ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України
Заслухавши та обговоривши попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України, Верховна Рада України постановляє:
1. Попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України (далі - Тимчасова слідча комісія), взяти до відома (додається).
2. Оприлюднити попередній звіт Тимчасової слідчої комісії на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
3. Звіт Тимчасової слідчої комісії про виконану роботу заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України до 22 лютого 2025 року.
4. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
| Голова Верховної Ради України | Р. СТЕФАНЧУК |
| м. Київ 30 жовтня 2024 року № 4045-IX | |
Додаток
до Постанови Верховної Ради України
від 30 жовтня 2024 року № 4045-IX
ПОПЕРЕДНІЙ ЗВІТ
Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22 лютого 2024 року № 3579-IX (далі - Постанова) утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України (далі - Тимчасова слідча комісія або Комісія).
Головою Тимчасової слідчої комісії обрано народного депутата України Железняка Ярослава Івановича (депутатська фракція Політичної Партії "ГОЛОС"), заступником голови Тимчасової слідчої комісії - народного депутата України Радіну Анастасію Олегівну (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ").
До складу Комісії обрано таких народних депутатів України:
Секретарем Тимчасової слідчої комісії з числа її членів шляхом відкритого голосування обрано народного депутата України Івченка Вадима Євгеновича - депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина".
Кількісний склад комісії - 13 народних депутатів України.
Відповідно до Постанови основними завданнями Тимчасової слідчої комісії визначено:
1) розслідування можливих протиправних дій посадових осіб Служби безпеки України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державної служби фінансового моніторингу України, Державної аудиторської служби України та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України;
2) збір інформації щодо технічної допомоги, кредитів (позик), наданих Україні іноземними та міжнародними організаціями з початку повномасштабного вторгнення, аналіз стану виконання взятих Україною у зв’язку з цим зобов’язань.
Відповідно до пункту 8 Постанови підготовлено цей попередній звіт Тимчасової слідчої комісії.
Підставами для проведення розслідування була інформація, оприлюднена в медіа та отримана від державних органів, про систематичні порушення законодавства України посадовими особами органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.
Робота Комісії здійснювалася публічно, на більшості засідань Тимчасової слідчої комісії були присутні представники медіа, на всіх засіданнях проводився аудіозапис із подальшою його передачею до Апарату Верховної Ради України для виготовлення стенограм.
Тимчасова слідча комісія працює відповідно до плану, що передбачає:
1. Постійний моніторинг виконання зобов’язань України перед міжнародними та іноземними організаціями, які є умовою для надання Україні міжнародної технічної допомоги та кредитів (позик).
2. Систематизація реформ Бюро економічної безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Рахункової палати, Державної аудиторської служби України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, аналіз необхідних змін і планування їхнього впровадження, постійний моніторинг, контроль стану виконання, виявлення ризиків невиконання на всіх етапах для своєчасного реагування.
3. Розслідування можливих протиправних дій посадових осіб суб’єктів господарювання державного сектору економіки, Рахункової палати, Державної аудиторської служби України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державної служби фінансового моніторингу України, що можуть загрожувати економічній безпеці України.
4. Розслідування причин неналежної протидії незаконному обігу підакцизних товарів, зокрема спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
5. Розслідування причин неналежної протидії ухиленню від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).
6. Вивчення факторів, що сприяють тіньовому обігу зернових товарів, та шляхів протидії тіньовому обігу органами державної влади, іншими державними органами, що здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки.
7. Розслідування порушень, вчинених посадовими особами митних органів, що призвели до зменшення надходжень до бюджетів.
8. Дослідження проблем запровадження Державної системи онлайн-моніторингу.
9. Визначення основних причин зловживань з податком на додану вартість та шляхів протидії таким зловживанням.
10. Розслідування можливих фактів зловживань та/або неналежного виконання обов’язків посадовими особами органів державної влади, інших державних органів, що здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, які призвели до порушення прав суб’єктів господарювання.
Більшість із пунктів плану певною мірою вже обговорені, втім, частину питань недостатньо досліджено через брак часу.
