5. Ввести в регламент роботи Держмиткому,митних установ обов'язкове професійне навчання особового складу без відриву від роботи, щопівріччя проводити заліки для всього особового складу за його результатами. Для підвищення ефективності професійного навчання новоприйнятих працівників призначити відповідальних за організацію цієї роботи. Створити в кожній митній установі учбові класи з відповідним їх оснащенням та бібліотеку нормативних документів.

6. Провести спеціалізацію навчальних закладів Держмиткому,опрацювати питання їх державного ліцензування та реорганізації в заклади більш високого рівня , а також створення зональних курсів у містах Донецьку та Дніпропетровську , відкриття відомчого вищого навчального закладу.

7. Проаналізувати хід підготовки та перепідготовки вузами Міносвіти України фахівців за митним профілем,а також підготовку наукових кадрів для навчальних закладів Держмиткому через аспірантуру. Внести пропозиції керівництву Держмиткому щодо подальшого удосконалення цієї роботи.

8. З метою соціального захисту , створення безпечних умов праці співробітників митних установ організувати їх обов'язкове державне страхування, санаторно-курортне лікування та оздоровлення,забезпечити виконання планів житлового будівництва.

1. З метою регулярного доведення до населення та суб'єктів зовнішньо-економічної діяльності митного законодавства, пропаганди митної служби забезпечити:

- систематичне, не рідше одного разу в два тижні, проведення зустрічей керівників Держмиткому, територіальних митних управлінь, Інших митних установ з працівниками засобів масової інформації;

- щотижневий вихід в ефір телепрограми "Митниця";

- щотижневий випуск інформаційних повідомлень "Тижневий огляд подій";

- підготовку та розповсюдження проспектів, листівок іншої друкованої продукції з роз'ясненням митних правил;

- щоквартальне формування підборки газетних статей "Митниця очима преси".

2. Опрацювати питання про створення друкованого органу митної системи.

1. До 25 лютого 1995 р. проаналізувати стан роботи по організації виїздів працівників Держмиткому у відрядження за 1994 р., розробити план цієї роботи в поточному році. Забезпечити високу ефективність відряджень на місця, надання всебічної допомоги митницям в організації їх роботи.

2. До кінця лютого 1995 р. розробити план комплексних перевірок діяльності митних установ, забезпечити його виконання та безумовну реалізацію висновків та рекомендацій, зроблених в результаті цих перевірок.

3. Систематично вивчати стан матеріально-технічного забезпечення митних установ, вживати оперативних заходів до задоволення їх потреб у транспортних засобах, пальному, фінансовому, речовому та інших видах забезпечення.

Вихід України як самостійної держави на міжнародний рівень, всебічний розвиток її зовнішньоекономічних зв'язків, вирішення завдань розбудови ринкової економічної системи потребують докорінного поліпшення підготовки та різкого збільшення кількості фахівців, здатних ефективно виконувати поставлені перед митними органами завдання.

Система підготовки кадрів, яка існувала раніше, була орієнтована на потреби економіки в умовах монополії держави в сфері зовнішньоекономічних зв'язків, що в сучасних умовах потребує радикальних змін.

Закон України "Про державну службу" зумовлює нові підходи в навчанні державних службовців. Державна служба ставить перед ними різні вимоги, які залежать від посади, характеру і змісту функцій, котрі необхідно виконувати.

Підготовка особового складу повинна враховувати завдання, що ставляться перед митною системою в цілому: її становлення та розвиток відбувається відповідно до вимог інфраструктури, визначення функцій та формування обсягів робіт митних органів.

З метою вироблення принципово нових підходів до якісної підготовки фахівців митного спрямування, подолання існуючих недоліків, зміцнення зв'язку між базовою і фаховою освітою, формування правової, економічної та інших видів культури і з урахуванням певного досвіду постала необхідність вироблення єдиного концептуального підходу до підготовки особового складу в процесі розвитку митної служби України.

