Про Концепцію створення і діяльності Європейського центру техногенної безпеки (TESEC)

З метою об'єднання, поширення та використання міжнародного досвіду у сфері прогнозування та експертної оцінки рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій, запобігання їм на потенційно небезпечних підприємствах, а також сприяння виконанню Україною зобов'язань за міжнародними договорами і угодами у галузі техногенно-екологічної безпеки Кабінет Міністрів України постановляє:

Схвалити Концепцію створення і діяльності Європейського центру техногенної безпеки (TESEC), що додається.

Техногенна перевантаженість України та постійне зростання кількості техногенних аварій з екологічними наслідками вимагають розширення діяльності держави у питаннях зменшення промислового ризику.

Проведення власної державної політики у сфері регулювання техногенної безпеки повинне враховувати міжнародний досвід, зокрема діючу в міжнародному суспільстві систему нормативів, що набуває особливої актуальності з прийняттям України до Ради Європи.

Досвід попередження надзвичайних ситуацій техногенного походження та подолання їх наслідків показав, що:

Україні вкрай необхідна інтеграція в світове співтовариство з проблем зниження техногенної безпеки з метою створення умов для виконання зобов'язань, що випливають з Конвенції про транскордонний вплив промислових аварій, інших зобов'язань; управління техногенною безпекою вимагає комплексних організаційних, технологічних і наукових заходів, спеціально підготовленого персоналу і спеціалізованих науково-технологічних структур;

найбільш важливим напрямом зменшення промислового ризику є розроблення та удосконалення методів оцінки рівня безпеки виробництв, об'єктів та установок з метою прогнозування ступеня промислового ризику і проведення системи запобіжних заходів, створення нових технічних засобів та технологій;

витрати на попередження та подолання наслідків великих природних та техногенних катастроф можуть перевищувати економічні можливості окремої держави;

наслідки надзвичайних ситуацій впливають на розвиток інфраструктури та соціально-політичний клімат у державі;

уряди держав і світова наука заінтересовані у використанні кращого досвіду попередження великих техногенних аварій і катастроф та подолання їх наслідків;

у світі практикуєься обов'язкове проведення незалежної міжнародної експертизи виробництв підвищеного промислового ризику як тих, що проектуються, так і тих, що функціонують.

Проект створення в Україні Європейського центру техногенної безпеки (TESEC) (далі-Центр) підтриманий Частково Відкритою Угодою Ради Європи щодо запобігання, захисту та надання допомоги у разі великих природних та техногенних аварій і катастроф.

На сьогодні в Україні створено відповідну інфраструктуру і інформаційну базу, є кваліфіковані кадри та накопичено значний досвід у подоланні наслідків великих природних та техногенних аварій і катастроф.

Разом з тим на низькому рівні перебуває міжнародна кооперація і недостатньо ефективно координується діяльність міжнародного співробітництва у цій сфері; не використовується належним чином накопичена наукова інформація; відсутній механізм використання міжнародного досвіду; недостатнє практичне спрямування науково-дослідних робіт з розв'язання конкретних проблем і визначення практичних заходів; не створена нормативна та методична база для проведення оцінки промислового ризику небезпечних видів діяльності техногенних об'єктів (промислових підприємств); відсутнє належне фінансування.

Ці обставини вказують на необхідність концентрації міжнародних зусиль у всебічному вивченні та практичному використанні досвіду у сфері прогнозування та оцінки промислового ризику потенційно небезпечних видів діяльності, розроблення та удосконалення системи заходів щодо запобігання та протидії аваріям і катастрофам, для чого і створюватиметься Центр.

Ця концепція визначає мету, умови та напрями діяльності й основні завдання Центру.

