Про затвердження Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами

Легенева форма чуми не наскільки контагіозна, як часто вважається. Історичні дані і дані останніх досліджень вказують на те, що люди з легеневою формою чуми передають інфекційний агент лише на останніх стадіях хвороби, що пов’язано із виділенням великої кількості кров’янистої мокроти, яка містить бактерії. Пацієнти на ранніх стадіях (в перші 20-24 годин) первинно легеневої чуми являють незначний ризик щодо передавання. Антибактеріальні препарати досить швидко очищують мокроту від збудника, тому пацієнт стає не контагіозним (не заразним) вже через декілька годин після початку лікування. Це означає, що на сьогоднішній день, при вчасному встановленні діагнозу та початку терапії, більшість хворих на чуму не стануть контагіозними (заразними) і не представляють ризику для оточуючих. Крім того, навіть на останніх стадіях захворювання для реалізації інфікування необхідний тісний контакт. Враховуючи вищесказане, для попередження передавання та інфікування чумою достатньо носити маску, дотримуватися особистої гігієни і уникати тісного контакту з хворими (уникати скупчення людей).

ВІК ЗОЗ або ЗСЗ мають модифікувати і адаптувати дані заходи захисту у відповідності до місцевого контексту. З метою гарантування виконання емпіричних заходів захисту в ЗОЗ або ЗСЗ має бути впроваджена система навчання, підготовки і оцінювання. Емпіричні заходи захисту можуть бути змінені в разі появи нових більш ефективних підходів до ПІІК. Будь-які заходи захисту, підходи до реагування, склад команд реагування та відповідальні особи мають бути затверджені керівництвом ЗОЗ або ЗСЗ.

Симптоми, які наведені вище можуть бути стертими або взагалі не проявлятися у певної категорії пацієнтів (наприклад, у новонароджених і у дорослих приступоподібного кашлю при кашлюку може не бути). Тому клініцист має використовувати інформацію щодо поширеності певних інфекційних хвороб серед населення регіону і клінічний досвід.

Мікроорганізми, які перераховані в стовпчику "Потенційний інфекційний агент" є лише можливими етіологічними чинниками зазначених станів і представлені з метою наочного прикладу для розробки емпіричних заходів захисту на рівні ЗОЗ або ЗСЗ.

Кором зазвичай інфікуються поза межами ЗОЗ або ЗСЗ, однак внутрішньолікарняне інфікування трапляється.

Найбільш важливим заходом для попередження інфікування кором є вакцинація.

Профілактика кору в ЗОЗ та ЗСЗ - багатофакторна задача, вирішення якої потребує:

виявлення неімунних (відсутність IgG до вірусу кору або відсутність підтверджених даних щодо проведеної вакцинації або відсутність підтверджених даних щодо перенесеного захворювання) працівників ЗОЗ та ЗСЗ і проведення їх планової вакцинації;

швидке виявлення та ізоляція пацієнтів з підтвердженою або підозрюваною коровою інфекцією;

дотримання стандартних і заснованих на недопущення інфікування заходів захисту;

дотримання респіраторної гігієни і етикету кашлю;

розроблення і затвердження СОП щодо поводження із пацієнтом з підозрою або підтвердженим кором (наприклад, заходи із забезпечення ізоляції, заходи захисту під час транспортування, обстеження і поводження з контактними особами).

Підтвердженим є контакт у наступних випадках:

1) особа перебувала в одному повітряному просторі із хворим на кір без використання ЗІЗ органів дихання (респіратору класу захисту FFP3 і вище);

2) особа перебувала в повітряному просторі без використання ЗІЗ органів дихання (респіратору класу захисту FFP3 і вище), де перебував хворий на кір, але покинув його і пройшло менше двох годин (вірус кору зберігає свою вірулентність до двох годин в повітрі, за умови відсутності механізмів знезараження повітря).

1. Забезпечити позитивний імунний статус щодо кору у всіх працівників:

1) доказами наявності імунітету від кору у працівників ЗОЗ та ЗСЗ є:

письмовий запис щодо проведеної вакцинації двома дозами вакцини, яка містить вірус кору або

лабораторні докази наявності імунітету (наявність підвищеного рівня IgG до вірусу кору в крові; сумнівний або невизначений результат слід вважати негативним) або

лабораторно підтверджене перенесене захворювання або

народження до 1957 року;

2) під час спалаху кору медичним працівникам з негативним імунним статусом слід провести вакцинацію двома дозами вакцини, яка містить вірус кору.