Концепція професійного навчання визначає основні стратегічні напрямки розвитку професійного навчання до 2000 року.

Метою концепції є створення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особового складу, головні напрямки якої були б логічно пов'язані між собою та доповнювали б логічно один одного. Ефективність дії такої навчальної системи буде значно вищою, коли учбові заклади, де проводитиметься навчання, будуть безпосередньо входити у структуру Держмиткому України.

Під системою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особового складу Держмиткому України розуміється така система, яка дозволяє забезпечити оптимальне і послідовне підвищення рівня знань митників з моменту їх зарахування в митну установу і на період проходження служби в митних органах.

Створювана система професійного навчання повинна забезпечувати необхідний для виконання службових обов'язків рівень освітньої та фахової підготовки особового складу митних установ, обов'язкове проходження навчання при зміні посадового положення чи функціональних обов'язків.

Системний підхід до фахової забезпеченості митної служби повинен, в першу чергу, будуватись на визначенні вихідних показників, або критеріїв оцінки необхідності та ефективності навчальної діяльності.

До таких базових показників слід віднести визначення потреби митних установ у кваліфікованих спеціалістах різного профілю і рівня, обсягів фінансування.

Завдання, що поставлені державою перед митною службою України,вимагають від її особового складу високого професійного та загально-освітнього рівня.

Аналіз стану підготовки особового складу митної служби України, тенденції її розвитку свідчать про недооцінку фахової підготовки, невідповідність сучасним потребам держави та світовому рівню. У навчальних закладах відчувається гострий дефіцит професорсько-викладацького складу, що могли б викладати дисципліни митного спрямування.

Необхідно, перш за все, забезпечити перехід до нового рівня підготовки фахівців, інтеграції базової і фаховою підготовки, оновлення та створення змісту фахової підготовки, засвоєння досягнень світової наукової думки з митної проблематики. Саме тому з моменту створення митної системи України Держмиткомом приділяється особлива увага питанням фахового навчання та вдосконалення цих завдань. У зв'язку з чим необхідно створити механізм відтворення знань, умінь та навиків особового складу митних установ, підвищення їх професійної майстерності.

Передбачається формування структури безперервної професійної підготовки співробітників митних установ, в основу якої покладаються принципи комплексного підходу до організації та змісту навчання.

Такий підхід має знайти своє відображення у визначенні напрямків підготовки, формуванні контингенту і груп слухачів, змісту та спрямованості навчального процесу, орієнтації на вирішення практичних завдань професійної діяльності.

З урахуванням потреб Держмиткому України у названу систему входять:

1. Професійне навчання у митниці.

2. Стажування (практичне навчання під керівництвом досвідчених фахівців).

3. Навчання на зональних курсах.

4. Підвищення кваліфікації в учбових центрах (ІПК) ДМК України та вузах Міносвіти України (за угодами).

5. Перепідготовка на спецфакультетах вузів Міносвіти України та інших міністерств, відомств.

6. Навчання у навчальних учбових закладах 1-2 рівня акредитації (підготовка студентів з фаховою освітою за митним профілем).

7. Заочна система підготовки особового складу у вузах за узгодженими з Держмиткомом та Міносвіти України навчальними планами та програмами.

8. Цільове навчання у базових вузах Міносвіти України 3-4 рівня акредитації (згідно з спільним наказом Держмиткому та Міносвіти України від 06.04.94 N 98/93).

9. Отримання другої вищої освіти (за фахом).

10. Навчання в аспірантурі, підготовка здобувачів наукових ступенів у вузах різних відомств України;

11. Вінцем такої підготовки повинно стати навчання в Українській митній академії;

12. Підходи до проблем підготовки та навчання митників, кадрового забезпечення митних установ передбачають і інші шляхи їх вирішення. У цьому разі кадрове забезпечення митних установ може здійснюватись за рахунок прийому на роботу різних фахівців, які мають базову освіту юристів, економістів, програмістів (за галузевою номенклатурою посад), але при цьому значно виростає навантаження на систему підвищення їх кваліфікації та перепідготовки.

