Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі

4. До суду разом з клопотанням надсилаються особова справа, до якої долучаються матеріали, що свідчать про невиконання звільненим з випробуванням покладених на нього судом обов'язків, притягнення до адміністративної відповідальності, ухилення від контролю за його поведінкою.

У поданні зазначаються дата і зміст порушень, яких припустився звільнений з випробуванням, та заходи впливу щодо нього.

5. До вирішення судом питання про скасування звільнення від відбування покарання та направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання виконання судового рішення стосовно звільнених з випробуванням не припиняється, а документи, які надходять до уповноваженого органу з питань пробації стосовно такого звільненого з випробуванням, долучаються до копії клопотання.

6. Стосовно звільненого з випробуванням, який виконав покладені на нього судом обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення (що підтверджується вимогою), після закінчення іспитового строку до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає звільнений з випробуванням, надсилаються клопотання та його особова справа для вирішення питання про звільнення його від призначеного покарання.

У поданні зазначається інформація, що характеризує звільненого з випробуванням під час перебування на обліку, виконання ним обов'язків та індивідуального плану роботи.

7. Якщо останній день іспитового строку припадає на вихідний чи святковий день, клопотання надсилається до суду в перший наступний робочий день.

1. Відповідно до частини третьої статті 83 КК України контроль за поведінкою засуджених жінок здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.

2. Уповноважений орган з питань пробації, одержавши копію судового рішення, здійснює поставлення засуджених жінок на облік у порядку, встановленому розділом IV цього Порядку.

3. Стосовно звільнених з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, уповноважений орган з питань пробації здійснює контроль з таких питань:

відмова жінки від дитини, передання дитини до будинку дитини;

зникнення з місця проживання;

ухилення жінки від виконання батьківських обов'язків;

вчинення правопорушень, що призвели до накладення адміністративних стягнень.

Уповноважений орган з питань пробації щокварталу надсилає запити до служби у справах дітей з метою отримання інформації про виконання батьківських обов'язків.

4. У разі отримання інформації, що засуджена, яка була звільнена від відбування покарання, відмовилася від дитини, передала її у будинок дитини, зникла з місця проживання або ухиляється від виконання батьківських обов'язків, або систематично вчинює правопорушення, що призвели до накладення адміністративних стягнень, така особа викликається до уповноваженого органу з питань пробації та надає письмове пояснення.

Не пізніше наступного дня отримання всіх матеріалів, які свідчать про небажання засудженої жінки стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду клопотання щодо вирішення питання про направлення її для відбування покарання, призначеного судом.

5. Після досягнення дитиною трирічного віку або в разі її смерті уповноважений орган з питань пробації надсилає до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджена жінка, клопотання разом з особовою справою для вирішення питання про звільнення її від покарання або заміну його більш м'яким покаранням чи направлення для відбування покарання, призначеного судовим рішенням.

1. Контроль за поведінкою звільнених з випробуванням та засуджених жінок припиняється і вони знімаються з обліку у разі:

закінчення іспитового строку звільнених з випробуванням - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, оформленого судом у порядку, визначеному законом;

звільнення засудженої жінки від покарання або у разі заміни його більш м'яким покаранням - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, оформленого судом у порядку, визначеному законом;

скасування судового рішення - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, оформленого судом у порядку, визначеному законом;

скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, оформленого судом у порядку, визначеному законом;

направлення засудженої жінки для відбування покарання, призначеного судовим рішенням, - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, оформленого судом у порядку, визначеному законом;

видання указу Президента України про помилування звільненого з випробуванням або засудженої жінки - за наявності наказу про виконання акту помилування;

застосування амністії - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, оформленого судом у порядку, визначеному законом;

вчинення кримінального правопорушення до постановлення вироку, за яким засуджений перебуває на обліку - за наявності копії судового рішення із застосуванням частини четвертої статті 70 КК України, що набрало законної сили, оформленого судом у порядку, визначеному законом;

