Про затвердження Вимог безпеки у місцях масового відпочинку населення у гірській місцевості та під час надання туристичних послуг із спелеотуризму

Відповідно до пункту 14-3 частини першої статті 17 Кодексу цивільного захисту України, з метою встановлення вимог щодо додержання заходів безпеки особами, які перебувають у місцях масового відпочинку населення в гірській місцевості, та під час надання туристичних послуг із спелеотуризму

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги безпеки у місцях масового відпочинку населення у гірській місцевості та під час надання туристичних послуг із спелеотуризму, що додаються.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

1. Ці Вимоги визначають загальні умови та заходи безпеки, яких повинні дотримуватися особи, що перебувають у місцях масового відпочинку населення в гірській місцевості, та під час надання послуг із спелеотуризму.

2. Ці Вимоги є обов'язковими для осіб, що перебувають у місцях масового відпочинку населення в гірській місцевості, суб'єктів надання туристичних послуг із спелеотуризму, а також туристів, що користуються цими послугами, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в межах своїх повноважень.

3. З метою забезпечення безпеки осіб, що перебувають у місцях масового відпочинку населення в гірській місцевості, та захисту їх законних прав і інтересів органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень вживають заходів, спрямованих на:

забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля при здійсненні туристичних подорожей;

забезпечення особистої безпеки осіб, збереженість їх майна, незавдання шкоди довкіллю;

інформування суб'єктів туристичної діяльності про загрозу безпеці туристів у місці тимчасового перебування;

надання необхідної допомоги особам, які опинилися в надзвичайній ситуації;

забезпечення особам можливості безперешкодного одержання медичної, правової та інших видів невідкладної допомоги, доступу до засобів зв'язку;

заборону використання туризму з метою незаконної міграції, сексуальної, трудової та інших видів експлуатації громадян;

охорону туристичних ресурсів України;

забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій тощо.

4. З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані:

інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов'язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів;

створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій;

забезпечувати спеціальні вимоги безпеки під час надання туристичних послуг з підвищеним ризиком;

забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, спеціальним спорядженням та інвентарем;

забезпечувати навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм, попередження нещасних випадків та надання першої медичної допомоги;

забезпечувати надання невідкладної допомоги туристам, які опинилися в надзвичайній ситуації та/або постраждали під час подорожі, передбачаючи для цього реєстрацію туристичних груп перед виходом на маршрут в аварійно-рятувальній службі, надання безперешкодного доступу аварійно-рятувальним службам до туристичних об'єктів;

оперативно інформувати органи місцевої влади та відповідальних осіб про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи, подавати відомості про зниклих осіб.

1. Особи, що перебувають у місцях масового відпочинку населення в гірській місцевості, зобов'язані:

дотримуватися правил дорожнього руху, правил пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності;

володіти необхідними навичками страховки та самостраховки, знати способи запобігання травматизму;

дотримуватися правильного режиму навантажень, відпочинку, харчування, питтєвого режиму, забезпечуючи нормальну терморегуляцію організму;

не підніматися (не спускатися) по крутих схилах та вузьких жолобах, де є ймовірність зсуву каміння; уникати скельних ділянок на маршруті;

уникати переміщень у негоду, туман, темну пору доби;

вибирати маршрут з урахуванням конкретних умов (структури снігового покриву, погоди), завжди передбачати безпечний шлях з урахуванням попереджувальних знаків у горах;

переправлятися через річки зі швидкою течією і глибиною понад 0,7 м тільки зі страхуванням, не купатися в гірських озерах чи річках, де є ризик утоплення;

під час дощу чи граду зупинити рух і перечекати непогоду, не роблячи цього під поодиноким деревом, на узліссі або на березі водоймищ; при русі в сильний мороз слідкувати, чи не з'явилися ознаки обмороження;

на ночівлю зупинятися завчасно (за 1 - 2 години до темноти), під час вибору місця для нічлігу не ставити намети біля крутих схилів, під скелями або поодинокими деревами, над обривами чи біля річки, у якій можливий підйом води, на вершині гори, де може вразити блискавка;

утримуватися від вживання спиртних напоїв.

2. Пересування у високогірних районах виконується тільки групою у складі не менше 4 чоловік, оснащеною необхідним альпіністським спорядженням і укомплектованою фізично підготовленими особами, які навчені правилам взаємо- і самоохорони, користування альпіністським спорядженням та пройшли відповідну підготовку.

3. Перебуваючи на висоті понад 1300 м над рівнем моря, шкіру обличчя та відкриті ділянки тіла необхідно змащувати спеціальним кремом для їх захисту від опіків сонячними променями.

4. Під час пересування в гірській місцевості не дозволяється скидати каміння і відвалювати нестійкі глиби, стріляти, створювати інші умови для виникнення вібрації, щоб не викликати каменепад або сходження снігової лавини.

5. Підйом та спуск по лавинонебезпечному схилі здійснюється із взаємострахуванням та використанням страхувальної мотузки.

6. Під час дощу та зразу після нього не можна пересуватися по ділянках, які загрожують каменепадінням, по дрібних осипах, вузьких гірських стежках, скелях і схилах гір.

7. У разі підйому на осип не можна йти прямо вгору, щоб не викликати каменепад, а необхідно підійматися зигзагом, щільно один до одного, тримаючись за страхувальну мотузку.

Спускатися по осипу необхідно зигзагом, на великих осипах - дрібними легкими кроками, на дрібних - великими ковзкими кроками. Під час пересування ногу необхідно ставити плавно і легко, уникаючи різких рухів і поворотів.