Подальший розвиток системи підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки особового складу залежить від створення нового організаційного механізму, який відповідатиме вимогам розбудови системи.

Для реалізації цього стратегічного напрямку необхідно вирішити завдання кадрового, матеріально-технічного забезпечення, вивчення передового досвіду, вдосконалення навчального процесу, а також забезпечити зацікавленість кожного працівника в розширенні та постійному оновленні своїх знань.

3.1. Завдання кадрового забезпечення

За підрахунками в 1995 році в митних органах повинно працювати біля 20 тисяч співробітників. Кожен з них має поновлювати свої професійні знання через 3-5 років у залежності від кваліфікаційних посадових вимог. А це, в свою чергу, ставить завдання щорічно підвищувати кваліфікацію 4-5 тисяч митників за напрямками професійної діяльності (кожний четвертий співробітник).

Аналіз кадрового потенціалу митних установ (за посадами) показує, що понад 70 відсотків складають кадри оперативних підрозділів (тільки в 1995 році на 256 митних постах будуть працювати понад 6000 чоловік, біля 1000 чоловік працюють у відділах по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, понад 5000 - у відділах митного контролю, вантажних, пасажирських тощо).

Для організації злагодженої роботи цих підрозділів у 1995 році і надалі в системі підготовки й підвищення кваліфікації буде приділятися увага, начальникам та заступникам начальників митних постів, керівникам відділів, змін, переходів, співробітникам відділів по боротьбі з контрабандою та інших.

У зв'язку з постійними змінами в формуванні ринкових відносин в Україні регулярного підвищення кваліфікації потребують понад 2500 співробітників відділів митних платежів, статистики та бухгалтерського обліку (у 1994 році перепідготовлено 308 чоловік).

Наявність біля 4000 вакансій, плинність кадрів залишають одним з першочергових завдань - організацію перепідготовки новоприйнятих працівників митних установ за 1,5 місячною програмою та стажування в митних установах Держмиткому, а також створення учбових курсів в Дніпровському (м. Дніпропетровськ) і Південно-Східному управлінні (м. Донецьк) територіальних митних управліннях.

Як і в попередні роки буде продовжуватись перепідготовка особового складу на базі вищих навчальних закладів Міносвіти України з метою отримання другої вищої (фахової) освіти (Українська юридична академія, Львівський державний університет, Інститут міжнародних відносин, Академія внутрішніх справ).

Забезпечити організацію системи чіткого, ритмічного підвищення кваліфікації особового складу митних установ можна перш за все шляхами:

- організації мережі учбових курсів в зонах діяльності територіальних митних управлінь (початкова професійна підготовка новоприйнятих працівників);

- спеціалізації діючих навчальних закладів Держмиткому за напрямками діяльності і специфікою роботи митних установ (морські, залізничні, внутрішні митниці, митний контроль на автодорожніх переходах, повітряному сполученні тощо);

- підготовки збірників навчальних програм підвищення кваліфікації митників за напрямками професійної діяльності, розробки методичної та інформаційної літератури, оснащення технічними засобами навчання, оргтехнікою;

- перепідготовки та підвищення кваліфікації співробітників митних установ на базі діючих навчальних закладів Держмиткому та інших відомств, у тому числі правоохоронних органів України (Академія МВС - отримання другої вищої освіти, інститут підготовки кадрів СБУ - підвищення кваліфікації дознавачів, спеціалістів по боротьбі з наркотиками);

- подальшого вдосконалення планування підвищення кваліфікації співробітників митних органів відповідно до напрямків професійної діяльності за замовленнями провідних управлінь Держмиткому, територіальних митних управлінь;

- підготовки для системи навчальних закладів ДМКУ професорсько-викладацьких кадрів через аспірантуру (на 01.01.95 р. навчаються 14 чоловік), докторантуру.