2. Звести до мінімуму потенційну взаємодію з вірусом кору:

1) до прибуття в ЗОЗ або ЗСЗ:

рекомендовано планувати зустрічі по телефону - для осіб з підозрою на кір надайте інструкції щодо необхідності надягання маски при вході, дотримання респіраторної гігієни і етикету кашлю; крім того надати інформацію який вхід використовувати та кого повідомити про прибуття;

повідомити медичних працівників про прибуття хворого (приблизний час його прибуття, маршрут, ЗІЗ органів дихання, які слід надягнути);

2) під час прибуття в ЗОЗ або ЗСЗ:

полегшити дотримання респіраторної гігієни і етикету кашлю, гігієни рук та розподілу потоків пацієнтами і відвідувачами шляхом: розміщення візуальних оповіщень, забезпечення засобами для гігієни рук і масками;

працівникам, які зустрічають, надягнути на пацієнта маску (якщо це не зроблено до того і якщо це можливо) та додатково повідомити про необхідність дотримання респіраторної гігієни і етикету кашлю;

дотримуватися визначеного маршруту.

3. Дотримуватися стандартних і заснованих на недопущенні інфікування заходів захисту:

1) дотримуйтеся стандартних заходів захисту при догляді за всіма пацієнтами;

2) дотримуйтеся повітряних заходів захисту при догляді за пацієнтом з кором:

розміщення пацієнта:

- слід якомога швидше розмістити пацієнта в ПІПАІ (маску можна зняти поки пацієнт знаходиться в ПІПАІ без присутності інших осіб);

- якщо ПІПАІ недоступна, слід якомога швидше транспортувати пацієнта у ЗОЗ або ЗСЗ в якому вона є (в очікуванні переведення пацієнта розмістіть його в окремій кімнаті/палаті з санвузлом та дверима, які щільно зачиняються; маску при перебуванні в такій кімнаті/палаті знімати не рекомендовано;

- після того як пацієнт покине кімнату/палату (не ПІПАІ) входити до неї протягом двох годин заборонено;

- ПІПАІ має відповідати вимогам, які наведені в додатку 2 до цього Порядку;

вимоги до медичних працівників:

- медичні працівники з негативним імунним статусом щодо кору не має допускатися до проведення догляду за пацієнтами з підтвердженим/підозрюваним кором;

- ЗІЗ органів дихання: слід надягти до входу в ПІПАІ респіратор класу захисту не менше FFP3 (попередньо має бути проведене якісне тестування прилягання респіратора (фіт-тестування); респіратор необхідно надягати в незалежності від імунного статусу щодо кору; попередньо медичні працівники мають бути навчені і підготовлені щодо правильного користування респіратором (показання до надягання, правила надягання, носіння, зняття і утилізації);

заходи захисту при транспортуванні:

- слід обмежити транспортування пацієнтів з підтвердженим/підозрюваним кором, окрім випадків нагальної необхідності (наприклад, для надання спеціалізованої допомоги, яка не може бути надана в умовах ПІПАІ);

- при транспортуванні: пацієнт має бути одягнений в маску, якщо це не протипоказано; слід використовувати завчасно визначений маршрут, що включає мінімальний контакт з людьми, які не забезпечують догляд за пацієнтом; необхідно попередити медичних працівників в зоні прийому пацієнта щодо його прибуття і щодо необхідності дотримання повітряних заходів захисту;

- якщо необхідно провести транспортування за межі ЗОЗ або ЗСЗ, завчасно слід попередити приймаючих медичних працівників щодо його прибуття і щодо необхідності вжиття повітряних заходів захисту;

тривалість реалізації повітряних заходів захисту:

- при догляді за пацієнтами з кором дотримуватися повітряних заходів захисту слід протягом 4 днів з моменту появу висипу (день появи висипу є 0 днем);

- при догляді за пацієнтами з кором та імунодефіцитом* дотримуватися повітряних заходів захисту слід протягом всього періоду госпіталізації або до одужання, через більш тривале виділення вірусу у даної категорії хворих;

обмеження перебування відвідувачів на території ЗОЗ або ЗСЗ:

- в разі появи випадків кору серед населення, слід розглянути можливість/необхідність проведення скринінгу на вході в ЗОЗ або ЗСЗ;

- відвідувати пацієнта з кором дозволено виключно особам з підтвердженим позитивним імунним статусом щодо кору;

екологічний контроль кору в ЗОЗ або ЗСЗ:

- дотримання стандартних процедур очищення і дезінфекції (наприклад, використання засобів для очищення і води для попереднього очищення поверхонь перед нанесенням дезінфікуючих засобів на поверхні до яких часто торкаються) достатньо для екологічного контролю внутрішнього середовища ЗОЗ або ЗСЗ;

- слід використовувати виключно дезінфікуючі засоби, які дозволені до використання в ЗОЗ та ЗСЗ та дотримуватися інструкції виробника;

- утилізувати відходи, в тому числі ЗІЗ, слід відповідно до Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 червня 2015 року № 325, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2015 року за № 959/27404.