8. У разі пересування по сніговому гребеню необхідно остерігатися снігових карнизів, які можуть обвалитися, та пересуватися в його обхід по схилу нижче небезпечної межі снігового карнизу. Небезпечні місця снігових карнизів необхідно проходити рано вранці, коли сніг скований морозом і його замети міцно тримаються.

9. Пересування по фірнових і снігових схилах має проводитися у спеціальному взутті із застосуванням прикріпленого мотузкою до руки льодоруба та альпіністської вірьовки.

Не дозволяється спускатися по похилих поверхнях фірнових і снігових схилів способом ковзання.

1. Основні ризики, пов'язані з відвідуванням туристичних об'єктів під час надання послуг із спелеотуризму:

складність рельєфу, обумовлена наявністю небезпечних місць і зон (завали, вузькі місця прохідності, підземні річки, колодязі);

відсутність зв'язку;

відсутність сонячного світла;

відсутність можливості використовувати традиційні способи орієнтування на місцевості;

важкі умови навколишнього середовища (підвищена вологість і низька температура).

2. Туристам, які здійснюють відвідування печер, необхідно:

утримуватися від спуску (проходу) в печеру поодинці;

обов'язково мати індивідуальне спорядження та страхувальні системи, засоби для надання домедичної допомоги (аптечка, медична сумка);

утримуватися від розбору завалів без їх додаткового попереднього вивчення фахівцями;

під час пересування на об'єкті туристичного відвідування рухатися повільно і тихо для запобігання вібрації;

дотримуватися правил використання індивідуального спорядження;

у разі виявлення зброї, вибухонебезпечних та незнайомих предметів не торкатися, не зрушувати їх з місця, терміново повідомити про ці предмети керівника туристичної групи або його заступника.

3. Тимчасовий поділ туристської групи, що відвідує печеру будь-якої категорії складності, на підгрупи допускається тільки під час перебування в одній печері. У цьому випадку у складі кожної підгрупи повинен бути керівник або його заступник, який її очолює. Кожна підгрупа повинна мати комплект життєзабезпечення, розрахований на забезпечення життєдіяльності підгрупи у випадку виникнення непередбачуваних обставин у печері протягом не менше двох діб.

4. Проходження печер, у яких передбачається застосування апаратів для автономного дихання, дозволяється учасникам віком старше 18 років.

Під час проходження вертикальних печер (починаючи з II категорії складності) та горизонтальних печер (починаючи з III категорії складності) у групі повинно бути не менше одного керівника або його заступника на чотирьох учасників.

5. Кожний член туристичної групи під час відвідування горизонтальних печер повинен мати індивідуальне спорядження для відвідування горизонтальних печер, перелік якого наведений у додатку 1 до цих Вимог.

6. Під час проходження маршрутом у горизонтальних печерах забороняється:

відхилятися від маршруту, відставати, стрибати та голосно розмовляти, випереджати туристичні групи, які йдуть попереду;

здійснювати будь-які дії, що можуть призвести до травмування себе та/або оточуючих;

перебувати в печері з ознаками алкогольного чи наркотичного сп'яніння, поганого самопочуття, проявів клаустрофобії;

залишати місце свого перебування в разі втрати візуального чи будь-якого іншого контакту з учасниками туристичної групи до повного відновлення такого контакту;

залишати сміття, розпалювати вогнища, користуватися відкритим полум'ям та порушувати встановлений строк перебування на маршруті.

7. До відвідування туристичних об'єктів, облаштованих у вертикальних печерах, допускаються туристи, спроможні за станом здоров'я та самопочуття проходити визначеним маршрутом у печерах, оснащені справним (без механічних ушкоджень) індивідуальним спорядженням. Перелік індивідуального спорядження для відвідування вертикальних печер наведено в додатку 2 до цих Вимог.

8. Під час проходження маршрутами у вертикальних печерах забороняється:

створювати додаткове навантаження на мотузку, крім випадків її використання під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

здійснювати переміщення (вгору, вниз, у горизонтальній площині) без захисних рукавиць;

знаходитися (зависати) на мотузці (на навісці) у страхувальній системі протягом більше ніж 30 хвилин;

використовувати мотузки без зав'язаних вузлів на кінцях, а транспортні мішки - з пошкодженим дном;

підходити до краю печерних колодязів, попередньо не закріпившись самостраховкою до страхувальних перил.

 

 

1. Спелеологічний комбінезон.

2. Термокомбінезон (фліс, полартек).

3. Шолом захисний.

4. Ліхтар основний.

5. Ліхтар запасний.

6. Рукавиці захисні.

7. Взуття трекінгове або гумові чоботи.

8. Мішок транспортний спелеологічний.

 

1. Спелеологічний комбінезон.

2. Термокомбінезон (фліс, полартек).

3. Шолом захисний.

4. Ліхтар основний.

5. Ліхтар запасний.

6. Рукавиці захисні.

7. Взуття трекінгове або гумові чоботи.

8. Мотузка статична діаметром 10 - 12 мм.

9. Шлямбурні кріплення, планки вух.

10. Страхувальна система.

11. Карабіни (стальні, дюралюмінієві).

12. Спусковий пристрій роликового типу.

13. Кулачкові затискачі (кроль, жумар).

14. Елементи самостраховки (страхувальні вуса).

15. Мішок транспортний спелеологічний.

16. Ніж (стропоріз).