вчинення нового кримінального правопорушення - за наявності копії судового рішення, яке набрало законної сили, оформленого судом у порядку, визначеному законом, якщо судове рішення винесене відповідно до статті 71 КК України з урахуванням судового рішення, за яким звільнений з випробуванням або засуджена жінка перебувають на обліку;

звільнення від покарання або пом'якшення санкції статті - за наявності копії відповідного судового рішення із застосуванням частини третьої статті 74 КК України, що набрало законної сили, оформленого судом у порядку, визначеному законом;

звільнення від відбування покарання відповідно до статті 80 КК України - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, оформленого судом у порядку, визначеному законом;

поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - за наявності письмового повідомлення суду або копії судового рішення про поновлення строків на апеляційне оскарження, оформленого судом у порядку, визначеному законом;

визнання безвісно відсутнім - за наявності документа про визнання звільненого з випробуванням або засудженої жінки безвісно відсутніми;

смерті - за наявності документа про оголошення звільненого з випробуванням або засудженої жінки померлими, витягу з Реєстру про державну реєстрацію смерті свідоцтва про смерть;

пересилання особової справи - за наявності підтвердження про одержання особової справи й поставлення звільненого з випробуванням або засудженої жінки на облік в уповноваженому органі з питань пробації за новим місцем проживання (роботи);

пересилання судового рішення стосовно військовослужбовця - за наявності підтверджуючого документа про проходження військової служби особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, та документа про отримання судового рішення військовою частиною.

Зняття звільнених з випробуванням та засуджених жінок з обліку здійснюється у день надходження відповідних документів до уповноваженого органу з питань пробації.

2. У триденний строк після звільнення від відбування покарання звільнених з випробуванням або засуджених жінок уповноважений орган з питань пробації надсилає до:

підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів Національної поліції України - повідомлення про засуджену особу;

військового комісаріату - повідомлення, зазначене в абзаці третьому пункту 4 глави 4 розділу VI цього Порядку;

суду - повідомлення, зазначене в абзаці четвертому пункту 4 глави 4 розділу VI цього Порядку;

Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України - повідомлення про відкликання доручення.

3. Дата та підстави для зняття звільненого з випробуванням або засудженої жінки з обліку зазначаються у журналі обліку осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, та особових справах.

1. З дня встановлення факту залишення засудженою особою місця проживання або неприбуття з місць обмеження або позбавлення волі до місця проживання засудженої особи, якій покарання було замінено більш м'яким відповідно до статті 82 КК України, уповноважений орган з питань пробації невідкладно проводить першочергові заходи з виявлення такої особи:

опитує родичів, сусідів та знайомих засудженої особи, встановлює її можливе місцеперебування і зв'язки за межами місця проживання, про що складає довідку;

встановлює осіб за місцем роботи або навчання, які можуть знати місцезнаходження засудженої особи, про що складає довідку;

надсилає вимогу, зазначену в абзаці четвертому пункту 8 глави 1 розділу IV цього Порядку;

телефонує родичам та знайомим засудженої особи, які проживають в іншому місці, про що складає довідку;

надсилає запити до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України з метою отримання інформації про перетин кордону України засудженою особою;

надсилає запити до Міністерства соціальної політики України для отримання інформації про внесення відомостей щодо засудженої особи до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у встановленому порядку;

надсилає запити до відділів державної реєстрації актів цивільного стану територіальних органів Міністерства юстиції України для отримання з Реєстру витягу про державну реєстрацію смерті у встановленому порядку;

здійснює запити до відповідних органів реєстрації, закладів охорони здоров'я за місцем проживання засудженої особи, моргів, територіальних органів Національної поліції України.

2. Якщо за результатами вжитих заходів місцезнаходження засуджених осіб не встановлене, уповноважений орган з питань пробації готує подання про передання матеріалів для проведення подальших розшукових заходів, долучає до нього копію судового рішення, матеріали початкового розшуку та інші матеріали особової справи та із супровідним листом надсилає їх до територіального органу Національної поліції України відповідно до вимог КВК України.