З метою отримання необхідної інформації для виконання визначених Постановою основних завдань до органів державної влади Комісією скеровано велику кількість звернень з питань, що розслідуються. Найбільше звернень адресовано до Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Бюро економічної безпеки України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та до Фонду державного майна України.
Тимчасова слідча комісія для отримання інформації, матеріалів та документів також активно реалізувала право, надане частиною другою статті 7 Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" (далі - Закон), згідно з якою у повідомленні запрошеним особам зазначається, які матеріали та документи необхідно мати з собою.
У процесі здійснення своїх повноважень Комісія використовувала також інформацію з відкритих публічних джерел (офіційні веб-сайти Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Офісу Генерального прокурора та інших державних органів), а також інформацію, здобуту самостійно у процесі реалізації депутатських повноважень.
Строк діяльності Тимчасової слідчої комісії - один рік з дня її утворення - та необхідність заслуховування звіту Комісії про виконану роботу на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніше шестимісячного строку з дня її утворення визначені Постановою.
Отримана та досліджена Тимчасовою слідчою комісією інформація дає змогу підсумувати попередні результати щодо предмета розслідування відповідно до визначених завдань.
Відомості чи обставини, встановлені Тимчасовою слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується
Відповідно до Постанови одним із основних завдань Тимчасової слідчої комісії визначено збір інформації щодо технічної допомоги, кредитів (позик), наданих Україні іноземними та міжнародними організаціями з початку повномасштабного вторгнення, аналіз стану виконання взятих Україною у зв’язку з цим зобов’язань.
За даними Міністерства фінансів України, потреба в зовнішньому фінансуванні лише у 2024 році перевищує 37 млрд доларів США. Ці кошти Україна планує отримати в рамках програм фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду (Механізм розширеного фінансування), Європейського Союзу (Ukraine Facility), Сполучених Штатів Америки та Світового банку (DPL).
Програма "Механізм розширеного фінансування" (Extended Fund Facility, EFF), затверджена Міжнародним валютним фондом (далі - МВФ) у березні 2023 року, передбачає надання Україні протягом чотирьох років фінансової допомоги загальним обсягом 15,6 млрд доларів США. Протягом визначеного періоду кошти мають надходити окремими траншами після щоквартального визначення своєчасності і повноти виконання так званих структурних маяків - списку обов’язкових реформ для зміцнення української економіки, передбачених Меморандумом МВФ.
Програма Ukraine Facility, ухвалена Радою Європейського Союзу в лютому 2024 року, передбачає надання Україні 50 млрд євро протягом 2024-2027 років, з яких майже 38,3 млрд євро будуть надані за виконання індикаторів Плану України. Загалом План України включає 151 індикатор за 69 напрямами реформ, найбільше з яких припадає на реформи у сфері енергетики (17), судової системи (15), а також боротьби з корупцією (11) та людського капіталу (11).
У березні 2024 року Рада виконавчих директорів Світового банку схвалила новий кредит для України у рамках позики на політику розвитку (Development Policy Loan, DPL). Відповідно до цього рішення до кінця 2024 року Україна має отримати 1,5 млрд доларів США, за умови виконання умов програми, виписаних у матриці політики, та досягнення визначених результатів (8 пріоритетних дій, 1 стратегічний захід та 11 тригерів).
Офіційний перелік вимог для фінансової допомоги у 7,8 млрд доларів США, схваленої у квітні 2024 року Сенатом Сполучених Штатів Америки, на момент складення цього попереднього звіту не опублікований. Втім, цілком імовірно, що серед умов, які Україні належить виконати до кінця року, буде визначено реформування митних органів та Рахункової палати.
Таким чином, від виконання взятих Україною зобов’язань до кінця 2024 року залежить надходження 5,4 млрд доларів США за програмою МВФ, 16 млрд євро за програмою Європейського Союзу, щонайменше 1,5 млрд доларів США від Світового банку та 7,8 млрд доларів США прямої бюджетної допомоги від Сполучених Штатів Америки (рис. 1).
Реалізація цих програм та отримання запланованих коштів передбачає виконання Україною низки умов, спрямованих на зміцнення інституційної спроможності та розвиток української економіки.