- підготовки викладацького складу у зарубіжних країнах.

3.1.1. Завдання підготовки фахівців з вищою освітою митного спрямування

- визначення переліку напрямків, обсягів, структури підготовки фахівців з вищою освітою митного спрямування у базових навчальних закладах Міносвіти України за узгодженнями з Мінекономіки та Мінфіном України на основі державного контракту (до 2000 року);

- формування змісту підготовки фахівців з вищою освітою митного спрямування (відповідно до Державних стандартів освіти та кваліфікаційних характеристик);

- впровадження системи ступеневої підготовки фахівців з вищою освітою митного спрямування за наскрізними навчальними планами та програмами;

- розробка разом з професорсько-викладацьким складом вищих навчальних закладів робочих навчальних планів і програм дисциплін для всіх ступенів підготовки фахівців з вищою освітою митного спрямування;

- розробка кваліфікаційних характеристик та відомчого довідника тарифно-кваліфікаційних характеристик посад митної служби;

- проведення митними установами профорієнтаційної роботи серед учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ, молоді, демобілізованих із Збройних Сил;

- розробка і видання навчально-методичної літератури митного спрямування;

- оновлення Навчально-методичної ради з фахового навчання працівників митних органів України (визначення моделі її діяльності), передбачення у її складі науково-методичних секцій, робота яких спрямовуватиметься на розробку змісту освіти митного спрямування, навчальних планів, програм дисциплін та спецкурсів, на забезпечення розробки кваліфікаційних характеристик;

- координація діяльності митних установ щодо науково-методичного забезпечення навчального процесу;

- створення мережі навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації з урахуванням першочергового вирішення питань їх матеріально-технічного, фінансового, кадрового забезпечення;

- організація стажування професорсько-викладацького складу базових вищих навчальних закладів у митних органах України (на основі укладених угод);

- інтеграція наукових досліджень з практикою підготовки митних кадрів, укладення угод про проведення науково-дослідних робіт;

- організація роботи щодо проведення практики студентів базових вищих навчальних закладів та закріплення баз практики митних органів України;

- створення територіальних рад з фахового навчання працівників митних органів при територіальних митних управліннях;

- вивчення зарубіжного досвіду підготовки фахівців митного спрямування та можливостей підготовки митних кадрів у зарубіжних країнах (укладення міжнародних угод);

- визначення переліку напрямків, обсягів та структури підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів у базових вищих навчальних закладах Міністерства освіти України за узгодженнями з Мінекономіки і Мінфіном України на основі державного контракту (до 2000 року);

- вивчення питання створення навчальних комплексів у системі ступенової підготовки фахівців (разом з Міносвіти України).

3.1.2. Завдання вивчення міжнародного досвіду та іноземних мов

Розширення зовнішньоекономічних зв'язків України сприятиме інтегруванню митної системи нашої держави в європейську та світову, тому вивчення та впровадження в Україні досвіду підготовки кадрів у рамках співробітництва з зарубіжними країнами є дуже важливим для досягнення високого професіонального рівня митників, вимагатиме організації навчальними закладами професійного навчання на рівні міжнародних стандартів.

Співробітництво між митними установами інших країн та України з питань підготовки кадрів необхідно проводити з таких напрямків:

- робочі зустрічі по обміну досвідом з різних аспектів діяльності митної служби;

- вивчення передового досвіду митних установ інших країн з питань організації системи підготовки митників;

- стажування наших фахівців та кращих студентів у митних навчальних закладах Заходу та країн СНД;

- методичне забезпечення навчального процесу з окремих напрямків діяльності митників (навчальних програм, планів, інших навчально-методичних матеріалів за якими навчаються митники країн Заходу) для подальшого використання у навчальних закладах Держмиткому;

- методика професійного відбору та психологічної підготовки митників;

- навчально-методичні розробки з питань вивчення іноземних мов;

- забезпечення навчального процесу спеціальною митною літературою, технічними засобами, обладнанням;

- встановлення безпосередніх прямих контактів між митними службами зарубіжних країн з питань організації підготовки митних кадрів.