Центр створюється з метою:

об'єднання і концентрації зусиль та наукового потенціалу світових науково-дослідних, технологічних центрів і лабораторій для розроблення технічних засобів та технологій (у тому числі конверсійних), визначення підходів до оцінки промислового ризику потенційно небезпечних видів діяльності та здійснення відповідних заходів щодо запобігання і ефективного подолання наслідків надзвичайних ситуацій техногенного походження;

впровадження надійного механізму залучення світового наукового товариства до проведення науково-технологічних досліджень на об'єктах підвищеного промислового ризику;

використання в Україні світового досвіду з розв'язання проблем техногенної безпеки;

налагодження партнерських і ділових зв'язків між українськими вченими і науково-дослідними установами та провідними світовими науково-дослідними центрами і лабораторіями;

створення ефективного механізму інтеграції у світове наукове товариство української прикладної науки в галузі техногенної безпеки;

координації методологічної, технічної та фінансової допомоги.

Для організації Центру повинен максимально використовуватися потенціал існуючих науково-дослідних, технологічних центрів і лабораторій та об'єктів підвищеного промислового ризику.

Центр провадитиме свою діяльність за такими основними напрямами:

визначення пріоритетних проблем у сфері розроблення практичних, технічних засобів, технологій та підходів для запобігання, пом'якшення і ефективного подолання надзвичайних ситуацій;

проведення аналізу техногенної безпеки виробництв, об'єктів та установок, які проектуються, будуються або функціонують;

оцінка промислового ризику потенційно небезпечних видів діяльності;

накопичення та поширення досвіду з оцінки промислового ризику у тісній співпраці з відповідними світовими науково-дослідними центрами і лабораторіями;

розроблення, доробка і адаптація технічних засобів та технологій для використання в небезпечних умовах;

пошук шляхів застосування конверсійних технологій і обладнання для розв'язання проблем протидії аваріям та катастрофам;

випробування систем і елементів обладнання та конструкцій в штучних аварійних умовах для опрацювання рекомендацій щодо підвищення безпеки об'єктів як тих, що діють, так і тих, що проектуються;

участь у міжнародних програмах підготовки спеціалістів у сфері науки про ризик.

Основними завданнями Центру є:

оцінка промислового ризику підприємств з використанням різноманітних методів, які застосовуються у світовому співтоваристві;

систематизація та класифікація промислових аварій, що сталися, аналіз проблем страхування і компенсації збитків;

створення бази даних міжнародних експертів у сфері оцінки промислового ризику за напрямами спеціалізації;

аналіз стану небезпечних виробництв;

визначення пріоритетів розроблення законодавства в сфері техногенної безпеки і промислового ризику;

розроблення та удосконалення моделей підготовки спеціалістів у сфері науки про ризик.

Центр створюється шляхом укладення міжнародного установчого договору, в якому обумовлюються зобов'язання сторін.

Вищим органом Центру є рада засновників. Періодичність проведення засідань ради засновників визначається Статутом Центру.

Поточне управління діяльністю Центру здійснює рада директорів, яку очолює виконавчий директор.

Склад ради директорів та кандидатура виконавчого директора затверджується радою засновників.

У своїй діяльності рада директорів керується Статутом Центру, який затверджується радою засновників.

Засновники Центру сплачують фіксовані внески на спеціальний рахунок, які використовуються цільовим призначенням для реалізації завдань Центру. Розмір і порядок сплати внесків визначаються установчим договором.

Представництво у раді засновників обумовлюється сплатою засновникам фіксованих внесків.

Учасниками Центру можуть бути держави, організації, установи, окремі особи, які сплачують відповідні вступні та регулярні внески до бюджету Центру.

Вклад України може полягати у наданні приміщень, відведенні земельних ділянок, полігонів і об'єктів досліджень, створенні належних умов для роботи, проживання та відпочинку персоналу Центру.

Головний офіс Центру може знаходитися на базі Центральних державних курсів цивільної оборони промислової та екологічної безпеки в м. Києві.

Діяльність Центру фінансується за рахунок:

вступних та регулярних внесків учасників Центру;

цільового фінансування окремих проектів і програм засновниками і учасниками Центру, іншими організаціями;

цільових грантів міжнародних фінансових організацій;

надходжень від реалізації науково-технологічної продукції;

інших джерел.

Контроль за фінансовою діяльністю Центру здійснює фінансовий контрольний комітет, склад якого затверджується радою засновників.