Копії подання та матеріалів заходів з виявлення долучаються до особової справи.

3. Першочергові заходи з виявлення засуджених осіб проводяться у термін не більше 45 днів.

4. Про затримання оголошених у розшук засуджених осіб територіальний орган Національної поліції України повідомляє уповноважений орган з питань пробації, який є ініціатором розшуку. Після цього уповноважений орган у територіальному органі Національної поліції України, у якому тримається засуджена особа, з'ясовує всі обставини і причини залишення засудженою особою місця проживання або неприбуття до місця проживання, відбирає у неї пояснення.

Якщо затримана засуджена особа перебуває в територіальному органі Національної поліції України, який розташований за межами територіальної належності уповноваженого органу з питань пробації, працівник уповноваженого органу з питань пробації телефоном доручає уповноваженому органу з питань пробації за місцем розташування територіального органу Національної поліції України з'ясувати обставини і причини залишення засудженою особою місця проживання або неприбуття до місця проживання.

5. У разі встановлення, що засуджена особа проживає в іншому регіоні, уповноважений орган з питань пробації негайно надсилає запит до уповноваженого органу з питань пробації за його новим місцем проживання з вимогою негайно перевірити місце проживання засудженої особи і за потреби здійснити запит для направлення її особової справи.

Після отримання такого запиту уповноважений орган з питань пробації проводить перевірку і в разі позитивного результату робить запит про направлення на її адресу особової справи засудженої особи.

6. В особовій справі особи, яка перебуває в розшуку, мають бути копія постанови про оголошення особи у розшук або повідомлення територіального органу Національної поліції із зазначенням номеру та дати заведення розшукової справи, довідки про стан розшуку засудженої особи через кожні три місяці, інші матеріали.

1. Направлення до місця відбування покарання засуджених до ОВ покладається на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засуджених осіб.

2. У день надходження до уповноваженого органу з питань пробації копії судового рішення стосовно засудженого до ОВ дані про нього заносяться до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі, за формою, наведеною в додатку 50 до цього Порядку, та на нього заводиться особова справа, номер якої збігається з номером реєстрації в журналі обліку.

Особова справа містить матеріали, на підставі яких засудженого до ОВ взято на облік.

3. У день надходження копії судового рішення уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому до ОВ виклик, за яким він зобов'язаний з'явитись для вручення припису та ознайомлення з порядком відбування покарання. При прибутті засудженого до ОВ до уповноваженого органу з питань пробації з ним проводиться бесіда. Він заповнює підписку за формою, наведеною в додатку 51 до цього Порядку, та анкету, після чого йому на руки видається повідомлення за формою, наведеною в додатку 52 до цього Порядку, для передання власнику підприємства, на якому працює засуджений до ОВ. Засуджений до ОВ надає дві фотокартки розміром 4 x 6 см, одна з яких наклеюється в лівому верхньому куті анкети.

4. В уповноваженому органі з питань пробації засудженому до ОВ вручається припис про виїзд до місця відбування покарання за формою, наведеною в додатку 53 до цього Порядку (далі - припис), та роз'яснюється порядок слідування до місця відбування покарання, відповідальність за невиїзд в установлений строк або неприбуття до виправного центру. Корінець припису з підписом засудженого до ОВ долучається до його особової справи.

5. У день вручення засудженому до ОВ припису уповноважений орган з питань пробації надсилає повідомлення за формою, наведеною в додатку 54 до цього Порядку, до адміністрації виправного центру - про вручення засудженому до ОВ припису та повідомлення за формою, наведеною в додатку 55 до цього Порядку, до військкомату щодо військовозобов'язаних - про дату відправлення та місце відбування покарання засудженим до ОВ, копії яких долучаються до особової справи.