Існує потреба вивчення досвіду зарубіжних країн шляхом безпосереднього виконання конкретної роботи у відповідних митних підрозділах разом з іноземними колегами (стажування на конкретних робочих місцях, участь в митному оформленні, в зборі інформації, її обробці, аналізі та використанні в процесуальному оформленні).

У процесі навчання працівників центральному апарату і територіальних митних управлінь необхідно приділяти особливу увагу питанням менеджменту, управління колективом, організації взаємодії при проведенні операцій декількома митними установами, у тому числі взаємодії з іншими зацікавленими відомствами в умовах професійної конкуренції між ними, а також взаємодії з митними органами інших країн при проведенні міжнародних операцій.

Підвищенню рівня підготовки українських митників сприятиме активне співробітництво між країнами СНД з питань реалізації "Угоди про співробітництво в сфері підготовки та підвищення кваліфікації митних працівників".

Працівникам митних установ необхідне знання іноземних мов як при виконанні своїх прямих професійних обов'язків при оформленні відповідних документів під час проходження іноземцями процедури митного контролю на Державному кордоні України, так і при роботі з митною документацією на іноземних мовах безпосередньо в митних установах.

Потребує подальшого розвитку та вдосконалення започаткована робота щодо організації мовної підготовки в системі митних органів (періодична атестація працівників, які володіють іноземними мовами, створення груп для вивчення англійської мови). На даний час є необхідність створення у відомчому вищому навчальному закладі кафедри іноземних мов, на базі якої проводитиметься вся робота з науково-методичного забезпечення процесу мовної підготовки.

При підготовці відомчого довідника тарифно-кваліфікаційних характеристик посад працівників-митників необхідно передбачити розробку переліку кваліфікаційних вимог до фахівців у вигляді системи професійних завдань з визначенням рівня сформованності умінь, знань з іноземних мов та переліку відповідних посад.

3.1.3. Завдання матеріально-технічного забезпечення

Ефективність навчання працівників митних установ безпосередньо залежить від стану навчально-матеріальної бази відомчих навчальних закладів, рівня та якості підготовки митників на базі українських і зарубіжних навчально-виховних прогресивних технологій.

На сьогодні в системі Держмиткому функціонують зональні курси та учбові центри, в яких навчаються новоприйняті оперативні працівники.

Потребує реорганізація зональних курсів та учбових центрів, які не можуть здійснювати оперативне навчання особового складу за потребою митних установ, організувати якісно навчальний процес через відсутність штатних викладачів, не мають постійної навчально-матеріальної бази.

Якість підготовки митників залежить від технічного оснащення, наявності спеціально пристосованих до потреб навчального процесу навчальних комплексів, а також, що найголовніше, від компетентності викладацького складу, спроможного реалізувати завдання підготовки сучасного митника.

Досягнення поставленої мети вимагає рішення цілого комплексу завдань щодо побудови мережі навчальних закладів Держмиткому України, визначення ефективної моделі її функціонування, напрямків освітньої діяльності та взаємодії з вищими навчальними закладами Міносвіти України, в яких здійснюється цільова підготовка фахівців з вищою освітою.

Організаційне забезпечення реалізації концепції передбачається здійснювати з участю інших міністерств та відомств.

Уже сьогодні на порядку денному стоїть проблема створення відомчого інституту післядипломної освіти в м. Києві та реорганізація зональних курсів та учбових центрів у факультети (відділення) інституту, що дозволить:

- акумулювати науково-технічний потенціал на єдиній навчальній базі;

- забезпечити науково-методичне керівництво діяльністю системи підготовки та перепідготовки особового складу митних установ;

- оперативно вирішувати питання підготовки відповідного контингенту співробітників митних установ у залежності від потреб, що виникають, та ситуації в державі;

- значно скоротити строки вирішення організаційних питань і обсяги коштів, що необхідні для підвищення кваліфікації на базі вузів Міносвіти та галузевих інститутів підвищення кваліфікації;

- залучити до викладацької роботи кращих фахівців-митників.