4. Заходи щодо контактних осіб, в тому числі медичних працівників:

1) медичні працівники з підтвердженим позитивним імунним статусом щодо кору після контакту з пацієнтом на кір, в тому числі незахищеним:

постконтактної вакцинації не потребують;

обмеження в роботі застосовуватися не повинні;

мають проходити щоденний моніторинг ознак і симптомів кору протягом 21 дня після останнього контакту (слід пам’ятати, що імунні пацієнти можуть переносити кір в стертій або субклінічній формі);

2) медичні працівники без підтвердженого позитивного імунного статусу щодо кору після контакту з пацієнтом на кір:

мають пройти постконтактну вакцинацію від кору протягом 72 годин після першого контакту;

не допускаються до роботи з 5 дня після першого контакту до 21 дня після останнього контакту, в незалежності від отримання постконтактної профілактики;

якщо медичний працівник отримав першу дозу вакцини від кору до контакту, він може продовжувати працювати і повинен отримати другу дозу вакцину через 28 днів після першої вакцинації (крім того, до такого працівника застосовується щоденний моніторинг ознак і симптомів кору протягом 21 дня);

3) медичних працівників, які хворі або підозрілі щодо захворювання на кір: слід відсторонити від роботи на 4 дні від появи перших елементів висипу (перший день появи висипу слід вважати 0 днем); медичних працівників, які входять до групи пацієнтів з імунодефіцитом, слід відсторонити від роботи на весь період хвороби;

4) заходи щодо пацієнтів без підтвердженого позитивного імунного статусу щодо кору після контакту з пацієнтом на кір:

мають пройти постконтактну вакцинацію від кору протягом 72 годин після першого контакту;

мають бути поміщені в ПІПАІ на 21 день після останнього контакту або до моменту виписки;

слід повідомити територіальний заклад громадського здоров’я про контактних пацієнтів, які плануються на виписку, з метою продовження нагляду за ними.

5. Заходи з локалізації та боротьби із спалахом:

1) слід негайно повідомити ВІК про можливий або підтверджений спалах кору;

2) ВІК, із врахуванням місцевого контексту, має розробити план розміщення пацієнтів з кором (наприклад, госпіталізація виключно в ПІПАІ або когортна ізоляція);

3) в незалежності від методу ізоляції (індивідуальна або когортна) пацієнтів з кором слід розміщувати окремо (окрема будівля, окрема система вентиляції частини будівлі) від пацієнтів з групи ризику розвитку ускладнень кору;

4) рекомендовано використовувати тимчасові вентиляційні рішення для забезпечення негативного тиску в кімнаті/палаті, де знаходяться пацієнти з кором (наприклад, витяжні вентилятори).

6. Навчання і підготовка медичних працівників:

1) в програму навчання і підготовки з ПІІК включити компонент щодо профілактики передавання та інфікування кору;

2) слід провести навчання і підготовку працівників щодо користування респіраторами (показання до надягання, правила надягання, носіння, знімання і утилізації);

3) необхідно провести перевірку теоретичних і практичних знань працівників перед тим, як допус-тити їх до проведення догляду за пацієнтами з кором.

7. Створити систему реагування:

1) слід впровадити механізми негайного інформування відповідального за ПІІК працівника (ВІК та керівництво ЗОЗ або ЗСЗ) про поступлення або звернення за медичною допомогою пацієнта з кором;

2) необхідно тісно співробітничати з органами охорони здоров’я - повідомляти територіальні заклади громадського здоров’я про виявлення підозрілих/підтверджених випадків кору;

3) постійно здійснювати зворотній зв’язок щодо кору медичним працівникам та іншим зацікавленим сторонам.