6. Якщо після надходження до уповноваженого органу з питань пробації копії судового рішення стосовно засудженого до ОВ встановлюється, що такий засуджений проживає в іншому регіоні, уповноважений орган з питань пробації негайно надсилає запит про перевірку факту проживання засудженого до ОВ за новою адресою. Уповноважений орган з питань пробації за новим місцем проживання негайно здійснює таку перевірку і в разі позитивного результату робить запит на особову справу, після отримання якої у триденний строк надсилає підтвердження про її отримання.

1. Засуджений до ОВ зобов'язаний прибути до виправного центру не пізніше строку, встановленого в приписі, та мати при собі документ, який посвідчує його особу.

2. Засуджені до ОВ прямують самостійно до виправного центру за рахунок держави.

3. Якщо засуджений до ОВ прибув до виправного центру за власний рахунок, адміністрація виправного центру протягом трьох робочих днів зобов'язана компенсувати йому кошти на проїзд згідно з наданими квитками, при цьому кошти виплачуються у сумі з розрахунку, що не перевищує вартості проїзду у загальних вагонах залізничного транспорту, автобусах (крім класу "люкс").

4. У разі відсутності у засудженого до ОВ коштів на проїзд до виправного центру він звертається із заявою до Державної установи "Центр пробації" про сплату його проїзду до виправного центру, яка розглядається в одноденний строк. До заяви засудженого до ОВ додається рапорт (заява) працівника уповноваженого органу з питань пробації. Бухгалтерія Державної установи "Центр пробації" сплачує проїзд до виправного центру засудженого до ОВ, про що в приписі робиться запис про забезпечення проїзним квитком. Про використані кошти на проїзд засудженого до ОВ складається звіт, до якого додається копія проїзного квитка.

5. Про прибуття (неприбуття) засудженого до ОВ до місця відбування покарання в установлений строк адміністрація виправного центру протягом трьох днів повідомляє уповноважений орган з питань пробації та суд, який ухвалив судове рішення стосовно засудженого до ОВ.

Про прибуття засудженого до ОВ до місця відбування покарання в установлений строк адміністрація виправного центру протягом трьох днів повідомляє територіальний орган Національної поліції України.

Підрозділ інформаційно-аналітичної підтримки територіального органу Національної поліції України в триденний термін після отримання повідомлення забезпечує унесення таких відомостей засобами інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" до відповідних баз (банків) даних єдиної інформаційної системи МВС.

6. Уповноважений орган з питань пробації протягом трьох днів з дня отримання повідомлення про прибуття засудженого до ОВ до місця відбування покарання передає особову справу засудженого до ОВ разом із супровідним листом до виправного центру. Про дату прибуття засудженого до ОВ до виправного центру та дату отримання повідомлення уповноважений орган з питань пробації робить відмітки в журналі обліку засуджених до покарання у виді обмеження волі.

7. У разі неприбуття засудженого до ОВ до місця відбування покарання уповноважений орган з питань пробації вживає заходів щодо встановлення причин невиїзду такої особи до виправного центру та у разі встановлення поважної причини невиїзду повторно видає припис на виїзд.

8. У разі невиїзду засудженого до ОВ до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення від одержання припису уповноважений орган з питань пробації надсилає подання про направлення до місця відбування покарання за формою, наведеною в додатку 56 до цього Порядку, до суду для вирішення питання направлення засудженого до ОВ до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом (документально підтверджені).

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення уповноваженим органом з питань пробації та підтверджуються документально.

9. У разі неприбуття засудженого до ОВ до місця відбування покарання та у разі, якщо місцезнаходження його невідоме, уповноважений орган з питань пробації, на обліку якого він перебуває, здійснює заходи з виявлення засудженого до ОВ протягом п'ятнадцяти днів з часу отримання повідомлення адміністрації виправного центру про неприбуття до місця відбування покарання.