Створення такого навчального закладу дозволить тісно співпрацювати з розвинутими країнами Заходу та ближнього зарубіжжя, в яких є навчальні заклади подібного типу, в перспективі створювати спільні навчальні заклади та залучати спеціалістів цих країн, підвищувати професійний рівень наших митників шляхом впровадження зарубіжного досвіду в практику діяльності митних установ. Це тим більш важливо, що Всесвітня Митна Організація ставить перед собою задачу найближчим часом провести розробку типової митної методичної літератури по підготовці професіоналів з тим, щоб вона могла бути базовим навчальним матеріалом для всіх країн без винятку.

Він виконуватиме слідуючі функції та завдання:

- оперативне задоволення потреб Держмиткому у підвищенні кваліфікації та перепідготовці співробітників митних установ;

- підвищення якості навчання, посилення його практичної направленості, удосконалення та постійне поновлення навчальних планів та програм з урахуванням досягнень митної справи;

- підвищення кваліфікації викладацького складу, його педагогічної майстерності, організацію та проведення навчально-методичних занять з викладачами-митниками;

- виконання функцій головного навчально-методичного та наукового центру для філій та зональних курсів, а також професійно-економічного навчання без відриву від роботи на митницях.

Планомірне і послідовне вирішення зазначених вище проблем, виконання поставлених для другого етапу завдань і проведення запланованих заходів дозволить перейти в межах 2-3 років до третього етапу створення національної системи підготовки митних кадрів, логічним завершенням якої має стати створення Митної академії України.

Забезпечення системи комплектування митних установ кваліфікованими кадрами уповільнено з причин відсутністю в державі відповідного спеціалізованого навчального закладу. На відміну від США, Китаю, Росії та інших країн, де підготовка кадрів здійснюється у митних академіях, потреби митної служби України поки не задовольняються.

В Академії передбачається готувати кадри з академічною освітою, здійснювати перепідготовку за митним фахом осіб з середньою та іншою освітою в скорочені терміни (1-2 роки) і т.і. Крім того, такий спеціалізований вищий навчальний заклад надасть можливість забезпечити постійну професійну підготовку керівного складу, резерву кадрів, головних та провідних спеціалістів на засадах єдності різних рівнів навчання: від початкового професійного - до магістратури та докторантури.

Виконання завдань підготовки кадрів різних рівнів кваліфікації проводитиметься поетапно.

На першому етапі (1993-1994 р.р.) створена розгалужена мережа курсового навчання, проведена робота щодо визначення базових навчальних закладів, започатковане проведення навчально-методичної роботи, розроблена система початкової підготовки та підвищення кваліфікації працівників митних органів усіх рівнів: від набуття початкових знань, умінь і навичок через навчання у митниці шляхом наставництва перед навчанням на зональних курсах, навчальних центрах.

За освітньо-професійною програмою 4 рівня забезпечується підготовка молодших спеціалістів у Київському технікумі готельного господарства за митно-правовою спеціалізацією відповідно до кваліфікаційного рівня: Правознавство (випускникам видається диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю).

На цьому етапі визначається підготовка фахівців за освітньо-професійними програмами 5 рівня відповідного професійного спрямування (випускникам видається атестат про закінчення базової вищої освіти (бакалавр) за відповідним спрямуванням). У зв'язку з цим першочерговими є такі напрями підготовки фахівців з вищою освітою (бакалаври):

6.0601 Право; 6.0304 Міжнародні відносини; 6.0501 Економіка; 6.0503 Торгівля; 6.0914 Комп'ютерні системи, автоматика і управління; 6.1004 Керування транспортом.