див. зображення

див. зображення

див. зображення

1. Адміністративні заходи:

1) керівництво ЗОЗ або ЗСЗ має впровадити систему контролю за належним використанням голок;

2) слід виключити використання голок, якщо є більш безпечні альтернативи;

3) рекомендовано використовувати голки із системами безпеки;

4) включити в програму навчання і підготовки медичних працівників безпечне користування голками та іншими колючо-ріжучими медичними інструментами;

5) впровадити моніторинг за факторами ризику травм від уколу голкою та ефективність впроваджуваних заходів, що направлені на їх усунення;

6) періодично переглядайте стандарти операційних процедур (мінімум один раз на рік), внаслідок виконання яких відбувається травмування голками, з метою їх удосконалення;

7) мінімум один раз на рік слід забезпечувати зворотній зв’язок із медичними працівниками щодо ефективності впроваджуваних заходів з попередження уколів голкою при наданні медичної допомоги.

2. Медичні працівники з метою захисту себе і своїх колег від уколів голкою:

1) повинні уникати використання голок за наявності безпечних і ефективних альтернатив;

2) повинні надавати інформацію ВІК або керівнику ЗОЗ/ЗСЗ щодо наявності медичних інструментів і обладнання із системами безпеки;

3) повинні використовувати медичні інструменти і обладнання із системами безпеки (при наявності менш безпечних альтернатив);

4) не повинні використовувати голки повторно;

5) повинні планувати безпечне виконання процедури і утилізацію відходів перед початком будь-якої процедури з використанням голок;

6) повинні якомога швидше помістити використані голки виключно в контейнери для утилізації гострих предметів;

7) повинні негайно сповістити відповідальну особу про укол голкою або іншим гострим предметом;

8) повинні дотримуватися визначеної в ЗОЗ або ЗСЗ процедури дій (стандарту операційної процедури) в разі уколу голкою або іншим гострим предметом;

9) повинні повідомляти ВІК або керівництво ЗОЗ/ЗСЗ щодо ризиків уколу голкою чи іншими гост-рими предметами, які виявлені під час виконання функціональних обов’язків;

10) повинні вакцинуватися від вірусного гепатиту В;

11) повинні приймати участь у навчанні і підготовці щодо правильного поводження з голками та іншими гострими предметами.

1. Адміністративні заходи:

1) кожен працівник має бути поінформований щодо небезпек, які несуть для його здоров’я засоби для очищення і дезінфекції та інфекційні агенти;

2) перед допуском до виконання робіт працівники мають бути навчені і ними мають бути відпрацьовані практичні навички щодо поводження із ЗІЗ (показання до надягання, вибір ЗІЗ, надягання, знімання та утилізація ЗІЗ);

3) слід проводити постійний або періодичний моніторинг використання працівниками ЗІЗ, для убезпечення їх від дії інфекційних агентів і хімічних речовин на дихальну систему, шкіру і слизові оболонки очей, носа і рота;

4) набір ЗІЗ має бути повним (включати мінімум рукавички, ХЗІА, маски, засоби захисту очей і респіратори), постійно оновлюватися та включати запас на випадок екстрених ситуацій;

5) ЗІЗ повинні бути у наявності всіх розмірів, для покриття потреби працівників;

6) підбір ЗІЗ залежить від виду небезпечного агенту і тривалості можливої взаємодії з ним;

7) працівників, які мають хвороби шкіри, що можуть загостритися внаслідок виконання процедур очищення та/або дезінфекції, заборонено допускати до такого виду робіт.

2. Очищення і дезінфекція обладнання для догляду за пацієнтами:

1) перед проведенням дезінфекції слід ретельно очистити будь-яке обладнання мийними або ферментними засобами для очищення;

слід видалити видимі органічні залишки (наприклад, залишки крові і тканин) і неорганічні солі шляхом очищення;

очищати обладнання слід якомога раніше після використання (наприклад, в місці використання), з метою недопущення висихання забруднювачів (процес очищення після висихання більш тривалий і менш ефективний, внаслідок чого знижується або втрачається ефективність дезінфекції);

2) перед проведенням процедури необхідно переконатися в тому, що засоби для очищення або ферментні засоби дозволені до застосування на металах або інших матеріалах, які використовуються для виготовлення обладнання, яке підлягає очищенню;

3) слід провести огляд обладнання на наявність пошкоджень, які можуть знизити ефективність дезінфекції (наприклад, тріщини, подряпини); обладнання, яке не може бути ефективно очищено та/або дезінфіковано має бути утилізоване або відремонтоване;

4) некритичні медичні вироби і обладнання підлягають дезінфекції низького рівня;

5) напівкритичні медичні вироби і обладнання підлягають дезінфекції низького або середнього рівня.