Рис. 1. Обсяги грошових надходжень в рамках програм міжнародної фінансової допомоги у 2024 році, які залежать від виконання зобов’язань
З метою забезпечення вчасного та повного виконання Україною умов міжнародних програм фінансування, недопущення ризику аритмічності надходження траншів фінансової допомоги та, як наслідок, надмірного дефіциту бюджету, забезпечення дотримання строків виконання міжнародних зобов’язань Верховною Радою України та забезпечення парламентського контролю за дотриманням строків Кабінетом Міністрів України, іншими органами державної влади Тимчасова слідча комісія здійснює моніторинг їх виконання.
З моменту утворення у лютому 2024 року Тимчасова слідча комісія веде моніторинг виконання зобов’язань за програмами фінансової допомоги МВФ, Європейського Союзу, Світового банку, а також потенційних вимог для траншу від Сполучених Штатів Америки до кінця першого кварталу 2025 року.
Всього за визначений період Україна має виконати 90 індикаторів за трьома програмами: 17 структурних маяків Меморандуму МВФ (може змінюватися після щоквартального перегляду програми), 22 умови співпраці із Світовим банком та 51 індикатор плану в рамках програми Європейського Союзу Ukraine Facility.
З другого кварталу 2024 року до кінця першого кварталу 2025 року 26 обов’язкових умов міжнародних програм фінансової допомоги потребують ухвалення нових законів (рис. 2), з яких 5 законів вже прийняті та вступили в дію, проекти 8 законів за результатами розгляду в першому читанні прийняті за основу.
Рис. 2. Таймлайн законопроектів для виконання міжнародних зобов’язань до кінця I кварталу 2025 року
Рис. 3. Статус виконання зобов'язань з дедлайном I квартал 2024 року - I квартал 2025 року за ключовими міжнародними програмами фінансування
Загалом, станом на 9 серпня 2024 року, Україна виконала майже 37 % своїх зобов’язань (33 з 90 обов’язкових умов) до кінця першого кварталу 2025 року (рис. 3).
Наразі Україна виконує всі зобов’язання в межах встановлених дедлайнів та отримує фінансування, передбачене зазначеними програмами, в повному обсязі. Більше того, у червні 2024 року Україні вперше за всю історію співпраці з МВФ вдалося успішно пройти четвертий перегляд програми та отримати п’ятий транш у розмірі 2,2 млрд доларів США.
За час моніторингу Тимчасової слідчої комісії найбільш проблемним стало виконання структурного маяка з ухвалення закону про перезавантаження Бюро економічної безпеки України, який був умовою одразу двох програм фінансової допомоги (МВФ та Європейського Союзу), а також траншу від Сполучених Штатів Америки.
За результатами моніторингу експерти ТСК оперативно готували аналітичні матеріали для міжнародних партнерів, що в результаті дало змогу ухвалити закон у редакції, що відповідала всім вимогам та попереднім домовленостям з іноземними стейкхолдерами. Зокрема, йдеться про повне оновлення конкурсної процедури з відбору Директора Бюро економічної безпеки України. Також закон встановив процедуру атестації працівників Бюро економічної безпеки України протягом 18 місяців після призначення нового Директора, яку проводитимуть атестаційні комісії. Крім того, законом передбачено чіткі процедури добору нових працівників, а також щорічний незалежний аудит Бюро економічної безпеки України за участю міжнародних експертів.
Найбільш ризикованою щодо наступного перегляду видається умова про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо угоди зі слідством. На виконання цього зобов’язання 14 червня 2024 року Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості" (№ 11340), який наразі прийнято за основу.
Втім, антикорупційні експерти, зокрема експерти громадської організації "Центр протидії корупції", зауважують, що положення законопроекту дають можливість призначати особам, обвинуваченим у вчиненні корупційних правопорушень, менш суворе покарання, якщо вони укладуть угоду про визнання вини і повністю або частково відшкодують заподіяні збитки. При цьому законопроект не зобов’язує таких осіб викривати співучасників та повідомляти про інші відомі їм злочини для зменшення покарання.