На другому етапі (1995-1996 р.р.) передбачається забезпечення організації підвищення кваліфікації та перепідготовки особового складу за напрямками діяльності на факультетах, Інституті підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників митних установ України, започаткувати реалізацію обов'язкового проходження митними працівниками навчання при умові зміни посадових положень чи функціональних обов'язків (спочатку в окремих митницях та регіональних управліннях - з обсягом до 50 відсотків у 1995 році від всього особового складу).

Сам навчальний процес потрібно будувати, спираючись на найновіші дані науково-дослідних пошуків. У зв'язку з цим доцільно переходити від інформаційного до модульного навчання. Адже для сучасного митника важливі не просто самі по собі знання, а здібність ефективно діяти в реальних ситуаціях тобто компетентність.

Важливе вирішення питань щодо створення підпорядкованого Комітету Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників митних органів України на базі навчальних центрів, продовження роботи з базовим вищими навчальними закладами Міністерства освіти України щодо прийому, навчання студентів митного спрямування.

Визначається підготовка спеціалістів за освітньо-професійними програмами 6 рівня (випускникам видається диплом про вищу освіту із присвоєнням кваліфікації спеціаліста за отриманою спеціальністю).

З базовими вищими навчальними закладами Міністерства освіти України проводиться робота щодо підготовки фахівців за такими спеціальностями відповідно до кваліфікаційних рівнів:

правознавство, міжнародні відносини, міжнародне право, міжнародні економічні відносини, міжнародна економіка, фінанси і кредит, економічна статистика, облік і кредит, товарознавство та експертиза в митній справі, автоматизоване управління в технічних організаційних системах, організація перевезень і керування на транспорті (за видами).

На третьому етапі (1996-1997 р.р.) необхідне визначення підготовки магістрів за освітньо-науковими програмами 7 рівня (випускники захищають наукові роботи і їм присуджується науковий ступінь "магістра"). На даний час типи і види магістерських програм не затверджені Кабінетом Міністрів України. Але окремі вузи вже мають відповідні розробки з цього питання.

Передбачається створення Митної академії, підпорядкованої Державному митному комітету України.

На цьому етапі потрібно буде забезпечувати технологію навчального процесу, перейти на нові умови навчання.

Для цього належить забезпечити різноманітність і гнучкість навчальних планів та програм, які б надавали цілеспрямованості і результативності навчання, модульну організацію занять, що сприяло б динамічності навчального процесу, тобто в основі має бути гармонійний взаємозв'язок соціально-гуманітарних, технологічних і спеціальних дисциплін, на якісну підготовку митників впливає також розвиток науки державного управління до вимог практики (системний підхід).

Необхідно вже зараз закладати такі вимоги до рівня підготовки митних кадрів, які дозволять нам готувати професіоналів міжнародного рівня.

Потрібно налагоджувати безпосередні прямі контакти з митними навчальними закладами та установами зарубіжних країн з питань надання освіти працівникам митної системи України, розробки митної методичної літератури (співробітництво за міжнародними угодами), стажування, вивчення передового досвіду і т.і.

Таким чином реалізація концепції підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації дозволить побудувати розгалужену, гнучку та ефективну діючу систему професійного навчання митників від нижнього до верхнього рівнів.

Але для відтворення якісного кадрового потенціалу потрібне суттєве збільшення затрат, ресурсів, перегляд усієї системи кадрового забезпечення в процесі розвитку та становлення митної системи України.

Реалізація цієї концепції буде більш ефективнішою, якщо нам вдасться змінити уставлене положення, за яким ріст професіоналізму залежить від самої особи. Час вимагає від державного службовця набуття нових всебічних знань.

В основу даної розробки покладена концепція професійного навчання митних кадрів на 1994-2000 роки, схвалена Учбово-методичною радою та затвердженою наказом від 21.07.94 N 219. Крім того, щорічно відділом проводиться аналіз стану професійного навчання та доводиться до митних установ.