3. Вибір і використання дезінфікуючих засобів для проведення дезінфекції:

1) дезінфекція некритичних і напівкритичних медичних виробів проводиться наступними хімічними агентами (тривалість експозиції має становити не менше однієї хвилини, однак, якщо на етикетці вказано інше, слід діяти у відповідності до інструкцій виробника):

70-90 % етиловий або ізопропіловий сприрт;

гіпохлорит натрію;

фенолвмісні дезінфекційні засоби;

йодофорвмісні дезінфекційні засоби;

четвертинні амонієві сполуки (виключно для некритичних медичних виробів);

2) дезінфекцію медичних термометрів рекомендовано проводити 70-90 % етиловим або ізопропіловим спиртом;

3) некритичні медичні вироби, які використовуються для догляду за хворими, у випадках коли вони видимо забрудненні, слід дезінфікувати після попереднього очищення (наприклад, після використання для одного пацієнта);

4) некритичні медичні вироби, які використовуються для догляду за хворими, слід планово дезінфікувати не рідше одного разу на день (для обладнання, яке використовується часто - наприклад, тонометри, термометри, пульсоксиметри) або одного разу на тиждень (якщо вони використовуються рідко або для певної групи пацієнтів - наприклад, шприцевий дозатор, стілець-туалет), в разі якщо вони не використовувалися протягом цього періоду часу;

5) якщо до пацієнта реалізуються контактні заходи захисту, у випадках, коли індивідуальне медичне обладнання недоступне, слід дезінфікувати некритичні медичні вироби перед використанням на іншому пацієнті.

4. Очищення і дезінфекція поверхонь внутрішнього середовища ЗОЗ або ЗСЗ:

1) перед дезінфекцією слід провести очищення поверхонь або використовувати мийно-дезінфікуючі засоби;

2) слід регулярно очищати і дезінфікувати поверхні внутрішнього середовища у випадках, коли відбулося їх забруднення виділеннями хворого (кров та інші біологічні рідини);

3) слід проводити дезінфекцію поверхонь внутрішнього середовища ЗОЗ або ЗСЗ планово, в залежності від профілю ЗОЗ або ЗСЗ, можливих інфекційних агентів, епідемічної ситуації тощо; частоту планової дезінфекції визначає ВІК (наприклад, один раз на добу або один раз на три доби);

4) при використанні дезінфекційних розчинів слід дотримуватися інструкції виробника, таких як рекомендоване розведення, сумісність матеріалів (корозійна дія), зберігання, строки придатності (в тому числі в розведеному стані), безпечне використання (в тому числі рекомендовані ЗІЗ) і утилізація;

5) очищувати і дезінфікувати стіни, стелю, жалюзі та віконні штори слід у випадках їх видимого забруднення;

6) під час проведення дезінфекції великої площі поверхонь (наприклад, під час проведення планового прибирання всього відділення) слід попередньо визначити графік заміни приготованих або готових миючих і дезінфекційних або мийно-дезінфекційних розчинів (наприклад, кожні 30 хвилин або після обробки 2-3 кімнат/палат);

7) для проведення обробки приміщень, в яких не проводиться догляд за пацієнтами, достатньо використання миючих засобів і води;

8) заборонено використовувати розчини для високого рівня дезінфекції (наприклад, розчини на основі глютаральдегіду) з метою проведення дезінфекції некритичних і напівкритичних поверхонь;

9) слід проводити дезінфекцію горизонтальних поверхонь в ЗОЗ або ЗСЗ (наприклад, процедурних столиків, ліжок пацієнтів) планово, в залежності від профілю ЗОЗ або ЗСЗ, можливих інфекційних агентів, епідемічної ситуації тощо; частоту планової дезінфекції визначає ВІК (наприклад, один раз на добу або один раз на три доби);

10) миючі і дезінфекційні або мийно-дезінфекційні засоби слід використовувати виключно відповідно до інструкції виробника (рекомендоване розведення, сумісність матеріалів (корозійна дія), зберігання, строки придатності (в тому числі в розведеному стані), безпечне використання (в тому числі рекомендовані ЗІЗ) і утилізація);

11) не рекомендовано використовувати дезінфекційні засоби для обробки дитячих ліжок і кювезів, під час перебування на них пацієнтів (тобто слід проводити дезінфекцію після виписки хворого); у випадках, коли дезінфекція необхідна за епідемічними показами (наприклад, фенолами), після проведення дезінфекції слід ретельно промити поверхні дистильованою водою і дочекатися поки вони висохнуть перед поміщенням в них пацієнта;