Ще однією умовою було внесення змін до Митного кодексу України, які передбачають реформування митних органів за прикладом Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Бюро економічної безпеки України. Така реформа дасть змогу провести переформування складу та змісту вимог до діяльності конкурсної комісії з обрання керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, провести прозорий конкурс на зазначену посаду за новою процедурою та переатестацію діючих працівників митних органів протягом 18 місяців (для керівного складу) та трьох років (для інших посадових осіб митних органів) після обрання нового керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. Атестацію керівників підрозділів центрального апарату центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та їх заступників, керівників територіальних митних органів та їх заступників проводять атестаційні комісії, більшість членів яких делегуються міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями.
Відповідно до програми МВФ та умов фінансування Сполучених Штатів Америки законопроект для реформування митних органів має бути ухвалений до кінця жовтня 2024 року. Наразі відповідний Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів" № 6490-д від 6 квітня 2023 року вже ухвалений в першому читанні за основу. Робоча група при Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики завершила підготовку тексту до другого читання. Члени Тимчасової слідчої комісії підготували свої пропозиції та будуть наполягати, щоб законопроект був ухвалений відповідно до норм, погоджених з міжнародними партнерами за прикладом перезавантаження Бюро економічної безпеки України.
Тимчасова слідча комісія щомісяця здійснювала моніторинг діяльності Державної митної служби України, Бюро економічної безпеки України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Фонду державного майна України, та реформ, пов’язаних із зазначеними державними органами. Результати моніторингу оприлюднювалися в медіа.
Щомісячний моніторинг охоплює ключові аспекти діяльності органу, ґрунтуючись на даних, отриманих протягом звітного періоду на запити Тимчасової слідчої комісії.
Структура моніторингу Державної митної служби України охоплює:
• законодавчі ініціативи та реформи на митниці (законодавчі зміни та реформаторські кроки щодо роботи митниці протягом червня 2024 року);
• економічний блок (аналіз щодо найбільш податкомістких напрямів імпорту, товарів з високим рівнем податкового навантаження, оподаткованого імпорту з негативною динамікою порівняно з попереднім місяцем);
• сприяння торгівлі (динаміка спрощення міжнародної торгівлі в частині митних формальностей та процедур, включаючи надання статусу авторизованого економічного оператора (АЕО) та окремих спрощень митних процедур, ефективність скорочення часу, необхідного для митного оформлення товарів, тощо);
• контрольні заходи (заходи, вжиті митницею для забезпечення контролю за правильністю та достовірністю декларування, включаючи митну вартість, класифікацію та країну походження, а також інші контрольні функції щодо пост-митного контролю, документальних перевірок дотримання законодавства (аудиту), управління ризиками та використання скануючих технологій);
• боротьбу з правопорушеннями (динаміка щодо кількості справ у розрізі окремих статей Митного кодексу України про порушення митних правил протягом червня 2024 року та підсумки щодо нарахованих штрафів за правопорушеннями);
• висновки, що підсумовують ключові результати роботи митниці протягом звітного періоду.
Структура моніторингу Бюро економічної безпеки України охоплює:
• висновки, що підсумовують ключові результати діяльності Бюро економічної безпеки України протягом звітного періоду;
• суму відшкодованих збитків у направлених до суду кримінальних провадженнях;
• кадрову політику (показники загальної кількості працівників Бюро економічної безпеки України, кількості працівників, які були звільнені, та працівників, прийнятих на роботу за звітний період);
• стан досудового розслідування (дослідження показників звітності Бюро економічної безпеки України за формою № 1 СЛ відповідно до Наказу Офісу Генерального прокурора та Бюро економічної безпеки України від 31.01.2022 № 13/26 "Про затвердження форми звітності про роботу органів досудового розслідування Бюро економічної безпеки України");
• аналітичний блок (кількість розпочатих кримінальних проваджень за результатами створених аналітичних продуктів, загальна кількість створених аналітичних продуктів у межах планово-інформаційної роботи та на запити підрозділів детективів);
• залишок кримінальних проваджень детективів Бюро економічної безпеки України та навантаження на одного детектива;
• видатки, залишки кошторисних призначень на фінансування Бюро економічної безпеки України відповідно до плану асигнувань;
• законодавчі ініціативи та реформа Бюро економічної безпеки України (законодавчі зміни та майбутні кроки щодо переатестації працівників Бюро економічної безпеки України відповідно до законодавства).