Якщо після здійснення зазначених заходів місцезнаходження засудженого до ОВ не встановлено, уповноважений орган з питань пробації надсилає до територіального органу Національної поліції України за місцем розташування уповноваженого органу з питань пробації клопотання про розшук для оголошення його в розшук та клопотання до суду для вирішення питання щодо направлення засудженої особи до місця відбування покарання в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Після затримання засуджений до ОВ направляється до виправного центру в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Зазначені в цьому пункті заходи уповноважений орган з питань пробації вживає також стосовно засуджених до ОВ, які зникли з місця проживання до отримання припису.

10. Засуджені до ОВ знімаються з обліку у разі:

прибуття до місця відбування покарання - за наявності підтвердження про прибуття до виправного центру засудженого до ОВ;

скасування судового рішення - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, підписаного відповідним працівником суду та суддею і скріпленого відбитком гербової печатки суду;

видання указу Президента України про помилування засудженого до ОВ - за наявності наказу про виконання акту помилування;

застосування амністії - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, підписаного відповідним працівником суду та суддею і скріпленого відбитком гербової печатки суду;

вчинення кримінального правопорушення до постановлення вироку, за яким засуджений перебуває на обліку - за наявності рішення суду із застосуванням частини четвертої статті 70 КК України, що набрало законної сили, підписаної відповідним працівником суду та суддею і скріпленим відбитком гербової печатки суду;

вчинення нового кримінального правопорушення - за наявності судового рішення, що набрало законної сили, якщо судове рішення винесене відповідно до статті 71 КК України з урахуванням судового рішення, за яким засуджений до ОВ перебуває на обліку;

звільнення від покарання або пом'якшення санкції статті - за наявності копії відповідного судового рішення із застосуванням частини третьої статті 74 КК України, що набрало законної сили, підписаної відповідним працівником суду та суддею і скріпленим відбитком гербової печатки суду;

звільнення від відбування покарання відповідно до статті 80 КК України - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, підписаної відповідним працівником суду та суддею і скріпленим відбитком гербової печатки суду;

звільнення від відбування покарання за хворобою - за наявності копії відповідного судового рішення, підписаної відповідним працівником суду та суддею і скріпленим відбитком гербової печатки суду;

звільнення від відбування покарання осіб, визнаних особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітних жінок, осіб, які досягли віку та за наявності страхового стажу, встановлених статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" / віку, встановленого статтею 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, підписаного відповідним працівником суду та суддею і скріпленим відбитком гербової печатки суду;

визнання безвісно відсутнім - за наявності документа про визнання засудженого до ОВ безвісно відсутнім;

смерті - за наявності документа про оголошення засудженого до ОВ померлим, витягу з Реєстру про державну реєстрацію смерті або свідоцтва про смерть;

пересилання особової справи - за наявності підтвердження про одержання особової справи й поставлення засудженого до ОВ на облік в уповноваженому органі з питань пробації за новим місцем проживання;

направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, - за наявності копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, підписаної відповідним працівником суду та суддею і скріпленої відбитком гербової печатки суду.

1. Установлюються такі строки зберігання документації стосовно засуджених осіб, які перебувають на обліку в уповноваженому органі з питань пробації:

три роки - особові справи засуджених осіб, облікові картки (облікові картки засуджених до ВР мають містити відомості про повний перерахунок коштів у дохід держави, встановлений вироком (ухвалою) суду), копії ухвал суду про звільнення від відбування покарання або скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням;

п'ять років - журнали обліку осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, журнали обліку осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, журнали обліку осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

п'ятнадцять років - журнали обліку осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

2. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

3. Особові справи, облікові картки засуджених осіб, знятих з обліку, формуються в пачки за місяцями у хронологічному порядку зняття з обліку.

4. Знищення та зберігання документів, зазначених у пункті 1 цього розділу, здійснюються в порядку, визначеному законодавством.

5. З метою забезпечення збереження документації приміщення уповноваженого органу з питань пробації обладнується засобами охоронної сигналізації.