12) у випадках, якщо на будь-які поверхні потрапляють кров або інші біологічні рідини, їх слід якомога швидше очистити і дезінфікувати;

13) забруднені кров’ю та іншими біологічними рідинами витратні матеріали слід негайно утилізувати відповідно до Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 червня 2015 року № 325, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2015 року за № 959/27404;

14) для обробки поверхонь, на які пролиті будь-які рідини, що можуть бути біологічно небезпечними, необхідно:

надягнути рукавички та інші ЗІЗ;

взяти необхідне обладнання (наприклад, при необхідності проводити будь-які маніпуляції із гострими предметами, взяти щипці та стійкий до проколів контейнер);

очистити забруднення за допомогою мийного розчину та провести дезінфекцію зони забруднення та зони навколо нього, в залежності від виду забруднення (наприклад, при забрудненні блювотними масами рекомендовано очистити і дезінфікувати зону в радіусі 1,5-2 метри навколо зони забруднення, так як аеролізовані частинки блювоти можуть бути невидимими, розлітатися на вищевказану відстань і знижувати ефективність заходів з недопущення розповсюдження інфекційних агентів); замість проведення очищення і послідуючої дезінфекції дозволено використання мийно-дезінфікуючих розчинів;

якщо забруднення відбулося великою кількістю біологічних рідин, слід зібрати таку рідину абсорбуючим матеріалом (наприклад, губкою), який потрібно якомога швидше утилізувати;

15) з метою проведення дезінфекції поверхонь у випадку наявності або підозри у пацієнта захворювань, спричинених Clostridium difficile, слід використовувати виключно дезінфекційні засоби із спороцидним ефектом (тобто в інструкції виробника має бути зазначено, що засіб ефективний для дезінфекції від спор Clostridium difficile).

5. Очищення і дезінфекція в стоматології:

1) стоматологічні інструменти, які проникають в м’які тканини та/або кістки (наприклад, щипці для видалення зубів, леза скальпеля) класифікуються як критичні вироби і мають стерилізуватися після кожного використання або їх слід утилізувати;

2) слід стерилізувати після кожного використання стоматологічні інструменти, які не проникають в м’які або кісткові тканини порожнини рота, тобто класифікуються як напівкритичні (наприклад, стоматологічні штопфери, водно-повітряні пістолети), але є термостійкими;

3) слід провести дезінфекцію високого рівня (знищення вегетативних форм мікроорганізмів, мікобактерій туберкульозу, неліпідних вірусів та спор деяких бактерій) після кожного використання стоматологічних інструментів, які не проникають в м’які або кісткові тканини порожнини рота та є термолабільними;

4) некритичні контактні поверхні в зоні пацієнта (наприклад, вимикачі, ручки) мають бути захищені бар’єром (наприклад, поліетиленовою плівкою) або очищатися і дезінфікуватися після кожного пацієнта; для дезінфекції слід використовувати речовини для проведення дезінфекції середнього рівня, що наведені в підпункті 1 пункту 3 цього додатку;

5) захисні бар’єрні покриття рекомендовано використовувати для некритичних контактних поверхонь, до яких часто доторкуються руками в рукавичках, які можуть бути забрудненими, під час надання допомоги пацієнту або які важко очищати (наприклад, панель управління); захисне покриття слід замінити у разі: якщо воно пошкоджене, видимо забруднене біологічними рідинами або планово (наприклад, після кожного пацієнта).

6. Дезінфекція шляхом розпилення:

1) в ЗОЗ або ЗСЗ для проведення рутинних і планових дезінфекційних заходів заборонено використовувати розпилення (аеролізацію) дезінфекційних засобів (наприклад, фенолвмісних або четвертинних амонієвих сполук);

2) не рекомендовано, через відсутність достовірних даних щодо ефективності, використовувати розпилення озону та перекису водню.

Рифампіцин не рекомендований до прийому вагітними, оскільки спричиняє тератогенний вплив у лабораторних тварин. Крім того, терапія рифампіцином може знижувати ефективність оральних контрацептивів, тому рекомендовано використовувати альтернативні методи контрацепції під час прийому препарату.

Ципрофлоксацин не рекомендовано приймати дітям до 18 років, вагітним та під час грудного вигодовування, так як препарат може викликати пошкодження хрящової тканини у незрілих лабораторних тварин. Однак, за відсутності альтернативи ципрофлоксацин може використовуватися у даних груп пацієнтів, враховуючи що клінічні дослідження не доводять розвиток незворотних змін хрящової тканини або інших небажаних наслідків у людей в залежності від віку.