Структура моніторингу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), охоплює:
• висновки, що підсумовують ключові результати діяльності АРМА протягом звітного періоду;
• перелік арештованих активів (за видами - кошти, майно (рухоме, нерухоме, цінні папери), майнові права), переданих в управління АРМА у звітному періоді;
• перелік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яким були передані арештовані активи, передані в управління АРМА у звітному періоді, із зазначенням інформації про передані активи і умови, на яких це зроблено;
• суму надходжень до державного бюджету від здійснюваного АРМА управління активами;
• перелік реалізованих арештованих активів у звітному періоді, які були передані АРМА в управління, із зазначенням назви активу, дати угоди, суми угоди, кількості/об’єму/обсягу активу, ціни за одиницю товару, найменування сторони, яка придбала актив, вартості додаткових послуг (якщо такі були визначені угодою);
• етап реалізації арештованого майна, що належало Віктору Медведчуку, включаючи активи, що знаходяться в інших юрисдикціях;
• законодавчі ініціативи, внесені до Верховної Ради України, щодо діяльності АРМА.
Структура моніторингу Фонду державного майна України охоплює:
• кількість об’єктів державної власності, щодо яких прийнято рішення про приватизацію у звітному періоді;
• кількість приватизованих об’єктів державної власності у звітному періоді;
• відсоткове співвідношення кількості об’єктів державної власності, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, та кількості приватизованих об’єктів державної власності у звітному періоді;
• підсанкційні активи, що надійшли у власність Фонду державного майна України у звітному періоді, із зазначенням періоду запланованого їх продажу, способу продажу;
• суму коштів, що надійшли та були перераховані до загального фонду державного бюджету від приватизації державного майна (окремо по звітному періоду);
• розпочаті кримінальні провадження, через які Фонд державного майна України не може закінчити процедуру приватизації з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.
Моніторинг державних органів дає змогу:
• оцінити поточний та актуальний стан справ у роботі державних органів;
• проаналізувати стан проведення реформ та ініціативи щодо їх подальшого просування;
• забезпечити прозорість діяльності державних органів та їх підзвітність перед громадськістю.
Аналітичний огляд роботи державних органів використовується:
• урядовцями та особами, які приймають державні рішення у відповідних сферах;
• представниками підприємств, установ та неурядових організацій, експертами, що працюють у сфері діяльності державних органів;
• представниками міжнародних та іноземних організацій, що працюють над реформами в цій сфері.
Відомостей чи обставин, що не підтвердилися, на момент прийняття попереднього звіту немає.
Попередні результати розслідування розглянуто на засіданні Тимчасової слідчої комісії 13 серпня 2024 року. Відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" при підготовці висновку було проведено голосування щодо кожної встановленої обставини.
Висновки
1. Україна виконала майже 37 % своїх зобов’язань (33 з 90 обов’язкових умов) за міжнародними програмами фінансової допомоги до кінця першого кварталу 2025 року.
Результати голосування:
"За" - 7.
"Проти" - 0.
"Утрималися" - 0.
2. Ризик невиконання Україною взятих на себе зобов’язань за міжнародними програмами фінансової допомоги до кінця першого кварталу 2025 року залишається на низькому рівні.
Результати голосування:
"За" - 8.
"Проти" - 0.
"Утрималися" - 0.
3. У діяльності органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки наявні системні проблеми щодо ефективності здійснення повноважень, які мають наслідком значне ненадходження коштів до державного та місцевих бюджетів.
Результати голосування:
"За" - 7.
"Проти" - 0.
"Утрималися" - 0.
Пропозиції:
1. Верховній Раді України попередній звіт Тимчасової слідчої комісії взяти до відома.
2. Оприлюднити попередній звіт Тимчасової слідчої комісії на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
3. Заслухати звіт Тимчасової слідчої комісії про виконану роботу на пленарному засіданні Верховної Ради України до 22 лютого 2025 року.